Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №921/554/23 — Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/554/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом: Фермерського господарства "ТОРА"

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області

відповідача 2 Зборівської міської ради

відповідача 3 ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування наказу, державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права власності

за участі представників позивача: Торубка П. А.- представник , Балабан П.О.- адвокат.

Суть справи:

На розгляді Господарського суду Тернопільської області заходиться справа за позовом ФГ "ТОРА" до відповідачів, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Зборівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на те, що відповідачами йому створені суттєві перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,7000 га, яка перебуває у нього на праві постійного користування, що у свою чергу призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів Фермерського господарства "ТОРА", які підлягають судовому захисту.

Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, разом з тим в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву №б/н (вх.№8174) від 11.10.2023 та додаткові пояснення №9-190.9-1551/2-26 від 01.04.2026, в яких останній проти позову заперечує. Зазначає, серед іншого, що земельну ділянку площею 0,6200 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 сформовано вперше на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області, оскільки на неї не розроблялась інша землевпорядна документація і відповідно до норм статті 79-1 Земельного кодексу України, відомості про неї вперше внесено до Державного земельного кадастру. Статтею 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено способи виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру. Так, згідно норм частини 4, 5 статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Таким чином, наявність будь-яких помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, то їх виправлення здійснюється виключно на підставі та в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр", а саме: після внесення змін до документації із землеустрою, на підставі якої вносились відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, в даному випадку на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Крім того, складовою технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області є матеріали геодезичних вишукувань земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки площею 0,7000 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

Так, у вказаній землевпорядній документації зазначено: "Кадастрова зйомка земельних ділянок виконувалась за допомогою радіонавігаційного комплекту GPS/GNSS - приймачів Leika GS08plus, серійний № 1850517 (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 875 до 14.02.2020 року). Зйомка виконувалася в режимі RТК (режим реального часу). В якості геодезичної основи при виконанні робіт із землеустрою було використано пункти геодезичної мережі згущення компанії System Solution, з контролем диференційного поля координатних поправок під час роботи з використанням технологій RТК не менше ніж на двох пунктах ДГМ і ГМ3 , Контрольні заміри проводились на пунктах "Вікторівка" та "Ступки", дані яких одержано згідно виписки координат та висот пунктів ДГМ із банку геодезичних даних. Розбіжність у значеннях координат контрольних пунктів не перевищує допустимих значень встановлених пунктом 8 розділу ІІ порядку використання Державної геодезичної референтної системи координат УСК -2000 при здійсненні робіт із землеустрою, затвердженого наказом міністерства аграрної політики та продовольства України № 509 від 02.12.2016. Перед початкам робіт з постачальником послуг RТК- мережі, компанією System Solution, був укладений договір. В результаті спостережень отримано максимальне значення СКП = 0,03338, що задовольняє вимогам точності землевпорядної документації."

З огляду на наведене, відповідач 1 зазначає, що під час виконання у 2019 році робіт з інвентаризації земель розробником землевпорядної документації геодезичні роботи було проведено з використанням пунктів Державної геодезичної мережі, а у 2000 році без використання такої мережі, що могло призвести до зміщення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, однак в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву №929/02-21 від 04.10.2023 та пояснення №02.1-14/1412 від 08.11.2025, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що Зборівською міською радою після прийняття земельних ділянок за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, загальною площею 0,6200 га та за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, загальною площею 0,7000 га в комунальну власність не вчинялися ніякі дії, пов`язані із зміною площі, конфігурації та місця розташування цих земельних ділянок.

Відповідач 3 у судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча про судовий розгляд цього спору повідомлявся неодноразово, у встановленому процесуальним законом порядку, що засвідчується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст. ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності учасників судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем 3 відзиву на позов та його неявка в судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №001005, виданого 12.12.2000 року Зборівською міською радою народних депутатів та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24, Селянському (фермерському) господарству "ТОРА" належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,70 га для будівництва господарського двору, яка надана на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 29.02.2000 року за № 126.

Місце розташування вказаної земельної ділянки на місцевості, її конфігурація були визначені відповідною документацією із землеустрою, що затверджена рішенням Тернопільської обласної ради № 126 від 29.02.2000 року.

Оскільки вказана земельна ділянка примикає до автомобільної дороги міжнародного значення М-09, тому позивачем у 2009 році була замовлено та виготовлено проектно-вишукувальним кооперативом "ВІРАЖ" відповідна проектна документація щодо "Влаштування під`їзду до фермерського господарства "Тора" на автодорозі Львів - Тернопіль, км. 93 + 650*". Складовою вказаної документації є схема організації дорожнього руху, у якій наявна геодезична зйомка місця розташування земельної ділянки площею 0,70 га відносно зазначеної автомобільної дороги, наявний під`їзд до неї та розташовані на цій ділянці об`єкти нерухомого майна.

На підставі наказу Держгеокадастру від 21.02.2019 №59 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності", із змінами внесеними наказом Держгеокадастру від 13.05.2019 № 129 "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності" та договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності від 21.02.2019 № 12-Г, із змінами внесеними додатковою угодою від 13.05.2019 №12, укладеного між Держгеокадастром та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" Тернопільською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області.

На основі вказаної землевпорядної документації, зважаючи на відсутність підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки 01.11.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку площею 0,62 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, а також відомості про земельну ділянку площею 0,70 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, яка перебуває у постійному користуванні Фермерського господарства "ТОРА".

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.11.2019 № 19-5719/14-19-СП затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) загальною площею 15,8900 га на території Зборівської міської ради Зборівського району, в тому числі вищевказаних земельних ділянок.

Поряд з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", доручено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру з 01.02.2018, серед іншого, забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, а також передачу з 17.11.2020 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України та статті 117 Земельного кодексу України земельні ділянки площею 0,62 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 та площею 0,70 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972 на підставі наказу Головного управління від 09.12.2020 №37-ОТГ, передано у комунальну власність Зборівській міській раді, про що складено Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та Зборівською міською радою від 09.12.2020.

Рішенням сесії Зборівської міської ради від 18.12.2020 №40 прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення в тому числі земельну ділянку за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, загальною площею 0,7000 га та земельну ділянку за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, загальною площею 0,6200 га.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно органом місцевого самоврядування 13.01.2021 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на зазначені земельні ділянки, після чого, як власником земельної ділянки, прийнято відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,62 га за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973.

Зборівською міською радою 21.01.2022 винесено на розгляд сесії рішення №4537, згідно якого земельну ділянку загальною площею 0,6200 га, за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, яка розташована за межами населеного пункту м. Зборів, Тернопільського району, Тернопільської області включено до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,6200 га, за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту м. Зборів, Зборівського району Тернопільської області.

Відповідно до Закону України № 2698-ІХ від 19.10.2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" та з метою забезпечення конкурентного способу розпорядження землею комунальної форми власності земельна ділянка загальною площею 0,6200 га, за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, яка розташована за межами населеного пункту м. Зборів, Тернопільського району, Тернопільської області сесією Зборівської міської ради було прийнято рішення № 5103 від 20.02.2023 року "Про продаж на земельних торгах права оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6200 га, на території Зборівської ТГ".

31 березня 2023 року проводилися земельні торги на земельну ділянку загальною площею 0,6200 га, за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, яка розташована за межами населеного пункту м. Зборів, Тернопільського району, Тернопільської області, які відбулося в Електронній торговій системі Prozoro, переможцем яких став ОСОБА_1 .

Як наслідок, 25 квітня 2023 року між Зборівською міською радою (Орендодавець) та Ратушем Андрієм Євгеновичем (Орендар) було укладено договір оренди землі №35.

Земельні ділянки за кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, загальною площею 0,6200 га та за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, загальною площею 0,7000 га є сусідніми ділянками, землекористувачами яких є позивач та відповідач 3.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач дізнався, що за даними державного земельного кадастру його земельна ділянка виявилась суттєво зміщена вбік паралельно автодорозі Львів - Тернопіль порівняно із тим її місцем розташуванням, яке відповідає дійсності та виготовленій відповідній землевпорядній документації та рішенню державних органів про її передачу позивачу у постійне користування, і якою він в дійсності користується на підставі розробленої та затвердженої у визначеному законом порядку документації.

Вказане зміщення земельної ділянки позивача призвело до того, що частина майна, яким користується позивач у своїй господарській діяльності, знаходиться уже за межами його ділянки, тобто на ділянці відповідачів площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973. При цьому частина нерухомого майна будівлі зерноскладу загальною площею 747,2 кв. метрів, яка розташована на ділянці позивача, уже розташована на самій межі, яка розділяє ділянку позивача та відповідачів, а може і за нею, що у свою чергу унеможливлює повноцінне використання вказаного об`єкту нерухомого майна в господарській діяльності позивача та його повноцінне обслуговування.

Також позивач стверджує, що він позбавлений можливості виправити помилку, яка була допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки площею 0,7000 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1972 шляхом виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), як це передбачено ч. 5 ст. 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", оскільки таке внесення змін в документацію із землеустрою в частині зміщення місця розташування земельної ділянки позивача в попередній стан призведе до того, що в межах його земельної ділянки буде знаходитись частина земельної ділянки відповідачів площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 що, у свою чергу, є підставою у відповідності до ч.6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для відмови у внесенні таких змін по виправленню раніше допущеної помилки у відомості Держаного земельного кадастру".

Враховуючи вище викладені фактичні обставини, за доводами Фермерського господарства, відповідачі створили суттєві перешкоди ФГ "ТОРА" у користуванні земельною ділянкою площею 0,7000 га, яка перебуває у нього на праві постійного користування, що у свою чергу призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які підлягають судовому захисту з наступних правових підстав.

Наведені вище обставини й стали підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, з наступних міркувань.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі №925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. У ч.1 ст.13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 в редакції від 05.05.1993, чинній на час оформлення правовстановлюючих документів позивачем, визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною 1 статті 23 названого Кодексу було обумовлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001005 виданий Фермерському господарству Зборівською міською радою народних депутатів 12.12.2000 року.

На відносини права постійного користування земельною ділянкою поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право постійного користування землею (як різновид "мирного володіння майном" в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Приписами ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У спірних правовідносинах позивач посилається на те, що внаслідок протиправних дій відповідача 1 частина земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Фермерському господарству увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, яка передана в подальшому органом місцевого самоврядування в оренду Ратуші А.Є. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Для з`ясування відповідності зазначених доводів фактичним обставинам судом у даній справі була призначена земельно - технічна експертиза.

У складеному за її результатами висновку експертів Тернопільського відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України №2/26-22 від 26.01.2026 на поставлені судом питання, зазначено, що:

- місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у ФГ "ТОРА" на праві постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001005 від 12.12.2000 року (відповідно до перерахунку координат точок повороту земельної ділянки, яка відведена в 2000 році ФГ "ТОРА" із умовної системи в систему координат СК 63, проведеного ТОВ "СМП Геодезія") не відповідає місцю розташування в натурі (на місцевості) земельної ділянки з кадастровим номером 6122610100:01:001:1972.

- у разі переносу земельної ділянки в натуру (на місцевість), що перебуває у ФГ "ТОРА" на праві постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІТР № 001005 від 12.12.2000 року відповідно до перерахованих координат точок повороту земельної ділянки, яка відведена в 2000 році ФГ "ТОРА" із умовної системи в систему координат СК 63, проведеного ТОВ "СМП Геодезія", то в такому випадку земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні ФГ "ТОРА" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001005 від 12.12.2000 року, накладеться на земельну ділянку з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 площею 0,6200 га. Площа такого накладання становитиме 0,1714 га.

Також, серед іншого, у висновку експерт зазначив, що в складі наданої копії Технічної документації виносу в натуру проекту відведення земельної ділянки фермерського господарства "ТОРА" під будівництво господарського двору в м. Зборові Тернопільської області, розробленої у 2000 році відсутні координати поворотних точок, визначені в Державній геодезичній системі координат (СК63 або УСК2000), які 6 вказували на точне місце розташування земельної ділянки в просторі (вказані координати представлені в умовній системі координати та не містять зв`язку із Державною геодезичною системою координат). Тобто встановити значення попередніх координат, однак визначених в тій же системі, що і поворотні кути меж земельних ділянок з кадастровими номерами 6122610100:01:001:1972 та 6122610100:01:001:1973, з представленої копії Технічної документації виносу в натуру проекту відведення земельної ділянки ФГ "Тора" під будівництво господарського двору в м. Зборові Тернопільської області, розробленої у 2000 році експертові не вбачається за можливе. Однак, слід наголосити, що згідно графічних матеріалів копії Технічної документації виносу в натуру проекту відведення земельної ділянки ФГ "Тора" під будівництво господарського двору в м. Зборові Тернопільської області, земельна ділянка що була відведена ФГ "ТОРА" у постійне користування містила прив`язку до осі автомобільної дороги Львів - Тернопіль, яка становила (зліва на право) 33 м та 37 м відповідно. В той же час, шляхом проведення натурного обстеження об`єктів дослідження на місцевості, встановлено, що земельна ділянка з к.н. 6122610100:01:001:1972, розташована від осі автомобільної дороги Львів - Тернопіль на віддалі 21,42 м та 19,45 м відповідно (див. рис. 2). Тобто при складанні Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області в 2019 році, за результатами якої сформовано земельні ділянки в тому числі з к.н. 6122610100:01:001:1972 та 6122610100:01:001:1973, не було враховано відомості із графічної частини Технічної документації виносу в натуру проекту відведення земельної ділянки ФГ "Тора" під будівництво господарського двору в м. Зборові Тернопільської області, що призвело до зміщення земельної ділянки, що надана ФГ "ТОРА" у постійне користування, в сторону автомобільної дороги Львів-Тернопіль.

Таким чином, експертним висновком, землевпорядними та кадастровими матеріалами в сукупності засвідчується, що фактично межі земельної ділянки із кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 охопили землі, які вже перебували у постійному користуванні Фермерського господарства.

Відповідно до ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження припинення у встановленому законом порядку права постійного користування Фермерським господарством земельною ділянкою за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972, у тому числі шляхом добровільної відмови землекористувача від такого права чи вилучення відповідних земельних ділянок у встановленому законом порядку. Водночас відсутні будь-які докази прийняття уповноваженим органом рішення про припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

Згідно з положеннями статті 79-1 чинного ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок може здійснюватися, зокрема, шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом, та за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В силу приписів статті 35 Закону України "Про землеустрій" інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, тощо.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі та вважаються сформованими з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами 7, 10 статті 79-1 ЗК України визначено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (абзац 3 частини 1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі (ст.3 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом (п.12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051).

Зважаючи на наведені вище фактичні обставини та законодавчі приписи суд констатує, що на час вчинення оспорюваних дій відповідачами земельна ділянка за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972 перебувала у постійному користуванні позивача. Відтак, землі які до неї входили не могли бути включені до складу земельної ділянки із кадастровим номером 6122610100:01:001:1973.

Згідно з вимогами частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

При цьому суд зважає, що позивач не є власником земельної ділянки площею 0,70 га, а є лише її користувачем. Тому суд погоджується із його твердженням про те, що відновлення законного місця розташування ділянки за кадастровим номером 6122610100:01:001:1972 можливе виключно на підставі відповідної землевпорядної документації та за відсутності державної реєстрації в ДЗК спірної земельної ділянки.

З наведених підстав суд вважає, що позовні вимоги про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.11.2019 року за № 19-5719/14-19-СГ в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 та похідних від цієї вимог про скасування державної реєстрації даної земельної ділянки у в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності та права оренди на неї за органом місцевого самоврядування та відповідачем 3 відповідно, є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.

Також суд відзначає, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину визначає ст. 203 ЦК України (тут і далі - в редакції, чинній на час укладення оспорюваної додаткової угоди). Так, вказаною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 904/5935/20 міститься висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України здійснюється, зокрема шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

За спірним правочином органом місцевого самоврядування передано в оренду відповідачу 3 земельну ділянку, що було сформовано частково за рахунок земель, що належать позивачу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Наведене має місце у спірних правовідносинах. Адже на підставі оспорюваного правочину Зборівською міською радою передано в оренду відповідачу 3 0,1714 га земельної ділянки, що належить на праві постійного користування позивачу.

Таким чином, реалізуючи своє право на захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, позивач довів порушення оспорюваним правочином його прав та законних інтересів. Відтак у цій частині позовних вимог позов також слід задовольнити.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та пояснення були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки решту аргументів, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись статями ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.11.2019 року за № 19-5719/14-19-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" в частині затвердження документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973.

3. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена 01.11.2019 року Відділом у Зборівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

4. Визнати недійсним Договір оренди землі за № 35, укладений 24.04.2023 року строком на 7 років між Зборівською міською радою та ОСОБА_2 та зареєстрований 25.04.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973 з моменту його укладення.

5. Скасувати державну реєстрацію права власності Зборівської міської ради на земельну ділянку площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.01.2021 року, запис про право власності № 40125263 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2269557061226), та державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,6200 га з кадастровим номером 6122610100:01:001:1973, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2023 року, запис про інше речове право № 50102031.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль,46002, код ЄДРПОУ 39766192) на користь Фермерського господарства "ТОРА" (вул. 8 Березня, 15/6, м. Зборів, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21147291) - 4 473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн 33 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Зборівської міської ради (вул. Б.Хмельницького, 24, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201, код ЄДРПОУ 04058410) на користь Фермерського господарства "ТОРА" (вул. 8 Березня, 15/6, м. Зборів, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21147291) - 4 473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн 33 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "ТОРА" (вул. 8 Березня, 15/6, м. Зборів, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21147291) - 4 473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн 33 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко