Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №754/5284/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7402/26

Справа №754/5284/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2025 року ОСОБА_1 маючи намір укласти договір купівлі-продажу продукції, а саме інвертору Solar Power Inverter SAA-3000A 3000W та зарядного пристрою до нього, звернувся до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за допомогою інтернет мережі оформив замовлення на Інвертор. Загальна вартість товару, включно з поштовими послугами, становить 4 666, 62 гривні. Варто зазначити, що станом на подання цієї позовної заяви, вебсайт за допомогою якого було оформлено замовлення на товар зник з мережі інтернет. Під час бесіди з відповідачем, останнім порушено право ОСОБА_1 , передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист споживачів», відповідно до якої споживач під час укладання договору купівлі-продажу мас право, на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Так, в ході розмови продавець повідомив позивача, що пропонуємий Інвертор має можливість забезпечити електроенергією холодильник. Разом з тим, після отримання товару, та його огляду, було встановлено, що даний пристрій не відповідає заявленим характеристикам, що стало підставою для звернення до відповідача. Надалі позивач намагався зв`язатися із відповідачем за наявними телефонними номерами, зокрема, але не виключно, за номером НОМЕР_1 , проте за жодним з таких не було зв`язку. 05.02.2026 року до відповідача було направлено Претензію №022/01 від 22.01.2026 року. 08.02.2026 року вказана претензія доставлена на відділення АТ «УКРПОШТА» за зареєстрованою адресою відповідача. 24.02.2026 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання листа, його було повернуто на відділення АТ «Укрпошга» за місцем проживання позивача. У зв`язку з неможливістю вирішити спірну ситуацію в досудовому порядку, позивач вимушений звернутись із даною позовною заявою, з метою розірвання договору купівлі-продажу, та повернення грошових коштів за товар.

Ухвалою судді від 16.04.2026 було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач та відповідач повторно не прибули, причини неявки суду не повідомили, сповіщались належним чином про, що свідчать письмові матеріали справи, а саме довідкою про отримання позивачем СМС сповіщення за номером телефону, зазначеним особисто у поданій на адресу суду позовній заяві та текстом оголошення розміщеним на сайті судової влади про сповіщення відповідача про розгляд справи судом та дату судового засідання.

Згідно із вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Підставою звернення позивача до суду стало неналежне виконання відповідачем договору роздрібної купівлі-продажу, а саме отримання товару, який не відповідає заявленим характеристикам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його (ч. 1 ст. 698 ЦК України).

На підтвердження вищевказаних позовних вимог щодо укладення між сторонами договору та його виконання відповідачем, позивачем надано суду роздруківку експрес-накладної «Нової пошти», фото інвертору «Solar Power Inverter SAA-3000A 3000W», скріншот вихідних дзвінків на номер + 38073-811-9798, копію опису вкладення про направлення відповідачу претензії №022/01 від 22.01.2026 року.

Разом з цим суду не надано: доказів на підтвердження оплати замовлення на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , доказів того який саме товар та з якими характеристиками позивачем було замовлено у відповідача, доказів не відповідності замовленого товару тому товару який було отримано позивачем.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а правилами ч. 1 ст. 22 цього Кодексу встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, що може бути спростована лише нормою закону чи встановлена судом.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа,яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону Україна «Про захист прав споживачів»,у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону Україна «Про захист прав споживачів», продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Частина 4 статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Факт придбання товару при захисті прав споживача можна підтвердити касовим чи товарним чеком, розрахунковою квитанцією, договором, а також електронними доказами.

Основними доказами в даному випадку є розрахункові документи: касовий чек, товарний чек, видатковий чек або розрахункова квитанція. Договірні документи: письмовий договір купівлі-продажу. Гарантійна документація: заповнений гарантійний талон або технічний паспорт із відміткою про дату продажу. Електронні та банківські дані: виписка з банківського рахунку про списання коштів, електронний чек з додаткового додатку чи пошти, скріншот із кабінету інтернет-магазину.

Аналізуючи вище викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю з тих підстав, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів не відповідності замовленого позивачем та поставленого йому товару заявленим відповідачем характеристикам при його придбанні, а також не надано суду належних та допустимих доказів оплати вартості даного товару, оскільки сфотографована позивачем та долучена до матеріалів справи роздруківка експрес-накладної «Нової пошти» та фото інвертору «Solar Power Inverter SAA-3000A 3000W», самі по собі не є, в розумінні ст.ст.76, 77 ЦПК України, належними доказами на підтвердження невідповідності замовленого товару та сплату його вартості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст.4, 10, 76, 77, 78, 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України ст. ст.10, 11,13,15,22,23,203,204,215,1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 17.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько