Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №145/1544/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1544/26

Провадження №3/145/312/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. селище Тиврів

Суддя Тиврівського району Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Василівка Тиврівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.08.2026 серії ВБА № 141642 в кінці липня 2026 в с. Василівка по вул. Центральна, неповнолітній ОСОБА_1 продав електронну цигарку малолітньому ОСОБА_2 , 2014 р.н., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів долучено письмове пояснення ОСОБА_1 від 26.08.2026, в якому останній вказав, що в кінці липня 2026 він продав електронну цигарку малолітньому ОСОБА_2 за ціною 800 грн, та пояснення ОСОБА_3 від 26.08.2026, згідно якого останній повідомив, що приблизно тиждень назад ОСОБА_4 продав йому електронну сигарету за 800 гривень, а такожкопію паспорта громадянина України ОСОБА_1 . Інших доказів матеріали справи не містять.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт продажу електронну цигарки Єфімчуку Тимуру. Повідомив, що він навчається на 2 курсі Гніванського професійного ліцею за спеціальністю "електрик", ніде не працює.

В судовому засіданні матір ОСОБА_5 підтвердила покази ОСОБА_1 . Повідомила, що пояснення у сина та протокол був складений у її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 156 КупАП, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається у порушенні встановлених правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення виражається у формі прямого умислу.

Водночас, ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачено спеціального суб`єкта даного адміністративного правопорушення. Ним може бути лише працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, який порушив відповідні правила торгівлі.

Отже, з огляду на диспозицію ч. 2 ст. 156 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, особа уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення, повинна була надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про те, що ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та те, що він, будучи таким працівником, порушив відповідні правила торгівлі.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП та у доданих до протоколу матеріалах не зазначено будь-яких відомостей про його належність до працівників підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. Тобто відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що є обов`язковим елементом складу вказаного адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд констатує про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Виходячи із системного аналізу ст. 254-256, 280 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність наявності в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення відповідно до описаної в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція з прав людини для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, «Шмауцер проти Австрії» від 23 жовтня.1995 року, «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 17, 21 рішення "Надточій проти України").

Виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньо державного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської федерації»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на те, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.

У справі «Малофєєва проти росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, дослідивши вказані матеріали судом встановлено, що вони не містять будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та те, що він, будучи таким працівником, порушив відповідні правила торгівлі, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, у його діях відсутній.

У силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7, 9, 16, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Суддя Патраманський І. І.