Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №930/2030/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2030/26

Провадження № 2-о/930/142/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області у складі:

головуючого cудді – Науменка С.М.,

за участі секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.,

учасників справи: заявника – ОСОБА_1

заінтересована особа – ОСОБА_2

представника заявника адвоката – Кіцули В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства , -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, згідно якої просить суд встановити факт батьківства померлого ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 .

Заява мотивована тим, що в період часу з 2016 року по 2021 рік вона проживала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , 1991 року народження.

За час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі у них народився син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого записаний ОСОБА_5 .

В зв`язку із негараздами у сім`ї, які мали тимчасовий характер, відповідно до рішення Немирівського районного суду від 19 травня 2021 року офіційно шлюб між ними було розірвано.

Однак, незважаючи на цей факт, вони продовжували спільно проживати як чоловік та дружина вже у цивільному шлюбі.

Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на території України її чоловік ОСОБА_5 був призваний по мобілізації до Збройних Сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Немирів Вінницького району у них народився другий син – ОСОБА_4 . Так як офіційно шлюб між ними було розірвано ще в 2021 році, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану при реєстрації факту народження сина ОСОБА_7 відомості про батька було записано у відповідності до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України.

Перебуваючи на військовій службі, виконуючи бойове завдання, ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Іванівка Краматорського району Донецької області ОСОБА_5 зник безвісті.

Під час досудового розслідування кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_5 було встановлено, що доставлений до моргу Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи 15 квітня 2026 року труп за №548 є трупом ОСОБА_5 , 1991 року народження.

ОСОБА_1 , хоче зазначити , що саме ОСОБА_5 , 1991 року народження, є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як прослідковується їх зовнішня схожість між собою, що неможливо скрити від простого погляду.

Крім того, відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 27 липня 2026 року №55580 було встановлено, що труп невстановленого (на час відібрання біологічних зразків для порівняльного дослідження) військовослужбовця №548 є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з імовірністю 99.9999998%.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст. 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду . Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подано особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.08.2026 року відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 , у судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав викладених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву визнала та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник заявник адвокат Кіцула В.І. заяву підтримує просить її задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересовану особу, представника заявника. дослідивши докази у справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батьками являються ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00040972722 від 15 серпня 2026 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір`ю є ОСОБА_1 . Відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. При цьому у графі «батько» зазначено « ОСОБА_5 », що свідчить про внесення відомостей про батька за вказівкою матері без встановлення походження дитини від батька у передбаченому законом порядку.

ОСОБА_5 , перебуваючи на військовій службі, виконуючи бойове завдання, 09 січня 2025 року в районі населеного пункту Іванівка Краматорського району Донецької області зник безвісті.

Судом також досліджено висновок медико-генетичного центру «Mama Papа» від 13.07.2026 року № 55580, складений за результатами молекулярно-генетичного дослідження біологічних зразків трупа невстановленого військовослужбовця №548 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9999998 %.

Згідно ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За положеннями ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

За змістом ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як роз`яснено у п.п., 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 135 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

У своїй постанові від 17.02.2021 року в справі №373/2257/18 Верховний Суд зазначив, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У своїй постанові від 16.05.2018 року в справі №591/6441/14-ц Верховний Суд вказав, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Суд, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що заінтересована особа ОСОБА_8 послідовно підтвердила факт того, що ОСОБА_5 є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Усі досліджені судом докази є взаємоузгодженими, взаємодоповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Іванівка Краматорського району Донецької області, є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановлення зазначеного юридичного факту необхідне заявниці для реалізації її спадкових прав. Оскільки іншим способом підтвердити походження від батька її сина не має можливості, а надані суду докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про походження її сина ОСОБА_4 від ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту батьківства та задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 121, 125, 126, 128 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме – факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Тетіїв Тетіївського району Київської області, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Іванівка Краматорського району Донецької області, є батьком дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого в м. Немирів Вінницького району Вінницької області (актовий запис №124, вчинений 15 серпня 2023 року Немирівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ).

Внести зміни до актового запису №124, який вчинений 15 серпня 2023 року Немирівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), про народження дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого в м. Немирів Вінницького району Вінницької області, а саме: батьком дитини записати – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Тетіїв Тетіївського району Київської області, громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко