Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №916/2310/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2310/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Міська охорона" (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пілотна, буд. 27; код ЄДРПОУ 42085123)

до відповідача - Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код ЄДРПОУ 40703130)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 25; код ЄДРПОУ 20939110)

про стягнення 64 125,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Міська охорона" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" (далі - відповідач, Комунальна установа) 64 125,52 грн, з яких: 59 960,81 грн основного боргу, 1 798,82 грн пені, 492,83 грн 3% річних та 1 873,06 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позову Підприємство покликається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором № 22/25 П від 30.10.2025 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з розробки проєктно-кошторисної документації, яка є складовою частиною зведеного кошторисного розрахунку на "Капітальний ремонт по встановленню системи блискавкозахисту на об`єкті: Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська,25", за ДК 021-2015:71310000-4 "Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва".

Ухвалою від 10.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом: надання суду обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат на суму 1 873,06 грн; зазначення реквізитів рахунку Приватного підприємства "Міська охорона" в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надання до суду документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

15.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2310/26, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, залучено до участі у справі Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа, Ліцей), встановлено сторонам та третій особі строки на подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

26.06.2026 від представника відповідача - Волянського Валерія Валерійовича надійшла заява про визнання позову, в якій він водночас зауважує, що визнання позовних вимог у даній справі не суперечить закону та/або не порушує прав чи законних інтересів будь-яких осіб. У вказаній заяві представник відповідача також просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які у розумінні ст. 10, 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є відкритими, загальнодоступними та достовірними, Волянський Валерій Валерійович є керівником Комунальної установи, а отже має повноваження на представництво інтересів відповідача, зокрема на подання до суду заяви про визнання позову.

Розглянувши заяву представника відповідача про визнання позову, суд не встановив обставин, які свідчать про те, що визнання відповідачем позову у даній справі порушує права та/або законні інтереси будь-яких осіб.

Третя особа правом на подання до суду пояснень по суті справи в порядку ст. 168 ГПК України не скористалась.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення електропостачання, беручи до уваги навантаження суду, а також перебування судді Волкова Р. В. у щорічній відпустці з 30.07.2026 по 04.09.2026, справу було розглянуто поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення справи та виконання завдань господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.10.2025 між Підприємством (Виконавець), Комунальною установою (Платник) та Ліцеєм (Замовник) було укладено Договір № 22/25 П (далі - Договір; а.с. 9-10), згідно з п. 1.1. якого Замовник доручає, Виконавець зобов`язується виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації, яка є складовою частиною зведеного кошторисного розрахунку на "Капітальний ремонт по встановленню системи блискавкозахисту на об`єкті: Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 25", за ДК 021-2015 71310000-4 "Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва" (надалі за текстом - роботи) в обсязі, передбаченому погодженим Сторонами розрахунком договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору. Замовник зобов`язується прийняти, а Платник - оплатити ці роботи.

Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість робіт становить 59 960,81 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата за виконані Виконавцем роботи здійснюється на підставі Акту здачі-приймання робіт, підписаного належним чином Замовником та Виконавцем та скріпленого печатками сторін.

Пунктом 3.7. Договору визначено, що Платник проводить виплати за виконані Виконавцем роботи на підставі оформленого підписами і печатками Замовника і Виконавця Акту здачі приймання робіт до даного Договору.

Згідно з п. 7.5. Договору за порушення термінів оплати виконаних і прийнятих робіт за цим Договором Платник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,05% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості робіт.

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2025, а в частині взаєморозрахунків - до виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 9.1. Договору).

30.12.2025 між Підприємством, Комунальною установою та Ліцеєм було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої Сторони, у зв`язку із перенесенням фінансування на 2026 рік, за взаємною згодою вирішили продовжити термін виконання робіт та термін дії Договору до 31.12.2026.

У матеріалах справи наявна копія Експертної оцінки щодо розгляду окремих розділів (пожежна безпека та кошторисна частина) проєктної документації "Капітальний ремонт по встановленню системи блискавкозахисту на об`єкті: Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 25" (а.с. 17-19).

У вказаній експертній оцінці йдеться про те, що за результатами розгляду окремих розділів проєктної документації встановлено, що зазначену документацію розроблено з дотриманням вимог пожежної безпеки та кошторисної частини проєктної документації.

Також, у матеріалах справи наявна копія Акту № 1 здачі-приймання робіт за Договором, який підписаний з боку Підприємства та Ліцею. Згідно вказаного Акту виконані роботи відповідають умовам Договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником, сторони не мають претензій одна до одної (а.с. 16).

Щодо порядку оформлення та підписання Акту № 1 здачі-приймання робіт позивач у позовній заяві пояснив, що на початку 2026 р. Підприємство, відповідно до умов Розділу 5 Договору, з урахуванням внесених до Договору змін, передало Замовнику (Ліцею) Акт № 1 здачі приймання робіт за Договором з позначенням: Дата складання акта "___" ______ 2026 року, разом з документацією, визначеною умовами Договору. Вказаний Акт було повернуто з підписом та печаткою Замовника, що, як наголошує позивач, свідчить про повне та беззаперечне прийняття Замовником робіт за Договором.

При цьому позивач зауважує, що під час прийняття робіт та скріплення підписом та печаткою стороною Замовника Акту здачі-приймання робіт, останній не вказав про виявлення будь-яких недоліків в прийнятих роботах, що підтверджує відсутність будь-яких зауважень від Замовника щодо якості робіт. Разом з тим, Замовником при поверненні Акту здачі-приймання робіт під час скріплення його підписом та печаткою не вказано точної дати їх прийняття, окрім вже відображеного 2026 року. За усною інформацією, отриманою від Замовника та Платника, дата буде проставлена під час подання його до органу казначейства для здійснення оплати. Однак, як стверджує позивач, по теперішній час подальших дій для виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати прийнятих робіт не вчинено.

У лютому 2026 р. позивач скерував до Комунальної установи та Ліцею лист вих. № МО-16-02/01-2026 від 16.02.2026, в якому, покликаючись на виконання своїх зобов`язань за Договором, просив Комунальну установу здійснити оплату за виконані роботи на суму 59 960,81 грн (а.с. 14).

Вказаний лист отримано Комунальною установою 24.02.2026.

В подальшому, листом вих. № МО-08-04/1-2026 від 08.04.2026 позивач просив Комунальну установу оплатити виконані за Договором роботу на суму 59 960,81 грн (а.с. 15).

Як вказує позивач, ігнорування відповідачем обов`язку з оплати прийнятих робіт стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 64 125,52 грн, з яких: 59 960,81 грн основного боргу, 1 798,82 грн пені, 492,83 грн 3% річних та 1 873,06 грн інфляційних втрат.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, з моменту укладення Договору та настання передбачених ним умов у відповідача виник обов`язок виконати грошове зобов`язання у встановлені Договором строки.

З огляду на предмет укладеного між сторонами Договору, правовідносини сторін за своєю правовою природою є відносинами з виконання проєктних та пошукових робіт.

Відповідно до частини першої статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До такого договору застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 888 ЦК України замовник за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт зобов`язаний передати підрядникові завдання на проєктування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проєктно-кошторисної документації. Підрядник, у свою чергу, зобов`язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проєктування, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплачувати її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором чи законом. Отже, обов`язок замовника щодо оплати виконаних проєктних та пошукових робіт є складовою його основного договірного обов`язку та виникає у порядку і строки, визначені договором.

За змістом статті 890 ЦК України підрядник зобов`язаний, зокрема, виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проєктування та згідно з договором, погоджувати готову проєктно-кошторисну документацію у передбачених законом та договором випадках і передати замовникові готову проєктно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник без відповідних застережень прийняв роботу, він позбавляється права надалі посилатися на відступи від умов договору або недоліки, які могли бути встановлені під час звичайного способу її прийняття.

При цьому відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Матеріали справи свідчать, що 30.10.2025 між Підприємством (Виконавець), Комунальною установою (Платник) та Ліцеєм (Замовник) було укладено Договір № 22/25 П, за умовами якого Замовник доручає, Виконавець зобов`язується виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації, яка є складовою частиною зведеного кошторисного розрахунку на "Капітальний ремонт по встановленню системи блискавкозахисту на об`єкті: Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 25", за ДК 021-2015 71310000-4 "Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва" в обсязі, передбаченому погодженим Сторонами розрахунком договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору.

У свою чергу, Замовник зобов`язується прийняти, а Платник - оплатити ці роботи.

Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість робіт становить 59 960,81 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата за виконані Виконавцем роботи здійснюється на підставі Акту здачі-приймання робіт, підписаного належним чином Замовником та Виконавцем та скріпленого печатками сторін.

Пунктом 3.7. Договору визначено, що Платник проводить виплати за виконані Виконавцем роботи на підставі оформленого підписами і печатками Замовника і Виконавця Акту здачі приймання робіт до даного Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав передбачені умовами Договору роботи, про що свідчить підписаний позивачем та Ліцеєм Акт № 1 здачі-приймання робіт за Договором. Належне виконання позивачем договірних зобов`язань додатково підтверджується Експертною оцінкою щодо розгляду окремих розділів (пожежна безпека та кошторисна частина) проєктної документації "Капітальний ремонт по встановленню системи блискавкозахисту на об`єкті: Одеський ліцей № 16 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 25".

З огляду на положення статей 525, 526, 530, 629, 887, 889 та 854 ЦК України, належне виконання позивачем обов`язку щодо розроблення та передачі Ліцею передбаченої Договором документації породжує відповідний обов`язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи у встановленому Договором порядку.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку з оплати належним чином виконаних позивачем робіт є порушенням договірного зобов`язання та є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом стягнення з відповідача 59 960,81 грн основного боргу.

За порушення строків виконання відповідачем грошових зобов`язань позивач в порядку п. 7.5. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення 1 798,82 грн пені, 492,83 грн 3% річних та 1 873,06 грн інфляційних втрат.

Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 50-51).

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з п. 7.5. Договору за порушення термінів оплати виконаних і прийнятих робіт за цим Договором Платник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,05% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат та 3 відсотки річних, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Суд здійснив перевірку розрахунку заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат і констатує, що їх здійснено арифметично правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 59 960,81 грн основного боргу, 1 798,82 грн пені, 492,83 грн 3% річних та 1 873,06 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст. 4 Закон України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 328,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд встановив, що за подання позовної заяви позивач сплатив 3 328,00 грн судового збору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 69 від 03.06.2026.

Разом з тим, у зв`язку із поданням позову в електронній формі позивач мав сплатити 2 662,40 грн судового збору (3328 * 0,8).

Отже, розподілу підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, в той час як решта судового збору (665,60 грн) є надмірно сплаченою, яку позивач не позбавлений права повернути з державного бюджету за відповідним клопотанням, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Так, у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 1 331,20 грн судового збору. Решта 50% судового збору (1 331,20 грн) в порядку ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Приморського району м. Одеси" (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код ЄДРПОУ 40703130) на користь Приватного підприємства "Міська охорона" (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пілотна, буд. 27; код ЄДРПОУ 42085123) 59 960,81 грн основного боргу, 1 798,82 грн пені, 492,83 грн 3% річних, 1 873,06 грн інфляційних втрат та 1 331,20 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству "Міська охорона" (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пілотна, буд. 27; код ЄДРПОУ 42085123) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) 1 331,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 69 від 03.06.2026.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 18 вересня 2026 р.

Суддя Р.В. Волков