Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №761/34251/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34251/26

Провадження № 3/761/6264/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Шевченківського управління поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №885262 від 20.07.2026р. 03.07.2026 року близько 22:00 год., гр. ОСОБА_1 ухилилася від належного виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за адресою: АДРЕСА_2 завдав тілесних ушкоджень, а саме вдарив палкою по обличчі малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив хуліганські дії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що не ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків. За словами її сина за вказаних подій він захищався, тілесні ушкодження бути нанесені і її сину також. На підтвердження належного виконання батьківських обов`язків надала до суду характеризуючі документи (характеристики, довідки, дипломи).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.

Разом з тим, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 885262 від 20.07.2026р., при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КпАП України у ньому не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 , не виконувала свої батьківські обов`язки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина та яких саме обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, така особа не виконала.

Сама лише констатація у протоколі факту вчинення малолітньою особою певних протиправних дій не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов`язків по вихованню дітей.

Всупереч вимогам ст.ст. 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина ОСОБА_2 .

Тобто, дані про подію, зокрема час, місце та обставини правопорушення, є істотною складовою формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частиною складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню.

Також, матеріли справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не належно займається вихованням своєї дитини.

Сам лише рапорт складений інспектором СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, не є безумовними та беззаперечними доказами для доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Інших доказів (письмових пояснень учасників події, матеріалів фото та відеофіксації тощо) матеріали справи не містять.

Водночас, з характеристики учня 3 - А класу Проскури Даніїла вбачається, що останній зарекомендував себе як старанний, доброзичливий, відповідальний і уважний. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Виявляє здібності доматематики. На уроках уважний і активний, завжди виконує домашні завдання. Учень має добре розвинену пам?ять, швидко переключається з одного виду діяльності на інший. Добросовісно ставиться до виконання доручень. Без поважних причин не пропускає заняття в школі. Має добрі стосунки з однокласниками та авторитет серед друзів. Займається в спортивній секції з футболу, має певні досягнення. Батьки мають зворотній зв?язок з вчителем, відвідують батьківські збори та приймають активну участь в житті дитини.

Був нагороджений дипломом за 3 місце в турнірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА