Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №487/3073/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3073/26

Провадження № 2/487/2493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу № 487/3073/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року шляхом формування у системі «Електронний суд» представник ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О., звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №45584327, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 07.10.2025 року, у розмірі 14849,10 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. - сума заборгованості за процентами, 720 грн. - заборгованість за комісією, 9000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Окрім того, просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.09.2025 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договорів №45584327, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн.. Так, позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним договором, надавши позичальнику грошові кошти, проте останній свої зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

В подальшому, 25.02.2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором позики №45584327. Згідно реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 до «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором позики №45584327 у розмірі 14849,10 грн..

Разом з тим, враховуючи, що відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором №45584327, позивач просить стягнути заборгованість яка становить 14849,10 грн та складається із: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. - сума заборгованості за процентами, 720 грн. - заборгованість за комісією, 9000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.

Суд своєю ухвалою від 06.05.2026 вказаний позов залишив без руху у зв`язку із зазначеними недоліками.

13.05.2026 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 06.05.2026.

Суд своєю ухвалою від 13.05.2026 відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду заперечення, відповідно до яких позовні вимоги визнав частково. В обгрунтування зазначає, що згідно умов кредитного договору отримав кредитні кошти у сумі 4500 грн.

Разом з тим, вказує, що нарахування пені у сумі 9000 грн. та комісії у сумі 720 грн. є неправомірним, оскільки суперечить умовам кредитного договору та діючому законодавству та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім цього, не погоджується з вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи, учасником бойових дій, а тому повинен бути звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».

Одночасно просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн., оскільки дана справа є малозначною, представник позивача не був присутній у судових засіданнях, а тому зазначена сума витрат на правову допомогу є неспівмірною до позовних вимог та є завищеною. Також, зазначив що позивачем не надано обгрунтованого розрахунку витрат на правову допомогу, не додано акт-приймання передачі.

Розгляд справи просив проводити за його відсутності, рішення просив прийняти з урахуванням викладеного.

07.07.2026 року представник ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, сформовану в системі «Електронний суд».

Відповідно до заяви просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 5849,10 грн., з яких 4500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. сума заборгованості за процентами, 720 грн. сума заборгованості за комісією. Крім цього просила стягнути сплачений судовий збір у сумі 2662, 40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

30.07.2026 року представник позивача Ткаченко Ю.О. надіслала до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Представник позивача та відповідач до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45584327 (далі Договір)

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Метою отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору надання коштів у кредит.

За умовами п.2.2 Договору, відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 30 днів, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 0,466% (фіксовану) процентну ставку, на день, яка діє протягом Строку Договору, денна процентна ставка складає 0,999%, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданоо кредиту (що у грошовому виразу складає 720 грн.).

Відповідач підписав Договір 07.10.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 35303.

Цього ж дня ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 35303 Заявку-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення.

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» ідентифікувало ОСОБА_1 під час укладення договору №45584327 одноразовим ідентифікатором 35303 який був відправлений 07.10.2025 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції, вбачається що на номер картки № НОМЕР_1 , 07.10.2025 року - 4500 грн..

Відповідно до повідомлення ТОВ «Європейська платіжна система» від 09.03.2026 року, товариством було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 07.10.2025 на суму 4500,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», заборгованість ОСОБА_1 складає 14849,10 грн.

Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

В подальшому, 25.02.2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором позики №45584327.

Згідно реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №45584327 у розмірі 14849,10 грн..

Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача складає 14849,10 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. - сума заборгованості за процентами, 720 грн. - заборгованість за комісією, 9000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Однак позивач просить стягнути з відповідача 5849,10 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. - сума заборгованості за процентами, 720 грн. - заборгованість за комісією.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії за надання кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на незаконність нарахування комісії за надання кредиту у сумі 720 грн., то суд доходить наступного.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 16% від суми наданого кредиту (що угрошовому виразу склада 720 грн).

Отже, позивачем правомірно встановлено комісію за надання кредиту, а тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2026 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»; копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О., копію платіжної інструкції №579946019.1 від 25.03.2026 за надання правової допомоги згідно акту №10ФП за договором №25-08/25/ФП у розмірі 175500 грн., заявку на надання юридичної допомоги №935 від 13.03.2024; витяг з акту №10ФП про надання юридичної допомоги від 09.03.2026 року, згідно якого надано правову допомогу у виді усної консультації з вивченням документів вартістю 500 грн., складання позовної заяви у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором для подання до суду вартістю 4000 грн.

В свою чергу відповідач, вважаючи необґрунтованою вимогу позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 4500 грн., оскільки вказана сума є неспівмірнимою зі складністю справи, обсягом виконаних робіт і ціною позову та відсутністю в матеріалах справи доказів оплати саме вказаної суми, просив зменшити розмір правової допомоги до 1000 грн.

Таким чином, враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг, розгляд справи у порядку спрощеного провадження, надання правничої допомоги ТОВ «Фінпром Маркет» в даній справі зводилося до складання позовної заяви, подачі заяви про зменшення позовних вимог. Виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивач підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Враховуючи викладене, твердження відповідача, щодо відсутності документального підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, є безпідставними.

Окрім того, враховуючи що позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Разом з цим, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи відповідно до витягу з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи від 25.03.2026 року №46/26/407/Р.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, ОСОБА_1 відповідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір, який належало стягнути з нього у розмірі 2662,40 грн., слід компенсувати ТОВ «Фінпром Маркет» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №45584327 у розмірі 5849,10 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,10 грн. - сума заборгованості за процентами, 720 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 2662,40 грн. компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 18.09.2026 року.

Головуючий суддя: І.В. Боброва