Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №147/1845/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1845/26

Провадження № 2/147/912/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко Олесі Григорівни, на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.07.2026, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , 1931 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23 грудня 2025 року Територіальним відділом агентства запису актів цивільного стану Красноярського краю по Кіровському і Свердловському районах м. Красноярська. До дня смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в селі Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САТ «Капустянське», розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на території Капустянського старостинського округу Гайсинського району Вінницької області, належного спадкодавиці на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0473969, виданого Тростянецькою РДА 04 серпня 1999 року.

Спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 за заповітом, посвідченим від її імені секретарем Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 01 грудня 1999 року за реєстром №51, є ОСОБА_3 .

Проте на день смерті спадкодавиці ОСОБА_1 не було відомо про існування заповідального розпорядження. Оскільки позивачка тривалий час знаходилась за кордоном на роботі, лише в січні 2026 року їй повідомили про те, що після смерті її бабусі ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай), а також про те, що бабуся за життя склала заповідальне розпорядження на користь позивачки.

Після приїзду в Україну 06 квітня 2026 року позивачка звернулася до Ілляшівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області із заявою про видачу їй дублікату заповіту, який зробила її баба ОСОБА_2 . Відповідно до витягу із Спадкового реєстру заповіт ОСОБА_2 зареєстровано за №75478941.

Як спадкоємець за заповітом, ОСОБА_1 вважає, що своєчасно прийняла спадщину, оскільки вступила в управління спадковим майном, від спадщини не відмовлялася. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

02 червня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай). Однак 04 червня 2026 року отримала від нотаріуса відмову №73/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з ненаданням доказів своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що позивачка не була обізнана про існування заповіту та не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вона просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності позивача та її представника. Висловилась, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Від відповідача - Тростянецької селищної ради, також надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шарипово Красноярського краю Російської Федерації у віці 74 років померла ОСОБА_2 (а.с. 6-7), яка на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт, яким право на земельну частку (пай) розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності САТ «Капустянське», розташовану на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 15), заповіла ОСОБА_4 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, встановлено, що ОСОБА_4 12 травня 2005 року зареєструвалашлюб з ОСОБА_5 ; прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 (а.с 17).

Таким чином, спадкоємцем за заповітом до майна померлої є позивач.

Причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини було те, що на день смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 не знала про існування заповідального розпорядження, складеного на її користь. Позивачка тривалий час перебувала за кордоном на роботі, а в січні 2026 року їй зателефонували з Ілляшівської сільської ради та повідомили, що після смерті її бабусі залишилося спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай), а також про те, що бабуся за життя склала заповідальне розпорядження на користь позивачки.

Після приїзду в Україну 06 квітня 2026 року позивачка звернулася до Ілляшівської сільської ради із заявою про видачу дубліката заповіту. Згідно з витягом із Спадкового реєстру від 15 квітня 2026 року заповіт ОСОБА_2 зареєстровано за №75478941. 28 травня 2026 року ОСОБА_1 видано дублікат заповіту, після чого їй достовірно стало відомо про те, що ОСОБА_2 заповіла їй своє майно (а.с. 8).

Крім того, як зазначає позивачка, ОСОБА_2 за життя не повідомляла їй про складення заповіту та не показувала його.

02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак 04 червня 2026 року листом приватного нотаріуса їй було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а тому їй необхідно вирішити зазначене питання у судовому порядку (а.с. 13).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного законодавства, які регламентують порядок прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про її прийняття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ потрібно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд, враховуючи юридичну необізнаність позивача, обставини, пов`язані з тим, що позивач не була обізнана про складення спадкодавцем заповіту на її користь, з огляду на наявність волевиявлення спадкодавця на користь позивача, відсутність заперечень зі сторони відповідача, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визначити позивачу строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатнім для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір.

Оскільки позов задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ – 04326224, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 77, селище Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко