Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №569/8946/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/8946/25

Провадження № 22-ц/4815/1569/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Селезньовим Максимом Васильовичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2026 року (постановлену у складі судді Бучко Т.М.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтовувала тим, що з 23 серпня 2022 року перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають трьох неповнолітніх дітей. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам. Останнім часом шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільне господарство не ведеться.

Просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 1744.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 1744.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп на відшкодування судових витрат.

08 червня 2026 року ОСОБА_1 , через представника – адвоката Селезньова Максима Васильовича звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Заяву обґрунтовувала тим, що 18 травня 2026 року їй стало відомо про встановлення компетентними органами факту загибелі її чоловіка ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановою про встановлення особи загиблого від 17 квітня 2026 року.

Встановлена після ухвалення заочного рішення обставина щодо загибелі ОСОБА_2 має істотне значення для правильного вирішення справи.

Просила суд переглянути заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року у справі № 569/8946/26 за нововиявленими обставинами; скасувати зазначене заочне рішення та ухвалити нове рішення з урахуванням встановлених обставин.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала мотивована тим, що обставини, на які посилається заявниця як на підставу для перегляду заочного рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 , через представника – адвоката Селезньова Максима Васильовича оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що обставина, на яку ОСОБА_1 покликалася в заяві про перегляд судового рішення є істотною та існувала на момент розгляду справи. Факт загибелі ОСОБА_2 станом на 28 серпня 2023 року об`єктивно існував як на день відкриття провадження у справі, так і на день ухвалення заочного рішення від 22 липня 2025 року.

Станом на момент звернення до суду з позовом та на момент ухвалення судового

рішення, шлюб між сторонами вже був припинений внаслідок смерті чоловіка. Суд першої інстанції розірвав шлюб, якого юридично не існувало.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та направити справу до Рівненського міського суду Рівненської області для продовження розгляду.

21 липня 2026 року ОСОБА_3 подала до Рівненського апеляційного суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Заяву обґрунтовувала тим, що вона є матір`ю відповідача, а судове рішення вплине на її права та законні інтереси, оскільки матиме наслідком виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, інших соціальних виплат, пільг та гарантій, передбачених законодавством для членів сімей загиблих військовослужбовців.

19 серпня 2026 року ОСОБА_4 подав до Рівненського апеляційного суду заяву про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Заяву обґрунтовував тим, що він є батьком відповідача, а судове рішення вплине на його права та законні інтереси, оскільки матиме наслідком виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, інших соціальних виплат, пільг та гарантій, передбачених законодавством для членів сімей загиблих військовослужбовців.

07 вересня 2026 року ОСОБА_5 подав до Рівненського апеляційного суду заяву про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Заяву обґрунтовував тим, що він є сином відповідача, а судове рішення вплине на його права та законні інтереси, оскільки матиме наслідком виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, інших соціальних виплат, пільг та гарантій, передбачених законодавством для членів сімей загиблих військовослужбовців.

Заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не підлягають до задоволення апеляційним судом.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.

За змістом статей 53, 54 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

З огляду на вищенаведені вимоги процесуального законодавства, заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про залучення до участі у справі як третіх осіб не підлягають до задоволення, оскільки заявниками пропущено строк їх вступу до участі у справі: рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу судом вже ухвалено, провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення судом не відкрито.

Окрім того, заявники не є учасниками спірних правовідносин, залучення до участі у вказаному спорі як третіх осіб матері, батька та дитини відповідача не є формою захисту їх прав, оскільки питання розподілу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України судом у цьому спорі не вирішується.

Будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з"явилася. Заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, що з"явилися, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 1744; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп у відшкодування судових витрат.

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вищезазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 їй стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).

Судове рішення не може переглядатися у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Суд звертає увагу, що вимога добросовісності є загальною для усі суб`єктів права, у тому числі – для усіх суб`єктів цивільних правовідносин, включаючи правовідносини сімейні. Ця вимога ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними (пункт і статті 3 ЦК). Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є, по суті нормами прямої дії. У свою чергу, порушення учасником правовідносин вимог добросовісності під час здійснення своїх суб`єктивних прав має наслідком відмову у їх захисті та сприянні у їх реалізації. Зазначене стосується і процесуальних прав, зловживати якими неприпустиме (статті 2, 44 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , останній вже майже як два роки вважався таким, що зник безвісти з 28 серпня 2023 року, про що позивачка достеменно знала, оскільки нею було отримано сповіщення сім`ї № 1/6012 від 31.08.2023 року (а.с. 33), однак не повідомила про це суд. Звертаючись до суду про розірвання шлюбу з відповідачем, який зник безвісти за обставин виконання ним військового обов`язку з оборони держави, позивачка мала змогу припустити факт загибелі відповідача, а тому її суперечлива поведінка, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Як правильно зазначено місцевим судом, доводи ОСОБА_1 , що за наявності відомостей про загибель відповідача суд був зобов`язаний надати іншу правову оцінку спірним правовідносинам, безпідставні, оскільки за наявності таких відомостей провадження у справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, без оцінки спірних правовідносин.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Селезньовим Максимом Васильовичем залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.