Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №555/2048/24 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №555/2048/24

Суддя: Шимків С. С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 555/2048/24

Провадження № 22-ц/4815/1280/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Мельничук Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, –

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позов обґрунтовував тим, що 21 травня 2006 року між сторонами у відділі РАЦС Березнівського районного управління юстиції Рівненської області було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за N 37.

Під час шлюбу ними було вирішено збудувати власне житло, всю необхідну документацію погодилися оформляти на відповідачку.

Реєстраційною службою Березнівського районного управління юстиції Рівненської області 01.04.2013 на ім`я ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , згідно якого вона записана власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1189 га, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер 5620483600:08:008:0172.

Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно, про що свідчить відповідний Витяг за № 1865840 від 01.04.2013.

11 березня 2016 року відділом містобудування та архітектури Березнівської райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_2 за реєстраційним номером 48 було видано Будівельний паспорт на забудову присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області у березні 2016 року зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт РB062160890980.

Пояснює, що у 2021 році фактично завершено будівництво, в якому він приймав активну участь як коштами, які заробляв, так і особистою працею.

Вказує, що в 2016-2021 роках працював в Городищенській сільські раді Березнівського району Рівненської області на посаді спеціаліста-землевпорядника.

23 липня 2021 року ФОП ОСОБА_3 виготовила Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений по АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку (з мансардою) 122,7 кв.м., житлова - 74,6. Він має 5 житлових кімнат. З господарських будівель є: господарська будівля (літ.Б) площею 49,1 кв.м., погріб (літ.Пг/Б) площею 20,8 кв.м., гараж (літ.В) площею 35,3 кв.м, вбиральна (літ.Г) площе. 1,0кв.м.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 23.11.2021 за реєстраційним № IУ101211123320 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта : нове будівництво будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Березнівського районного суду від 25.04.2024 у справі № 555/613/24 шлюб між сторонами розірвано.

У травні 2024 року за його відсутності відповідачка змінила вхідний замок до житлового будинку, тому він фактично позбавлений на даний час можливості володіти та користуватися спільним майном.

Просив суд: визнати об`єктом права спільної сумісної власності будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 ; поділити будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою : АДРЕСА_1 , виділивши йому в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 його частину згідно з варіантом судової будівельно-технічної експертизи із наявним входом; в порядку поділу визнати за ним право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1189 га, кадастровий номер 5620483600:08:008:0172, яка розміщена за адресою : АДРЕСА_1 , і має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у межах та конфігурації згідно варіанту судової земельно-технічної експертизи.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 02 квітня 2026 року визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 .?

Поділено будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 його частину згідно з ІІ-варіантом судової будівельно-технічної експертизи із наявним входом.?

В порядку поділу визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину земельної?ділянки площею 0,1189 га, кадастровий номер 5620483600:08:008:0172, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , і має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у межах та конфігурації згідно другого варіанту судової земельно-технічної експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за висновок будівельно-технічної експертизи в розмірі 18192 гривень.

Рішення мотивовано обґрунтованістю позову.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2026 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02 квітня 2026 року щодо поділу будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , змінивши частку "1/2" на правильну "51/1000".

Додатковим рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2026 року поділено будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 511/1000 його частину вартістю 1197853,5 грн. згідно з ІІ-варіантом судової будівельно-технічної експертизи (додаток № 7 до Висновку експерта) із наявним входом, а саме: - коридор 1-1 площею 14,1 кв.м., санвузол 1-2 площею 4,6 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 7,4 кв.м., вітальня 1-4 площею 24,3 кв.м., кухня 1-5 площею 16,5 кв.м., загальною площею приміщень 66,9 кв.м., в т.ч. житловою - 31,7 кв.м.; тераса "а" ", сходи "а2", в господарській будівлі "Б" приміщення 3 площею 2,1 кв.м., приміщення 4 (вхід у підвал) площею 4,0 кв.м., приміщення 5 площею 18,1 кв.м., загальною площею 24,2 кв.м.; підвал "Пг/Б", сходи "61" та "62", колодязь "К", 55/100 частини огорожі № 1, частина огорожі № 2 (14,27 п.м.), огорожа № 3, 1/2 частина вимощення I, 2/3 частини вимощення III; свердловина № 6 – залишається у спільному користуванні.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що земельна ділянка, яка є предметом поділу в межах даної справи є особистою приватною власністю апелянта, оскільки тільки в період часу з 08 лютого 2011 до 12 червня 2012 включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 та після 12 червня 2012 така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Вказує, що припинення права приватної власності відповідача на земельну ділянку (на частку у праві) за вимогою другого з подружжя можливе за умови одночасного присудження власнику грошової компенсації замість його частки у праві власності на земельну ділянку або врахування відповідної компенсації вартості земельної ділянки при поділі іншого майна подружжя.

Тому за вимогою другого з подружжя про припинення права приватної власності відповідача на земельну ділянку (на частку у праві) судам слід вирішувати питання щодо попереднього внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду за правилом частини п`ятої статті 71 СК України, що є гарантією відшкодування власнику вартості такої частки.

Експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах цієї цивільної справи відсутня, кошти на відшкодування вартості спірного майна на депозит суду позивачем не внесені.

Хоча позивач окремої вимоги про припинення права власності не ставив, однак як вже вище зазначалося, визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 земельної ділянки кадастровим номером 56200483600:08:008:0172 призводить до припинення права власності на неї у апелянта. Водночас, така земельна ділянка не була спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачка під час розгляду справи не надавала згоди на компенсацію 1/2 частки вартості земельної ділянки площею 0,1189 га, кадастровим номером 56200483600:08:008:0172 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить апелянту на підставі права особистої приватної власності, а відтак це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки.

Суд першої інстанції, без врахування думки апелянта та обставин справи, без оцінки його фінансової можливості здійснити компенсацію чи перебудову у будинку, без жодного обґрунтування підстав вибору другого варіанту поділу будинку та земельної ділянки за другим варіантом висновку експерта дійшов висновку про поділ спірного майна саме за таким варіантом.

Виділяючи частки за другим варіантом поділу, суд першої інстанції не проаналізував того, який порядок користування цим майном склався між сторонами справи, не врахував, що з апелянтом проживають доньки колишнього подружжя ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також і того, що позивач має власну двох кімнатну квартиру по АДРЕСА_2 .

При цьому суд першої інстанції при обранні другого варіанту поділу взагалі не врахував інтересів апелянта та не дослідив, чи не буде покладено на нього надмірного тягаря шляхом необхідності проводити будівельні перебудови з врахуванням їхньої вартості станом на сьогоднішній день.

Окрім того, судовий експерт зарахував до складу об`єкту нерухомого майна огорожу №1 (набірний паркан з бетонних плит) вартістю 104 732 грн., огорожу №2 - незавершена (цоколь та металеві стовпи) вартістю 24 540 грн., огорожу №3 (металева сітка) вартістю 7 432 грн. та інженерну споруду (септик) №5 вартістю - 21 268 грн., загальною вартістю - 155 272 грн.

Проте, вказані складові об`єкта дослідження не могли бути віднесені до спільної сумісної власності та поділені, оскільки ніколи не являлися спільною сумісною власністю сторін по справі. Про це апелянт неодноразово повідомляв судовому експерту, проте останній проігнорував такі повідомлення.

Покликається на відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 його частини згідно висновком судової будівельно-технічної експертизи із наявним входом.

Поділити вказаний будинок можливо лише шляхом визначення ідеальних часток по 1/2 частині будинку за позивачем та апелянтом.

Просить суд:

визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 ;

в задоволенні позовних вимог в частині поділу та визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1189 та, кадастровий номер 5620483600:08:008:0172, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити повністю;

в стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат за висновок будівельно-технічної експертизи в розмірі 18192 гривень - відмовити повністю.

09 липня 2026 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення.

Вказує, що відповідачка не скористалася своїм правом пред`явлення зустрічного позову у справі.

Доводи апеляційної скарги щодо непроведення експертної оцінки спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність вирішення спору по суті. Визнання за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки, коли інша така сама ж частина 1/2 лишається у власності відповідачки, не впливає на баланс вартості поділеного майна. Водночас врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки при визначенні ціни позову може впливати лише на визначення розміру судового збору.

За загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Зазначає, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності. Якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), підстави для внесення ним відповідної суми на депозитний рахунок суду відсутні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечувала проти саме такої вимоги, не пропонувала у встановленому процесуальному порядку свій варіант поділу, який її влаштовує.

При виборі варіанту поділу житлового будинку суд беззаперечно мав враховувати наявність в нього другої групи інвалідності довічно, яка пов`язана із ураженням нижніх кінцівок та помірним порушенням їх функції. Тобто, через наявність протипоказань за станом здоров`я, для нього неможливим є варіант із виділенням другого поверху через потребу постійного користування сходами в такому разі.

Із запропонованих експертом варіантів поділу житлового будинку, він погодився і не заперечує на варіант II.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про неналежність до спільної сумісної власності подружжя огорожі № 1, огорожі № 2, огорожі № 3, септика № 5 не заслуговують на увагу за відсутності наданих суду належних та допустимих доказів належності цього майна до особистої приватної власності відповідачки.

Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони у справі з 21 травня 2006 року по 25 квітня 2024 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 від 21 травня 2006 року та заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2024 року № 555/613/24 (а.с. 19).

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними зведено будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 1865450 від 01.04.2013 року, а також витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2013 року, індексний номер 1865840, у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка, з кадастровим номером 5620483600:08:008:0172, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 20.03.2013 року (а.с. 9-10).

11 березня 2016 року відділом містобудування та архітектури Березнівської райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_2 за реєстраційним номером 48 було видано Будівельний паспорт на забудову присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

23 липня 2021 року ФОП ОСОБА_3 виготовила Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений по АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку (з мансардою) 122,7 кв.м., житлова - 74,6. Він має 5 житлових кімнат. З господарських будівель є: господарська будівля (літ.Б) площею 49,1 кв.м., погріб (літ.Пг/Б) площею 20,8 кв.м., гараж (літ.В) площею 35,3 кв.м, вбиральна (літ.Г) площе. 1,0кв.м.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 23.11.2021 за реєстраційним № IУ101211123320 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: нове будівництво будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, за твердженнями позивача, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 почала чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинковолодіння, останній звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя та визнання за ним права власності на половину будинковолодіння.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

ОСОБА_2 не спростовано за допомогою належних та допустимих доказів презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи від 24.11.2025року дійсна (ринкова) вартість будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , може становити:?1925468 (один мільйон дев`ятсот двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень.

Враховуючи наведене у другому питанні дослідницької частини висновку, а саме те, що досліджуваний будинок, зведено для використання однієї сімї, в якому наявні чотири житлові кімнати, коридор і лише одна кухня та один санвузол, їх планування, провести поділ між двома співвласниками в рівних частках ( 1/2 до 1/2), без реконструкції будинку та розмежуванням інженерних мереж, не надається можливим.

Провести поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між двома співвласниками в частках наближених 1/2 до 1/2, можливо, за умови проведення реконструкції житлового будинку, відповідно до отриманих дозвільних документів.

При проведенні реконструкції будинку з прибудовою та влаштування автономних інженерних мереж для кожного співвласника, можливо запропонувати варіанти поділу між двома співвласниками, у наближених до співвідношення часток 1/2 до 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , 1-й варіант: - першому співвласнику пропонується виділити:частину коридору 1-1, площею 4,8кв.м., житлову 1-3, площею 7,4кв.м., передпокій 1-6, площею 5,9кв. м., гардеробну 1-7, площею 7,0кв.м., житлову 1-8, площею 16,0кв.м., житлову 1-9, площею 17,5кв.м., житлову 1-10, площею 9,4кв.м.,загальною площею приміщень - 68,0кв.м., в тому числі житловою -50,3кв.м.; балкон "a1", в господарській будівлі "Б" приміщення 3, площею 2,1кв.м., приміщення 4 (вхід у підвал), площею 4,0кв.м., приміщення 5, площею 18,1 кв.м., загальною площею 24,2кв.м.; підвал "Пг/Б"", сходи "61" та "62" колодязь "К", 55/100 частини огорожі № 1, частину огорожі № 2 (8,97п. м.), огорожу № 3 та 1/2 частину вимощення І, 2/3 частини вимощення ШІ; свердловину № 6 - залишити у спільному користуванні співвласників; всього виділити на суму 1 204 218,5 гривні, що становить 513/1000 частки ;

- другому співвласнику пропонується виділити: частину коридору 1-1, площею 9,1 кв.м., санвузол 1-2, площею 4,6кв.м., вітальню 1-4, площею 24,3кв.м., кухню 1-5, площею 16,5кв.м., загальною площею приміщень - 54,5 кв.м., в тому числі житловою -24,3кв.м.; терасу "а" ", сходи "а2" в господарській будівлі "Б" приміщення 1, площею 10,1 кв.м., приміщення 2, площею 7,0кв.м., загальною площею 17,1кв.м.; сходи "б" ", гараж "В", сходи ', вбиральню "Т", 45/100 частини огорожі № 1, , частину огорожі № 2 (14,92п.м.), 1/2 частину вимощення І, вимощення ІІ, 1/3 частину вимощення ІІ, технічний колодязь № 4 (септик), інженерну споруду № 5 (септик); свердловину № 6 - залишити у спільному користуванні співвласників; всього на суму 1 142 123,5 гривні, що становить 487/1000 частки.

Компенсація другому співвласнику - 1,3%, що в ринкових цінах становить 25 031грн.

В даному варіанті необхідно виконати такі будівельно-ремонтні роботи: - першому співвласнику: 1- влаштувати вхід з двору у приміщення 1-3; у приміщенні 1-3 влаштувати коридор та санвузол і у приміщенні 1-10, або у приміщенні 1-9 влаштувати кухню; провести оздоблювальні роботи; - другому співвласнику: влаштувати перегородку розділивши приміщення 1-1 на дві частини; дверний проріз між приміщеннями: 1-4 та 1-1 змістити в сторону приміщення 1-5;

- обом співвласникам: влаштувати автономні інженерні системи опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання .

ІІ-й варіант : - першому співвласнику пропонується виділити: передпокій 1-6, площею 5,9кв.м., гардеробну 1-7, площею 7,0кв.м., житлову 1- 8, площею 16,0кв.м., житлову 1-9, площею 17,5кв.м., житлову 1-10, площею 9,4кв. м., загальною площею приміщень - 55,8кв.м., в тому числі житловою - 42,9кв.м.; балкон "al", гараж "В", сходи "в", в господарській будівлі "Б" приміщення 1, площею 10,1кв.м., приміщення 2, площею 7,0кв.м., загальною площею 17,1 кв.м.; сходи "б", вбиральню "Т", 45/100 частини огорожі № 1, частину огорожі № 2 (9,62п.м.), 1/2 частину вимощення І, вимощення ІІ, 1/3 частини вимощення III; технічний колодязь № 4 (септик), інженерну споруду № 5 (септик); свердловину № 6 - залишити у спільному користуванні співвласників; всього на суму 1 148 488,5 гривні, що становить 489/1000 частки ;

- другому співвласнику пропонується виділити: коридор 1-1, площею 14,1 кв.м., санвузол 1-2, площею 4,6кв.м., житлову 1-3, площею 7,4кв.м., вітальню 1-4, площею 24,3кв.м., кухню 1-5, площею 16,5 кв.м., загальною площею приміщень - 66,9кв.м., в тому числі житловою - 31,7кв.м.; терасу "а", сходи "а2" ", в господарській будівлі "Б" приміщення 3, площею 2,1 кв.м., приміщення 4 (вхід у підвал), площею 4,0кв.м., приміщення 5, площею 18,1 кв.м., загальною площею 24,2кв.м.; підвал "Пг/Б", сходи "б1" та "62", колодязь "К", 55/100 частини огорожі № 1, частину огорожі № 2 (14,27п.м.), огорожу № 3, 1/2 частину вимощення І, 2/3 частини вимощення III; свердловину № 6 - залишити у спільному користуванні співвласників; всього виділити на суму 1 197 853,5 гривні, що становить 511/1000 частки.

Компенсація першому співвласнику - 1,1%, що в ринкових цінах становить 21 180грн.

В даному варіанті необхідно виконати такі будівельно-ремонтні роботи: - першому співвласнику: влаштувати вхід у приміщення 1-6 мансардного поверху, провівши реконструкцію даху гаражу; у приміщенні 1-10 влаштувати санвузол; у приміщенні 1-9 влаштувати кухню-їдальню;провести оздоблювальні роботи;- другому співвласнику: влаштувати перекриття над частиною приміщенням 1-1, демонтувавши сходи; закласти дверний проріз між приміщеннями: 1-1 та входом до гаражу "В";- обом співвласникам: влаштувати автономні інженерні системи опалення, водопостачання каналізації , газопостачання та електропостачання.

Відповідно до запропонованого 1-ого варіанту поділу житлового будинку з господарськими будівлями, враховуючи розташування приміщень будинку, будівель та споруд на земельній ділянці, вище перелічені вимоги, наявна технічна можливість, встановити порядок користування земельною ділянкою, площею, 0,1189га, з кадастровим номером 5620483600:08:008:0172, між двома співвласниками, у співвідношенні часток: 1/2 до 1/2, за адресою:

АДРЕСА_3 у спільне користування співвласників пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0158га (158,0кв.м.), яка знаходиться під житловим будинком з мансардним поверхом, з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по лінії поділу: 13,86; 5,24; 6,51;10,12; 4,47; 3,97; 5,28(м); зображеної білим кольором з зеленим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 (додаток №1 1); - першому співвласнику пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0515га (515,0кв.м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по лінії поділу: 4,51; 3,97; 4,47; 10,12; 6,51; 3,71; 6,09; 22,84(м); далі по межі: 19,28; 49,85; 8,97 (м); зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням, на Плані земельної ділян-ки, за адресою: АДРЕСА_1 , (додаток N?11);

- другому співвласнику пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0516га (516,0кв.м.), з геометричними розмірами по периметру годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 49,85; 4,60(м); далі по лінії поділу: 22,84; 6,09; 3,71; 5,24; 13,86; 5,28; 4,51 (м); далі по межі: 14,92 (м); зображеної білим кольором на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , (додаток N?11).

Відповідно до запропонованого 2-ого варіанту поділу житлового будинку з господарськими будівлями, враховуючи розташування приміщень будинку, будівель та споруд на земельній ділянці, вище перелічені вимоги, наявна технічна можливість, встановити порядок користування земельною ділянкою. площею, 0,1189га, 3 кадастровим номером 5620483600:08:008:0172, між двома співвласниками, у співвідношенні часток: 1/2 до 1/2, за адресою: АДРЕСА_1 :

Другий варіант - у спільне користування співвласників пропонується надати земельну ділянку, площею 00158га (158,0кв.м.), яка знаходиться під житловим будинком з мансардним поверхом, з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по лінії поділу: 13,86; 5,24; 6,51; 10,12; 4,47; 9,25; 13,86(м); зображеної білим кольором з зеленим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , (додаток N?11);

- першому співвласнику пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0516га (516,0кв.м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 49,85; 6,76(м); далі по лінії поділу: 22,23; 6,09; 3,71; 5,24; 13,86; 4,50(м); далі по межі: 9,62 (м); зображеної білим кольором на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , (додаток N?12);

- другому співвласнику пропонується надати земельну ділянку, площею 0,0515га (515,0кв.м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по лінії поділу: 4,50; 9,25; 4,47; 10,12; 6,51; 3,71; 6,09; 22,23(м); далі по межі: 17,12; 49,85; 14,27(м); зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , (додаток № 12).

Задовольняючи позовну вимогу про поділ будинковолодіння у спосіб виділення ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 511/1000 його частину вартістю 1197853,5 грн. згідно з ІІ-варіантом судової будівельно-технічної експертизи (додаток № 7 до Висновку експерта), місцевий суд враховував, що такий варіант поділу передбачає наявність входу в будинок, розташованого на першому поверсі, оскільки позивач як інвалід другої групи у зв`язку з ураженням нижніх кінцівок та помірним порушенням їх функцій, виключав можливість виділення йому другого поверху.

В свою чергу, відповідачка під час розгляду справи судом першої інстанції не заперечувала проти такої вимоги та не надала власний варіант поділу будинку.

Доводи апеляційної скарги про протиправність поділу земельної ділянки, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 120 України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувала (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про необхідність попереднього внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду за правилом частини п`ятої статті 71 СК України не заслуговують на увагу.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 71 Сімейного Кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 роз`яснила, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті З ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідно суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02 квітня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструка С.В.

Ковальчук Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua