Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №570/6867/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/6867/25

Провадження № 22-ц/4815/1269/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Олександрійська сільська рада Рівненського району

Рівненської області,

– ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Кушнір Н.В., повний текст рішення суду виготовлено 16 квітня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, –

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

Позов обґрунтовувала тим, що вона є власником житлового будинку, загальною площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Через конфлікт за межі земельної ділянки з сусідкою ОСОБА_2 позивач неодноразово просила сільську раду вирішити питання щодо встановлення межі присадибної ділянки, що сільською радою було проігноровано.

Олександрійська сільська рада, яка є власником земельних ділянок в межах територіальної громади мала затвердити технічну документацію ОСОБА_1 , однак не затвердила. При цьому передала у власність ОСОБА_2 частину земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , чим порушила її право власності.

Після затвердження технічної документації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, оскільки частину земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні передано у власність ОСОБА_2 .

Просила суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення LXII сесії Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області №2993 від 06.11.2025 р. в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2365 га (кадастровий номер 5624686500:05:023:0116) гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та передачі гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2365 га у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 ;

2) скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2365 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5624686500:05:023:0116, здійснену на підставі рішення LXII сесії Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області №2993 від 06.11.2025р;

3) судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради відмовлено.

Рішення суду мотивовано неналежністю обраного позивачем способу захисту її прав, а також недоведеністю взаємозв`язку між діями відповідача ОСОБА_2 щодо затвердження технічної документації та порушенням прав та інтересів позивача на приватизацію належної їй земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що 29.09.2023 р. позивач звернулася до ПП "Терра-ресурс" із заявою, в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтованою загальною площею 0,1537 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 .

У результаті проведених робіт виконавець встановив, що суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 5624686500:05:023:0036 зареєстрована з помилками, так як вона створює "накладку" на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 . Власник суміжної земельної ділянки проінформований про необхідність виправлення даної помилки, але своєї згоди на проведення таких робіт не дає.

Таке "накладання" становить близько 3,57 метра.

Тобто ширина земельної ділянки ОСОБА_1 в одному місці змінена сусідкою ОСОБА_2 на 3,57 м.

У свою чергу рішенням від 6 листопада 2025 року № 2993 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачу її у власність" Олександрійська сільська рада затвердила ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2365 га, в АДРЕСА_1 та передала гр. ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

ОСОБА_2 провела реєстрацію права власності на цю земельну ділянку у відповідному реєстрі прав.

Таким чином, ОСОБА_1 втратила право на приватизацію земельної ділянки в тій формі, яка була їй первинно надана. Ширина земельної ділянки зменшена на 3,88 м.

Суд першої інстанції помилково вважає, що права позивача не порушені, а скасування рішення сільської ради неправильно обраний спосіб захисту.

Позивач вправі обрати той спосіб захисту (пред`явити ту позовну вимогу), який, він вважає, здатний вирішити спір та відновити його порушене право - іншими словами, спроможний усунути оскаржуваний стан справ та передбачає розумні перспективи успіху.

Закон не передбачає права суду, а тим більше - не містить імперативної вимоги, відмовляти у позові через неефективний спосіб захисту.

Просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

28 травня 2026 року Олександрійською сільською радою подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення.

Вказує, що апеляційна скарга не містить доказів того, що внаслідок затвердження технічної документації ОСОБА_2 відбулося зменшення площі земельної ділянки, яка могла бути передана ОСОБА_1 у власність, або що державна реєстрація земельної ділянки створила перешкоди у реалізації її права на безоплатну приватизацію у межах норм, визначених законом.

Саме по собі посилання апелянта на зміну ширини земельної ділянки без доведення факту зменшення її площі, накладення меж або неможливості реалізації права на приватизацію не підтверджує порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на суб`єктивному припущенні щодо бажаної конфігурації земельної ділянки та не свідчать про наявність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Просить про залишення рішення без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у власності позивачки ОСОБА_1 перебуває житловий будинок, загальною площею 100 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 196014431 від 13.01.2020 (а.с. 68).

Згідно земельно-кадастрової книги від 2013 року під № 92 за гр. ОСОБА_1 рахуються земельні ділянки: 0,1109 га (для ведення особистого селянського господарства), 0,4060 га (для ведення особистого селянського господарства) та 0,13 га (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) (а.с. 23, 129 зворот).

Органом місцевого самоврядування не приймалося рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, окрім того, згідно відповіді Олександрійської сільської ради в погосподарській книзі, земельно-кадастровій книзі відсутні будь-які графічні матеріали щодо площі і форми земельних ділянок, які рахуються за позивачкою.

12 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_3 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,14 га із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01); згідно вихідних даних на виконання робіт розмір земельної ділянки: 0,1421 га (а.с. 54-65).

29 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ПП "Терра-Ресурс" із заявою про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розділу експлікація земель, що зазначені на плані – вид цільового призначення земельної ділянки (згідно КВЦПЗД) – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Код цільового призначення 02.01. Загальна площа земельної ділянки 0,1537 га (а.с. 22-36).

Таким чином у двох варіантах технічної документації, яка була виготовлена на замовлення позивачки зазначено у вихідних даних різну площу земельної ділянки: 0,14 га та 0,1537 га.

У розділі 9 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що виготовлена ПП "Терра-Ресурс" вказано, що в результаті проведених робіт виконавець встановив, що суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 5624686500:05:023:0036 зареєстрована з помилками, так як вона створює "накладку" на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянки ОСОБА_1 . Власник суміжної земельної ділянки проінформований про необхідність виправлення даної помилки, але своєї згоди на проведення таких робіт не дає (а.с. 35).

30.01.2025 року, 19.02.2025 року, 11.03.2025 року, 08.04.2025 року, 21.05.2025 року, 27.08.2025 року, 11.09.2025 року, 10.10.2025 року ОСОБА_1 зверталася до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області із заявами про встановлення межі присадибної земельної ділянки, що перебуває у її користуванні, зокрема з суміжним землекористувачем ОСОБА_2 , а також про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (а.с. 9-25).

Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області повідомлено ОСОБА_1 що подані нею матеріали не відповідають вимогам земельного законодавства та рекомендовано розробити технічну документацію відповідно до фактичних існуючих меж земельної ділянки (а.с. 21-22).

06 листопада 2025 року рішенням сесії №2993 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачу її у власність" Олександрійської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2365 га (кадастровий номер 5624686500:05:023:0116) гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ; передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,2365 га (кадастровий номер 5624686500:05:023:0116) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 (а.с. 126).

Вважаючи дії Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо відмови у задоволенні поданих ОСОБА_1 заяв, а також щодо погодження межових знаків, затвердження технічної документації та передачі у приватну власність земельної ділянки суміжному землекористувачу ОСОБА_2 незаконними, ОСОБА_1 звернулася за вирішенням цього земельного спору до суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя статті 152 ЗК України).

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачений у статтях 186 ЗК України.

Відповідно до п.п. 5 ч. 5 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 8 ст. 186 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2365 га (кадастровий номер 5624686500:05:023:0116) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 позивачкою ОСОБА_1 не доведено незаконності дій відповідачів та порушення вказаним правовим актом її прав та інтересів.

Жодних належних та допустимих доказів накладення переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки на земельну ділянку позивачки, зміни ОСОБА_2 конфігурації чи площі її земельної ділянки, позивачкою не надано, а судом не встановлено.

Покликання у розділі 9 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що виготовлена ПП "Терра-Ресурс" на факт накладення суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5624686500:05:023:0036 на земельну ділянку позивачки не підтверджує позовні вимоги, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_2 інший: 5624686500:05:023:0116.

Своїм правом на призначення судової земельно-технічної експертизи, або надання висновку експертизи, проведеної за власною заявою позивачка не скористалася.

За встановлених обставин, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради за його недоведеністю.

Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.

: