Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №759/5449/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 759/5449/26-ц

пр. 2-8593/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненку С.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суд із вказаним позовом, просить суд ухвалити рішення яким зменшити розмір аліментів, визначений Виконавчим листом Радомишльського районного суду Житомирської області №2/620/593/12, виданий 09.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення донькою повноліття.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що на підставі виконавчого листа №2/620/593/12, виданого 09.10.2012 року відносно позивача було відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27.07.2012 року і до повноліття дочки.

В той же час, ОСОБА_1 тривалий час був безробітним, що підтверджується довідкою ОК-5 та ОК-7. Зокрема, з початку відкриття виконавчого провадження позивач не працював, та лише 11 листопада 2024 року став військовослужбовцем, що підтверджується Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України №392-ОС.

Станом на зараз у Позивача наявна заборгованість за сплатою аліментів, однак з появою роботи - позивач належним чином виконує свій батьківський обов`язок та сплачує аліменти.

В той же час, 18 вересня 2013 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 на момент шлюбу мала малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на зараз, ОСОБА_6 попри повноліття є особою з інвалідністю, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №226/25/422/В від 01.04.2025 року. Зокрема, відповідно до Витягу, ОСОБА_7 має II групу інвалідності за основним діагнозом: цукровий діабет типу 1 з гіпоглекемією. Через діагностовану ОСОБА_7 потребує постійних витрат на інсулін, тест-смужки та інші медичні засоби. Мати самостійно тягнути такі витрати не може, тим більше враховуючи чинне законодавство - вітчим зобов`язаний утримувати падчерку навіть після повноліття за наявності в неї групи інвалідності.

Окрім цього, станом на зараз ОСОБА_7 проживає та навчається за кордоном, що підтверджується доданим договором про надання послуг. Це також потребує додаткових витрат. Позивач разом з дружиною були змушені виїхати за кордон через складність забезпечення безпечного життя ОСОБА_7 з цукровим діабетом типу 1 під час дії воєнного стану, оскільки хвороба потребує спеціального режиму для запобігання нещасним випадкам. Крім того, щоденне лікування та контроль стану здоров`я потребують регулярних витрат на інсулін, тест-смужки та інші медичні засоби, що обґрунтовує необхідність утримання її відчитом.

Посилаючись на вищеописані обставини, позивач просить суд задовольнити пред`явлені вимоги.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, представник позивача направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та з урахуванням поданих доказів.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, щона підставі виконавчого листа №2/620/593/12, виданого 09.10.2012 року відносно позивача було відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27.07.2012 року і до повноліття дочки.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Диспозиція статті 192 СК України містить перелік обставин за яких суд може зменшити розмір аліментів за позовом платника аліментів, такими обставинами є зміна: матеріального стану, сімейного стану, стану здоров`я та інших обставин визначених СК України, які дають підстави для зменшення розміру присуджених судом аліментів.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на наявність підстав для зменшення розміру раніше присуджених аліментів, які визначені ч. 1 ст. 192 СК України.

Зокрема вказує в якості правових підстав для зменшення розміру аліментів наявність у нього на його утриманні повнолітньої дочки його дружини від попереднього шлюбу, яка є особою з інвалідністю.

Судом в ході розгляду справи не встановлено, що матеріальний стан позивача погіршився.

Натомість позивач у своєму позові зазначив, що тривалий час був безробітним, і з початку відкриття виконавчого провадження позивач не працював, однак 11 листопада 2024 року став військовослужбовцем, що підтверджується Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України №392-ОС.

На думку суду вказана обставина свідчить проте, що матеріальний стан позивача не погіршився, а після працевлаштування навпаки покращився.

Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває повнолітня дочка його дружини від попереднього шлюбу, суд оцінює критично, оскільки дочка дружини будучи повнолітньою особою, яка навчається за межами України не позбавлена права звернення до суду з позовом про стягнення з її біологічного батька аліментів на її утримання.

Таким чином, позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Вказана позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 565/2071/19).

Таким чином судом в судовому засіданні не встановлено, що матеріальний стан позивача погіршився. Позивачем не надано жодного доказу, на підтвердження погіршення матеріального становища позивача.

Позивач не надав достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, обставини, які наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішеннями суду розміру аліментів, адже вказаний факт мінливості життєвих обставин та його дохід, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішеннями не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 430 ЦПК України, ст. 180-183, 191, 192 Сімейного Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без задоволення.

Повне рішення суду складено 21 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя