Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №758/12112/18 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12112/18

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» про визнання наказу незаконними та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» про визнання наказу незаконними та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 03.03.2014 бу прийнятий на роботу в Подільський районний в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» на посаду керівника гуртка КМП «Амазонка».

В кінці травня 2018 працівником кадрового відділу відповідача в телефонній розмові його було повідомлено про порушення відносно нього службового розслідування.

При цьому, причини такого рішення, а так само і факти, за якими почалося службове розслідування, йому не називалися, матеріали для ознайомлення не надавалися. Таким чином, без відомих на те підстав він був відсторонений від виконання своїх обов`язків.

З матеріалами службового розслідування його ознайомлено не було, його було повідомлено про те, що він можливо звільнений, але ні дати звільнення, ні підстав звільнення зазначено не було, як і не було належним чином вручено відповідний наказ про звільнення, не було проведено розрахунку з ним та не передано трудову книжку.

На неодноразові звернення його та його адвоката до відповідача документи щодо його звільнення йому не видавалися.

Лише після виклику поліцейських 14.08.2018 йому в присутності поліцейських було видано трудову книжку та копію наказу № 105-к від 14.06.2018 про звільнення з роботи з зазначенням відомостей про те, що він відмовився його підписувати, що не відповідає дійсності.

Його було звільнено у зв`язку із вчиненням ним аморальних поступків, не сумісним з продовженням роботи, відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.

З огляду на вищезазначене, в діях директора ПРКЦ «Поділ» ОСОБА_2 прослідковується упереджене та необ`єктивне ставлення до нього, звільнення було заздалегідь сплановане з метою його дискредитації як педагога та вихователя, завдання його репутації шкоди та незаконного усунення від педагогічної діяльності.

Незаконне звільнення, відмова від надання пояснень, невиконання вимог чинного законодавства роботодавцем спричинили йому емоційні страждання, порушили його нормальні життєві зв`язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки звільнення за ч. 3 ст. 41 КЗпП України передбачає вчинення діяння, що виходить за норми моралі, це спричиняє втрату довіри зі сторони його оточення та істотне стійке зниження ділової репутації.

Відновлення престижу та ділової репутації, в даному випадку, вимагає значних зусиль і займає багато часу.

Викладені обставини свідчать про те, що до моменту звільнення, роботодавець не повідомив ОСОБА_1 про підстави проведення службового розслідування. Зі скаргами та документами, які містять оцінку діяльності ознайомлення не проводилося, факти порушення професійної етики та аморальної поведінки не доводилися. Після повідомлення про початок службового розслідування відповідач з травня 2018 року до 14.08.2018 не надавав формацію про результати проведення розслідування, точної дати звільнення, трудову знижку, копію наказу про звільнення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Своїми діями Відповідач спричинив істотну моральну шкоду, та шкоду його діловій репутації.

Також, вважає за необхідне час вимушеного прогулу обчислювати з дня, визначеного наказом про звільнення ОСОБА_1 від 14.06.2018.

Правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-3135цс16 визначає, що звільнення працівника, який виконує функції та на яких вчинив аморальний поступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен буди підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

У зв`язку з вищевикладеними фактами, звільнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КЗпП України, а так само і наказ від 14.06.2018 №105-к про його звільнення є незаконним.

Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати протиправним та скасувати наказ від 14.06.2018 №105-к про його звільнення, поновити його на посаді курівника гуртка Клубу за місцем проживання «Оберіг» Подільського районного в місті Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ»; стягнути на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 14.06.2018 та стягнути на його користь 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У відзиві на позов, представник відповідача, заперечуючи проти позову вказав наступне.

Наказом ПРЦК «Поділ» №28-к від 28.02.2014 на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.02.2014 року, останнього було призначено на посаду керівника гуртка клубу «Амазонка» ПРЦК «Поділ» з 03.03.2014 року з тижневим навантаженням 6 годин.

Наказом ПРЦК «Поділ» №113-к від 03.11.2014 на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.11.2014, останнього було довантажено з 03.11.2014 по 31.12.2014 посадою педагога-організатора клубу «Амазонка» ПРЦК «Поділ».

Наказом ПРЦК «Поділ» №158-к від 31.08.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 31.08.2017, останнього було довантажено з 01.09.2017 по 30.12.2017 посадою педагога-організатора КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ».

10.11.2017 директором ПРЦК «Поділ» видало наказ №220 «Про проведення звіряння документів з особових справ працівників ПРЦК «Поділ» (надалі №220»), згідно із яким відділу організаційно-кадрової роботи ПРЦК «Поділ» було доручено провести звіряння особових документів працівників ПРЦК «Поділ» з документами, що знаходяться в їх особових справах.

З даним наказом були ознайомлені працівники ПРЦК «Поділ», в тому числі і ОСОБА_1 , що підтверджується підписом позивача в наказі №220 про ознайомлення із цим наказом.

На виконання Наказу №220 відділом організаційно-кадрової роботи ПРЦК «Поділ» встановлено, що в базі 1ВС «ОСВІТА» відсутня інформація про диплом спеціаліста НОМЕР_1 , виданого НПУ імені М.П. Драгоманова 30.06.2011 ОСОБА_1 (надалі Диплом КВ № 18947582), що підтверджується роздруківкою з сайту ІВС «ОСВІТА» (https://osvita.net/ua/checkdoc/).

В подальшому, з метою перевірки дійсності Диплому КВ № 18947582, ПРЦК «Поділ» звернулося до НПУ імені М.П. Драгоманова із листом №130 від 16.05.2018, в якому ПРЦК «Поділ» просило підтвердити дійсність Диплому НОМЕР_1.

Листом № 02/336 від 31.05.2018 НПУ імені ОСОБА_3 у відповідь на лист ПРЦК «Поділ» №130 від 16.05.2018 повідомило, що НПУ імені М.П. Драгоманова не може підтвердити факт навчання ОСОБА_1 в даному ВНЗ, а Диплом НОМЕР_1 , в «Книзі реєстрації видачі дипломів» за 2011 рік не зареєстрований.

З урахуванням того, що робота Позивача в ПРЦК «Поділ» вимагає наявності педагогічної освіти за спеціальністю «Фізичне виховання» та, беручи до уваги інформацію, отриману в листі № 02/336 від 31.05.2018 НПУ імені М.П. Драгоманова керівництво ПРЦК «Поділ» було зобов`язане здійснити невідкладні дії щодо об`єктивної перевірки фактів і з`ясування всіх обставин щодо надання ОСОБА_1 при прийнятті його на роботу Диплому КВ № НОМЕР_2 , який насправді, як виявилось, відповідним навчальним закладом не видавався.

Враховуючи наведені вище обставини Директором ПРЦК «Поділ» було видано наказ №141 від 11.06.2018 «Про проведення службового розслідування», згідно з яким було створено та затверджено склад відповідної комісії, якій було доручено провести службове розслідування щодо надання ОСОБА_1 при прийнятті його на роботу диплому НОМЕР_1, який насправді відповідним навчальним закладом не видавався.

12.06.2018 на засіданні комісії ПРЦК «Поділ» з проведення службового розслідування (надалі також «Комісія») було зокрема вирішено: здійснити об`єктивну перевірку фактів і з`ясувати всі обставини щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийомі на роботу до ПРЦК «Поділ», ОСОБА_4 - завідувачу відділу організаційно кадрової роботи: надати до комісії копії документів з особової справи ОСОБА_1 .

Із протоколу № 2 Засідання комісії ПРЦК «Поділ» з проведення службового розслідування від 13.06.2018 вбачається, що даною Комісією були опрацьовані: копія спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011 НПУ імені М.П. Драгоманова, виданого на ім`я ОСОБА_1 , копія наказу №28-к від 28.02.2014 «Про призначення на посаду ОСОБА_1 », лист Директора ПРЦК «Поділ» № 130 від 16.05.2018 до НПУ імені М.П. Драгоманова, лист Ректора НПУ імені М.П. Драгоманова №02/336 від 31.05.2018, копія Посадової інструкції керівника гуртка ОСОБА_1 від 03.03.2014, довідка про доходи ОСОБА_1 від 13.06.2018 за період роботи з 03.03.2014 по 31.05.2018 включно. В результаті опрацювання згаданих вище документів Комісія встановила факт використання керівником гуртка ОСОБА_1 підробленого диплому НОМЕР_1 від 30.06.2011 НПУ імені М.П. Драгоманова та вирішила запросити на 14.06.2018 ОСОБА_1 для надання останнім оригіналу згаданого вище диплому та додатку до нього, а також для надання ОСОБА_1 письмового пояснення стосовно надання ним недостовірної інформації щодо своєї освіти.

14.06. 2018 ОСОБА_1 з`явився на засідання Комісії, проте на пропозицію голови Комісії - Козири О.М. надати пояснення з поданого ним при працевлаштуванні Диплому НОМЕР_1 ОСОБА_1 від надання таких пояснень відмовився, про що було складено акт № 1 від 14.06.2018 про відмову працівника надати письмове пояснення щодо порушення ним чинного законодавства, після ознайомлення з яким позивач відмовився ставити підпис про ознайомлення з актом, що підтверджується Актом № 2 від 14.06.2018.

У подальшому, на вимогу голови Комісії - Козири О.М. надати оригінал Диплому НОМЕР_1 та оригінал додатку до даного диплому ОСОБА_1 відмовився, при цьому, останній поводив себе надмірно грубо і зухвало, відмовлявся спілкуватися з членами Комісії, а також заявив, що такі ж дипломи разом з ним отримали й інші члени команди з дзюдо від їх тренера, як приклад назвав ім`я ОСОБА_5 і зазначив, що він не розуміє, які можуть бути з боку Комісії претензії до нього.

14.06.2018 на засіданні Комісії було ухвалено визнати дії ОСОБА_1 грубим порушенням чинного законодавства, що є аморальним проступком, не сумісним з продовженням даної роботи на педагогічній посаді, на підставі матеріалів службового розслідування Комісії затвердити акт про проведення службового розслідування, звернутися до Директора ПРЦК «Поділ» з пропозицією звільнити ОСОБА_1 з роботи за п. 3 ст. 41 КЗпП України, звернутися до Національної поліції України для порушення кримінальної справи за підробку документа (диплома).

14.06.2018 Комісією складено акт «Про проведення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийомі на роботу до ПРЦК «Поділ», в якому зазначено, що ОСОБА_1 , керівник гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ», як педагогічний працівник, який виконує виховні функції, вчинив аморальний проступок, не сумісний з продовженням даної роботи на педагогічній посаді, а саме: використав завідомо підроблений офіційний документ (диплом спеціаліста НОМЕР_1 від 30.06.2011 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова), який посвідчує певні факти (набуття повної вищої педагогічної освіти). що мав юридичне значення для працевлаштування в 2014 ОСОБА_1 в позашкільний навчальний заклад ПРЦК «Поділ» і надав йому певні права на виконання обов`язків керівника гуртка ПРЦК «Поділ», що може бути підставою для розірвання трудового договору з працівником.

14.06.2018 ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення із зазначеним актом.

14.06.2018 відповідач звернувся до Первинної профспілкової організації районної в місті Києві державної адміністрації для отримання згоди на звільнення позивача.

14.06.2018 був виданий наказ № 105-к про звільнення ОСОБА_1 , керівника гуртка «Оберіг» ПРЦК «Поділ» (надалі «Наказ №105-к»), 14.06.2018 року у зв`язку з вчиненням аморальних проступків, не сумісних з продовженням даної роботи, відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.

14.06.2018 ОСОБА_4 - завідувач відділу організаційно-кадрової роботи ПРЦК «Поділ» ознайомила ОСОБА_1 із змістом Наказу №105-к, однак ставити підпис про ознайомлення з Наказом ОСОБА_1 відмовився, також, ОСОБА_1 відмовився від отримання своєї трудової книжки

19.06.2018 Позивач разом із сторонньою особою ОСОБА_5 зайшов до приміщення ПРЦК «Поділ», працівником відповідача повторно запропоновано ОСОБА_1 ознайомитись з Наказом №105-к та отримати свою трудову книжку, однак на такі пропозиції останній почав штовхати та ображати в грубій формі працівників Відповідача, після чого вихопив зі столу оригінал Наказу №105-к від 14.06.2018 року та зник разом з ним.

20.06.2018 на адресу Позивача було направлено Повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.

05.07.2018 Первинна профспілкова організація Подільської районної в Києві державної адміністрації на своєму засіданні прийняла рішення про надання на звільнення ОСОБА_1 .

Позивач отримав свою трудову книжку у Відповідача 14.08.2018, Актом від 14.08.2018 зафіксовано, що ОСОБА_1 14.08.2018 отримав копію дублікату Наказу №105-к та власну трудову книжку. Згідно з актом №10 від 14.08.2018 «Про відмову працівника від підпису про ознайомлення з наказом від 14.06.2018 №105-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Позивач відмовився ставити свій підпис про ознайомлення з наказом від 14.06.2018р. №105-к.

На спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві, відповідач вказав на те, що службове розслідування було розпочато не у травні 2018 року, а 11.06.2018.

ОСОБА_1 був запрошений на засідання Комісії на 14.06.2018 та був на ній присутній, однак, надати будь-які пояснення з приводу диплому НОМЕР_1 останній відмовився, так само, як і відмовився від надання оригіналу згаданого документу про освіту, також, відмовився від ознайомлення із зазначеним актом Комісії від 14.06.2018 про проведення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийомі на роботу.

Жодних наказів чи дій, направлених на відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків не було.

Описані у відзиві дії позивача не свідчать про те, що він є людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки, позивач, з лютого 2014 до моменту звільнення, видаючи себе за педагога, своєю недостойною поведінкою скомпрометував себе перед трудовим колективом та вихованцями Центру та їх батьками, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, що є несумісним з продовженням даної роботи.

Аморальний поступок, який вчинив позивач підтверджується фактами та є несумісним з продовженням позивачем подальшої роботи в Центрі.

Дії відповідача щодо звільнення позивача є правомірними та законними, а тому посилання позивача на заподіяння йому моральної шкоди не відповідає дійсності.

Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач, підтримуючи свою правову позицію, викладену у позові, вказав додатково на те, що згоду на звільнення ОСОБА_1 від профспілкової організації отримано через двадцять днів після фактичного звільнення та створення наказу від 14.06.2018 № 105-к.

Таким чином, звільнення позивача без отримання згоди на його звільнення від профспілкового комітету є незаконним.

Крім того, за результатами проведення досудового розслідування органом досудового розслідування не доведено факт використання підробленого документу, а саме: диплому, тому слідство дійшло висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та відповідно до постанови від 21.11.2018 було закрито кримінальне провадження.

Щодо строку позовної давності, вказав на те, що ОСОБА_1 дізнався про звільнення 14.06.2018, копію дубліката наказу про звільнення та трудову книжку ОСОБА_1 отримав в присутності співробітників Національної поліції 14.08.2018, про що свідчить копія Книги обліку трудових книжок і вкладишів до них, доданої до відзиву, а тому строк звернення до суду позивачем не пропущений.

У судовому засідання представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 28.02.2014 ОСОБА_1 подав до Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» заяву про прийняття на роботу на посаду керівника гуртка клубу «Амазонка» з 03.03.2014.

Відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» від 28.02.2014 № 28-к ОСОБА_1 призначено на посаду керівника гуртка клубу «Амазонка» ПРЦК «Поділ» з 03.03.2014 з тижневим навантаженням 6 год. з посадовим окладом 465,67 грн. згідно штатного розпису.

Згідно наказу вбачається те, що стажу педагогічної роботи станом на 01.03.2014 ОСОБА_1 не має.

Згідно особової картки ОСОБА_1 останній закінчив у 2010 Тернопільській національний економічний університет та у 2011 - НПУ імені М.П. Драгоманова.

10.11.2017 відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» № 220 відділу організаційно-кадрової роботи ПРЦК «Поділ» в термін до 27.11.2017 наказано провести звіряння особових документів працівників Центру з документами, що знаходяться в їх особових справах.

З даним наказом був ознайомлений, зокрема, ОСОБА_1

Директором Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» 16.05.2018 було надіслано лист ректору НПУ імені М.П. Драгоманова з вимогою підтвердити дійсність диплом НОМЕР_1 , виданого НПУ імені М.П. Драгоманова 30.06.2011 ОСОБА_1 ,

31.05.2018 ректором НПУ імені М.П. Драгоманова повідомлено Подільський районний в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» про те, що підтвердити факт навчання ОСОБА_1 в період з 2005 р. по 2011 р., в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова неможливо, у зв`язку з відсутністю вказаного ПІБ в наказах на відрахування у зв`язку з ВУЗу, в Інституті фізичного виховання та спорту, на заочній та денній формах навчання, в 2011 р.

Ім`я ОСОБА_1 в «Книзі реєстрації видачі дипломів» в Інституті фізичного виховання та спорту за 2011 р. не значиться, диплом серії НОМЕР_1 в «Книзі реєстрації видачі дипломів» за 2011 рік, не зареєстрований.

Відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» від 11.06.2018 № 141 наказано створити комісію для проведення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийомі на роботу до ПРЦК «Поділ».

Відповідно до протоколу № 1 від 12.06.2018 засідання комісії ПРЦК «Поділ» з проведення службового розслідування ухвалено рішення про здійснення об`єктивної перевірки фактів і з`ясування обставин щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийому на роботу до ПРЦК «Поділ»

Відповідно до протоколу № 2 від 13.06.2018 засідання комісії ПРЦК «Поділ» з проведення службового розслідування встановлено факт використання керівником гуртка ОСОБА_1 завідомо підробленого офіційного документа (диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011 НПУ імені М.П. Драгоманова), який посвідчує певні (набуття ним начебто повної вищої педагогічної освіти), що має юридичне значення для офіційного працевлаштування в 2014 ОСОБА_1 в позашкільний навчальний заклад ПРЦК «Поділ» і надав йому певні права на виконання обов`язків керівника гуртка - клубу за місцем проживання; запрошено 14.06.2018 ОСОБА_1 для надання оригіналу диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011, додатку до нього та письмового пояснення щодо порушення ним чинного законодавства при прийомі на роботу до ПРЦК «Поділ» та надання недостовірної інформації щодо своєї професійної підготовки і придатності виконувати посадові обов`язки керівника гуртка позашкільного навчального закладу.

Відповідно до протоколу № 3 від 14.06.2018 засідання комісії ПРЦК «Поділ» з проведення службового розслідування ухвалено рішення про визнання дій ОСОБА_1 аморальними на підставі матеріалів службового розслідування комісією ПРЦК «Поділ», затверджено акт про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до акту № 1 від 14.06.2018 під час проведення засідання комісії 14.08.2018 ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення з приводу порушення ним чинного законодавства в частині надання ним при прийомі на роботу недостовірної інформації, а саме: диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011

Відповідно до акту № 2 від 14.06.2018 ОСОБА_1 відмовився ставити підпис про ознайомлення з Актом від 14.06.2018 № 1.

Відповідно до акту № 3 від 14.06.2018 ОСОБА_1 відмовився надати оригінали диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011 та додатку до нього.

Згідно з актом про проведення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 чинного законодавства при прийомі на роботу до ПРЦК «Поділ» від 14.06.2018 ОСОБА_1 , керівник гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ», як педагогічний працівник, який виконує виховні функції, вчинив аморальний проступок, не сумісний з продовженням даної роботи на педагогічній посаді, а саме: використав завідомо підроблений офіційний документ (диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.2011 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова), який посвідчує певні факти (набуття повної вищої педагогічної освіти), що мав юридичне значення для працевлаштування в 2014 році ОСОБА_1 в позашкільний навальний заклад ПРЦК «Поділ» і надав йому певні права на виконання обов`язків керівника гуртка клубу за місцем проживання Центру, що може бути підставою для розірвання трудового договору з працівником.

Враховуючи вище викладене, комісією прийнято рішення звернутися до директора ПРЦК «Поділ» з пропозицією застосувати до ОСОБА_1 , керівника гуртка КМП «Оберіг», дисциплінарне стягнення, передбачене ст. 147 КЗпП України, а саме: звільнення з займаної посади за вчинення працівником, учасником навчально-виховного процесу, зазначеним у статті 50 Закону України «Про освіту», який виконує виховні функції. аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (за пунктом 3 статті 41 КЗпП України), та звернутися до Національної поліції України про порушення кримінальної справи за підробку документу (диплому).

14.06.2018 було складено акт № 4 про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з актом службового розслідування.

14.06.2018 відповідачем подано подання до Первинної профспілкової організації Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 41 КЗпП України (аморальний проступок).

06.07.2018 на адресу відповідача надіслано протокол Первинної профспілкової організації Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.07.2018 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 41 КЗпП України

Відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» від 14.06.2018 № 105-к ОСОБА_1 , керівника гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ» 14.06.2018 було звільнено у зв`язку з вчиненням моральних проступків, не сумісних з продовженням даної роботи, відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за невикористані ним 14 днів щорічної відпустки за період роботи з 03.03.2018 по 14.06.2018.

Підстава - Акт комісії про результати проведення службового розслідування від 14.06.2018.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені за згаданою підставою, належать учасники освітнього процесу, зазначені у статті 52 Закону України «Про освіту», а саме: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем, отже суду, як правозастосовному органу, надана можливість на свій розсуд надавати оцінку на підставі встановлених обставин справи, чи є ті чи інші діяння аморальним проступком.

Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, яке суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції конкретного працівника.

За змістом частини другої статті 54 Закону України «Про освіту» (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 30 січня 2018 року у справі № 713/265/15-ц (провадження № 61-135св17), від 16 травня 2018 року у справі № 1519/2-667/11 (провадження № 61-13895св18), від 07 травня 2018 року у справі № 243/8522/17 (провадження № 61-13316св18).

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками (стаття 6 Закону України «Про освіту»).

Морально-духовне становлення дітей, учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішими складовими розвитку суспільства та держави.

Особи, трудовим обов`язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людьми високої духовності та моральних переконань.

Особистий приклад викладача, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні впливу на молодь, становлять ту виховну силу, яку не можна замінити підручниками.

Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно дивитися за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під контролем тих, кого він виховує, а також суспільства в цілому (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 495/47/18).

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Отже, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими учасниками навчально-виховного процесу, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як педагог, що унеможливлює досягнення мети навчально-виховного процесу, він підлягає звільненню з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України є не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи.

Законодавець не визначив критеріїв межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, отже суд зобов`язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити, чи є аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 560/893/17 (провадження № 61-48706св18), від 11 квітня 2019 року у справі № 351/2141/16 (провадження № 61-31226св18), від 31 липня 2019 року у справі № 243/5802/16-ц (провадження № 61-24254св18), від 05 вересня 2019 року у справі № 697/2520/18 (провадження № 61-8551св19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 495/47/18 (провадження № 61-44378св18).

Згідно з висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-3135цс16, звільнення за пунктом 3 статті 41 КЗпП України не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Отже, трудове законодавство не визначає поняття аморального проступку. Таке визначення є оціночною категорією. Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь, - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, їх батьками, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.

Установлено, що відповідно до Статуту Подільського районного в місті Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ», затвердженого розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 08.02.2017 № 78 Подільський районний в місті Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» - це широкодоступний позашкільний навчальний заклад за місцем проживання, який надає знання, формуючи вміння та навички інтересами; забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля дітей, молоді, та їх сімей.

Відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» від 28.02.2014 № 28-к ОСОБА_1 призначено на посаду керівника гуртка клубу «Амазонка» ПРЦК «Поділ».

Відповідно до посадової інструкції керівника гуртка, затвердженої директором Подільського районного в місті Києві Центру клубів за місцем проживання 03.03.2014 керівник гуртка повинен мати повну або базову вищу педагогічну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи). Особа, що не має відповідної освіти, але має достатній практичний досвід, знання, вміння та виконує якісно і в повному обсязі покладені на неї посадові обов`язки, як виняток, може бути призначена на посаду керівника гуртка.

Визначаючи підставу для звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з вчиненням аморального проступку відповідач вказав на використання ОСОБА_1 завідомо підробленого документу - диплома, при працевлаштування на роботу.

При цьому, в Акті комісії про результати проведення службового розслідування від 14.06.2018, який згідно наказу про звільнення був підставою для звільнення позивача з роботи, не зазначено, зокрема, якою недостойною поведінкою ОСОБА_1 як педагог скомпрометував себе перед учнями, іншими учасниками навчально-виховного процесу, які моральні норми він порушив, у зв`язку з чим втратив авторитет і дискредитував себе як педагог.

До того ж, відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 21.11.2018 кримінальне провадження № 12018100070002452, внесене 20.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України закрито за відсутності складу кримінального правопорушення.

Зі змісту постанови вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що у матеріалах особової справи ОСОБА_1 відсутній оригінал диплому Національного педагогічного університету імені Драгоманова серії КВ № 18947582 від 30.06.2011, який є предметом кримінального правопорушення та унеможливлює призначення відповідних експертиз.

ОСОБА_1 , який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, надав досудовому розслідуванню оригінал диплому про отримання вищої педагогічної освіти з відповідною кваліфікацією, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, повідомлення про підозру йому не вручалося.

Органом досудового розслідування не доведено факт використання підробленого документа, а саме зазначеного диплому.

Звільнення з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (пункт 3 статті 41 КЗпП України), не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення зазначених вимог чинного законодавства, відповідачем доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 аморального проступку не надано.

Крім того, відповідно частини першої статті 43 КЗпП України (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 43 КЗпП України (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Подання про отримання згоди на звільнення працівника було подано відповідачем заступнику голови Первинної профспілкової організації Подільської районної в м. Києві державної адміністрації Конах С.І. - 14.06.2018

Первинною профспілковою організацією Подільської районної в м. Києві державної адміністрації була надана згода на 05.07.2018, тобто після того, як ОСОБА_1 було звільнено з роботи.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Доказів на підтвердження факту вчинення аморального проступку ОСОБА_1 відповідачем не надано, а тому суд дійшов висновку що звільнення позивача відбулося з порушенням норм пункту 3 частини першої ст. 41 КЗпП України.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування наказу директора Подільського районного в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» від 14.06.2018 № 105-к про звільнення ОСОБА_1 і поновлення останнього на посаді керівника гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ» з 14.06.2018.

Щодо зміни формулювання причин звільнення, заявлених у письмових поясненнях представником позивача, поданих до суду 12.05.2026.

Згідно з частинами першою, другою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Згідно з ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 12.09.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2023 підготовче провадження у справі закрито.

Статтею 13 ЦПК України закріплений принцип диспозитивної цивільного судочинства.

Так, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною другою статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

У порушення вимог статті 49 ЦПК України ОСОБА_1 протягом підготовчого провадження заяви про зміни підставу або предмету позову суду подано не було. Як і не було подано такої заяви протягом всього часу розгляду справи.

Згідно ст. ст. 13, 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Письмові пояснення представника позивача в силу норм статті 174 ЦПК України не є заявою по суті справи, ОСОБА_1 не заявляв позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення, а тому не можуть бути розглянуті судом при вирішення зазначеного спору.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП У країни при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини ОСОБА_1 , а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 326 435 грн. 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2018 до 17.09.2026: заробітна плата працівника за фактично відпрацьований ним час протягом двох місяців, що передують місяцю звільнення, склала 3008 грн. 20 коп. (квітень 2018 року) та 3008 грн. 20 коп. (травень 2018 року/) разом 6 016 грн. 10 коп., сумарна кількість робочих днів протягом останніх двох місяців, що передувала місяцю звільнення склала 39 дн.; середньоденна заробітна плата склала 154 грн. 27 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки в позові ОСОБА_1 не викладені обставини на обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки позов в цій частині є необґрунтованим.

Щодо пропуску строку звернення до суду.

Відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності, у якій останній вказав на те, що 14.06.2018 Подільським районним в м. Києві Центром клубів за місцем проживання «Поділ» було видано наказ № 105-к про звільнення ОСОБА_1

ОСОБА_1 від ознайомлення з оригіналом наказу та отриманням трудової книжки відмовився, про що було складено акт від 14.06.2018.

19.06.2018 позивач, під час ознайомлення з наказом про звільнення його викрав, про що було складено акт, 20.06.2018 на адресу позивача було направлено повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.

Таким чином, з дати відмови від ознайомлення з оригіналом наказу про звільнення та отримання трудової книжки почав спливати строк позовної давності, отже, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 вказав на те, що він дізнався про звільнення 14.06.2018, копію дубліката наказу про звільнення та трудову книжку він отримав в присутності співробітників Національної поліції 14.08.2018, про що свідчить копія Книги обліку трудових книжок і вкладишів до них, доданої до відзиву, а тому строк звернення до суду ним не пропущений.

Частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до наказу директора Подільського районного в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» від 14.06.2018 № 105-к про звільнення ОСОБА_1 останнього було звільнено з роботи 14.06.2018.

Згідно копії книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, доданої до відзиву на позов, вбачається те, що ОСОБА_1 отримав трудову книжку 14.08.2018.

З позовом до суду звернувся 12.09.2018.

Отже, місячний строк для звернення до суду позивачем не пропущено.

Виходячи з вищевикладеного, суду дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про скасування наказу директора Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» від 14.06.2018 № 105-к про звільнення ОСОБА_1 , поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ» з 14.06.2018, стягнення з Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» на користь ОСОБА_1 326 435 (триста грн. 32 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» (04070, м. Київ, вул. Світлицького, 35- б, код ЄДРПОУ 38930242) про визнання наказу незаконними та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати наказ директора Подільського районного в м. Києві Центр клубів за місцем проживання «Поділ» від 14.06.2018 № 105-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ» з 14.06.2018.

Стягнути з Подільського районного в м. Києві Центру клубів за місцем проживання «Поділ» на користь ОСОБА_1 326 435 (триста двадцять шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 32 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка КМП «Оберіг» ПРЦК «Поділ».

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя С. С. Захарчук