Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №914/2402/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2402/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Ржепецький В.О., Степанюк Н.Л., розглянувши без повідомлення сторін апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі

за заявою: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до боржника: Фізичної особи-підприємця Федорчука Сергія Борисовича, м. Львів,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 5 451,02 грн заборгованості з орендної плати згідно Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд за період з 22.02.2026 по 30.04.2026

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26 відмовлено Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Федорчука Сергія Борисовича 5451, 02 грн заборгованості згідно Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд за період з 22.02.2026 по 30.04.2026.

14.08.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників процесу.

Апеляційну скарга на ухвалу суду першої інстанції розглянуто у межах процесуальних строків, визначених ч. 2 ст. 273 ГПК України.

1. Короткий зміст вимог за заявою про видачу судового наказу.

У заяві про видачу судового наказу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради просило стягнути з боржника Фізичної особи-підприємця Федорчука Сергія Борисовича 5 451,02 грн заборгованості за Договором №Ш-3282-20 від 24.06.2020 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд. Заяву обґрунтовує тим, що боржник взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав: орендна плата вносилась ним невчасно та не в повному обсязі, в результаті чого, як вбачається із довідки про заборгованість з орендної плати №4-2302-9376 від 02.07.2026 станом на 30.06.2026р. допущено заборгованість на загальну суму 5451,02 грн за період з 22.02.2026 по 30.04.2026.

2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26 відмовлено Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Федорчука Сергія Борисовича 5 451,02 грн заборгованості.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до п.1.1 Ухвали Львівської міської ради від 06.12.2022 №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв`язку із введенням воєнного стану» встановлено, що перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, які входять до Комплексної схеми, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова", відповідні договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та паспорти прив`язки на тимчасові споруди вважаються продовженими до 31.12.2025.

Як вбачається зі змісту п. 3 Ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова"» встановлено продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, перелічених у додатку 4 до цієї ухвали, до початку будівельних робіт з влаштування пішохідного бульвару на просп. В. Чорновола, але не довше ніж до 30.04.2026, без укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 22.02.2026 по 30.04.2026, щодо якої пунктом 3 ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова"» прямо передбачено здійснення діяльності без укладення договорів, вказує на неможливість розгляду даної заяви в порядку наказного провадження, оскільки між сторонами відсутні договірні правовідносини.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про видачу судового на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

14.08.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26.

Доводи апеляційної скарги:

- відповідно до розділу 6 Договору термін дії договору встановлюється з 01 січня 2020 по 31 грудня 2022 (відповідно до п.5.5. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (зі змінами) та п.3.1. ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107).

- на підставі до п.3.1. Ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» встановлено укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд згідно з додатком до цієї ухвали терміном на три роки до 31.12.2022. Відповідно до п.1.1 ухвали Львівської міської ради від 06.12.2022 №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв`язку із введенням воєнного стану» встановлено, що перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, які входять до Комплексної схеми, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова", відповідні договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та паспорти прив`язки на тимчасові споруди вважаються продовженими до 31.12.2025.

- відповідно до п. 3 Ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до Ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" встановлено продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, перелічених у додатку 4 до цієї ухвали, до початку будівельних робіт з влаштування пішохідного бульвару на просп. В. Чорновола, але не довше ніж до 30.04.2026, без укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд.

- згідно п. 11.4. Ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до Ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку здійснювати нарахування орендної плати для суб`єктів підприємницької діяльності, перелічених в додатках 4, 5, 6 до цієї ухвали, за укладеними договорами на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд з 01.01.2026 до 30.04.2026. Враховуючи вищевказане, а також п.п.3, 11.4 Ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475, договір №Ш-3282-20 від 24.06.2020 було продовжено до 30.04.2026, що проігноровано судом першої інстанції.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Боржник відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

24.06.2020 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі – Заявник) та Фізичною особою підприємцем Федорчуком Сергієм Борисовичем (далі – Боржник) було укладено договір №Ш-3282-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі – Об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (зі змінами), від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».

Згідно п. 2.1.1 Договору Орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 27,00 кв.м.(тротуар, газон, тощо) для розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. В. Чорновола, 63-а.

Орендну плату за користування об`єктом та розміри орендованої площі встановлюють сторони при укладенні цього Договору. Розмір орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначається способом коригування розміру орендної плати попереднього року на рівень інфляції за поточний рік. Індексацію орендної плати проводить Орендодавець без внесення змін до цього Договору (п.3.2.).

Пунктом 3.5. визначено, що орендна плата за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд нараховується незалежно від факту встановлення тимчасової споруди (відповідно до п. 5.6.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (зі змінами).

Пунктом 2.2.2 Договору визначено обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з «Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1273 від 01.12.2016року (зі змінами).

Згідно розділу 6 Договору термін дії договору встановлюється: з 01.01.2020 р. по 31.12.2022 р.

Відповідно до п.1.1 Ухвали Львівської міської ради від 06.12.2022 №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв`язку із введенням воєнного стану» встановлено, що перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, які входять до Комплексної схеми, затвердженої Ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова", відповідні договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та паспорти прив`язки на тимчасові споруди вважаються продовженими до 31.12.2025.

Відповідно до п. 3 Ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" встановлено продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, перелічених у додатку 4 до цієї ухвали, до початку будівельних робіт з влаштування пішохідного бульвару на просп. В. Чорновола, але не довше ніж до 30.04.2026, без укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд.

За умовами Договору (п.3.1.) передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві, плату за користування Об`єктом площею 27,00 кв. м, щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (75,72*27,00*0,4)*1,2=981,33 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 163,56 грн.

7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом апеляційного провадження є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції норм процесуального права, якими врегульовано питання про видачу/відмову у видачі судового наказу.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

7.1. Щодо продовження строку дії договору №Ш-3282-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд.

Відповідно до розділу 6 Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020 термін дії договору встановлюється: з 01.01.2020 по 31.12.2022.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що договір припиняється зокрема, у випадку закінчення терміну його дії (п.5.3.1).

Після закінчення терміну дії цього договору подальші взаємовідносини сторін регулюються укладенням нового договору (п. 5.8 договору).

Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Тобто, підставою для видачі судового наказу є виникнення грошових зобов`язань на підставі чинного письмового договору.

У матеріалах справи відсутні двосторонньо підписані сторонами додаткові угоди або нові договори (укладені на виконання п. 5.8 Договору) про продовження дії Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020 на новий термін.

Посилання апелянта на Ухвали міської ради (від 15.01.2026 №7475 «Про внесення змін до Ухвали міської ради від 26.12.2019 № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова"), якими вирішено продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, перелічених у додатку 4 до цієї ухвали, до початку будівельних робіт з влаштування пішохідного бульвару на просп. В. Чорновола, але не довше ніж до 30.04.2026, без укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд), колегією суддів оцінюється критично.

Згідно з пунктом 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з частинами 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у господарських справах, є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не продовження договірних відносин ухвалами міської ради, оскільки така обставина належить до предмета доказування. Тоді як процесуальний закон встановлює, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Тобто, за загальним правилом та згідно узгодженого сторонами порядку продовження договірних відносин, відповідні домовленості повинні було оформлюватись за згодою обох сторін.

Таким чином, питання щодо продовження строку дії Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020 на новий термін на підставі односторонньо прийнятих ухвал органу місцевого самоврядування, які лише дозволяють продовження підприємницької діяльності, а не поновлення дії укладеного договору, наявності згоди наймача на продовження договірних відносин, потребують окремого доведення в порядку, встановленому чинним законодавством та у межах загального позовного провадження.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Додатково апеляційний суд зауважує, що зі змісту заяви та долучених доказів не вбачається доведеним виникнення права грошової вимоги саме на підставі письмового Договору №Ш-3282-20 від 24.06.2020, що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

7.2. Щодо правового статусу боржника за заявою про видачу судового наказу.

За приписами ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є виключно юридична особа або фізична особа - підприємець.

Наведеним положенням процесуального закону чітко визначено суб`єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та виключно фізичні особи - підприємці, а не фізичні особи.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при видачі судового наказу.

Отже, процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб`єктів господарювання.

У заяві про видачу судового наказу боржником зазначено боржника Фізичну особу-підприємця Федорчука Сергія Борисовича.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Федорчук Сергій Борисович припинив підприємницьку діяльність 31.07.2026, номер запису:2004150060004015801, підстава: власне рішення.

Із заявою про видачу судового наказу до місцевого господарського суду Управління звернулося 29.07.2026, оскаржувана ухвала датована 03.08.2026.

Отже, станом на дату постановляння оскаржуваної ухвали підстави для видачі судового наказу були відсутні, що спростовує доводи апеляційної скарги відносно порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції не встановлено визначених ст. ст. 277, 280 ГПК України обставин, тому апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради слід залишити без задоволення; Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26 - залишити без змін.

9. Розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 240, 242, 269, 270, 273, 275-277, 281-289 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 у справі №914/2402/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги – залишити за апелянтом.

4. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 18.09.2026.

Головуючий суддя Міліціанов Р.В.

Суддя Ржепецький В.О.

Суддя Степанюк Н.Л.