Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №15/12-9/95 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 15/12-9/95

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шаповала Д.В. – головуючий, Іванчук С.В., Прядко О.В.

секретар судового засідання Томашівська Соломія

за участю представників учасників справи: не з`явились

розглянувши апеляційні скарги Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. №01-05/2331/26 від 15.07.2026 та вх. №01-05/2497/26 від 27.07.2026)

на Ухвалу від 26.06.2026 та Додаткову ухвалу від 15.07.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №15/12-9/95

за позовом: Публічного акціонерного товариство комерційний банк «Надра», м. Київ в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» Івано-Франківського регіонального управління, м. Івано-Франківськ

правонаступник позивача (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП», м. Дніпро

до відповідача: Приватного підприємства «Ве-Ста», Івано-Франківська область, м. Бурштин

про: стягнення коштів в сумі 4 771 178,01 гривень

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст скарги на дії державного виконавця та ухвал суду першої інстанції

27.05.2026 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою, у якій просило визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця Галицького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ Ворох В.П. та зобов`язати таку усунути порушення прав скаржника шляхом здійснення всіх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо перевірки майнового стану та опису майна боржника, накладення на нього арешту та реалізації в установленому порядку.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 задоволено скаргу ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Визнано протиправною бездіяльність Головного державного виконавця Галицького ВДВС Ворох В.П. та зобов`язано останню усунути порушення прав скаржника шляхом здійснення всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо перевірки майнового стану та опису майна боржника, накладення на нього арешту та реалізації в установленому порядку.

Суд виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що під час здійснення виконавчого провадження №70834494 Головним державним виконавцем Галицького ВДВС Ворох В.П. не забезпечено своєчасного, повного та ефективного вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі, зокрема: не дотримано встановлених законом строків вчинення виконавчих дій; не вжито всіх необхідних заходів щодо розшуку, опису, арешту та витребування майна боржника; не підтверджено вчинення передбачених законодавством дій після встановлення відсутності майна; не забезпечено належного ведення автоматизованої системи виконавчого провадження; не доведено проведення повної перевірки майнового стану боржника, тоді як доказів існування об`єктивних обставин, які б унеможливлювали належне виконання покладених на виконавця обов`язків, матеріали справи не містять.

Додатковою ухвалою від 15.07.2026 Господарський суд Івано-Франківської області задоволив заяву ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та стягнув на користь заявника з Галицького ВДВС 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд виходив з того, що поданими заявником доказами підтверджуються його витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 10 000 грн, а Орган ДВС будь-яких заперечень щодо співмірності розміру таких витрат не подав.

1.2. Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Галицький ВДВС звернувся з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу та додаткову ухвалу.

1.3. Процесуальні дії Суду у справі та вирішення процесуальних питань

Ухвалами Суду від 20.07.2026 та від 29.07.2026 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Галицького ВДВС на ухвалу та додаткову ухвалу, призначено їх до спільного розгляду в судовому засіданні на 10.09.2026.

Ураховуючи перебування у щорічній відпустці головуючого судді з 31.07.2026 по 28.08.2026 апеляційну скаргу призначено до розгляду в межах розумного строку.

29.07.2026 до Суду надійшов відзив ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на апеляційну скаргу.

08.09.2026 до Суду від Галицького ВДВС надійшли заяви: про розгляд справи за відсутності представника скаржника; про долучення до матеріалів справи та врахування під час апеляційного перегляду додаткових доказів - наданих на запити державного виконавця щодо виявлення майна боржника від 13.07.2026 відповідей уповноважених державних органів та підприємств.

Орган ДВС, стягувач та боржник не забезпечили участі уповноважених представників в судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг.

Враховуючи наведене вище, положення частин 11-13 ст. 270 ГПК України та те, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи, Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності учасників справи, належно повідомлених про її розгляд.

Розглянувши заяву апелянта про долучення додаткових доказів, Суд відмовляє в її задоволенні та не приймає подані докази з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок, за яким прийняття судом апеляційної інстанції доказів, поданих із порушенням установленого процесуальним законом порядку, можливе лише у винятковому випадку – за наявності об`єктивних обставин, що унеможливили їх своєчасне подання з причин, які не залежали від учасника справи. Обов`язок доведення таких обставин покладається на цього учасника (див. постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16 та від 26.02.2019 у справі №913/632/17).

Водночас, Верховний Суд неодноразово вказував, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів ( див. постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15).

Оскільки апелянт не обґрунтував неможливості подати додаткові докази до суду першої інстанції, зокрема разом із запереченнями на скаргу щодо бездіяльності державного виконавця, а більшість поданих до суду апеляційної інстанції доказів не існувала на момент постановлення оскаржуваної ухвали, такі докази не можуть бути прийняті та враховані Судом під час перевірки її законності й обґрунтованості.

10.09.2026 Судом ухвалено постанову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Скаржник

Галицький ВДВС вважає, що суд неповно з`ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:

1) виконавче провадження №70834494 було передане до Галицького ВДВС державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського ВДВС у зв`язку з отриманням інформації про знаходження у с. Задністрянське Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. належного боржнику майна – транспортного засобу від ОСОБА_1 , якому такий транспортний засіб було передано на відповідальне зберігання у ВП № 325865434, яке вже завершено;

2) заявник не надав доказів перебування майна саме за вказаною адресою. 21.11.2025 Головним державним виконавцем Галицького ВДВС Ворох В.П. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №70834494, однак при виході 21.04.2026 та 11.06.2026 за повідомленим місцезнаходженням майна боржника такого не виявлено, про що складено акти;

3) державним виконавцем вжито належних заходів щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника, отримання інформації про його доходи шляхом звернення 12.02.2026, 10.03.2026 та 17.06.2026 до МВС України, ДПС України та банківських установ; 13.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено ряд запитів до держаних органів та підприємств з метою виявлення майна боржника.

Ураховуючи наведене скаржник просить скасувати ухвалу та додаткову ухвалу.

2.2. Стягувач

ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП» подало відзив, в якому просить ухвалу та додаткову ухвалу залишити без змін з підстав їх законності та обґрунтованості, а апеляційні скарги лишити без задоволення.

Зазначає:

1) попри те, що відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження, державний виконавець вперше перевірив повідомлене місцезнаходження майна боржника 21.04.2026, тобто через 5 місяців після прийняття матеріалів виконавчого провадження;

2) станом на дату подачі скарги державний виконавець не направив жодних запитів до контролюючих органів щодо виявлення можливого майна боржника, а саме цивільних повітряних суден, водного транспорту, договорів складського зберігання зерна, цінних паперів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів творчої діяльності, та в порушення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» востаннє перевіряв майновий стан боржника 22.01.2026;

3) після закінчення виконавчого провадження № 32586543 державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо повернення арештованого транспортного засобу боржнику, а тому такий незаконно перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 . Однак державний виконавець не вжив заходів щодо витребування майна від відповідального зберігача та не звертався з повідомленням до органів досудового розслідування для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої ст.388 КК України, встановивши відсутність майна за місцем його знаходження;

4) долучені апелянтом докази створені після постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції та не спростовують бездіяльності державного виконавця станом на дату подачі скарги та її розгляду судом.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №15/12-9/95 за позовом ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Івано-Франківського регіонального управління до ПП «Ве-Ста» про стягнення 4 771 178, 01 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2012 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Ве-Ста» на користь ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Івано-Франківського регіонального управління:

1. по кредитному договору № 526/МК від 18.09.2007: 134 999, 14 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 1 470 844, 79 грн заборгованості по тілу кредиту; 9 841, 82 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 107 228, 75 грн заборгованості по процентах; 6 750 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 73 542, 71 грн штрафу; 8 449, 45 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 92 058, 58 грн пені;

2. по кредитному договору № 424/2008 від 27.02.2008: 200 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 1 595 200, 00 грн заборгованості по тілу кредиту; 998 700 грн заборгованості по тілу кредиту; 36 877, 77 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 294 137, 09 грн заборгованості по процентах;120 509, 80 грн заборгованості по процентах; 2 510, 00 грн індексу інфляції; 1 775, 79 грн пені за порушення строків сплати процентів по кредиту, отриманому в гривні; 1 501, 27 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.03.2010 становить 1 974, 13 грн пені за порушення строків сплати процентів по кредиту, отриманому в доларах США;

3. судових витрат: 25 484, 70 грн витрат по сплаті державного мита; 235, 86 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вказаного рішення 30.03.2012 Господарським судом Івано-Франківської області видано Наказ № 350.

На підставі вказаного Наказу 18.05.2012 Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області було відкрите виконавче провадження № 32586543.

Згідно з актом опису й арешту майна від 25.06.2014 у виконавчому провадженні №32586543 державним виконавцем описано належний боржнику транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.463 сідловий тягач-E, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору 2004 року випуску, та передано такий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 замінено стягувача у виконавчому провадженні №32586543 – ПАТ КБ «Надра» його правонаступником – ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Як зазначає апелянт виконавче провадження № 32586543 було завершене на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.

30.01.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного МУМЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70834494 з примусового виконання вказаного вище Наказу №350 від 30.03.2012.

27.09.2023 виконавче провадження №70834494 було прийняте до виконання Основ`янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові Східного МУМЮ за місцезнаходженням боржника.

28.07.2025 на запит Основ`янсько-Слобідського ВДВС Витвицький В.В. повідомив, що транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.463 сідловий тягач-E, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору 2004 року випуску, знаходиться у с. Задністрянське Івано-Франківської області в по вул. С. Бандери №1-Ж. Вказав контактну особу та номер її телефону.

З огляду на наведене 14.11.2025 виконавче провадження № 70834494 було передано до Галицького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ.

21.11.2025 Головним державним виконавцем Галицького ВДВС Ворох В.П. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 70834494.

Зазначаючи, що головний державний виконавець Галицького ВДВС Ворох В.П. не вчинила передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо своєчасної перевірки місцезнаходження транспортного засобу, перевірки майнового стану боржника, розшуку, опису й арешту його майна та подальшої реалізації майна в установленому порядку, стягувач 27.05.2026 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

4. ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених ст. 271 ГПК України.

4.1. Щодо бездіяльності державного виконавця

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 1 ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а дії виконавців під час вчинення виконавчих дій детально регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція).

Згідно з ч. 1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 ч. 2 ст. 18 Закону встановлює обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1, 5 ст. 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

За змістом положень ст. 53 Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Як встановлено Судом вище, 14.11.2025 виконавче провадження № 70834494 було передано Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові до Галицького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського МУМЮУ у зв`язку з отриманням державним виконавцем інформації про наявність майна боржника – транспортного засобу, - у с. Задністрянське Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської області. При цьому, було повідомлено адресу місцезнаходження майна та дані контактної особи.

21.11.2025 Головним державним виконавцем Галицького ВДВС Ворох В.П. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 70834494, однак у встановлений ч.4 ст. 13 Закону строк не здійснено опису та арешту майна, не перевірено інформації щодо його наявності у повідомленому місці.

Апелянт покликається на те, що при виході 21.04.2026 та 11.06.2026 за повідомленим місцезнаходженням майна боржника такого не виявлено, про що складено акти.

Отже, перший вихід державного виконавця за повідомленим місцезнаходженням майна 21.04.2026, тобто через п`ять місяців після отримання інформації про нього, не відповідає встановленому частиною четвертою ст. 13 Закону п`ятиденному строку. Складений за результатами цього виходу акт про відсутність майна не спростовує допущеного порушення строку й не підтверджує своєчасного вжиття заходів примусового виконання.

Докази вчинення державним виконавцем Ворох В.П. з часу встановлення факту відсутності транспортного засобу дій, спрямованих на встановлення його місцезнаходження, в матеріалах справи також відсутні.

Крім того, ст. 8 Закону та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, покладають на державного виконавця обов`язок своєчасно вносити до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про всі вчинені виконавчі дії та прийняті процесуальні рішення.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу IV Положення виконавцем до автоматизованої системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Водночас матеріали справи не містять належних доказів своєчасного внесення до автоматизованої системи виконавчого провадження всіх відомостей, зокрема щодо акта від 21.04.2026. За цих обставин твердження стягувача про сумніви щодо дати складення цього акта саме по собі не є встановленим Судом фактом, однак указує на відсутність належного документального підтвердження своєчасного внесення відповідних відомостей до Системи.

Жодних пояснень щодо порушення строків внесення відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження державним виконавцем не подано.

Крім того, Законом встановлено обов`язок державного виконавця щодо проведення періодичної перевірки майнового стану боржника. Вжиття заходів, спрямованих на виявлення всіх можливих активів боржника, є складовою обов`язку виконавця щодо своєчасного, повного та ефективного виконання судового рішення.

Так, відповідно до ч.8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ст.10 Закону заходами примусового виконання рішень є серед іншого: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Однак матеріали справи не містять доказів виконання держаним виконавцем вимог Закону щодо періодичності виявлення рахунків, доході та майна боржника, направлення запитів до компетентних органів з метою встановлення наявності у боржника цінних паперів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної творчої діяльності тощо.

Згідно з наданою стягувачем при зверненні зі скаргою на бездіяльність державного виконавця інформаційною довідкою з Автоматизованої системи виконавчого провадження по ВП №70834494, востаннє майновий стан боржника шляхом скерування запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, перевірявся державним виконавцем Ворох В.П. 22.01.2026.

Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчинення зазначених дій у визначені Законом строки, державним виконавцем суду не надано.

Доводи апелянта про вжиття державним виконавцем належних заходів щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника й отримання інформації про його доходи не підтвердилися під час апеляційного перегляду. Подані апелянтом докази не були надані суду першої інстанції під час розгляду скарги стягувача, а більшість із них створено після подання скарги та постановлення оскаржуваної ухвали. З підстав, наведених у пункті 1.3 цієї постанови, Суд не прийняв ці докази, тому вони не можуть підтверджувати належне виконання державним виконавцем Ворох В.П. вимог Закону у період, який оцінював суд першої інстанції.

Ураховуючи недотримання строку перевірки повідомленого місцезнаходження транспортного засобу, відсутність доказів його подальшого розшуку, несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження та недоведення періодичної перевірки майнового стану боржника, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на бездіяльність головного державного виконавця Галицького ВДВС Ворох В.П. та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

4.2. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та меж апеляційного перегляду додаткової ухвали

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Додатковою ухвалою від 15.07.2026 Господарський суд Івано-Франківської області задоволив заяву ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та стягнув на його користь з Галицького ВДВС 10 000 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга Галицького ВДВС на додаткову ухвалу не містить самостійних доводів щодо неправильності визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, їх документального підтвердження, необхідності чи співмірності. Вимога про скасування додаткової ухвали обґрунтована лише похідно – необхідністю її скасування в разі скасування ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

Враховуючи наведене, а також те, що за наслідками апеляційного перегляду Суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця, підстав для скасування додаткової ухвали та відмови стягувачу у відшкодуванні понесених ним витрат на професійну правничу допомогу немає.

5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Наведені скаржником у апеляційних скаргах твердження не переконали Суд у наявності підстав для скасування оскаржуваних ухвали та додаткової ухвали.

Суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повним з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для розгляду скарги на дії державного виконавця, а тому доходить висновку про залишення ухвали та додаткової ухвали без змін, а апеляційних скарг – без задоволення.

Ураховуючи, що відповідно до пункту 19 частини другої ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, судовий збір не справляється, Галицький ВДВС при поданні апеляційних скарг його не сплачував. Тому розподіл судового збору за результатами апеляційного розгляду не здійснюється.

Керуючись ст.129, 269-271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без змін Ухвалу від 26.06.2026 та Додаткову ухвалу від 15.07.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №15/12-9/95, а апеляційні скарги Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Шаповал Д.В.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Прядко О.В.