Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №562/1288/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/1288/26

Провадження № 22-ц/4815/1666/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Мокрицькою Лесею Ярославівною на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року (ухвалене у складі судді Ковалика Ю.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додатково понесених витрат на дитину,

в с т а н о в и в :

27 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 липня 2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, який рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01.02.2016 розірвано.

Від даного шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.06.2023 року змінено спосіб стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_4 1/4 частку його доходів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Донька ОСОБА_3 має автоімунне генетичне захворювання щитовидної залози, що потребує постійного лікування, регулярного медичного нагляду та придбання вартісних лікарських засобів, тому вона змушена звертатися до суду.

Крім лікування купує для ОСОБА_5 усе необхідне для школи, одяг, продукти харчування, засоби гігієни.

Також ОСОБА_5 відвідує спортивні секції та відвідує репетитора з німецької мови.

Позивач має дочку від другого шлюбу, яка також проживає із нею.

Самостійно намагається доглядати та виховувати дві доньки, а також виконувати інші обов`язки, покладені на неї законом для належного утримання дітей.

Відповідач протягом шести років проживає в Чеській республіці та має там постійну роботу, однак не приймає участі у понесенні додаткових витрат на їхню спільну доньку.

Просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 3000,00 гривень щомісяця і до повного одужання дочки ОСОБА_5 .

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 3000,00 (три тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 27 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду обгрунтовано тим, що, враховуючи стан здоров`я ОСОБА_6 , суд вважав, що позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують, що дитина потребує постійного лікування і догляду, та, відповідно, значних матеріальних витрат.

ОСОБА_2 є здоровою, працездатною особою. Суд вважав, що відповідач, як батько неповнолітньої ОСОБА_3 , повинен оплачувати частину додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, а саме захворюваннями дитини.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до доданих до позовної заяви доказів позивач понесла додаткові витрати на обстеження дитини та оплатила вартість придбаних ліків для їхньої дочки ОСОБА_5 на загальну суму 5173,00 грн.

Він погоджується щодо стягнення з нього половини вартості цих витрат в сумі 2586,50 грн.

Додані квитанції щодо проведених досліджень у медичній лабораторії "Діла" викликають сумніви у відповідача стосовно оплачених коштів.

Доказів того, що обстеження та лікування проводитимуться щомісячно позивачем не надано, як і не доведено, що щомісячна потрібна сума на лікування становить 6000,00 грн.

Просить змінити оскаржуване рішення, а саме позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з нього додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_5 в сумі 2586,50 грн.

18 серпня 2026 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив наявність особливих обставин, пов`язаних із хворобою дочки ОСОБА_5 .

Закон передбачає, що додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення – разово, постійно або періодично.

Розмір таких витрат у сумі 3000,00 грн. є обґрунтованим і не є надмірним.

Сплата аліментів не звільняє відповідача від участі у додаткових витратах.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду – без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 жовтня 2014 року.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28.06.2023, змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , з твердої грошової суми розміром 1000 (одна тисяча) гривень, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму щомісячно на дитину відповідного віку, на аліменти розміром 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Матеріали справи містять медичні документи, згідно яких спільній дочці сторін, відповідно до консультаційного висновку спеціаліста №134963460 від 22.04.2026 року, встановлено діагноз: Е06.3 – Аутоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз, Е55.9 – Дефіцит вітаміну D, не уточнений, рекомендації еутирокс 12.5 мкг до сніданку - постійно, йосен 150/90 після сніданку 3 міс., віт Д по 400 МО щодня – 3 міс., анантавакі кідс по 1 т 2 р/д – 1 міс, через 6-8 тижнів перездати кров на ТТГ, вТ4, в ТЗ.

Відповідно до консультативного висновку від 16.04.2026 ОСОБА_7 , рекомендовано: гормони щитовидної залози, F831, FТ4, FТ3, АРО, АТБ, віт. Д3, Феретин НОМЕР_2 , 333, УЗД щитовидної залози.

Крім того, позивачем також надані квитанції на придбання рекомендованих ліків, квитанції про оплату медичних послуг та аналізів, що становить 6 365,68 грн. на місяць.

Ураховуючи, що витрати позивача на лікування дитини є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами і стаття 185 СК України встановлює обов`язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача частину понесених додаткових витрат, що зумовлені особливою обставиною - хворобою дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (частина перша статті 185 СК України).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові від 13.09.2017 року у справі №6-1489цс17 Верховний Суд України зробив правовий висновок, що СК виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 роз`яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину у розмірі 3000,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що витрати позивача на лікування дитини є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами і стаття 185СК України встановлює обов`язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, тому є необхідність стягнення з відповідача на користь позивача частину понесених додаткових витрат, що зумовлені особливою обставиною хворобою дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено понесення додаткових витрат на обстеження та лікування дитини в розмірі 6000,00 грн. щомісячно не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Мокрицькою Лесею Ярославівною залишити без задоволення.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.