Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №565/135/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 565/135/26

Провадження № 22-ц/4815/1284/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вараського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Бренчук Г.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 24 березня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №176285 на суму 24 706,00 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 17e2786d, що є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

24 березня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Кредитодавець свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

16 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №16042025 відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені договором. Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви становить 24 914,33 грн., яка складається з: 22 706,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7,33 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 1 600,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Просили стягнути з ОСОБА_1 23 314,33 грн. заборгованості за кредитним договором №176285 від 24 березня 2025 року, 2 662,40 грн. судового збору, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 23 314,33 грн. заборгованості за договором №176285 від 24 березня 2025 року, 2 662,40 грн. судового збору, 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду обгрунтовано тим, що відповідачем факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань за договором суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 23 314,33 грн. заборгованості за договором №176285 від 24 березня 2025 року.

Ураховуючи характер правовідносин у цій справі, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено із порушенням норм процесуального та недотриманням норм матеріального права, із неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Позивачем не доведено факт видачі відповідачу кредиту на вказану суму.

До суду надано докази перерахування коштів на суму 2,60 грн.. однак відсутні докази надання кредиту на суму 20997.50 грн. для погашення заборгованості за іншим кредитом від 17.10.2024 року.

Також відсутні докази видачі кредиту на суму 3705,90 грн. для погашення заборгованості за комісією.

Стверджує, що за період з 24.03.2025 року по 28.03.2025 року на її рахунок не здійснювалося зарахування коштів на суму 20997,50 грн. та коштів на суму 3705,90 грн., що вказує на те, що вона їх не отримувала.

Вказані обставини також підтверджуються наданою для суду випискою на виконання ухвали суду про її витребування.

На підтвердження обставин перерахування суми коштів в розмірі 20997,50 грн. судом першої інстанції взято до уваги довідку позикодавця про проведення взаємозаліку від 03.11.2025 року.

Однак, надані позивачем довідка про успішність операції, картка обліку виконання договору та довідка про проведення взаємозаліку є неналежними доказами, так як не містять ні підпису, ні печатки сторони, яка їх видала та не є беззаперечними.

Відтак, відсутні правові підстави для стягнення з неї на користь позивача 20997,50 грн. та 3705,90 грн., що є тілом кредиту й, відповідно, комісії на суму 601,00 грн., а тому відсутні і підстави для стягнення відсотків за їх користування.

До стягнення може підлягати лише основна сума кредиту в розмірі 2.60 грн.

Просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнутої суми заборгованості по тілу кредиту, нарахованих відсотках та комісії з суми 23314.33 грн. на суму в розмірі 2,60 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Вирішити питання розподілу судових витрат.

14 липня 2026 року ТзОВ "Юніт Капітал" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що позивачем доведено належним чином факт перерахування коштів відповідачу.

Розрахунок заборгованості, наданий попереднім кредитором та позивачем в сукупності із платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 24 березня 2025 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором e152d20f ОСОБА_1 підписала заяву на видачу кредиту №100739046, відповідно до якої просила ТОВ «ФК «Кредіплюс», на підставі договору видати їй кредит в розмірі 24 706,00 грн. в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 заяви та кредитного договору. Заява на видачу кредиту містить персональні дані ОСОБА_1 , контактну інформацію, основні параметри кредиту.

24 березня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс»» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №176285 (індивідуальна частина) відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 24 706,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 20 997,50 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №157367 від 17 жовтня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 2,60 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3 705,90 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Умовами договору визначено розмір відсотків за користування кредитом та сплату комісії.

Загальний строк кредитування за договором складає 275 днів з 24 березня 2025 року по 24 грудня 2025 року (п.2.6. договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 28 431,24 грн. (п.2.9.1. договору).

Додатком до договору №176285 від 24 березня 2025 року є графік платежів за кредитним договором, згідно з яким дата останнього платежу - 24 грудня 2025 року, сума кредиту за договором - 24 706,00 грн., проценти за користування кредитом - 10,34 грн., комісія за надання кредиту - 3 705,90 грн., за обслуговування кредитної заборгованості - 9,00 грн.

Договір №176285 від 24 березня 2025 року та додаток до договору підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 17e2786d.

24 березня 2025 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором e152d20f підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Із довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» №3883/30-10 від 30 жовтня 2025 року убачається, що товариство повідомляє про успішність операцій, згідно договору №1412/22-1 від 14 грудня 2022 року укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», зокрема, про успішний переказ 24 березня 2025 року грошових коштів на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 2,60 грн, призначення платежу - видача кредиту №176285 від 24.03.2025 року.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» №3944/03-12 від 03 листопада 2025 року про проведення взаємозаліку товариство на підтвердження факту проведення взаємозаліку зобов`язань між сторонами в межах виконання умов кредитних договорів засвідчує, що відповідні операції були здійснені у встановленому порядку: за №1085 вказано відомості щодо кредитного договору №176285 від 24 березня 2025 року, сума кредиту - 24 706,00 грн., сума зарахована на погашення заборгованості за договором взаємозаліку: 20 997,50 грн., сума перерахування на картковий рахунок позичальника 2,60 грн., комісія 3 705,90 грн., договір взаємозаліку 157367, дата договору взаємозаліку 17 жовтня 2024 року.

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» у листі №46/1211/28447/2026/БТ від 25 лютого 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_4 , фінансовим номером ОСОБА_1 визначено номер телефону НОМЕР_5 . Згідно з долученою випискою про рух коштів на вказану платіжну картку 24 березня 2025 року зараховано кошти в сумі 2,60 грн.

16 квітня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) уклали договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Акт приймання-передачі реєстру прав вимоги №5 до договору факторингу №16042025 підписаний клієнтом та фактором 05 серпня 2025 року.

Згідно з витягом від 05 серпня 2025 року з додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року реєстр прав вимог №5, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №176285 від 24 березня 2025 року в сумі 24 914,33 грн, з яких: 22 706,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 7,33 грн - заборгованість по відсоткам, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 1 600,00 грн - заборгованість по штрафах.

Із картки обліку виконання договору 176285, укладеного 24 березня 2025 року убачається, що вона містить відомості за період з 24 березня 2025 року по 05 серпня 2025 року. Кредит надано 24 березня 2025 року у розмірі 24 706,00 грн. Відсотки нараховувались у період з 25 березня 2025 року по 05 серпня 2025 року, також у вказаний період нараховувалась комісія. Станом на дату завершення розрахунку загальна сума фінансового активу: тіло кредиту - 22 706,00 грн., проценти - 7,33 грн., пеня - 1 600,00 грн., комісія - 601,00 грн., загальна сума - 24 914,33 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №176285 від 24 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2025 року становила: 22 706,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7,33 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 601,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією, 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач просив стягнути з відповідача 23 314,33 грн. заборгованості за договором №176285 від 24 березня 2025 року (22 706,00 грн. заборгованість за тілом + 7,33 грн. заборгованість за відсотками + 601,00 грн. заборгованість за комісією).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами та доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань за договором суду не надано.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Факт укладення договору та погодження його умов, в тому числі щодо нарахування та сплати процентів, комісії стверджується матеріалами справи, зокрема кредитним договором, підписаним сторонами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів надання кредиту на суму 20997,50 грн. для погашення заборгованості за іншим кредитом та надання кредиту на суму 3705,90 грн. для погашення заборгованості за комісією не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п.2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 24 706,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 20 997,50 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №157367 від 17 жовтня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 2,60 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3 705,90 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, виходячи із встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими є до стягнення із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. за розгляд справи судом першої інстанції, що буде співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вараського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.