Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №471/355/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/355/26

Провадження №1-кп/471/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Братське

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще Братське Миколаївської області кримінальне провадження зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150010006410 від 17.11.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Братське Братського району Миколаївської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка на момент вчинення кримінального правопорушення займала посаду начальника ізолятору тимчасового тримання № 2 ГУНП в Миколаївській області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2,3 ст. 436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду начальника ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП в Миколаївській області, достовірно знаючи про факт збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та продовженої 24.02.2022 повномасштабним вторгненням, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з мотивів підтримки держави-агресора, з метою публічного поширення своїх поглядів необмеженому колу осіб, з використанням мережі Інтернет та соціальної мережі «TikTok», використовуючи обліковий запис « ОСОБА_6 », здійснила публічне поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення цієї агресії як внутрішнього громадянського конфлікту, а також виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України.

Так, 18.06.2025, перебуваючи на території смт Братське Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_4 вперше реалізувала свій злочинний умисел шляхом репосту відеоматеріалу у соціальній мережі «TikTok», що містив ознаки виправдовування та заперечення збройної агресії рф проти України.

Крім того, вона же перебуваючи на території смт Братське Вознесенського району Миколаївської області, розділяючи та підтримуючи протиправні дії з боку держави-агресора рф, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), бажаючи настання шкідливих наслідків, з використанням присторою із доступом до мережі «Інтернет», та соціальної мережі «TikTok», використовуючи обліковий запис « ОСОБА_6 », здійснила публічне поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення цієї агресії як внутрішнього громадянського конфлікту, а також виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України, діючи умисно та повторно, 24.07.2025, 31.07.2025, 04.10.2025, 01.11.2025, 03.11.2025 та 04.11.2025, за аналогічних обставин, ОСОБА_4 неодноразово здійснювала поширення шляхом репостів відеоматеріалів у соціальній мережі «TikTok», доступних необмеженому колу користувачів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, в яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, та ч. З ст. 436-2 КК України - поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинених повторно.

31 серпня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 ,, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62025150010006410, внесеному до ЄРДР 17.11.2025 року.

Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро покаялась, зазначила, що відповідно до умов угоди здійснила благодійний внесок на рахунок військової частини.

Захисник ОСОБА_5 , також просила затвердити угоду, яка була укладена в її присутності.

В судовому засіданні прокурор зауважив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просив затвердити дану угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_4 , усвідомлює свої права, зміст, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також те, що укладення угоди є добровільним.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, заслухавши доводи обвинуваченої враховуючи думку прокурора та захисника, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між обвинуваченою і прокурором в присутності захисника, відповідає вимогам КПК України та КК України.

Під час судового засідання судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчинення кримінальних правопорушень, передбачениха ч. 2 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, в яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за ч. З ст. 436-2 КК України - поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинених повторно.

Обвинувачена беззастережно визнала вину, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України та ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором у кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , підлягає затвердженню.

З обвинуваченої також слід стягнути витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 17.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025150010006410.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень:

- за ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити їй узгоджене сторонами міру покарання - 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 436-2 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід застосований ухвалою від 28.07.2026 року у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- скасувати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати пов`язані за проведення судової експертизи Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України № СЕ-19/115-23/10103-КТ від 15.12.2025 року в розмірі 35656 (тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 23.01.2026 року на мобільний телефон «Samsung GalaxyM20», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , із сім-картками абонентських номерів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 скасувати.

Речовий доказ -мобільний телефон «Samsung GalaxyM20», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , із сім-картками абонентських номерів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 повернути законному володільцю.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1 ,