Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №484/2644/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/1959/26

Справа № 484/2644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Єрмоленко Анна Володимирівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Єрмоленко А.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0669 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту на право приватної власності на землю від 16.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1340, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради № 40 від 22.02.1994 року.

Позовні вимоги позивачкою мотивовано тим, що на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонею В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4128, вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок розташовано на земельній ділянці, площею 0,0669 га, наданій будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить на праві власності ОСОБА_5 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 16.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1340, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради № 40 від 22.02.1994 року, який на даний час помер. Спадкоємцем після його смерті є – ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які залучені до справи у якості співвідповідачів.

Позивач рахує, що оскільки вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , то відповідно до ст. 120 ЗК України і земельна ділянка, яка розташована за цією ж адресою, повинна перейти їй у власність.

Позивач та її представник - адвокат Єрмоленко А.В. в судове засідання не з`явились, проте надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явились, проте від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява у якій він просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі, причини неявки ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , суду не відомі.

Суд дослідивши матеріали справи, заяви представника позивача, відповідача, дійшов висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2006 між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який було посвідчено приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонею В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4128 (а.с.5).

Своє право власності ОСОБА_1 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.6,7).

Із ксерокопії Державного акту на право приватної власності на землю, від 16.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1340, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради № 40 від 22.02.1994 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,0669 га, надана для обслуговування житлового, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_5 , який помер.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, визначається на підставі цивільно-правових угод (частина перша статті 120 ЗК України).

Встановлено, що при переході права власності на житловим будинок, питання щодо набуття позивачами права власності на земельну ділянку, яка призначена для обслуговування житлового будинку не вирішувалось.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-253цс16, за змістом статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч.1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Враховуючи, вищевикладене, а також беручи до уваги, що позивач набувши право власності на житловий будинок, набув також і право власності на земельну ділянку, надану для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.4, 12, 81,206,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Єрмоленко Анна Володимирівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право приватної власності на землю від 16.03.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1340, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради № 40 від 22.02.1994 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат - Єрмоленко Анна Володимирівна, місцезнаходження: вул. Грушевського, 36-Б, м.Первомайськ, Миколаївської області.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

С У Д Д Я: І.А.ШИКЕРЯ