Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №143/332/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/332/26

ВИРОК

Іменем України

16.09.2026р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 05.03.2026 за № 12026025060000016 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городок Ружинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 3, 4 ст.358 КК України, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_4 будучи особою, яка у встановленому законом порядку не отримувала посвідчення водія, в кінці жовтня 2024 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) вирішив отримати відповідне посвідчення водія, шляхом його підробки, з метою подальшого використання.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1 , у всесвітній мережі Інтернет знайшов оголошення про виготовлення посвідчення водія, та з метою подальшого отримання відповідного посвідчення ОСОБА_4 , в мобільному застосунку «Viber», написав невстановленій особі про те, що має намір придбати посвідчення водія. Після чого, за попередньою змовою із невстановленою на даний час досудовим слідством особою, досягнув домовленості щодо підроблення на його ім`я офіційного документа.

З метою вчинення відповідних протиправних дій невстановлена досудовим слідством особа надала перелік документів, які ОСОБА_4 мав надати для виготовлення підробленого посвідчення водія.

В свою чергу ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що вказане посвідчення буде підроблене та не відповідатиме нормам чинного законодавства, надав невідомій особі через мобільний застосунок «Viber» фотокопії особистих документів (паспорта, ідентифікаційний номер картки платника податків), сканкопію фотокартки та зразок особистого підпису, з метою внесення їх до підробленого посвідчення водія.

В січні 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 отримав від невстановленої особи виготовлене на його ім`я посвідчення водія серії НОМЕР_1 із відкритими категоріями «В» та «С», за що відповідно сплатив грошові кошти в сумі 10000 грн.

Окрім того, 05.03.2026 близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volksvagen» моделі «TOUAREG», д. н. з. НОМЕР_2 , на автодорозі по вул. Б. Хмельницького, м. Погребище Вінницького району Вінницької області. У цей час, у зв`язку порушенням ОСОБА_4 вимог ч.5 ст.125 КУпАП, а саме порушення правил користування ременями безпеки, що передбачене в п.2.3в ПДР України, інспектором з реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , який виконував свої службові обов`язки, визначені Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», а також посадовою інструкцією, на підставі п.1 ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою припинення даного адміністративного правопорушення та оформлення відповідних матеріалів, за допомогою червоного сигнального диска, було зупинено керований ОСОБА_4 автомобіль. Після зупинки, ОСОБА_5 висловив ОСОБА_4 вимогу пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.

Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення водія серії НОМЕР_1 є підробленим та він його у встановленому законом порядку не отримував, умисно передав його працівнику поліції для перевірки, тим самим використавши завідомо підроблений документ.

Згідно з висновком експерта №355/26-21 від 11.03.2026 за результатами проведення судово-технічної експертизи, наданий на дослідження бланк посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 , яке зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 , видане 18.01.2025 ТСЦ 8041, не відповідає зразкам, які перебувають в офіційному обігу на території України, виготовлений не за технологією та не в умовах поліграфічного підприємства, що здійснює випуск аналогічних документів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті, щиро каявся.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 :

-за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно (а. с.34). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 35) Раніше не судимий (а. с. 33).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставини, які згідно зі ст.67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченому відсутні.

Відповідно до висновків Вінницького районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, відсутність попередніх правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі становить середній рівень небезпеки для суспільства (у т. ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторного кримінального правопорушення, спрямованих на формування готовності обвинуваченого дотримуватися соціально прийнятних норм поведінки (а. с. 29-30).

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.3, ч.4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі. Відповідно до статей 75, 76 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Судові витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого.

Речові докази, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 18.01.2025 ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:

-за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо протягом 3 (трьох) років іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 5496,12 грн. (п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 12 коп.) витрат на залучення експерта під час досудового розслідування кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 09.03.2026, справа №136/412/26, скасувати.

Речові докази, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 18.01.2025 ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя