Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №562/2147/24 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/2147/24

Провадження № 22-ц/4815/1511/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради

Рівненської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року (ухвалене у складі судді Кушніра О.Г., присяжних: Ковальчук Т.В., Стрільчук Т.О., повний текст рішення суду складено 06 травня 2026 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Заяву обґрунтовував тим, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного стороннього догляду, оскільки страждає на розлади психіки.

Пояснював, що проживає разом із сином у АДРЕСА_1 та фактично здійснює догляд за ним.

Просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 – недієздатним.

У решті вимог заявника відмовлено.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено до 04 травня 2028 року.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів неможливості виконувати обов`язки опікуна ОСОБА_2 його матір`ю ОСОБА_3 ..

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є психічно хворим з народження та потребує постійного стороннього догляду.

Вказує, що має можливість і бажання доглядати за сином і бути його опікуном, адже вже здійснює догляд за ним.

Пояснює, що є дієздатною особою та може бути опікуном за станом здоров`я, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, не притягувався до кримінальної відповідальності.

Вказує, що мати недієздатного ОСОБА_2 дійсно має таке ж саме зареєстроване місце проживання, однак фактично не проживає і не перебуває за цією адресою, змушена працювати за межами України, щоб мати змогу утримувати сина, надавати йому кваліфіковану медичну допомогу.

Просить суд змінити рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року в справі №562/2147/24 та призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг, виражений дефект психіки по змішаному типу, що досягає рівня хронічного психозу, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 647 від 14 серпня 2025 року (а.с. 28-29).

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Поданням органу опіки і піклування виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненської області, надісланого суду першої інстанції за рішенням виконавчого комітету Здовбицької сільської ради № 34 від 18 березня 2026 року, визнано за доцільне призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його судом недієздатним (а.с. 49).

Висновок органу опіки та піклування мотивований тим, що догляд за ОСОБА_4 постійно здійснює його батько ОСОБА_1 . За місцем їх проживання прибрано, охайно, наявні продукти харчування, одяг, побутова техніка.

Як зазначено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном/піклувальником недієздатної/обмежено дієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи піклувальником.

З матеріалів справи вбачається, що дружина завника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 проживає разом із недієздатним, а обставин неможливості здійснення нею догляду за сином судом не встановлено. Орган опіки і піклування вказане питання не обговорював.

За вказаних обставин, місцевим судом правомірно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатним сином ОСОБА_2 .

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які підлягали до застосування, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.