Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №904/4257/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

Суд: Господарський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №904/4257/26

Суддя: Рудь Ірина Анатоліївна

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4257/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексіон", м. Умань, Черкаська обл.

до Фізичної особи-підприємця Іваніва Віталія Володимировича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 92 410 грн 98 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексіон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваніва Віталія Володимировича заборгованість в сумі 92 410 грн 98 коп., з яких: 68 285 грн 40 коп. - основний борг, 10 120 грн 19 коп. - пеня, 3 260 грн 54 коп. - 3% річних та 10 744 грн 85 коп. - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором з організації перевезення вантажів № 202409000156125 від 27.09.2024 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/4257/26, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 20.07.2026 до електронного кабінету позивача та відповідача 20.07.2026.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про перевезення, факт надання послуг, строк оплати, наявність/відсутність оплати, строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексіон" (надалі – перевізник, позивач) та ФОП Іванів В.В. (надалі – експедитор, відповідач) було укладено договір з організації перевезень вантажів № 202409000156125 від 27.09.2024 (надалі - договір).

Даний договір регулює порядок взаємовідносин Сторін при виконанні Перевізником доручень Експедитора по виконанню перевезень вантажів в міжнародному та (або) регіональному сполученні (під регіоном в рамках даного Договору приймається територія України). Експедитор залучає Перевізника для організації перевезення вантажу, а Перевізник зобов`язується доставити (організувати доставку) довірений йому Експедитором (або Вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати (організувати видачу) його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачеві), а Експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, у відповідності до умов цього Договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору сторони домовилися, що за наявності у Експедитора замовлення на перевезення він має право залучити Перевізника до здійснення перевезення вантажу шляхом підписання з ним відповідної Заявки. При цьому, Експедитор діє у рамках законодавства України, що регулює діяльність Експедитора.

Заявка на перевезення надається Перевізнику Експедитором передбаченим цим Договором шляхом. Перевізник повинен підтвердити своїм підписом та печаткою (за наявності) прийняття Заявки до виконання, на умовах, що викладені в ній, або, при неможливості здійснення перевезення на умовах, викладених у Заявці, повідомити про відмову від Заявки. В підтвердженій Заявці Перевізник додатково повідомляє Експедитору реєстраційні номери транспортного засобу, який буде здійснювати перевезення, а також дані пре водія, як того вимагає Заявка. Узгоджена Сторонами Заявка є невід`ємною частиною даного Договору і обов`язкова для виконання Сторонами, однак може бути анульована у передбачених Договором випадках (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за фактично надані Експедиторові послуги з організації вантажних перевезень здійснюються у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Перевізника. Підтвердженням факту надання послуги є підписаний сторонами оригінал Акту приймання-передачі наданих послуг, наданий Перевізником Експедитору оригінал товарно-транспортного документу встановленого для перевезення зразка, вказаного у Заявці, з відмітками Вантажовідправника та Перевізника, Вантажоодержувача та (або) митних органів.

Підставою для здійснення оплати послуг Перевізника є оригінал рахунку-фактури, наданий останнім в одному екземплярі, оригінал товарно-транспортного документу по відповідній Заявці з відмітками вантажовідправника, Перевізника, одержувача вантажу (про прийомку вантажу) та (або) митних органів та оригінали інших документів, що підтверджують узгоджені з Експедитором додаткові витрати Перевізника, які він поніс в інтересах Експедитора з метою виконання даного Договору, Акт приймання-передачі наданих послуг у двох екземплярах підписаний із боку Перевізника та податкові накладні, оформлені у відповідності до діючого Податкового законодавства України. Вказані документи мають бути надані не пізніше 5 днів після виконання Заявки. Ненадання Перевізником повного комплекту вищевказаних документів дає право Експедиторові відмовити в здійснені оплати до моменту надання необхідних документів (п.3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору строк оплати послуг Перевізника складає 10 банківських днів з моменту отримання Експедитором повного пакету документів, вказаних у пункті 3.2. цього Договору, якщо інше не обумовлено в Заявці на перевезення. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Експедитора.

Строк діє договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до 31 грудня 2025 року. При відсутності пропозиції про розірвання цього Договору за 30 календарних днів до терміну припинення його дії, такий договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору позивач надав послуги з транспортного перевезення на загальну суму 68 285 грн 40 коп., що підтверджується заявкою на перевезення вантажу 24091660, міжнародною товарно-транспортною накладною від 04.10.2024, з відмітками вантажовідправника, Перевізника, одержувача вантажу (про прийомку вантажу) та митних органів та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 75 від 07.10.2024.

Відповідач у гарантійному листі від 10.12.2024 підтвердив існування заборгованості у розмірі 68 285,40 грн. та зобов`язався оплату здійснювати щомісячними платежами у розмірі 20 000,00 грн починаючи з грудня 2024 до повного погашення.

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, надано послуги, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 68 285 грн 40 коп. основного боргу, 10 744 грн 85 коп. - інфляційні втрати, 3 260 грн 54 коп. - 3% річних , 10 120 грн. 19 коп. – пені, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані умови договору та надані відповідачеві послуги з транспортного перевезення, які прийняті останнім без зауважень, про що сторонами складено відповідний акт.

З огляду на умови оплати, погоджені сторонами договорі № 202409000156125 від 27.09.2024, строк оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.

В порушення умов спірного договору, відповідач не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в загальній сумі 68 285 грн 40 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень проти позову, вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував.

Відповідачем не надані суду аргументи, доводи та докази, які б спростовували чи заперечували вищезазначені обставини.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов`язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг не виконав, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 68 285 грн 40 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві до сплати 3% річних у розмірі 3260 грн 54 коп. за загальний період з 11.12.2024 по 14.07.2026 року та інфляційні втрати у розмірі 10 744 грн 85 коп. за загальний період з грудня 2024 року по червень 2026 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3260 грн 54 коп. та інфляційні втрати у розмірі 10 744 грн 85 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 4.10 Договору у випадку несвоєчасного здійснення платежів за цим Договором винна Сторона сплачує потерпілій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно здійсненого платежу за цим Договором, за кожну добу прострочення.

На підставі наведеного пункту договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 120 грн. 19 коп. за період з 11.12.2024 по 11.06.2025 року.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку встановлено, що загальний розмір пені становить 10 123 грн 93 коп., проте позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 10 120 грн 19 коп., тобто у меншому розмірі, що є правом останнього.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум та, відповідно, позовні вимоги, в цій частині, також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця Іванів Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСІОН" (20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Енергетична, будинок 27, код ЄДРПОУ 34464169) 68 285 грн 40 коп. - основного боргу, 10 120 грн 19 коп. - пені, 3 260 грн 54 коп. - 3% річних, 10 744 грн 85 коп. – інфляційних втрат та 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.09.2026

Суддя І.А. Рудь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua