Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №753/26048/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26048/25

провадження № 2/753/1546/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 72 136,01 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №4748140 від 28.10.2019 у розмірі 60 905,21 грн.;заборгованість за кредитним договором №9436013 від 06.11.2021 у розмірі 11 230,80 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28.10.2019 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4748140, в електронній формі. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4748140.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4748140.

Крім того, 06.11.2021 р. між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9436013, в електронній формі. Згідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (далі – «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

29.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №9436013.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №9436013.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за вищенаведеними договорами та має заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2025 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

05.10.2026 року відповідач подала заяву про застосування строку позовної давності.

12.01.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких представник наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилався на те, що строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину та на строк дії воєнного стану в Україні. Зазначив, що на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно позовна заява подана в межах строку позовної давності.

Згідно із частинами 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

28.10.2019 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4748140, в електронній формі.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до умов кредитного договору №4748140 відповідачу надано кредит на наступних умовах: Сума кредиту - 12 000 грн. (п.1.2). Кредит надається строком на 20 днів з 28.10.2019 (п.1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 17.11.2019 (п.1.4). Проценти за користування кредитом: 2520 грн., які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2).

28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4748140.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4748140.

Крім того, 06.11.2021 р. між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9436013, в електронній формі.

Згідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (далі – «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до умов кредитного договору №9436013 відповідачу надано кредит на наступних умовах: Сума кредиту - 4 700 грн. (п.1.3). Кредит надається строком на 60 днів (п.1.5). Термін повернення кредиту і процентів за користування кредитом 05.01.2022 (п.1.6). Проценти за кожен день користування кредитом сплачуються у такому розмірі: з 1-го по 30-й день користування кредитом – 1,99% (п.1.7.1); з 31-го по 60-й день користування кредитом – 2,5%., які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.7.2).

29.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №9436013.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №9436013.

Первісні кредитодавці виконали взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договорів.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих Позивачем, заборгованість Відповідача складається з наступного:

- заборгованість за кредитним договором №4748140 від 28.10.2019 складає 60 905,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 12 000 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 48 905,21 грн.

- заборгованість за кредитним договором №9436013 від 06.11.2021 складає 11 230,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4 700 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги – 6330,90 грн.; інфляційні збитки - 166,30 грн.; 3% річних - 33,60 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263, 264 ЦК України.

Так, відповідно до статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною 1 цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Водночас, під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме "продовження позовної давності".

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.

Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом №540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 та 02.07.2025 у справі №903/602/24.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 год 00 хв 30.06.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Таким чином, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Відтак, і строк позовної давності щодо зобов`язань відповідача за кредитними договорами продовжено на підставі вказаного закону до 30.06.2023.

Поряд з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В подальшому, воєнний стан в Україні було неодноразово продовжено та діє станом на день ухвалення рішення.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) продовжено від початку воєнного стану і до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку був зупинений на строк дії воєнного стану.

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (далі - Закон №4434). Закон №4434 передбачає виключення з ЦК України пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення".

Закон №4434-IX оприлюднено 03.06.2025 і, відповідно до пункту 2, останній набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025 і саме з цієї дати було поновлено перебіг строків позовної давності, передбачених ЦК України.

Отже, враховуючи вищевикладене та положення статей 254, 255 ЦК України, строк звернення до суду (позовна давність) за спірною вимогою спочатку продовжено (до 30.06.2023 на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився до 03.09.2025 включно.

Тобто, за логікою законодавця, "продовження" строків позовної давності та "зупинення" перебігу позовної давності є кардинально різними поняттями і у випадку продовження строків загальний строк позовної давності не є незмінним, а лише надає позивачу право не звертатися до суду з відповідним позовом, допоки не буде скасовано законодавчу підставу для продовження строку. Якщо в період продовження строку (з 12.03.2020 до 29.01.2024) строк позовної давності закінчився, то особа має право звернутися за захистом своїх прав до суду з відповідною заявою в межах строку, на який продовжено строк позовної давності, тобто до 29.01.2024, адже з 30.01.2024 строк позовної давності вже є простроченим.

Саме тому, органом законодавчої влади було усунуто зазначену невизначеність у правовому регулюванні цього питання та приведено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у відповідність до положень статті 263 ЦК України.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

17.11.2019 – останній день виконання зобов`язання за договором №4748140, отже згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності розпочався після спливу цього строку, тобто з 18.11.2019 та мав би завершитись 18.11.2022.

05.01.2022 – кінцева дата виконання зобов`язання за договором №9436013, отже згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності розпочався після спливу цього строку, тобто з 06.01.2022 та мав би завершитись 06.01.2025.

Однак, оскільки завершення строків за договорами №4748140, №9436013 припало на період, коли строки були продовжені, то позивач мав право звернутися до суду у строк до 29.01.2024, адже з 30.01.2024 строк позовної давності по цих зобов`язаннях вже є простроченим.

Отже, завершення строків позовної давності по зобов`язаннях за договорами №4748140, №9436013 припадало на період, коли діяло продовження строків. Отже, строк позовної давності за зобов`язаннями, що виникли з договорів №4748140, №9436013 завершився 29.01.2024.

Разом з тим, як вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві, позивач подав позов 03.11.2025.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами від №4748140 від 28.10.2019 та №9436013 від 06.11.2021 заявлені поза межами строків позовної давності.

Враховуючи наведене, при вирішенні даного спору суд враховує заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, позовна давність щодо вимог про стягнення з відповідача акцесорних зобов`язань (інфляційних втрат та трьох процентів річних), нарахованих на заборгованість за кредитним договором №9436013 від 06.11.2021 також сплила.

При цьому, суд зазначає, оскільки Закон України від 14.05.2025 №4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" оприлюднено 03.06.2025 і, відповідно до пункту 2, останній набрав чинності 04.09.2025, у позивача було більш ніж достатньо часу для звернення з позовом до суду до дати набрання цим законом чинності.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що строк для звернення до суду з позовом пропущено з поважних причин.

Отже, причини поважності пропуску вказаного строку відсутні.

Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні позову, у зв`язку з пропуском ним строку позовної давності.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 261, 267 ЦПК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА