Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №761/46084/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46084/24

Провадження № 2/761/1477/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим права іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання припиненим права іпотеки, в якій просив визнати припиненим право іпотеки за договором іпотеки від 22.01.2016 року, серія та номер: 17, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., та вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01.06.2023 у справі № 761/7099/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 518 579,15 грн. Виконавчі провадження щодо виконання вказаного рішення не виконані у зв`язку з відсутністю у боржника коштів, проте останньому на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас на зазначене майно 22.01.2016 накладено іпотечне обтяження на користь ОСОБА_3 за договором іпотеки № 17, зі строком основного зобов`язання до 22.01.2019. Позивач зазначає, що оскільки строк виконання основного зобов`язання сплив, а іпотекодержатель не звернув стягнення на майно, іпотека підлягає припиненню, а наявність обтяження порушує права позивача на виконання судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю ОСОБА_5.

Ухвалою від 31.12.2024 відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі та призначено по справі підготовче засідання.

21.02.2025 відповідач ОСОБА_3 через свого представника подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Зазначив, що відповідно до п. 19 Договору позики від 22.01.2016 року у разі закінчення строку дії договору та при відсутності заперечень сторін дія договору вважається пролонгованою на 1 рік на тих самих умовах. Крім того, чинне законодавство та постанови Верховного Суду чітко визначають, що сплив строку позовної давності або закінчення строку дії договору самі по собі не є підставою для припинення основного зобов`язання чи іпотеки за відсутності їх належного виконання. Іпотека є похідною від основного зобов`язання і припиняється лише його виконанням або з підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку», перелік яких є вичерпним.

Розпорядженням Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-250 від 25.02.2026, справу направлено на повторний автоматичний розподіл у зв`язку із тим, що 19.02.2026 суддю ОСОБА_5., наказом голови суду від 23.02.2026 № 02-04-К-36 відраховано із штату суддів Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку із звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.02.2026

№ 255/0/15-26.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 справу розподілено на суддю Савицького О.А.

Ухвалою від 25.02.2026 зазначену цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 12.03.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте від його представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримано у повному обсязі із проханням їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, від його представника надійшла заява про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановлений законом строк, причини неявки суду не повідомив, клопотань чи заяв від нього до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та їх представників.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову знаступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 22.01.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів та договір іпотеки (серія та номер: 17), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 19 Договору позики грошових коштів від 22.01.2016, сторони домовились, що у разі закінчення строку дії цього договору позики та при відсутності заперечень з боку жодної із сторін, дія договору вважається продовженою (пролонгованою) сторонами на 1 рік на тих самих умовах без внесення змін та доповнень до цього договору.

Отже, вказаний Договір позики грошових коштів, у випадку відсутності заперечень з боку однієї із сторін автоматично пролонговується на наступний календарний рік, і кількість таких пролонгацій не обмежена.

Згідно з п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору іпотеки, Іпотекодержатель гарантує, що після повного виконання зобов`язань за Договором позики ним будуть здійснені усі дії щодо звільнення Предмета іпотеки від зобов`язань, якими він обтяжений згідно з умовами цього Договору.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_3 фактично підтвердив факт невиконання зобов`язань за зазначеним Договором. Також з матеріалів справи вбачається, що строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості не пропущено, оскільки договір, в частині невиконаних зобов`язань, є чинними до їх повного виконання.

Крім того, 21.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений іншій Договір позики, який був посвідчений приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округа Донченко О.О. тазареєстрований у реєстрі за № 628, згідно з яким ОСОБА_2 отримав в борг грошові кошти 4200 000,00 грн., щоеквівалентно

150 000,00 доларів США.

Отже, з наведеного вбачається, що Договір іпотеки та Договір позики грошових коштів на теперішній час продовжують діяти, а строк позовної давності за цими договорами не є пропущеним.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Перелік підстав припинення іпотеки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що доказів виконання основного зобов`язання за договором позики від 22.01.2016 матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що сплив визначений договором строк виконання зобов`язання, що свідчить про його припинення та припинення іпотеки, є помилковими, такими, що суперечать встановленим обставинам справи та нормам цивільного законодавства.

Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, сплив строку виконання зобов`язання або закінчення строку дії договору за наявності невиконаного зобов`язання не припиняє правовідносин сторін і не є підставою для припинення іпотеки.

Зі спливом позовної давності кредитор втрачає можливість примусового стягнення боргу в судовому порядку, однак сам по собі сплив позовної давності не є підставою для припинення зобов`язання чи іпотеки відповідно до норм глави 50 ЦК України та Закону України «Про іпотеку».

Застосування позовної давності можливе виключно за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України), при цьому треті особи не мають права заявляти про застосування позовної давності.

Оскільки позивачем не доведено факту припинення основного зобов`язання, а саме за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , його виконанням або наявності інших передбачених законом підстав для припинення іпотеки, правові підстави для задоволення позову про визнання права іпотеки припиненим відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим права іпотеки.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: