Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №922/1450/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/1450/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця Старцева Сергія Вікторовича

(вх. №1585 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026

у справі №922/1450/26 (суддя Буракова А.М., повне рішення складено 29.06.2026)

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Фізичної особи – підприємця Старцева Сергія Вікторовича

про стягнення 130 542,65 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Стисле викладення історії справи

1.1. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі – позивач, КП "ХТМ") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця Старцева Сергія Вікторовича (далі – відповідач, апелянт, ФОП Старцев С.В.) про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань з оплати теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 127 207,34 грн, заборгованості за абонентну плату за такою ж послугою з урахуванням витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку у сумі 448,74 грн, а також заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором у сумі 2 886,57 грн, а всього – 130 542,65 грн за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 та договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022.

1.2. Відповідач 18.05.2026 подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №11846), яким просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на необґрунтованість нарахувань, що спростовується актами фіксації неналежної температури у приміщенні (+5°C…+11°C) та наявністю вдвічі меншої кількості опалювальних приладів, ніж враховано позивачем. Крім того, відповідач заперечує достовірність актів за 2023 і 2025 роки у зв`язку зі своїм перебуванням за межами України, вказує на неналежність наданої копії акта від 30.12.2025 через відсутність у ній зауважень представника про незгоду, зазначає про недоведеність негативного впливу на інших споживачів (приміщення знаходиться в кінці теплового контуру з верхньою подачею теплоносія; відсутні скарги мешканців, акти розбалансування чи технічні висновки) та неотримання відповідних рахунків чи претензій. Також ФОП Старцев С.В. вказував на суперечливість позиції позивача: акти 2023 року фіксували наявність біметалічних радіаторів без жодних приписів чи заяв про самовільне втручання — такі твердження з`явились лише пізніше.

1.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 у справі №922/1450/26 (суддя Буракова А.М., повне рішення складено 29.06.2026) позов задоволено повністю.

1.4. Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів факт невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданої теплової енергії, розмір заборгованості не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції встановив, що нежитлові приміщення відповідача підключені до централізованої системи опалення житлового будинку, окремого теплового вводу не мають, а факт постачання теплової енергії підтверджується актами підключення/відключення до єдиної системи опалення, актами готовності будинку до опалювальних періодів та відомостями засобу обліку Ultraheat T230; суд визнав, що відповідачем не доведено дотримання встановленої законодавством процедури відключення від централізованого опалення та не надано доказів неотримання послуги, а надані відповідачем акти фіксації температури визнав неналежними доказами, складеними без дотримання встановленої процедури.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи

2.1. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 19.07.2026 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №1585 Х/3), у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 у справі №922/1450/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а в разі наявності підстав для часткового задоволення позову – визначити розмір належних до стягнення сум лише після повної перевірки всіх обставин, наведених в апеляційній скарзі, та оцінки всіх наявних у справі доказів.

2.2. Доводи апеляційної скарги Фізичної особи – підприємця Старцева Сергія Вікторовича в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.2.1. Суд визнав факт постачання теплової енергії лише на підставі документів та розрахунків самого позивача, не перевіривши їх відповідність фактичному стану приміщення (площа, кількість приладів, температурний режим). Фактичний обсяг теплової енергії, безпосередньо отриманої приміщеннями відповідача є недоведеним: за результатами обстеження, проведеного самим позивачем, опалювальні прилади в приміщеннях відповідача підключені лише до чотирьох з восьми стояків внутрішньобудинкової системи опалення, що, на переконання апелянта, ставить під сумнів обґрунтованість нарахування повного розрахункового обсягу теплової енергії;

2.2.2. судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам щодо фактичного стану системи опалення та якості надання послуги, зокрема актам фіксації температури повітря в приміщеннях, складеним відповідачем у січні – лютому 2026 року, якими систематично зафіксовано температуру в межах 5 – 11°C, фотоматеріалів, метеоданих, акта обстеження системи, заяв про неналежну якість послуги, а також обставинам обстеження, проведеного 30.12.2025, під час якого температура повітря в приміщенні становила близько 10°C, однак цей показник не був внесений представниками позивача до акта обстеження;

Фактична температура (5–11°C) істотно нижча розрахункової (15°C) навіть у найбільш опалюваній частині приміщення. Суд помилково вказав на відсутність звернень відповідача — тоді як були усні скарги (є аудіозапис розмови), письмова заява від 17.12.2025 №84, за якою відбулось обстеження 30.12.2025;

2.2.3. апелянт заперечує правильність визначення позивачем опалюваної площі приміщень у розмірі 130,7 кв.м, оскільки до загальної площі об`єкта включено приміщення №19 – вітрини площею 15,3 кв.м, розташовані за межами капітальних стін будинку та не обладнані опалювальними приладами;

2.2.4. За розрахунками скаржника, площа з вирахуванням вітрин становить 115,4 кв.м, а об`єм з урахуванням підвісної стелі (реальна висота опалюваного простору 2,72 м) — близько 314 куб.м. Відповідно, розрахункове теплове навантаження має становити 0,005496 Гкал/год замість 0,009814 Гкал/год позивача — тобто менше приблизно на 44%. Додатково скаржник вказує, що за даними самого акта ХТМ від 30.12.2025 опалювальні прилади підключені лише до 4 з 8 стояків системи, тобто теплопостачання надходило лише на половину системи. Сукупно, за цими вихідними даними самого позивача, фактично отримана кількість теплової енергії не перевищує приблизно 28% від заявленої до стягнення суми. Також, реальний показник може бути ще нижчим з урахуванням фактичної температури 5–11°C проти розрахункових 15°C;

2.2.5. самовільне переобладнання системи опалення, встановлене актом обстеження від 30.12.2025, не доведено ані щодо часу його вчинення, ані щодо особи, яка його здійснила, тоді як приміщення придбані відповідачем у 2010 році вже в наявному фактичному стані, елементи системи опалення приховані незнімними будівельними конструкціями, а більш ранній акт обстеження від 26.01.2023 хоч і фіксував наявність біметалевих радіаторів, не містив жодних висновків про самовільне переобладнання чи вимог відновити систему. Відсутні також будь-які акти про недопуск представників позивача до приміщення;

2.2.6. апелянт вважає, що судом першої інстанції здійснено неповне дослідження наявних у справі доказів та не надано оцінки істотним доводам відповідача, зокрема щодо фактичного обсягу отриманої теплової енергії, конструктивних особливостей вітрин, фактичної кількості задіяних стояків опалення, температурного режиму та правильності вихідних даних, використаних позивачем у розрахунках заборгованості.

2.3. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами доводів скарги, підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги в порядку частини четвертої статті 269 ГПК України відсутні.

3. Позиція інших учасників справи

3.1. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 13.08.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, обґрунтовуючи свою позицію таким:

3.1.1. факт надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача підтверджується актами підключення/відключення до єдиної системи опалення житлового будинку, актами готовності будинку до опалювальних періодів 2023 – 2026 років, а також відомостями засобу обліку Ultraheat T230, встановленого на тепловому вводі централізованого опалення будинку; підведення централізованого опалення до стояків у межах нежитлових приміщень відповідача свідчить про постачання теплової енергії, окремого теплового вводу приміщення відповідача не мають, доказів здійснення в установленому порядку відключення від централізованого опалення відповідачем не надано;

3.1.2. Відповідач не подав належно оформлених актів-претензій згідно зі статті 27 Закону "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1145. Натомість актом обстеження від 30.12.2025 № ВНОТ/445 встановлено самовільне переобладнання системи опалення Відповідачем (виконано заміну трубопроводів на пластикові та опалювальних приладів на біметалеві радіатори, зменшено кількість опалювальних приладів)— що згідно з Методикою №315 (п. 5 розд. VIII) виключає прийняття претензій щодо температури саме від порушника. Акти фіксації температури, складені відповідачем поза встановленим законом порядком є неналежними доказами.

3.1.3. відповідно до пункту 10 розділу I Методики розподілу за відсутності наданих споживачем відомостей про опалювану площу базою для розподілу є загальна площа приміщення за даними Державного реєстру речових прав, яка згідно з інформаційною довідкою становить 130,7 кв.м; доказів звернення відповідача до позивача з інформацією про зміну опалюваної площі матеріали справи не містять;

3.1.4. КП "ХТМ" надано деталізовані приклади розрахунків за жовтень та листопад 2023 року, виконані на підставі формули розподілу обсягу спожитої теплової енергії пропорційно площі приміщення відносно показників загальнобудинкового засобу обліку, з урахуванням перерахунку згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1209. Зазначені розрахунки визнано арифметично правильними та такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства, при цьому аналогічний підхід Позивача до нарахувань був підтверджений судовою практикою Східного апеляційного господарського суду у справах №922/4721/25, №922/3640/25, №922/1332/25, №922/1233/25 та №922/1321/25, тоді як контррозрахунку заборгованості Відповідач не надав;

3.1.5. погіршення якості послуг викликане діями самого Відповідача внаслідок самовільного втручання в інженерні мережі опалення, а надані ним акти фіксації температури є неналежними доказами через недотримання встановленого законом порядку їх складення. Відповідачем не надано до матеріалів справи належним чином оформлених актів-претензій на підтвердження ненадання послуги або надання її неналежної якості в порядку, встановленому Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145;

3.1.6. на переконання позивача, суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному доводу учасників справи, а лише тим, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини; відповідачем не надано доказів, які б спростували наведені в позові обставини.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції

4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 визначено склад суду у справі: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Сгара Е.В.

4.2. За наслідками перевірки форми та змісту апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав недотримання вимог пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

4.3. У зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. на підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл справи; протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 визначено склад суду у справі: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.

4.4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження у справі №922/1450/26; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

4.5. Позивач 13.08.2026 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, зміст якого наведено в пункті 3.1 цієї постанови, а відповідач 17.08.2026 подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій навів заперечення щодо викладених у відзиві доводів позивача, здебільшого деталізуючи й обґрунтовуючи вже наведені в апеляційній скарзі доводи (пункт 2.2 цієї постанови) щодо фактичного обсягу отриманої теплової енергії, визначення опалюваної площі, підстав і часу можливого переобладнання системи опалення, а також порядку виконаного позивачем розрахунку заборгованості.

4.6. Позивач 24.08.2026 подав до суду пояснення на відповідь на відзив, у яких повторно навів свою правову позицію щодо обставин справи, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, а відповідач 26.08.2026 подав до суду додаткові пояснення щодо цих пояснень позивача, в яких зазначив, що вони не спростовують доводів апеляційної скарги та відповіді на відзив, оскільки за своїм змістом здебільшого повторюють раніше викладену позивачем аргументацію.

4.7. Оскільки відповідь на відзив та подальші пояснення сторін за своїм змістом значною мірою відтворюють доводи, вже викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на неї (пункти 2.2, 3.1 цієї постанови), суд апеляційної інстанції не наводить їх окремого детального викладу, оцінюючи сукупність доводів сторін у розділі 6 цієї постанови; розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

5.1. Відповідно до Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 загальною площею 130,7 кв.м у житловому будинку літ. "А-10" по АДРЕСА_1 з 29.03.2010 належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2010 (том 1, а.с. 27-29). ОСОБА_1 10.07.2006 зареєстрований як фізична особа – підприємець (том 1, а.с. 26).

5.2. Взаємовідносини між відповідачем та позивачем, починаючи з 31.10.2021 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (том 1, а.с. 122-135), який набрав чинності з 01.12.2021 як публічний договір приєднання і опублікований на офіційному сайті підприємства: www.hts.kharkov.ua.

Умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 вказаного договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: www.hts.kharkov.ua.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Договору).

Згідно пункту 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з :: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://hts.kharkov.ua/docs/2021_tarifi_1051.pdf. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. (п. 31 Договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).

У пункті 45 Договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктами 51-55 Індивідуального договору врегульовано, що Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги. У разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.

01.07.2022 шляхом приєднання відповідачем укладено з КП "ХТМ" Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (том 1, .с. 133-146).

Пункт 1 визначає, що цей договір є публічним договором, який укладається з метою надання Споживачу у багатоквартирному будинку послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання (Послуга), з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

За пунктом 2 договір вважається укладеним між Виконавцем та Споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті Виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили Виконавця про свою відмову від укладання договору.

Пункт 4 визначає, що фактом приєднання Споживача до умов договору (акцептування договору), опублікованого на офіційному веб-сайті Виконавця, є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його намір укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.

Виконавець зобов`язується надати Споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити Виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором (пункт 5 Договору).

Пункт 11 визначає ціну послуги: вартість послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818 грн за 1 кв. м (з ПДВ) опалювальної площі. У разі зміни в період дії договору розмірів вартості послуги нові розміри вартості застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.

5.3. Факт подачі та припинення подачі теплоносія протягом опалювальних сезонів у 2023- 2026 роках за адресою м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50 підтверджено низкою актів, складених комісією за участю представників позивача, а саме:

актом підключення/відключення споживача №171/1066 від 26.10.2023 (на підставі розпорядження від 20.10.2023 №24/1) зафіксовано початок подачі теплоносія в опалювальному сезоні 2023/2024 року, а актом підключення/відключення споживача №171/2008 від 26.03.2024 (на підставі розпорядження міського голови від 26.03.2024 №12/1) — припинення її подачі у зв`язку із завершенням цього опалювального сезону (том 1, а.с. 10).

Актом підключення/відключення споживача №171/2870 від 29.10.2024, складеним на підставі розпорядження від 21.10.2024 №53/1, зафіксовано початок подачі теплоносія в опалювальному сезоні 2024/2025 року, а актом підключення/відключення споживача №171/3259 від 15.04.2025, складеним на підставі розпорядження від 14.04.2025 №171/1, — припинення подачі теплоносія у зв`язку із закінченням зазначеного опалювального сезону (том 1, а.с. 11).

Початок подачі теплоносія в опалювальному сезоні 2025/2026 року зафіксовано актом підключення/відключення споживача №171/2868 від 30.10.2025, складеним на підставі розпорядження від 28.10.2025 №75/1 (том 1, а.с. 13).

Усі перелічені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.

Крім того, на підтвердження готовності об`єкта до відповідних опалювальних періодів складено акти готовності до опалювального періоду: №171/124 від 21.06.2023 (щодо готовності до опалювального періоду 2023–2024 років) (том 1, а.с. 14-15), №171/1117 від 14.08.2024 (щодо готовності до опалювального періоду 2024–2025 років) (том 1, а.с. 16-17) та №171/51 від 18.06.2025 (щодо готовності до опалювального періоду 2025–2026 років)(том 1, а.с. 18-19) .

5.4. Впродовж опалювального періоду 2023 – 2024 років обсяг спожитої теплової енергії фіксувався засобом обліку Ultraheat T230, встановленим на тепловому вводі централізованого опалення 1-го та 2-го під`їздів будинку, покази якого враховують період з 05.10.2023 по 22.12.2025; нежитлові приміщення відповідача окремим приладом обліку не оснащені, у зв`язку з чим обсяг спожитої ними енергії позивач визначав розрахунково – шляхом розподілу показань будинкового приладу обліку пропорційно площі приміщень (том 1, а.с. 30).

5.5. За наведеною методикою позивачем визначено, зокрема, що на нежитлові приміщення відповідача площею 130,7 кв.м припадає 0,16088 Гкал спожитої теплової енергії за жовтень 2023 року та 1,51441 Гкал за листопад 2023 року, розраховані шляхом розподілу проміжних величин 0,48215 Гкал та 4,53859 Гкал відповідно між нежитловими приміщеннями будинку загальною площею 391,7 кв.м; аналогічним чином позивачем визначено обсяг нарахувань за кожний наступний місяць спірного періоду з жовтня 2023 року по грудень 2025 року (том 1, а.с. 148-154).

Згідно з показаннями будинкового приладу обліку загальний обсяг спожитої теплової енергії склав: Qоп.буд. = 0,48215 Гкал. Оскільки у будинку відсутні приміщення з індивідуальним опаленням чи розподільними приладами обліку (застосовується п. 1 розділу IV Методики №315), обсяг розподіляється пропорційно площі приміщення від загальної опалюваної площі нежитлових приміщень (391,7 мІ): 0,48215 Гкал / 391,7 мІ Ч 130,7 мІ = 0,16088 Гкал. Тариф на момент нарахування — 6808,13 грн за 1 Гкал (Рішення ВК ХМР №408 від 24.08.2023): 0,16088 Гкал Ч 6808,13 грн = 1095,30 грн. У зв`язку зі зміною ціни природного газу застосовується коригуючий коефіцієнт К = 0,7445 за формулою C = (K – 1) Ч П: C = (0,7445 – 1) Ч 1095,30 грн = –279,68 грн. Кінцева сума нарахування: 1095,30 грн + (–279,68 грн) = 815,62 грн. Підсумок за жовтень 2023 року: По особовому рахунку НОМЕР_1 нараховано 0,16088 Гкал на суму 815,62 грн. В такий самий спосіб позивачем здійснено розрахунки вартості теплової енергії за листопад та грудень 2023 року, січень, лютий, березень, жовтень, листопад, грудень 2024 року, січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2025 року (том 1, а.с. 148-154).

5.6. Актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта №171/1597 від 26.01.2023 (том 1, а.с. 20-21) встановлено: приміщення на 1-му поверсі житлового будинку площею 130,7 мІ (договір купівлі-продажу від 01.03.2010), використовуються під магазин непродовольчих товарів; опалювальні прилади — встановлені радіатори; гаряче водопостачання відсутнє (відсутні підвідні труби); цим актом надано припис виконати розрахунок теплового навантаження в організації, яка має допуск, узгодити з КП "ХТМ"; укласти договір з КП "ХТМ". Зазначений не містить підпису ФОП Старцева С.В. або його представника.

5.7. Актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта №171/226 від 19.09.2025 встановлено, що приміщення відповідача використовується як магазин, має окремий вхід з вулиці та спільну з житловим будинком систему опалення (том 1, а.с. 24-25).

5.8. За зверненням відповідача від 17.12.2025 представниками КП "ХТМ" 30.12.2025 за участю представника відповідача Рибіна І.А., який діяв на підставі довіреності, проведено обстеження системи теплоспоживання приміщень відповідача, за результатами якого складено Акт №ВНОТ/445(том 1, а.с. 22).

5.9. Актом №ВНОТ/445 від 30.12.2025 встановлено, що за адресою вул. Георгія Тарасенка, 50 розташовано 10-ти поверховий чотирьохпід`їздний житловий будинок, підключений до теплових мереж Слобідської філії КП "Харківські теплові мережі", за видом теплоспоживання: опалення та гаряче водопостачання. На вводі централізованого опалення 1-го та 2-го під`їздів встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії типу ULTRAHEAT Т 550 №72109476, що обліковує споживання теплової енергії житлових та нежитлових приміщень (1, 2-го під`їздів).

На момент обстеження: накопичена теплова енергія 1031,577 МВт, накопичений об`єм теплоносія 48455,48 мі, миттєва витрата теплоносія 4,45 мі/год, миттєва потужність 132,3 kW, температура в подавальному трубопроводі 65,1°C, у зворотному трубопроводі 38,6°C. На першому поверсі першого під`їзду розташовані нежитлові приміщення №1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 загальною площею 130,7 мІ, які належать ФО Старцеву С.В. на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01.03.2010 р. №752. Нежитлові приміщення використовуються під магазин непродовольчих товарів (спорттовари) та офіс.

Згідно технічного паспорту Харківського міського бюро технічної інвентаризації від 18.02.2010 №інв.спр.15890 нежитлові приміщення першого поверху №1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 в літ. "А-10" загальною площею 130,7 мІ, висота приміщень 3,0 м, рік побудови 1993 р., зі спільними внутрішньобудинковими комунікаціями (опалення, водопровід, каналізація, електроенергія). Між ФОП Старцевим С.В. та КП "Харківські теплові мережі" діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, фактом приєднання споживача є документи на право власності. Система опалення вищезазначених нежитлових приміщень загальною площею 130,7 мІ — централізована, єдина з системою опалення житлового будинку. Через нежитлові приміщення проходять трубопроводи (стояки) внутрішньобудинкової системи опалення загальною довжиною 27 м (Dn20мм в кількості 9 шт., з них один рушникосушильник), з приєднаними опалювальними приладами до чотирьох (із восьми) стояків. Доступ до елементів централізованого опалення житлового будинку в нежитлових приміщеннях частковий (зашиті нез`ємними будівельними конструкціями).

На момент обстеження встановлено, що внутрішньобудинкова система опалення в нежитлових приміщеннях самовільно переобладнана, в частині зменшення кількості опалювальних приладів, приєднаних до трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення. Проєктно-технічна документація системи теплоспоживання нежитлового приміщення споживачем не надана. Також, через вказані нежитлові приміщення самовільно прокладені трубопроводи теплопостачання від подавального та зворотного трубопроводів під`їзного опалення на верхні поверхи житлового будинку. Централізоване гаряче водопостачання в нежитлових приміщеннях відсутнє — немає підводу. За результатом обстеження, для забезпечення нормативної температури в нежитлових приміщеннях, споживачу необхідно відновити систему централізованого опалення, згідно робочого проєкту житлового будинку.

5.10. До примірника Акта №ВНОТ/445 від 30.12.2025 представником відповідача внесено запис "Не згоден. Зауваження будуть надані окремо" (том 1, а.с. 184), після чого ФОП Старцевим С.В. складено письмові зауваження, одним із яких зазначено, що температура повітря під час обстеження не вимірювалася та не була внесена до акта. (том 1, а.с. 182-183). Відповідач, зокрема, зазначив, що фактична температура повітря у приміщенні є нижчою за нормативну: 08.01.2026 р. вона становила +10°C при –3°C зовні, що зафіксовано Актом фіксації температури з фотоматеріалами.

Відповідач зазначив про те, що в Акті обстеження КП "ХТМ" №ВНОТ/445 від 30.12.2025 р. показники фактичної температури не відображені (хоча термометр показував 10°C), що унеможливлює об`єктивну оцінку якості послуги, а твердження КП "ХТМ" про нібито змінену схему опалення не відповідає дійсності — в частині приміщення, де проводилися виміри, система опалення та прилади залишилися незмінними; при цьому КП "ХТМ" раніше не фіксувало кількість опалювальних приладів, тому порівняльних даних немає. Крім того, відповідач зазначив, що належна температура в іншій частині приміщення підтримується не завдяки послугам КП "ХТМ", а за рахунок додаткових електрообігрівачів, оскільки тепла від централізованого опалення недостатньо, тому посилання на "змінену схему опалення" не може бути підставою ні для зняття відповідальності за неналежну якість послуги, ні для нарахування оплати в повному обсязі, адже фактичне теплове навантаження приміщення є меншим за належне.

5.11. КП ХТМ 19.04.2023 здійснено розрахунок теплового навантаження на опалення №ГКТ/181 виходячи з таких вихідних даних: зовнішній об`єм будівлі V > 25000 мі (рік забудови до 1993 р.), об`єм та загальна площа приміщень згідно акту обстеження №171/1597 від 26.01.2023 — V = 561 мі, S = 130,7 мІ, питома опалювальна характеристика будівлі q? = 0,33 ккал/мі·год·°C, температура внутрішнього повітря t = 15°C, коефіцієнт переліку a = 1,116, розрахункова температура зовнішнього повітря для Харкова tз.п. = ?23°C, коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, K = 1,25. За формулою Qоп. = V Ч q? Ч (tв.п. ? tз.п.) Ч a Ч k отримано значення Qоп. = 561 Ч 0,33 Ч 38 Ч 1,116 Ч 1,25 = 9814 ккал/год, що становить 0,009814 Гкал/год (том 1, а.с. 31).

5.12. Листом від 07.01.2026 №12-43/216 (том 1, а.с. 146-147) позивач повідомив відповідача, що для приведення температурного режиму в приміщеннях до санітарної норми відповідачу необхідно відновити систему централізованого опалення згідно з робочим проєктом житлового будинку або надати проєктно-технічну документацію системи теплоспоживання нежитлових приміщень, погоджену з теплопостачальною організацією.

5.13. Листом від 11.03.2026 №28-43/1625 (том 1, а.с. 148) позивач повідомив відповідача, що з початку опалювального періоду 2023-2024 років нарахування за послуги з постачання теплової енергії проводиться відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315, згідно з якою у разі встановлення факту несанкціонованого втручання споживача у внутрішньобудинкову систему опалення, що призвело до її розбалансування, необхідний для досягнення нормативної температури обсяг теплової енергії доперераховується на такого споживача пропорційно його опалюваній площі, а його претензії щодо незабезпечення нормативної температури в такому приміщенні не приймаються; за результатами обстеження, проведеного 30.12.2025, встановлено факт самовільного переобладнання відповідачем системи опалення приміщень (заміна трубопроводів на пластикові та опалювальних приладів на біметалеві радіатори зі зменшенням їх кількості).

5.14. Позивач листом від 20.01.2026 №54/502 направив відповідачу досудове повідомлення, акт звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію, акти виконаних робіт та рахунки-фактури з постачання теплової енергії, абонентної плати й обслуговування внутрішньобудинкових систем (том 1, а.с. 101-120); лист направлено рекомендованим поштовим відправленням, прийнятим АТ "Укрпошта" з видачею розрахункового документа.

5.15. У січні – лютому 2026 року (08.01.2026, 14.01.2026, 02.02.2026, 23.02.2026, 25.02.2026) відповідач самостійно склав акти фіксації температури повітря у приміщенні, якими зафіксовано температуру в межах приблизно від 5 до 11°C (том 1, а.с. 169 зворот – 181). Вказані акти підписано одноособово представником за довіреністю Рибіним І.А. Додатками до акту долучено фото термометрів та скріншот погодних умов з веб-сайту Sinoptik; суд першої інстанції зазначив, що складення цих актів у зазначений період саме по собі засвідчує відсутність у відповідача заперечень щодо отримання послуг з теплопостачання до грудня 2025 року.

5.16. На виконання умов договору за період з жовтня 2023 року до грудня 2025 року позивач надав послуги з постачання теплової енергії загальною вартістю 131 737,37 грн, про що складено рахунки-фактури за особовим рахунком №17101-9402 (том 1, а.с. 66 – 120), а саме: від 31.10.2023 на суму 1307,90 грн з ПДВ (обсяг теплової енергії 0,19211 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 30.11.2023 на суму 7095,93 грн з ПДВ (обсяг 1,48318 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 31.12.2023 на суму 8230,76 грн з ПДВ (обсяг 1,71241 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 31.01.2024 на суму 10392,77 грн з ПДВ (обсяг 2,20876 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 29.02.2024 на суму 11367,76 грн з ПДВ (обсяг 2,46582 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 31.03.2024 на суму 9741,22 грн з ПДВ (обсяг 2,37137 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 30.04.2024 на суму 442,11 грн з ПДВ (обсяг 0,11302 Гкал, тариф 4005,96 грн за 1 Гкал); від 30.06.2024 на суму 0,67 грн з ПДВ (обсяг 0,00010 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 31.10.2024 на суму 1070,72 грн з ПДВ (обсяг 0,22273 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 30.11.2024 на суму 8721,94 грн з ПДВ (обсяг 1,79482 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 31.12.2024 на суму 10025,05 грн з ПДВ (обсяг 2,04524 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 31.01.2025 на суму 11815,14 грн з ПДВ (обсяг 2,27624 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 28.02.2025 на суму 12389,82 грн з ПДВ (обсяг 2,33474 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 31.03.2025 на суму 10258,08 грн з ПДВ (обсяг 1,89756 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 30.04.2025 на суму 8101,71 грн з ПДВ (обсяг 1,56033 Гкал, тариф 4508,50 грн за 1 Гкал); від 30.06.2025 на суму 0,67 грн з ПДВ (обсяг 0,00010 Гкал, тариф 6808,13 грн за 1 Гкал); від 31.10.2025 на суму 435,87 грн з ПДВ (обсяг 0,08255 Гкал, тариф 4133,52 грн за 1 Гкал); від 30.11.2025 на суму 9221,17 грн з ПДВ (обсяг 1,74638 Гкал, тариф 4133,52 грн за 1 Гкал); від 31.12.2025 на суму 11118,08 грн з ПДВ (обсяг 2,11404 Гкал, тариф 4133,52 грн за 1 Гкал).

Крім того, за вказаний період позивачем надавались послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання (ВБС), кожна вартістю 106,91 грн з ПДВ, про що складено акти-рахунки: від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 30.06.2024, від 31.07.2024, від 31.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, від 31.01.2025, від 28.02.2025, від 31.03.2025, від 30.04.2025, від 31.05.2025, від 30.06.2025, від 31.07.2025, від 31.08.2025, від 30.09.2025, від 31.10.2025, від 30.11.2025, від 31.12.2025 – кожен на суму 106,91 грн з ПДВ. Загальна вартість послуг з обслуговування ВБС за 27 місяців становить 2 886,57 грн.

Також позивачем нараховувалась абонентна плата за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням витрат по обслуговуванню вузлів комерційного обліку, кожна вартістю 16,62 грн з ПДВ, про що складено рахунки-фактури: від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 30.06.2024, від 31.07.2024, від 31.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, від 31.01.2025, від 28.02.2025, від 31.03.2025, від 30.04.2025, від 31.05.2025, від 30.06.2025, від 31.07.2025, від 31.08.2025, від 30.09.2025, від 31.10.2025, від 30.11.2025, від 31.12.2025 — кожна на суму 16,62 грн з ПДВ. Загальний розмір абонентної плати за 27 місяців становить 448,74 грн.

За період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року по особовому рахунку відповідача №17101-9402 обліковано заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 127 207,34 грн, за абонентною платою за такою ж послугою в сумі 448,74 грн, а також за Договором з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 2 886,57 грн. (том 1, а.с. 146-147, 155) Рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії та абонентної плати, які направлялися позивачем відповідачу, останнім оплачені не були.

5.17. Доказів звернення відповідача до позивача з актами-претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або неналежної якості в порядку, встановленому статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145, матеріали справи не містять.

6. Позиція суду апеляційної інстанції

6.1. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За приписами статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

6.2. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.3. Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" на споживача покладено обов`язок своєчасного укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

6.4. Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.

6.5. За приписами частини першої статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період; порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством (частина третя статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі Правила №830).

Відповідно до пункту 9 постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

За пунктом 13 Правил №830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах; послуга (постачання теплової енергії) надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначили модель договірних відносин та не уклали окремого договору, з кожним із них вважається укладеним індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання. Такий договір набирає чинності через 30 днів з дня його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця або органу місцевого самоврядування.

Фактом приєднання є вчинення споживачем дій, що свідчать про прийняття умов договору зокрема, отримання послуги або оплата рахунку.

Відповідно до пункту 13 Правил №830, послуга надається виключно на договірних засадах; договір укладається на основі типових умов, затверджених Кабінетом Міністрів України.

6.6. Положення Закону №2189-VIII передбачають, що раніше укладені договори залишаються чинними до моменту укладення нових за визначеною моделлю. Якщо співвласники не обрали модель договірних відносин, виконавець зобов`язаний ініціювати укладення індивідуальних договорів напряму з кожним споживачем.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23, де наголошено, що відсутність волевиявлення співвласників будинку не звільняє їх від обов`язку оплачувати отримані комунальні послуги за умовами публічного договору приєднання.

Розміщення позивачем на своєму офіційному вебсайті тексту типового договору та форми заяви-приєднання відповідає вимогам законодавства і є офертою, яка підлягає акцептування споживачем.

Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протягом 30 днів з моменту опублікування такої оферти не скористався правом вибору іншої моделі договірних відносин, чим висловив мовчазну згоду на укладення індивідуального договору відповідно до частини п`ятої статті13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

6.7. Відповідно до пунктів 1, 13 Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року №169 власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до центрального опалення (далі – ЦО) та системи (мережі) постачання гарячої води (далі ГВП), мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП становитьться акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) – по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Не допускається примусове відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до ЦО та ГВП, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП інших власників квартир та нежитлових приміщень.

6.8. Приміщення відповідача обладнані централізованою системою опалення, підключені до централізованого теплопостачання, яке здійснює позивач, перебувають у тепловому контурі житлового будинку та не мають окремого теплового вводу. Матеріали справи не містять доказів дотримання встановленої пунктом 1 розділу III Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 №169 (далі – Порядок №169), процедури відключення приміщень від централізованого опалення, а також відсутній передбачений пунктом 13 розділу III Порядку №169 акт про відокремлення (відключення) приміщення від відповідних мереж за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50. За відсутності такого акта відключення вважається самовільним і не звільняє споживача від оплати послуг теплопостачання, а факт споживання відповідачем теплової енергії протягом спірного періоду підтверджується актами підключення/відключення й готовності будинку до опалювальних періодів та відомостями засобу обліку Ultraheat T230 (пункти 5.3, 5.4 цієї постанови).

Щодо доводу апелянта про недоведеність фактичного обсягу теплової енергії, отриманої приміщеннями відповідача (підпункт 2.2.1 цієї постанови). Апелянт посилається на те, що за результатами обстеження, проведеного самим позивачем, опалювальні прилади в приміщеннях відповідача підключені лише до чотирьох з восьми стояків внутрішньобудинкової системи опалення, що, на його переконання, свідчить про істотну відмінність фактичної системи опалення від проєктної та ставить під сумнів обґрунтованість нарахування повного розрахункового обсягу теплової енергії.

Суд апеляційної інстанції відхиляє цей довід апелянта з огляду на таке. Актом №ВНОТ/445 від 30.12.2025 встановлено, що зменшення кількості опалювальних приладів, приєднаних до стояків, є наслідком самовільного, без погодження з теплопостачальною організацією, втручання самого відповідача в систему опалення. Відповідно до пункту 5 розділу VIII Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі – Методика №315), у разі встановлення факту несанкціонованого втручання у внутрішньобудинкову систему опалення претензії щодо незабезпечення нормативної кількості чи якості послуги в приміщенні такого споживача не приймаються.

За пунктом 1 розділу IV Методики №315 за відсутності у приміщеннях будинку приладів розподільного обліку теплової енергії обсяг спожитої на опалення теплової енергії окремо по кожному приміщенню не визначається, а входить до загального обсягу, розподіленого між приміщеннями будинку, - тобто кількість фактично підключених у приміщенні опалювальних приладів як така не є критерієм визначення обсягу нарахувань. Система опалення будинку є єдиною, гідравлічно й теплотехнічно об`єднаною системою, тепло поширюється в будинку від усіх її елементів незалежно від кількості опалювальних приладів у конкретному приміщенні. За таких обставин зменшення відповідачем кількості власних опалювальних приладів не спростовує обґрунтованості нарахування позивачем обсягу теплової енергії за показаннями будинкового приладу обліку, розподіленими пропорційно площі приміщень відповідача.

Також актом обстеження №171/1597 від 26.01.2023 відповідачу вже було надано припис виконати розрахунок теплового навантаження приміщень в організації, яка має відповідний дозвіл, та погодити його з позивачем ; відповідно до пункту 5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71, обов`язок надання теплопостачальній організації проєктної документації з розрахунком теплового навантаження на опалення покладається саме на власника приміщень. Водночас матеріали справи не містять доказів виконання зазначеного припису та узгодження відповідної документації з КП "ХТМ". За таких обставин відсутні підстави вважати, що послуги з теплопостачання надавалися відповідачу неналежної якості з вини позивача, що виключає можливість звільнення від їх оплати або перерахунку заборгованості за поданими розрахунками.

6.9. Заперечення відповідача про відсутність відомостей ані про час вчинення переобладнання, ані про особу, яка його здійснила переобладнання, тоді як приміщення придбані відповідачем у 2010 році вже в наявному фактичному стані, правового значення не мають.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 319 та статті 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, за пунктом 2 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник нежитлового приміщення зобов`язаний утримувати належне йому майно та власним коштом проводити ремонт і заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання.

ОСОБА_1 є власником спірного майна та несе відповідальність за технічний стан приміщення незалежно від того, коли саме та ким із попередніх користувачів здійснено ту чи іншу зміну інженерного обладнання а тому доводи відповідача про відсутність підстав для оплати послуг з теплопостачання з посиланням на придбання приміщення у 2010 році суд вважає такими, що не спростовують зазначеного обов`язку.

Крім того, відповідно до пункту 5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж №71 саме власник (користувач) приміщення зобов`язаний забезпечити наявність погодженої з теплопостачальною організацією проєктної документації на систему теплоспоживання, чого відповідачем ні на момент обстеження 30.12.2025, ні на час розгляду справи виконано не було.

Оскільки приміщення перебувають у власності відповідача з 29.03.2010 (пункт 5.1 цієї постанови), а актом №ВНОТ/445 від 30.12.2025 об`єктивно зафіксовано стан системи опалення на момент обстеження – заміну трубопроводів на пластикові та опалювальних приладів на біметалеві радіатори зі зменшенням їх кількості, відсутність у цьому акті точної дати вчинення відповідних дій не спростовує факту самовільного переобладнання системи та не звільняє відповідача як власника приміщень від відповідальності за приведення її у стан, що відповідає проєктним рішенням теплопостачання будинку.

6.10. Посилання апелянта на акт обстеження від 26.01.2023, яким не зафіксовано висновку про самовільне переобладнання, не спростовує цього висновку, оскільки цим актом відповідачу вже було надано припис погодити з позивачем розрахунок теплового навантаження, який відповідач протягом майже трьох років не виконав.

Щодо доводу апелянта про неналежну оцінку доказів фактичного температурного режиму в приміщеннях, то суд виходить з такого. Апелянт посилається на складені ним акти фіксації температури повітря в приміщеннях у січні – лютому 2026 року, якими зафіксовано показники в межах 5 – 11°C, а також на обставини обстеження від 30.12.2025, під час якого температура становила близько 10°C, однак цей показник не було внесено представниками позивача до акта обстеження.

6.11. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина третя статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За частиною четвертою – сьомою статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

За пунктами 2-4 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145 (далі- Порядок №1145) у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач або управитель багатоквартирного будинку (за дорученням співвласників багатоквартирного будинку в разі прийняття ними відповідного рішення) має право викликати виконавців комунальних послуг (їх представників) для перевірки якості та/або кількості наданих послуг.

Виклик виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку може здійснюватися в автоматизованому режимі з використанням електронного кабінету цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Єдина платформа житлово-комунальних послуг" (далі - Єдина платформа) (за наявності електронних кабінетів у споживача та управителя багатоквартирного будинку/виконавця комунальної послуги).

Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.

Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.

Таке звернення може бути сформоване та подане в автоматизованому режимі з використанням електронного кабінету Єдиної платформи (за наявності електронних кабінетів у споживача та адресата звернення).

Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, або через Єдину платформу (за наявності електронного кабінету) з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.

Порядок Перевірки якості надання послуги з постачання теплової енергії визначено пунктами 33 – 341 Порядку №1145, а саме під час проведення перевірки відповідності якості надання послуги з постачання теплової енергії параметрам, передбаченим договором про надання такої послуги, виконавець комунальної послуги враховує: 1) своєчасність початку і закінчення опалювального сезону; 2) безперервність надання послуги з постачання теплової енергії; 3) дотримання нормативної температури повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами розподілювачами теплової енергії) у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 4) відповідність тиску теплоносія встановленим параметрам тиску; 5) відповідність температури теплоносія температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу відповідно до умов договору.

Під час проведення перевірки відповідності якості надання послуги з постачання теплової енергії параметрам, передбаченим договором про надання такої послуги, виконавець послуги з постачання теплової енергії фіксує показники температури і тиску теплоносія та визначає їх відповідність або рівень відхилення параметрам, зазначеним у договорі: за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (зокрема за даними електронних архівів вузла (вузлів) комерційного обліку) у разі укладення договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, договору з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, колективного договору про надання послуги з постачання теплової енергії, договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії; за показаннями вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (зокрема за даними електронних архівів вузла (вузлів) розподільного обліку) у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.

У разі відсутності вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії в приміщенні споживача, з яким укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, виконавець послуги з постачання теплової енергії фіксує температуру повітря у приміщеннях споживача та визначає відповідність або рівень відхилення зафіксованих показників температури нормативній температурі повітря у приміщеннях споживача.

6.12. Надані відповідачем акти фіксації температури складені ним самостійно без участі позивача та не відповідають наведеним вимогам закону. Долучені відповідачем світлини термометру не є належними доказами по справі, оскільки з них не вбачається можливим встановити ані час, ані місце вчинення таких фото та їх належність до предмету доказування. З огляду на наведений у цій постанови висновок про встановлений факт несанкціонованого втручання відповідача у внутрішньобудинкову систему опалення та зміст пункту 5 розділу VIII Методики №315, який виключає прийняття претензій щодо незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні такого споживача, зафіксовані відповідачем у власних приміщеннях температурні показники самі по собі не спростовують обґрунтованості нарахувань, здійснених позивачем на підставі показань будинкового приладу обліку.

Доводи Старцева С.В. про те, що під час обстеження його приміщень 30.12.2025 температура становила близько 10°C, однак цей показник не було внесено представниками позивача до акта обстеження, то суд не приймає до уваги, оскільки за змістом акта для забезпечення нормативної температури в нежитлових приміщеннях споживачу необхідно відновити систему централізованого опалення відповідно до робочого проєкту житлового будинку, підстави для обов`язкового фіксування температурного показника в акті відсутні. Водночас при проведенні обстеження 30.12.2025 відповідач мав право ініціювати складення акту-претензії, яка була б правовою підставою для підтвердження факту невідповідності якості надання послуг з постачання теплової енергії, але це не було зроблено.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту звернення Старцева С.В. до позивача з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг впродовж опалювальних сезонів 2023-2026 років та вчиняв дії щодо приведення системи опалення у приміщеннях за адресою м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50 у належний стан.

6.13. Щодо доводу апелянта про неправильне визначення опалюваної площі приміщень у зв`язку з включенням до неї площі вітрин 15,3 кв.м (підпункт 2.2.3 цієї постанови). Апелянт вважає, що приміщення №19 – вітрини розташовані за межами капітальних стін будинку та не обладнані опалювальними приладами, а тому не повинні враховуватися при визначенні опалюваної площі, від якої залежить розмір нарахувань.

Суд апеляційної інстанції відхиляє цей довід з огляду на таке. Відповідно до пункту 10 розділу I Методики №315 за відсутності наданих споживачем відомостей про опалювану площу базою для розподілу є загальна площа приміщення за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка згідно з інформаційною довідкою становить 130,7 кв.м (пункт 5.1 цієї постанови).

Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, обов`язок надання теплопостачальній організації проєктної документації покладається саме на власника приміщень. Оскільки доказів звернення до позивача з погодженим розрахунком фактичної опалюваної площі (з виключенням площі вітрин) матеріали справи не містять протягом понад трьох років з моменту складення акта від 26.01.2023, застосування позивачем при нарахуваннях даних Державного реєстру речових прав відповідає вимогам пункту 10 розділу I Методики №315.

6.14. Щодо доводів апелянта про неможливість перевірки порядку розрахунку нарахувань за жовтень і листопад 2023 року через те, що не розкрито порядок (формулу, коефіцієнти) переведення визначених за показаннями будинкового приладу обліку величин 5,18565 Гкал та 44,21246 Гкал у величини 0,48215 Гкал та 4,53859 Гкал, використані для подальшого розподілу між нежитловими приміщеннями, що, на його думку, унеможливлює перевірку правильності нарахувань.

Позивачем до матеріалів справи надано детальний помісячний розрахунок нарахувань за спірний період з наведенням складових, використаних при визначенні обсягу спожитої відповідачем теплової енергії, тоді як відповідач, попри наявність у нього цих вихідних даних, контррозрахунку заборгованості чи власного розрахунку обсягу отриманої приміщеннями теплової енергії до матеріалів справи не надав.

Заперечення Старцева С.В. наданий Позивачем розрахунок не містить формул, методології або інших вихідних даних, які б дозволили встановити арифметичний алгоритм здійснення перерахунків є необґрунтованими. Покази 5,18565 Гкал та 44,21246 Гкал є різницею показань будинкового засобу обліку. Показники будинкового лічильника тепла фіксуються у МВт·год (одиниця SI згідно стаття 5 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність"), тоді як облік спожитої теплової енергії відповідно до п. 13 розділу I Методики №315 ведеться в Гкал, для чого застосовується коефіцієнт перерахунку 1 МВт·год = 0,859845221 Гкал. Наведені 5,18565 Гкал у 0,48215 Гкал у жовтні та листопаді 2023 року є обсягами спожитої енергії на загальнобудинкові потреби опалення.

Доводи відповідача про те, що кількість отриманої теплової енергії не перевищує приблизно 28 % від заявленої позивачем у зв`язку неправильним визначенням розрахункового теплового навантаження є необґрунтованими з тих самих мотивів.

6.15. Відповідно до вимог частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що закріплена в ній норма права покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 16.07.2021 у справі №916/2620/20, від 16.09.2021 у справі №910/12930/18).

6.16. Щодо доводу апелянта про неповне дослідження судом першої інстанції наявних у справі доказів та ненадання оцінки істотним доводам відповідача (підпункт 2.2.6 цієї постанови), то згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини [зокрема, рішення у справах "Салов проти України" (заява №65518/01, пункт 89), "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04, пункт 58), "Трофимчук проти України", "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, пункт 29), "Проніна проти України" (заява №63566/00, пункт 23)] суд не зобов`язаний надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, а лише на ті доводи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та надавши оцінку кожному з них у пунктах цієї постанови, дійшов висновку, що жоден із наведених апелянтом доводів не спростовує встановлених судами обставин справи та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. За таких обставин коротке викладення судом першої інстанції мотивів прийнятого рішення не свідчить про порушення ним норм процесуального права, оскільки по суті судом надано оцінку саме тим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору.

За результатами перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання зобов`язань з оплати теплової енергії за індивідуальним договором у сумі 127 207,34 грн, заборгованості за абонентну плату в сумі 448,74 грн, заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 2 886,57 грн та судового збору в сумі 2 662,40 грн.

7. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. Під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 у справі №922/1450/26 доводи апеляційної скарги відповідача ФОП Старцева С.В. не знайшли свого підтвердження. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

7.3. З огляду на викладене Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 – без змін.

8. Щодо судових витрат

8.1. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення суду першої інстанції та не ухвалює нового рішення, новий розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

8.2. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, за наслідками залишення апеляційної скарги без задоволення покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись статтями 269, 270, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281 – 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця Старцева Сергія Вікторовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 у справі №922/1450/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Фізичну особу – підприємця Старцева Сергія Вікторовича.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови в порядку та у випадках, що передбачені статтями 286 – 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 17.09.2026.

Головуючий суддя Є.О. Васильєв

Суддя О.А. Істоміна

Суддя П.В. Тихий