Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №572/515/26 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №572/515/26

Суддя: Боймиструк С. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 572/515/26

Провадження № 22-ц/4815/1498/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Хлуд І.П.

з участю: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України – Балтака Дмитра Олеговича на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи – ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлим,

в с т а н о в и в :

02 лютого 2026 року заявниця ОСОБА_2 звернулась із заявою, в якій на підставі ст. 46 ЦК України просила оголосити померлим ОСОБА_4 , який зник безвісти 09 серпня 2023 року під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, смерть пов`язана із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року заяву задоволено.

Оголошено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 біля населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, пов`язаної із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні поданої заяви.

Зазначає, що суд не врахував правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. Зазначає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 активні бойові дії на території населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, визначеного судом місцем вірогідної загибелі ОСОБА_4 , розпочалися 3 березня 2022 року та станом на час подання апеляційної скарги не завершені. У зв`язку з цим апелянт вважає, що передбачений законом шестимісячний строк для оголошення особи померлою не розпочався, а тому звернення із відповідною заявою було передчасним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Штогрін В.С. не погоджується з доводами Міністерства оборони України та зазначає, що висновки суду не суперечать постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22. Посилається на те, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 3 березня 2022 року має статус тимчасово окупованої території, а не території, на якій тривають активні бойові дії. Вважає, що за таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що шестимісячний строк для оголошення особи померлою не розпочався.

Крім того, заявниця посилається на постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24, якою, на її думку, конкретизовано підхід до застосування частини другої статті 46 ЦК України, та зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування скороченого шестимісячного строку має враховувати істотність обставин, які дають підстави припускати загибель особи внаслідок воєнних дій, а також тривалість її перебування у статусі зниклої безвісти.

Посилається на встановлені судом першої інстанції обставини, зокрема на те, що ОСОБА_4 зник безвісти 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, що за результатами службового розслідування його зникнення пов`язане з бойовими ураженнями та діями противника, а також на те, що за фактом його зникнення здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Зазначає, що із заявою про оголошення чоловіка померлим вона звернулася 2 лютого 2026 року, тобто через понад два з половиною роки після його зникнення, і за цей час відомостей про його місцезнаходження не отримано.

З огляду на наведене заявниця вважає, що наявні істотні підстави для припущення про загибель ОСОБА_4 внаслідок воєнних дій та відсутні обґрунтовані підстави очікувати на зміну обставин чи отримання нових відомостей про його місцезнаходження, у зв`язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України – без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, заявниця ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 23 вересня 2005 року.

10 жовтня 2022 року ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 17 від 23.01.2023 року головний сержант ОСОБА_4 призначений на посаду командира бойової машини-командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, ВОС-121144А/182.

За результатами службового розслідування головний сержант ОСОБА_4 рахується як зниклий безвісти 09 серпня 2023 року східніше населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, де отримав поранення та ймовірно загинув; даний випадок пов`язаний з бойовим ураженням і діями з боку противника при виконанні обов`язків військової служби під час забезпечення ті здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, при цьому ОСОБА_4 перебував безпосередньо в районі проведення бойових дій при виконанні бойового завдання (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1516 від 16 жовтня 2023 року).

Обставини зникнення безвісти ОСОБА_4 під час захисту Батьківщини при виконанні бойового завдання в ході ведення бойових дій 9 серпня 2023 року підтверджуються сповіщенням сім`ї № 119 від 21 серпня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Наказом № 1516 від 16 жовтня 2023 року командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) наказано – командира бойової машини-командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_4 вважати зниклим безвісти.

Даний випадок вважати таким, що пов`язаний з бойовими ураженнями і діями з боку противника при виконанні обов`язків військової служби під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районі проведення бойових дій, при виконанні бойового завдання.

Окрім того, 15 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_2 зареєстровано кримінальне провадження № 12023181200000662 про зникнення безвісти 06.8.2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку її чоловіка, головного сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розпочато досудове розслідування, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 115 КК України.

25.01.2024 року на запит ОСОБА_2 від 17.01.2024 року Департаментом інформатизації МВС України надано Витяг № 20240125-1263 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо зниклого безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З 09.08.2023 року відомості про місце перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81 85).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (п.п. 99, 100).

У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_2 09 серпня 2023 року зник безвісти перебував безпосередньо в районі проведення бойових дій при виконанні бойового завдання східніше населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, де отримав поранення та ймовірно загинув; даний випадок пов`язаний з бойовим ураженням і діями з боку противника при виконанні обов`язків військової служби під час забезпечення ті здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, станом на час розгляду справи судом першої інстанції та на даний час село Роботине Пологівського району Запорізької області з 03.03.2022 є тимчасово окупованим.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Отже, на час звернення ОСОБА_2 із заявою про оголошення чоловіка померлим з моменту його зникнення минуло понад два роки. При цьому населений пункт Роботине згідно з Переліком № 376 має статус тимчасово окупованої території, а не території, на якій ведуться активні бойові дії. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що шестимісячний строк для оголошення особи померлою не розпочався у зв`язку з продовженням активних бойових дій у місці її ймовірної загибелі, належними доказами не підтверджуються.

Матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про можливість перебування ОСОБА_4 в живих або про зміну обставин, за яких він зник безвісти.

За таких обставин заява ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_4 померлим підлягала задоволенню.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, яка подана представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2026 року.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua