Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №484/2487/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/1872/26

Справа: 484/2487/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючого - судді Коваленко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Чобану Вікторія Василівна, до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

установив:

01.05.2026 позивач ОСОБА_1 , особі представника адвоката Чобану В.В., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) доларів США та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2005 між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість, що після скасування мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» вони укладуть договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,7181 га, кадастровий номер 4825485500:07:000:0018, в межах території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка належить відповідачці на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 017856, виданого Первомайською райдержадміністрацією 12.07.2001.

За результатами досягнутих між ними домовленостей того ж дня позивач передав відповідачу кошти в сумі 3000 доларів США в рахунок майбутнього придбання земельної ділянки. На підтвердження отриманих коштів ОСОБА_2 надала власноручно підписану розписку, де вказано, що позичальник особисто отримала суму позики повністю та належним чином в день складання розписки. Претензій та будь-яких зауважень з приводу отримання грошових коштів від позикодавця немає, що засвідчує власним підписом в розписці.

Сторони усно домовились про купівлю продаж належної відповідачу земельної ділянки і позивач відразу сплатив ОСОБА_2 усю суму коштів за придбання такої ділянки. Єдине, що вони обумовили відтермінувати це укладення нотаріально посвідчення письмового договору. Посилається на те, що строк виконання зобов`язання настав 01 липня 2021 року відповідності до прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020. Проте, в подальшому взяте на себе зобов`язання відповідач не виконала. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або повернення грошових коштів, що підтверджується листом-пропозицією, направленим на адресу відповідача від 23.03.2026.

У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки між сторонами укладено не було, то отримані відповідачкою кошти підлягають поверненню, як безпідставно набуті, в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 13.05.2026позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі та зобов`язано позивача надати суду оригінал розписки від 09.09.2025.

22.05.2026 позивачем надано суду оригінал розписки від 09.09.2005 як доказ отриманням відповідачем грошових коштів в сумі 3000 доларів США від позивача.

14.07.2026 у справі закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, представник позивача скерував заяву із клопотанням про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідачка в судові засідання жодного разу не прибула, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем її проживання, однак всі поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими. Крім того, про час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялася в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті "Судова влади України".

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином, в судові засідання не з`являлася, про причини неявки суд не повідомляла, в установлений строк відзив на позов не подала, представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі статей 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

11.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 18.09.2026.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 09.09.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено розписку, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала у власність від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі три тисячі доларів США. Грошові кошти отриманні у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 мала передати після 01 січня 2005 року у право власності належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить їй на підставі Державного акту на землю серії І-МК № 017856 (реєстраційний номер 256-23) виданого Первомайською райдержадміністрацією 12.07.2001.

У разі порушення приводу отримання грошових коштів (передача у власність земельної ділянки), грошові кошти вважається позикою, яка стає строковою, платною та оплатною і позичальником негайно повертається.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина перша статті 1212 ЦК України застосовується, якщо 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави дійти висновку, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Судом встановлено, що між сторонами відсутні договірні зобов`язання, а тому позовні вимоги є обґрунтовані з відповідача слід стягнути 3 тис доларів США, оскільки ОСОБА_2 ці кошти отримала безпідставно за нікчемним правочином.

Особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше.

У даному випадку перебіг позовної давності починається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто з 23.04.2026, з моменту звернення до відповідача з вимогою повернути грошові кошти або укласти договір купівлі – продажу.

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено та підписано 18.09.2026.

Суддя Н. А. Коваленко