Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №904/1668/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026м. ДніпроСправа № 904/1668/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон", с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл.

до Селянського (фермерського) господарства Скорук А.В., смт Томаківка, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 67 705 518 грн 52 коп.

Представники:

від позивача: Пустовойтов Д.М., ордер, адвокат;

від відповідача: Резніченко Л.І., ордер, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства Скорук А.В. заборгованість у сумі 67 705 518 грн 52 коп.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 647/25/47 від 20.10.2024 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 29.04.2026.

14.04.2026 від позивача надійшла до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка була задоволена господарським судом.

14.04.2026 від відповідача до суду подано заяву про продовження строку на подання відзиву.

21.04.2026 відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 29.04.2026 позивач не заперечував щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкладено підготовче засідання на 12.05.2026.

08.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач не заперечує існування між сторонами господарських відносин в рамках договору поставки. Але складний механізм визначення ціни товару, зміна умов договору, умовами в додатках, відмінність порядку визначення вартості товару, відсутність застосованого курсу валют у видаткових накладних та позовній заяві, не дає можливості відповідачеві погодитися з пред`явленими позовними вимогами. У зв`язку з чим відповідачем подано клопотання про призначення судової економічної експертизи.

12.05.2026 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача щодо необхідності перевірки правильності визначення ціни товару у видаткових накладних з урахуванням курсу валют, не входить до предмету доказування у справі, адже відповідає погодженому сторонами у договорі способу визначення вартості продукції та суперечить попередній поведінці сторін. Здійснений позивачем розрахунок суми боргу та ціни позову з урахуванням підсумування вартості всіх поставок Товару, які були вказані в видаткових накладних до договору поставки та додатків до нього, є цілком обґрунтованим та арифметично правильним. Документів, що свідчать про наявність претензій з боку відповідача до позивача до відкриття провадження у справі, яка розглядається, а саме щодо якості, кількості, ціни поставленого товару, щодо неможливості прийняття товару, чи неможливості його оплати з урахуванням визначеного курсу іноземних валют, матеріали справи не містять.

У підготовчому засіданні 12.05.2026 відповідач просив задовольнити клопотання про призначення експертизи.

Позивач заперечує проти клопотання відповідача.

Клопотання відповідача про призначення експертизи залишено на розгляді у суду.

У засіданні сторони не заперечували щодо продовження строку на 30 днів.

Ухвалою суду від 12.05.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.07.2026.

19.06.2026 від відповідача надійшли до суду письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості за договором поставки, в яких зазначив, що для формування ціни товару використовують курс долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку на дату формування видаткових накладних, тоді як позивачем застосований інший курс іноземної валюти. В результаті застосування різних курсів іноземної валюти, між розрахунком позивача та розрахунком відповідача виникла різниця, яка становить 42 783,72 грн.

25.06.2026 від позивача надійшли до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, в якому просить відмовити в задоволенні зазначеного клопотання. Зазначені відповідачем підстави для призначення експертизи зводяться до звичайного арифметичного обрахунку, а курс продажу іноземної валюти є загальновідомою та загальнодоступною інформацією, а отже для їх встановлення відсутня необхідність в спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право. Також надав детальні пояснення щодо контррозрахунку відповідача та пояснив, що у розрахунку використовував курс іноземної валюти Міжбанку на день, який передував дню оформлення видаткової накладної.

У підготовчому засіданні 02.07.2026 позивач просив відмовити у задоволені клопотання відповідача у призначенні експертизи.

В засіданні суд дійшов висновку про необхідність надання відповідачем придатного до читання розгорнутого контррозрахунку суми заборгованості у спірному періоді, з поясненнями до нього.

Представники сторін не заперечували щодо застосування судом розумних строків при розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 02.07.2026 застосовано розумні строки при розгляді даної справи та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.07.2026.

15.07.2026 від відповідача надійшли до суду додаткові пояснення з розгорнутим контррозрахунком суми позову, в якому зазначає, що застосований позивачем курс іноземної валюти не відповідає умовам договору поставки. Оскільки на думку відповідача, день оплати Товару, про який йдеться у п.3.2. договору поставки, не настав, можна наголосити, що для формування ціни товару використовують курс долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку на дату формування видаткових накладних, тоді як позивачем застосований інший курс іноземної валюти, а саме, на день, що передував дню формування видаткової накладної.

У підготовчому засіданні 23.07.2026 представник відповідача підтримав наданий ним контррозрахунок та просив надати можливість подати додаткові пояснення до відзиву.

У даному судовому засіданні суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 23.07.2026 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 10.09.2026.

18.08.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких зазначив, що відповідач погоджується з сумою основного боргу у розмірі 67 662 734,80 грн., відносно решти боргу у розмірі 42 783,72 грн. просить суд залишити позовні вимоги без задоволення, з підстав викладених раніше.

26.08.2026 відповідач надав докази часткової оплати заборгованості у розмірі 10 169 229, 40 грн.

27.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01 грудня 2026 року.

01.09.2026 від відповідача надійшли докази часткової оплати у сумі 19 721 345,43 грн. Та зазначив, що станом на 31.08.2026 року відповідачем погашено заборгованість, з урахуванням попереднього погашення, на загальну суму 29 890 574,83 грн; в якості доказів долучив платіжні доручення.

04.09.2026 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 890 574,83 грн заборгованості з оплати товару за договором поставки № 647/25/47 від 20.10.2024 та повернення судового збору в розмірі 358 686,90 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №7661 від 25.03.2026.

07.09.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду, у яких просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача мотивуючи тим, що відповідачем жодним чином не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами, в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України, те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з причин недобросовісної поведінки відповідача, а внаслідок об`єктивних, непереборних та виняткових обставин, які вливають на можливість виконання рішення суду, що давали б можливість відстрочити його виконання на такій підставі. Відповідач не надав жодних документів, що підтверджували би вплив займання поля з пшеницею в липні 2025 року, внаслідок бойових дій, засухи в цьому ж році та загорання складського приміщення від потрапляння в дах будівлі дрону на не виконання зобов`язань перед позивачем з оплати товару та давали б змогу оцінити фінансовий стан у зв`язку з їх настанням. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснював пошук шляхів виконання господарських зобов`язань з оплати товару на користь позивача та вживав всі залежні від нього заходи щодо добровільного виконання договірних зобов`язань у погоджені сторонами строки та в подальшому після настання прострочення з осені 2025 року до сьогодні. Крім того відповідач не надав суду доказів на підтвердження існування реальної можливості виконання рішення суду після спливу строку, на який заявник просить відстрочити його виконання.

У судовому засіданні 10.09.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Представник відповідача просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення суду, позивач заперечував проти його задоволення.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови оплати та поставки товару, факт поставки товару, допущення прострочення оплати за поставлений товар, наявність підстав для стягнення основного боргу.

20.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (далі – позивач, постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Скорук А.В. (далі – відповідач, покупець) укладено Договір поставки №647/25/47, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі – "товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару.

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається сумою всіх Додатків та видаткових накладних, з врахуванням пунктів 3.2. та 3.5. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.

Оплата загальної вартості Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. (п. 3.1 Договору).

Товар, що був отриманий Покупцем, в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 2 .3., 2.4., 3.2., 3.3. та 3.5. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання. (п. 3.6 Договору).

Здійснюючи оплату Товару, Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме Додатком до цього Договору та/або Рахунком на оплату, та/а бо видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме Товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення Покупцем грошових зобов`язань за цим Договором, отриманий платіж зараховується Постачальником на власний розсуд. (п. 3.7 Договору).

Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця, а також його приймання по кількості та якості, здійснюється Покупцем в момент передачі йому Товару за видатковою накладною. Датою передачі Товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписана представником Покупця. Підпис представника Покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки Покупця або накладенням електронної печатки та свідчить про отримання Товару Покупцем:

по кількості – відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній;

по якості – відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах (їх копіях) про якість або походження Товару. (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до "31" грудня 2025 (в разі укладення Договору в паперовій формі) або з дати, вказаної в Договорі (в разі укладення Договору в формі електронного документа), а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар – до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв товари, оплату здійснив не в повному обсязі, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 67 705 518 грн. 52 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви додатковими угодами, видатковими накладними, платіжними інструкціями та актом звірки взаєморозрахунків № 12501 (т. 1 а.с. 22-170) та не заперечується сторонами.

Несплата відповідачем заборгованості у загальному розмірі 67 705 518 грн 52 коп. і стала причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на умови договору та додаткових угод до договору, строк оплати поставленого товару за спірними накладними є таким, що настав.

В свою чергу, після відкриття провадження у справі № 904/1668/26 відповідачем було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 29 890 574 грн 83 коп., вказана обставина підтверджується позивачем.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 29 890 574 грн 83 коп.

В свою чергу, як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 37 814 943 грн. 69 коп.

Доказів оплати спірної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за спірними видатковими накладними, суд вважає позовну вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 37 814 943 грн. 69 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем здійснено арифметично неправильний розрахунок внаслідок застосування різних курсів іноземної валюти не приймаються судом з огляду на наступне.

Сторони в п. 2.4 договору визначили, що загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається сумою всіх Додатків та видаткових накладних, з врахуванням пунктів 3.2. та 3.5. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.

Позивачем сума позову визначена, як сума всіх доданих до позовної заяви видаткових накладних. Зазначені видаткові накладні були підписані відповідачем без заперечень. Крім того, відповідачем 01.10.2025 було підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому були здійснені аналогічні розрахунки суми заборгованості. При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення до позивача, з метою визначення іншої ціни, ніж було визначено у видаткових накладних.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду господарський суд зазначає таке.

Відповідач в клопотанні просить відстрочити виконання рішення суду до 01 грудня 2026 року. Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність щодо вирощування зернових культур, овочів, баштанних культур тощо на території Нікопольського району, який на цей час знаходиться під постійними обстрілами. У селянському (фермерському) господарстві ОСОБА_1 працевлаштована велика кількість людей. Також зазначив, що партнерські відносини між сторонами існували протягом тривалого часу. Весь цей час, відповідач жодного разу не затримав оплату за товар та сумлінно виконував зобов`язання за договорами, цей факт підтверджується відсутністю судових спорів між сторонами. В 2025 році та протягом поточного періоду підприємство відповідача зазнало значних фінансових втрат внаслідок дії ряду факторів, які не залежали від господарства. Так, в липні 2025 року, внаслідок бойових дій, трапилося займання поля з пшеницею, що призвело до загибелі врожаю пшениці на площі понад 160 га. В цей же рік регіон спіткала значна засуха, яка на 80-90 відсотків знищила врожай соняшника та кукурудзи на площі понад 500 га. Окрім цього, господарство розраховувало погасити борг перед позивачем за рахунок врожаю 2026 року. Але у липні 2026 року після збору врожаю ріпаку та зберігання його на складі, відбулось загорання складського приміщення через потрапляння в дах будівлі дрону. Також на платоспроможність відповідача впливає ситуація, яка пов`язана з логістичними проблемами. Закриття на теперішній час портів на Чорному морі зупинило продаж сільськогосподарської продукції, що призвело до неможливості швидкої реалізації зібраного врожаю.

Позивач заперечив щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду та зазначив, що останнім не наведено вагомих аргументів, які б підтверджували обставини для відстрочення.

Вирішуючи заяву відповідача, суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують знищення майна та врожаю, що належить відповідачеві у 2025 та 2026 році:

- копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12025040000001093 від 08.10.2025р. згідно з яким 11.07.2025 о 12:00 збройними формуваннями рф з боку м. Енергодар Запорізької області здійснено влучання 1 FPV дрону по території с. Новокиївка, Марганецького ОТГ, Нікопольського району. Повністю знищено поле із пшеницею загальною площею 163,8733 Га, належне СФГ Скорук А.В.;

- копія Акту про пожежу Нікопольського районного управління ДСНС від 11.07.2025, яким підтверджено знищення посівів пшениці озимої орієнтовно 186 га, внаслідок вибухів через потрапляння боєприпасів;

- копія витягу з протоколу № 23 чергового засідання виконавчого комітету Томаківської селищної ради від 03.12.2025, яким визначено ситуацію, яка виникла у зв`язку з загибеллю посівів, внаслідок несприятливих кліматичних умов, протягом зазначених у Актах періоду, як надзвичайну ситуацію природного характеру, в тому числі щодо соняшника площею 232,7363 га та кукурудзи 296,4022 га, що належить відповідачеві;

- копія Акту про пожежу Нікопольського районного управління ДСНС від 30.07.2026, яким підтверджено факт пожежі будівлі складу для зберігання зерна, що належить відповідачеві.

Суд враховує ступінь вини Відповідача у виникненні спору, а саме те, що порушення зобов`язань стало наслідком надзвичайних і невідворотних обставин воєнного характеру, а не недобросовісної поведінки.

Також суд бере до уваги характер діяльності відповідача циклічність сільськогосподарського виробництва та сезонність формування доходів як фактичний чинник, що має значення для оцінки реальності виконання рішення та пропорційності строку відстрочки. Надання відстрочки дозволить відповідачеві зібрати врожай та отримати доходи.

Разом з тим негайне виконання рішення із застосуванням заходів примусового виконання (звернення стягнення на кошти та майно) може вплинути на виробничий цикл на орендованих відповідачем земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що здатне створити ризик припинення діяльності відповідача. За таких умов банкрутство відповідача не гарантуватиме отримання позивачем коштів раніше за 01.12.2026.

На думку суду, арешт коштів відповідача утруднить або унеможливить господарську діяльність відповідача, призведе до неможливості виплат працівникам відповідача заробітної плати, що, в результаті, не сприятиме виконанню судового рішення. Також суд враховує, що відповідач попри знищення врожаю та знаходження в районі бойових дій, продовжує господарську діяльність, відповідно, зберігає робочі місця та забезпечує соціальні гарантії своїм працівникам у важких фінансово-виробничих умовах, має сплачувати податки, що сприяє підтримці економіки України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Дослідивши доводи та аргументи сторін, а також докази, надані ними на обґрунтування своїх позицій щодо можливості відстрочення виконання рішення, суд вважає, що вони, в сукупності, дозволяють дійти висновку про утруднення саме одномоментного виконання судового рішення відповідача.

Крім того, суд бере до уваги, що відстрочення виконання рішення жодним чином не зменшує суму грошових коштів, яка має бути сплачена відповідачем на виконання рішення суду, натомість таке відстрочення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення без накопичення боргів в тому числі із заробітної плати, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора), тим більше, що тривалість такого відстрочення складає два місяці, а підприємство відповідача є підприємством з загально вираженою сезонністю отримання прибутків.

Відстрочення виконання рішення суду надасть можливість ефективно виконати рішення суду, зберігаючи ресурси для існування підприємства у період воєнного стану.

Водночас, надання такої відстрочки не заблокує роботу підприємства відповідача, забезпечивши його стабільну діяльність, та дозволить останньому отримати дохід, який, в подальшому, спрямувати на погашення заборгованості перед позивачем та сприяє виконанню зобов`язань відповідачем, що забезпечить інтереси позивача.

При цьому, відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, який лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед позивачем.

У даній справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь позивача.

Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.

Крім того суд враховує, що під час розгляду справи, відповідач сплатив на користь позивача в рахунок оплати товару за договором кошти у розмірі 29 890 574 грн. 83 коп.

З урахуванням викладеного, з метою надання можливості реального виконання рішення суду, суд вважає за можливе заяву СФГ Скорук А.В. про відстрочення виконання рішення суду задовольнити, відстрочивши виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026 до 01 грудня 2026 року включно.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Ціна позову становить 67 705 518 грн 52 коп., при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 812 466 грн. 22 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 7661 від 25.03.2026.

04.09.2026 від позивача надійшло клопотання про повернення з державного бюджету 358 686 грн. 90 коп. судового збору, у зв`язку з закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на те, що судом закрито провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу на суму 29 890 574 грн 83 коп., судовий збір, який підлягає поверненню, у зв`язку з закриттям провадження у справі, в частині стягнення основного боргу, в загальній сумі складає 358 686 грн 90 коп. та підлягає поверненню позивачеві із державного бюджету в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин, з Державного бюджету на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 358 686 грн 90 коп., про що суд зазначає в судовому рішенні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 453 779 грн 32 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення основного боргу в розмірі 29 890 574 грн 83 коп. провадження у справі закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Скорук А.В. (53500, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, селище міського типу Томаківка, вул. Світла, будинок 48А, код ЄДРПОУ 20260217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35, код ЄДРПОУ 43106699) 37 814 943 грн. 69 коп. – основного боргу, 453 779 грн. 32 коп - судового збору.

3. Повернути з Державною бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35, код ЄДРПОУ 43106699) судовий збір у сумі 358 686 грн. 90 коп. сплачений згідно з платіжною інструкцією № 7661 від 25.03.2026.

4. Задовольнити заяву Селянського (фермерського) господарства Скорук А.В. про відстрочення виконання рішення суду.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1668/26 до 01.12.2026 включно.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.09.2026

Суддя І.А. Рудь