Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №707/2101/26
Суддя: Люклянчук В. Ф.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/524/26 Справа № 707/2101/26 Категорія: ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Волкова Н. С. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
ВСТАНОВИВ
З постанови судді вбачається, що 11 травня 2026 року об 12 годині 25 хвилин в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував зміну дорожньої обстановки та здійснив наїзд на нерухому перешкоду - електроопору ТП221-Л2-ОП8, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та електроопора зазнали механічних пошкоджень, чим порушено вимоги п.п. 12.1., 2.3.б. ПДР України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663199, 11 травня 2026 року об 12 годині 25 хвилин в с. Хутори Черкаського району Черкаської області по вул. Шевченка, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ДТП та в медичному закладі - відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає вищевказану постанову незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він керував транспортним засобом, оскільки працівники поліції прибули на місце ДТП вже після того, як подія сталася.
Також вказує на те, що суд першої інстанції не зазначив в постанові, на підставі яких саме належних та допустимих доказів він встановив наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння.
Стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місті зупинки так і в медичному закладі та не ухилявся від нього, що чітко підтверджується відеозаписом.
Зазначає, що матеріали справи не містять його підпису на схемі ДТП, оскільки він не є учасником ДТП.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав в його діях порушення п.п. 12.1 та 2.3.б ПДР України.
Також вказує, що у судове засідання судом першої інстанції не викликався жоден свідок.
Зазначає, що його автомобіль, після складення поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, на штрафмайданчик не вилучався.
Стверджує, що за весь період багаторічного стажу керування транспортними засобами він жодного разу не притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що свідчить про його виключну законослухняність і відповідальне ставлення до виконання обов`язків водія.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного
Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663199 (ч. 1 ст. 130 КУпАП) та серії ЕПР1 №663205 (ст. 124 КУпАП) від 11.05.2026.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за ці правопорушення.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Щодо встановлених обставин судом першої інстанції за ст. 124 КУпАП.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються схемою місця ДТП від 11.05.2026, відповідно до якої змальовано ділянку дороги, на якій було вчинено адміністративне правопорушення, розташування транспортних засобів.
Окрім того, суд в основу рішення про накладення адміністративного стягнення поклав відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, на котрих зафіксовано свідчення свідка, яка підтвердила перебування за кермом транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» під час ДТП саме - ОСОБА_2 .
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції щодо критичної оцінки доводів ОСОБА_2 про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом. З долучених до матеріалів справи відеозаписів з бодікамери поліцейського вбачається, що на місці події перебував ОСОБА_2 , іншої особи, котра могла б перебувати за кермом автомобіля встановлено не було. Дані відеозаписи чітко відображають усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що з фактичних даних відеозапису з нагрудних камер поліцейських випливає, що ОСОБА_1 заперечував обставини керування транспортним засобом і відповідно його причетність до ДТП, вказавши, що автомобіль «Mercedes-Benz» був у нього викрадений. Про обставини отримання характерних для ДТП тілесних ушкоджень - обличчя посічене склом, належним чином поліцейському не пояснив.
Відомостей про звернення до органу досудового розслідування з приводу викрадення автомобіль «Mercedes-Benz» апелянт не надав.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні жодні об`єктивні дані, котрі б свідчили, що водієм автомобіля «Mercedes-Benz» за обставин вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення була інша особа.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зафіксовано відеозаписом, а також твердження останнього про те, що не він перебував за кермом автомобіля під час ДТП, на думку суду, є способом захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
Щодо встановлених обставин судом першої інстанції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.05.2026 ОСОБА_2 на огляд до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, який не проводився через відмову, що зафіксовано на бодікамеру працівника поліції.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція).
Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
У такому випадку водій зобов`язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я.
Отже тільки незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не тягне за собою адміністративну відповідальність.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав аналіз відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, тривалістю близько однієї години, яким зафіксовано, що співробітником поліції у водія ОСОБА_1 встановлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, почервоніння шкірного покриву обличчя. Внаслідок чого, водію було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі.
З фактичних даних вказаного відеозапису випливає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку.
З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 правильно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Всупереч позиції апелянта, суддею місцевого суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
За таких обставин постанова судді є законною, скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП,- без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua