Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №914/671/26 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №914/671/26

Суддя: Іванчук Світлана Володимирівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/671/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іванчук С.В., судді Бонк Т.Б., Шаповал Д.В., розглянувши апеляційну скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» б/н від 28.06.2026 (вх. №01-05/2080/26 від 29.06.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2026 (повне рішення складено та підписано 15.06.2026, суддя Сухович Ю.О)

у справі №914/671/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія», місто Вінниця

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс», село Зубра, Львівська область

про стягнення 218 323,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Онікс» про стягнення 218 323,85 грн заборгованості, з яких 174 483,60 грн основний борг, 37 413,08 пеня, 3 635,43 грн 3% річних 2 791,74 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано тим, що 18.06.2025 між сторонами укладено договір №1334 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, на виконання якого позивач належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов`язання з організації перевезення. Водночас відповідач здійснив лише часткову оплату наданих послуг у сумі 697 936,00 грн, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 174 483,60 грн. Позивач зазначає, що погоджена сторонами кінцева ціна послуг у розмірі 482 грн/т не змінювалась, а застосування ним ставки ПДВ 0 % відповідає вимогам п.п. 195.1.3 Податкового кодексу України.

Позивач також заперечує доводи відповідача щодо необхідності застосування ставки ПДВ 20 %, зазначаючи, що виставлення податкової накладної за такою ставкою суперечило б вимогам податкового законодавства та могло б спричинити негативні податкові наслідки для обох сторін. Оскільки, за твердженням позивача, усі зустрічні зобов`язання ним виконано до 11.07.2025, прострочення кредитора відсутнє, а відповідач допустив порушення строків оплати, позивач нарахував 37 413,08 грн пені, 3 635,43 грн 3 % річних та 2 791,74 грн інфляційних втрат і просить стягнути зазначені суми разом з основним боргом у розмірі 174 483,60 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2026 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» 174 483,60 грн основного боргу, 37 413,08 пені, 3 635,43 грн 3% річних 2 791,74 грн інфляційних витрат та 3 328,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов таких висновків:

- виконання позивачем зобов`язань по договору №1334 від 18.06.2025 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів підтверджується наступними залізничними накладними ЦІМ/СМГС: №479923 від 27.06.2025, кількість вагонів 7, обсяг- 489,100 тон; №480863 від 28.06.2025,кількість вагонів 7, обсяг- 487,200 тон; №481085 від 30.06.2025 кількість вагонів 7, обсяг- 485,150 тон; №481317 від 03.07.2025 кількість вагонів 5, обсяг- 348,550 тон;

- загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачу становить 872 419,60 грн.; відповідачем 07.07.2025 проведено часткову оплату на суму 697 936,00 грн.;

- вимога відповідача скласти податкову накладну зі ставкою 20% до міжнародного перевезення, яке оподатковується за ставкою 0% є вимогою вчинити податкове правопорушення, передбачене статтею 109 Податкового кодексу України; невиконання незаконної вимоги не може бути підставою для прострочення кредитора;

- відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати наданих послуг на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів у встановлений строк не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 174 483,60 грн основного боргу;

- судом перевірено розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та встановлено, що позивач 37 413,08 пені, 3 635,43 грн 3% річних та 2 791,74 грн інфляційних втрат нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

ТзОВ «Агрофірма «Онікс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2026 у справі №914/671/26 та ухвалити нове яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій покласти на позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт покликається на такі доводи:

- вказівка у підписаній Заявці № 1 « 482 грн/т з ПДВ 20%» не є абстрактним описом «цілісної ціни», це економічна та податкова формула, яка фіксує структуру розрахунків: базова вартість послуг (чистий комерційний дохід позивача, що включає всі його витрати та прибуток) = 401,67 грн/т (це 20% від суми 482 грн/ т) податок на додану вартість (20%) = 80,33 грн/т;

- позивач використав ставку 0% як інструмент для прихованого збільшення своєї власної бази винагороди, щоб не зменшувати фінальну суму до сплати (482,00 грн), він самовільно збільшив вартість своїх власних послуг. Це беззаперечно підтверджується власними розрахунками позивача в Актах № 527 та № 546;

- суд першої інстанції залишив поза увагою правовий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 912/1052/21, відповідно до якого зміна ставки податку на додану вартість не змінює базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, якою є їх договірна вартість без врахування податку на додану вартість, оскільки за своєю правовою сутністю податок на додану вартість є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг. Хоча податок на додану вартість і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю;

- підставою для застосування ч. 3 ст. 538 ЦК України (зупинення зустрічного виконання) стало те, що позивач надав відповідачу цивільно-правові Акти наданих послуг (№ 527 та № 546) із самовільно зміненою (завищеною на 44,48. і 44,43 грн/т) базовою вартістю послуг. Акти приймання-передачі є суто цивільно-правовими документами. Податкова накладна в даному випадку виступила лише індикатором та письмовим доказом цивільного правопорушення -односторонньої зміни ціни договору (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- ні в Акті № 527, ані в Акті № 546 кінцева ціна не відхиляється від погоджених у Заявці № 1 від 18.06.2025 « 482 грн/т з ПДВ 20%» ані на копійку, відтак позивач не отримав і не вимагає жодної гривні понад погоджену вартість;

- величина 401,67 грн/т у жодному підписаному сторонами документі не зазначена. Ні договір № 1334 від 18.06.2025, ні заявка на перевезення № 1 від 18.06.2025 не містять умови про «базу оподаткування» чи «чистий дохід експедитора»; договірною умовою про ціну (ст. 632 ЦК України) є саме 482,00 грн за тонну і ця умова виконана позивачем;

- скаржник намагається використати правовий висновок Верховного Суду для обґрунтування протилежного за змістом твердження – нібито сторони договірно зафіксували «базу без ПДВ» на рівні 401,67 грн/т; проте якщо ПДВ не є предметом договірного зобов`язання, то застереження «з ПДВ 20%» у п. 3.3 Договору та заявці № 1 не створює цивільно-правового зобов`язання експедитора застосувати саме ставку 20% незалежно від приписів ПКУ;

- наведений скаржником висновок (постанова від 09.06.2022 у справі №912/1052/21) сформульовано у справі, де ставка ПДВ змінилася вже після укладення договору, а саме внаслідок набрання чинності Законом України від 17.12.2020 № 1115-IX ставку щодо операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції було знижено з 20% до 14%;

- скаржник долучив обидві податкові накладні до свого відзиву на позов від 31.03.2026, чим підтвердив факт їх отримання, наявності та реєстрації;

- фактичною і єдиною вимогою скаржника протягом усього досудового врегулювання було саме нарахування ПДВ за ставкою 20% на операцію, що за законом оподатковується за нульовою ставкою;

- сторони у п. 4.10 договору прямо передбачили механізм на випадок, якщо з вини експедитора клієнту будуть донараховані податкові зобов`язання, зменшено податковий кредит або застосовано штрафні санкції – експедитор відшкодовує клієнту всі збитки протягом десяти робочих днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги;

- оскільки основна вимога є обґрунтованою, підстав для скасування рішення в частині похідних вимог також не існує.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026, сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Зварич О.В., Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс».

У зв`язку з відпусткою судді члена колегії Зварич О.В відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Шаповал Д.В., Бонк Т.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, після усунення недоліків скаржником, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» на рішення Господарського Львівської області від 10.06.2026 у справі № 914/671/26.

На підставі ч. 13 ст. 8 ГПК України вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

22.07.2026 позивач подав відзив (вх.№01-04/6187/26), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвали суду доставлено учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів та поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

18.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (експедитор) укладено договір №1334 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів. (Том 1, а.с. 13)

Відповідно до пункту 1.1. договору, клієнт доручає, а експедитор зобов`язується за плату надати транспортно-експедиторські послуги клієнту, пов`язані із здійсненням перевезення зернових та олійних вантажів клієнта, а також продуктів їх переробки залізничним транспортом в межах України та/або на експорт/імпорт.

Сторони пунктом 2.1 договору узгодили, що експедитор у відповідності з даним договором, який є дорученням клієнта, на підставі узгоджених заявок клієнта на перевезення, за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язані з цим послуги шляхом укладання відповідних договорів з організаціями залізничного транспорту, підприємствами вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Діяльність сторін регламентується існуючими правилами перевезення вантажів, СМГС (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення) та чинним законодавством України (пункт 1.4. договору).

Згідно з пунктом 2.1.1. договору експедитор взяв на себе зобов`язання, на підставі узгодженої Заявки на перевезення організувати перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом і надати інші транспортні послуги, як самостійно, так і шляхом підписання відповідних договорів з ПАТ «Українська залізниця» або іншими підприємствами від свого імені і за рахунок клієнта. Станції (пункти) відправлення, призначення, найменування і кількість продукції, що відвантажується, термін виконання визначаються на підставі Заявки клієнта, оформленої відповідно до Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1.12 договору .експедитор здійснює реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору клієнт не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до початку відвантаження направити експедитору по електронній пошті скановану копію письмової Заявки на перевезення вантажу (за формою Додатку №1 до договору). Підписана заявка на перевезення вантажів є невід`ємною частиною цього договору та є обов`язковою для виконання експедитором.

Сторони у пункті 3.1.договору узгодили, що загальна договірна ціна за договором складається з договірних цін вказаних в підписаних сторонами заявках на перевезення складених відповідно до додатку №1 до договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору розмір договірної ціни визначається видом та обсягом транспортно-експедиторських послуг (ТЕП), встановлюється у відповідній Заявці на перевезення і включає в себе суму винагороди експедитору і загальну суму витрат експедитора, що складається з суми оплати послуг третіх осіб, залучених експедитором до виконання договору, і суми зборів/обов`язкових платежів, що сплачуються експедитором при виконанні договору.

Відповідно до пункту 3.3.договору розрахунки між експедитором та клієнтом здійснюються в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора з ПДВ 20%.

Пунктом 3.4.договору сторони узгодили, що строки і порядок оплати узгоджуються сторонами в підписаній заявці на перевезення.

Відповідно до пункту 3.5 договору факт виконання робіт (надання послуг) за цим договором підтверджується актом виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Зобов`язання клієнта по оплаті вважаються виконаними з дати зарахування коштів на поточний рахунок експедитора (пункт 3.6.договору).

Сторони пунктом 4.1.договору передбачили, що у разі порушення виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні законодавства.

Відповідно до пункту 4.6.договору у разі порушення клієнтом строків розрахунків, передбачених цим договором, останній сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день такого прострочення.

Пунктом 4.10. договору сторони узгодили, що у разі, якщо з вини експедитора, контролюючими органами буде визначено суму податкових та/або грошових зобов`язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість чи здійснені інші донарахування клієнту за операціями з Експедитором, що буде підтверджено податковим-повідомленням рішенням щодо операцій із експедитором, що були здійснені згідно цього договору, та (або) відповідним судовим рішенням (постановою) суду, яке набрало законної сили, нараховані штрафні санкції за порушення законодавства, та/або пені, експедитор зобов`язаний відшкодувати клієнту усі збитки, витрати (додатково нараховані суми податкових зобов`язань, суми на які зменшено податковий кредит, суми штрафних санкцій і пені, витрати на правову допомогу тощо), що пов`язані з такими нарахуванням, протягом десяти робочих днів з моменту пред`явлення клієнтом відповідної вимоги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок клієнта.

Відповідно до пункту 6.2. зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу тільки в разі, якщо вони складені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Договір №1334 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів підписаний 27.06.2025 обома сторонами з використанням кваліфікованих електронних підписів у системі електронного документообігу «Вчасно». (Том 1, а.с. 16)

На виконання вказаних умов договору №1334 від 18.06.2025 сторони узгодили конкретні умови перевезення шляхом складання заявки на перевезення №1 від 18.06.2025. (Том 1, а.с. 18)

У заявці №1 на перевезення до договору №1334 від 18.06.2025 сторони погодили перевезення сої врожаю 2024 року в кількості 1850 т (+/-10 %) у період з 18.06.2025 по 09.07.2025 зі станції Війтівці до станції Вадул-Сірет (експорт, Румунія), з пунктом відвантаження ТзОВ «Агротек-ХПП» та вантажовідправником ТзОВ «Онікс», визначивши вартість послуг у розмірі 482 грн/т з ПДВ 20 % та порядок оплати: 80 % - за фактом завантаження вагонів, 20 % - після поставки вагонів у пункт призначення, реєстрації податкової накладної та обміну оригіналами документів.

Заявка на перевезення №1 підписана 27.06.2025 обома сторонами з використанням кваліфікованих електронних підписів у системі електронного документообігу «Вчасно». (Том 1, а.с. 19)

18.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (позивач) надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» (відповідачу) додаткову угоду №1 до договору №1334 від 18.06.2025. (Том 1, а.с. 17)

У додатковій угоді зазначено, що перевезення насіння сої партією 1850,000 т (+/-5 %) у кількості 26 вагонів здійснюється зі станції Війтівці Південно-Західної залізниці до станції Вадул-Сірет Львівської залізниці, при цьому комплексна ставка з організації перевезення вантажу клієнта встановлюється у розмірі 482,00 грн за 1 т вантажу, у тому числі ПДВ.

До комплексної ставки входить: додаткові станційні збори, провізна плата УЗ, проведення лабораторних досліджень на вміст ГМО, протоколи випробувань на показники безпеки, ЗПП, проведення лабораторних досліджень, інспектування вагонів та виписка карантинних сертифікатів (Державна інспекція з карантину рослин), (без ПДВ) п. 197.1.18 Податкового Кодексу України; послуги з митного оформлення, сертифікація ТПП, плата за користування вагоном.

Додатковою угодою №1 від 18.06.2025 передбачено, що остаточний розрахунок відбувається на підставі актів виконаних робіт та рахунків експедитора. Витрати, що не зазначені у комплексній ставці, клієнт сплачує додатково, на підставі отриманих рахунків експедитора.

Дана додаткова угода № 1 від 18.06.2025 до договору № 1334 від 18.06.2025 є його невід`ємною часткою та набуває чинності з дати її укладання.

Додаткова угода №1 від 18.06.2025 надіслана Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (позивачем) Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» (відповідачу) разом з первинними документами, а саме: актом №527 від 30.06.2025 01.07.2025, переглянута відповідачем 07.07.2025, статус підписання: підписана позивачем, не підписана відповідачем. (Том 1, а.с. 17)

- №479923 від 27.06.2025, кількість вагонів 7, обсяг- 489,100 тон

- №480863 від 28.06.2025,кількість вагонів 7, обсяг- 487,200тон

- №481085 від 30.06.2025 кількість вагонів 7, обсяг- 485,150тон

- №481317 від 03.07.2025 кількість вагонів 5, обсяг-348,550тон

Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (позивачем) здійснено перевезення 1810 тон вантажу.

За результатами наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (позивач) надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» (відповідачу) через систему ЕДО «Вчасно»:

-акт №527 від 30.06.2025 на суму 704 418,98 грн (за перевезення 1461,450 т),направлено 01.07.2025 о 09:11, отримано відповідачем 01.07.2025 о 09:11, переглянуто відповідачем 07.07.2025 о 14:20; (Том 1, а.с. 52-53)

-акт №546 від 04.07.2025 на суму 168 000,62 грн (за перевезення 348,550 т),направлено04.07.2025 о 09:28, отримано відповідачем 04.07.2025 о 09:28, переглянуто відповідачем: 07.07.2025 о 14:18. (Том 1, а.с. 54)

Загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачу становить 872 419,60 грн. Неоплаченою залишилась сума 174 483, 60 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань зі здійснення перевезення вантажу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем своїх зобов`язань.

28.07.2025 відповідач надіслав позивачу вимогу за вих.№28-07, в якій вимагав змінити рахунки та застосувати ПДВ за ставкою 20% замість 0%, виправити та зареєструвати правильну податкову накладну зі ставкою ПДВ 20%.(Том 1, а.с. 55)

Крім того, відповідач зазначив, що акт звірки від 25.07.2025 буде погоджений після усунення всіх розбіжностей.

Листом за вих.№2907-25 від 29.07.2025 позивач надав відповідь на вимогу у якій зазначив, що кінцева вартість наданих послуг у розмірі 482 грн/т є незмінною та відповідає домовленостям між сторонами. Також позивач зазначив, що при оформленні бухгалтерських документів Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша логістична компанія” керувалося нормами Податкового кодексу України та роз`яснень контролюючих органів.

01.08.2025 позивач надіслав відповідачу претензію вих.№ 0108-25-1 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 174 483, 60 грн протягом 3 банківських днів. (Том 1, а.с. 57-59)

15.08.2025 позивач отримав відповідь відповідача на претензію за вих.№ 15-08 , в якій відповідач стверджує про внесення коригування до рахунків із зазначенням ставки ПДВ (20%), застосуванні ставки ПДВ 20%, реєстрації виправленої податкової накладної в ЄРПН та надання скоригованих документів для подальшої оплати. (Том 1, а.с. 60)

Позивач стверджує, що станом на дату подання позову заборгованість становить: 174 483,60 грн.

Крім того, позивачем нараховано 37 413,08 пені, 3 635,43 грн 3% річних та 2 791,74 грн інфляційних витрат. (Том 1, а.с. 10-12)

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 218 323,85 грн заборгованості, з яких 174 483,60 грн основний борг, 37 413,08 пені, 3 635,43 грн 3% річних та 2 791,74 грн інфляційних витрат.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Предметом спору у цій справі є вимога ТзОВ «Перша логістична компанія» до ТзОВ «Агрофірма «Онікс» про стягнення 218 323,85 грн заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування вантажів №1334 від 18.06.2025, з яких 174 483,60 грн основного боргу, 37 413,08 грн пені, 3 635,43 грн 3 % річних та 2 791,74 грн інфляційних втрат, що виникла у зв`язку з неповною оплатою наданих позивачем послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ «Агрофірма «Онікс» (клієнт) та ТзОВ «Перша логістична компанія» (експедитор) укладено договір №1334 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів. Зазначений договір підписаний обома сторонами 27.06.2025 з використанням кваліфікованих електронних підписів у системі електронного документообігу «Вчасно».

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1.1 спірного договору, клієнт доручає, а експедитор зобов`язується за плату надати транспортно-експедиторські послуги клієнту, пов`язані із здійсненням перевезення зернових та олійних вантажів клієнта, а також продуктів їх переробки залізничним транспортом в межах України та/або на експорт/імпорт.

Сторони у пункті 3.1 договору узгодили, що загальна договірна ціна за договором складається з договірних цін вказаних в підписаних сторонами заявках на перевезення складених відповідно до додатку №1 до договору.

Згідно з пунктом 3.2 договору розмір договірної ціни визначається видом та обсягом транспортно-експедиторських послуг (ТЕП), встановлюється у відповідній заявці на перевезення і включає в себе суму винагороди експедитору і загальну суму витрат експедитора, що складається з суми оплати послуг третіх осіб, залучених експедитором до виконання договору, і суми зборів/обов`язкових платежів, що сплачуються експедитором при виконанні договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунки між експедитором та клієнтом здійснюються в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора з ПДВ 20%.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому у розділі «Додаткова інформація» прямо передбачено, що загальна вартість включає винагороду експедитора, залізничний тариф, відповідні збори, вартість користування вагонами, оформлення карантинних та ветеринарних сертифікатів, митні платежі, послуги митного брокера та інші послуги, необхідні для перевезення й оформлення вантажу.

Відповідно до статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків.

Відповідно до статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедитору встановлюється договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності регулюються також спеціальними нормами права, а саме положеннями Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - закон).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником; учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Стаття 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлює, що транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо; експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України; транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

За змістом статті 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування; експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» урегульовані вимоги до договору транспортного експедирування. Зокрема, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу: договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі; істотними умовами договору транспортного експедирування є, з-поміж інших, розмір плати експедитору та порядок розрахунків. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. За цією ж статтею факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Згідно зі ст.ст.11,12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність`експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку; за необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим; договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки експедитора. Клієнт зобов`язаний, зокрема, у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Отже, умови укладеного між сторонами договору у контексті наведеного законодавства вказують, що позивач як експедитор зобов`язався вчинити дії з організації перевезення вантажу за замовленням відповідача, а останній зобов`язався сплатити вартість послуг у встановленому договором порядку та розмірі; замовлення оформлюється заявкою, яка складає істотні умови безпосереднього перевезення; для організації перевезення позивач має право залучати інших осіб; при виконанні договору позивач у відносинах з перевізниками, портами тощо виступає від імені відповідача.

За приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання договору №1334 від 18.06.2025 та погодженої сторонами заявки на перевезення №1 позивач організував перевезення вантажу відповідача – сої врожаю 2024 року залізничним транспортом за погодженим сторонами маршрутом. Фактичне виконання перевезення підтверджується наявними у матеріалах справи залізничними накладними ЦІМ/СМГС, які відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» є документами, що підтверджують факт надання послуги експедитора при перевезенні вантажу.

Виконання позивачем зобов`язань по договору №1334 від 18.06.2025 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів підтверджується наступними залізничними накладними ЦІМ/СМГС: №479923 від 27.06.2025, кількість вагонів 7, обсяг- 489,100 тон №480863 від 28.06.2025,кількість вагонів 7, обсяг- 487,200 тон №481085 від 30.06.2025 кількість вагонів 7, обсяг- 485,150 тон №481317 від 03.07.2025 кількість вагонів 5, обсяг- 348,550 тон За результатами наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша логістична компанія” (позивач) надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Онікс” (відповідачу) через систему ЕДО «Вчасно»: -акт №527 від 30.06.2025 на суму 704 418,98 грн (за перевезення 1461,450 т), направлено 01.07.2025 о 09:11, отримано відповідачем 01.07.2025 о 09:11 -акт №546 від 04.07.2025 на суму 168 000,62 грн (за перевезення 348,550 т),направлено04.07.2025 о 09:28, отримано відповідачем 04.07.2025 Загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачу становить 872 419,60 грн.

При цьому відомості залізничних накладних узгоджуються з первинними документами, складеними позивачем за результатами надання послуг. Зокрема, за першими трьома залізничними накладними №479923, №480863 та №481085 загальна маса перевезеного вантажу становить 1461,450 т (489,100 т + 487,200 т + 485,150 т), що відповідає обсягу перевезення, зазначеному в акті надання послуг №527 від 30.06.2025. Вказаний акт складено щодо перевезення саме 1461,450 т вантажу на суму 704 418,98 грн.

Водночас обсяг перевезення за залізничною накладною №481317 від 03.07.2025 становить 348,550 т, що повністю відповідає кількості вантажу, зазначеній в акті надання послуг №546 від 04.07.2025. Зазначений акт складено на суму 168 000,62 грн, направлено відповідачу через систему ЕДО «Вчасно» 04.07.2025 о 09:28.

Таким чином, зазначені у актах №527 та №546 обсяги наданих послуг у сукупності становлять 1810 т та повністю кореспондують фактичним обсягам перевезення, відображеним у чотирьох залізничних накладних ЦІМ/СМГС.

Відтак, первинні документи не містять розбіжностей із перевізними документами в частині кількості фактично перевезеного вантажу. Отже, загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачу становить 872 419,60 грн.

Позивач зазначає, що на виконання зобов"язань з оплати відповідач 07.07.2025 здійснив часткову оплату наданих послуг у сумі 697 936,00 грн., що не заперечується відповідачем. Зазначена обставина визнається як позивачем, так і відповідачем, що підтверджується, зокрема обставинами викладеними в позовній заяві та відзиві на позовну заяву. (Том 1, а.с. 3, 80)

Статтею 187.1. Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленавідповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа,що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.а статті 195.1.3. Податкового кодексу України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно з п.п.а статті 195.1.3. Податкового кодексу України операції з постачання таких послуг міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Позивачем подано до контролюючого органу податкові накладні: податкову накладну №63 від 30.06.2025 складену на Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Онікс” на загальну суму 704418,98 грн, яка зареєстрована Державною податковою службою України 10.07.2025о 14:26:09 , реєстраційний номер документа: 9201862370; податкову накладну №5 складену на Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Онікс” на загальну суму 168 000,62 грн, яка зареєстрована Державною податковою службою України 11.07.2025 о 15:59:58, реєстраційний номер документа : 9201862370.

Пунктом 4.10. договору сторони узгодили, що у разі, якщо з вини експедитора, контролюючими органами буде визначено суму податкових та/або грошових зобов`язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість чи здійснені інші донарахування клієнту за операціями з експедитором, що буде підтверджено податковим-повідомленням рішенням щодо операцій із експедитором, що були здійснені згідно цього договору, та (або) відповідним судовим рішенням (постановою) суду, яке набрало законної сили, нараховані штрафні санкції за порушення законодавства, та/або пені, експедитор зобов`язаний відшкодувати клієнту усі збитки, витрати (додатково нараховані суми податкових зобов`язань, суми на які зменшено податковий кредит, суми штрафних санкцій і пені, витрати на правову допомогу тощо), що пов`язані з такими нарахуванням, протягом десяти робочих днів з моменту пред`явлення клієнтом відповідної вимоги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок клієнта.

Одним із доводів апеляційної скарги є твердження апелянта про те, що зазначена у заявці №1 вартість послуг у розмірі 482 грн/т з ПДВ 20 % є економічною формулою, відповідно до якої вартість послуг без ПДВ становить 401,67 грн/т, а сума ПДВ – 80,33 грн/т. Відтак, апелянт вважає, що застосування позивачем нульової ставки ПДВ до міжнародного перевезення мало наслідком відповідне зменшення кінцевої вартості послуг, тоді як збереження позивачем ставки 482 грн/т призвело до одностороннього збільшення вартості послуг без ПДВ.

Проте такий підхід не відповідає фактичній структурі наданих позивачем послуг, що безпосередньо вбачається зі складених за результатами виконання договору актів №527 від 30.06.2025 та №546 від 04.07.2025., та визначеного комплексу наданих послуг і їх вартості, серед яких зокрема провізна плата УЗ визначається за нульовою ставкою ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на таке. Сторони пунктом 3.3. договору узгодили, що розрахунки між експедитором та клієнтом здійснюються в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора з ПДВ 20%. Сторонами погоджена кінцева комерційна ціна 482,00 грн/т з ПДВ як цілісна умова договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено вище, пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальна договірна ціна складається з договірних цін, визначених у підписаних сторонами заявках на перевезення. Доказів внесення змін в частині визначення вартості послуг суду не представлено. У свою чергу, відповідно до пункту 3.2 договору договірна ціна включає не лише винагороду експедитора, а й загальну суму його витрат, зокрема оплату послуг третіх осіб та зборів і обов`язкових платежів, пов`язаних із виконанням договору.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №912/1052/21 також не спростовує висновків місцевого господарського суду. У зазначеній справі предметом оцінки було співвідношення договірної вартості та ПДВ у правовідносинах, у яких після укладення договору законодавцем було змінено ставку ПДВ з 20 % на 14 %.

Також безпідставними є доводи апелянта про наявність підстав для зупинення зустрічного виконання відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у зв`язку з наданням актів із нібито самовільно зміненою ціною. Оскільки матеріалами справи не підтверджено факту односторонньої зміни позивачем погодженої сторонами договірної вартості послуг, підстави вважати, що позивач не виконав або неналежно виконав зустрічне зобов`язання, відсутні.

Предметом спору є стягнення заборгованості за надані позивачем послуги, які відповідач має оплатити. Як вбачається із матеріалів справи відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати наданих послуг на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів у встановлений строк не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 174 483,60 грн основного боргу.

Відтак, висновки суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу є підставними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Щодо нарахованих інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних, передбачені у частині другій ст. 625 ЦК України, крім заходу відповідальності за порушення грошового зобов`язання, є і способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що у разі порушення клієнтом строків розрахунків, передбачених договором, останній сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день такого прострочення.

Колегія суддів, перевіривши здійснений місцевим господарським судом розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені погоджується з тим, що позивач правильно нарахував 37 413,08 пені, 3 635,43 грн 3% річних та 2 791,74 грн інфляційних втрат.

Відтак, враховуючи обставини справи, подані докази в їх сукупності, вірними є висновки суду першої інстанції, щодо наявності обгрунтованих підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Висновки апеляційного господарського суду.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В порядку положень ч. 1 ст. 276 ГПК України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення сплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» б/н від 28.06.2026 (вх. №01-05/2080/26 від 29.06.2026) – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2026 у справі №914/671/26 – залишити без змін.

Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Бонк Т.Б.

суддя Шаповал Д.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua