Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №450/2971/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 450/2971/26

2/683/1741/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області:

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Вонсовича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Старокостянтинова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ» про стягнення упущеної вигоди та штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувсь до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ», в якому просив: стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти: 814558,00 грн. упущеної вигоди, 347634,57 грн. інфляційного збільшення, 93261,31 грн. штрафних санкцій, що разом складає 1255453,88 грн.

В обґрунтування позову посилавсь на те, що позивач був зареєстрований у шлюбі з відповідачем з 11.08.2012 і їх шлюб розірваний рішенням суду у справі №683/1123/24 Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області. Від проживання у шлюбі мають двох неповнолітніх дітей доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з батьком і на утримання яких, відповідач зобов`язана сплачувати аліменти з 02.09.2025.

Натомість мати життям, добробутом та благополуччям дітей не цікавиться та має заборгованість зі сплати аліментів і внесена в Єдиний реєстр боржників.

Позивач вказує, що під час перебування у шлюбі сторонами в інтересах сім`ї, за спільні кошти подружжя, було набуто об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру номер на плані поверху за даними Сторони 1 - Ж.2.4. («Ж» два чотири), на 2 (другий) поверсі, секції «Ж», в АДРЕСА_1 , про що підписано попередній договір від 09.08.2022 року щодо зобов`язання укласти у майбутньому договір купівлі-продажу щодо об`єкту нерухомого майна між покупцем та ТОВ «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ» та 09, 10 серпня 2022 року було сплачено 1191424 грн. авансу.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.08.2025 року у справі №450/2275/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ТОВ «Львівська Будівельна Компанія Контракт» про поділ майна подружжя задоволено, визнано майнові права на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , вид об`єкту квартира, номер на плані поверху за даними Сторони 1 Ж.2.4., кількість житлових кімнат 2, загальною площею 66,56 кв.м., житловою площею 33,64 кв.м., спільною сумісною власністю подружжя і здійснено поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом стягнення ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 595712 грн. що складає 1/2 частину вартості згаданих вище майнових прав.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.04.2026, вищевказане рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.08.2025 залишено без змін.

Позивач зазначає, що майнові права на нерухоме майно в грошовому еквіваленті на теперішній час складається з теперішньої ціни квартири, що для правильного порівняння цін береться відповідно до «Звіту про оцінку майнових прав на двокімнатну квартиру», яка проведена станом на 22.05.2026 і ціна квартири складає 2 820 540 грн., що складає 1/2 в розмірі - 1 410 270 грн. та враховуючи судові рішення за справою №450/2275/24, упущена вигода позивача складає - 814 558 грн., як половина грошового еквіваленту права спільної сумісної власності.

Оскільки майнові права були придбані сторонами в період шлюбу, вони належать подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має право на залишок суми, що є еквівалентом 1/2 частини квартири на теперішній час з врахуванням вже присуджених судами виплат.

Упущена вигода складає 814558,00 грн. (не отримана вигода) + 347 634,57 грн. (інфляційне збільшення) + 93 261,31 грн. (штрафні санкції), що разом складає 1 255 453,88 грн.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2026 року вказаний позов передано за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Вказана цивільна справа надійшла до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 14 липня 2026 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 14 липня 2026 року головуючим у розглядів справи визначено суддю Андрощука Є.М.

Ухвалою судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощука Є.М. від 15 липня 2026 року на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишено без руху позовну заву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощука Є.М. від 22 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ» про стягнення упущеної вигоди та штрафних санкцій, призначено підготовче судове засідання на 19 серпня 2026 року.

Ухвалою судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощука Є.М. від 27 липня 2026 року частково задоволено заяву позивача ОСОБА_2 та повернуто йому судовий збір у сумі 2911,33 грн., який надміру сплачений.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Акімова О.О. підтримала позов, просила його задовольнити, з наведених у позові підстав.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Вонсович М.М. заперечив проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та недоведеність.

Представник третьої особи ТОВ «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ» в судове засідання не з`явивсь, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив і від нього не надходило заяви про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.3 ч.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, щоміж ОСОБА_6 та ТОВ «Львівська Будівельна Компанія Контракт» 09 серпня 2022 року було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Шафран Р.І., про купівлю-продаж майнових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , вид об`єкту - квартира, номер на плані поверху за даними Сторони 1 - Ж.2.4, кількість житлових кімнат - 2, загальною площею 66,56 кв.м., житловою площею 33,64 кв.м., сума авансу, яка підлягає сплаті за цим договором, становить 1191424 грн., що підтверджується даними договору серії НСА №603266, посвідченого 09.08.2022 за р.№2994 та визнається сторонами.

Встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 серпня 2025 року у справі №450/2275/24 провадження №2/450/367/25, що залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі №450/2275/24 провадження №22-ц/811/3267/25 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ТОВ «Львівська Будівельна Компанія Контракт» про поділ майна подружжя. Визнано майнові права на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , вид об`єкту квартира, номер на плані поверху за даними Сторони 1 Ж.2.4., кількість житлових кімнат 2, загальною площею 66,56 кв.м., житловою площею 33,64 кв.м., спільною сумісною власністю подружжя і здійснено поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 595712 грн., що складає 1/2 частину вартості згаданих вище майнових прав, які виражені в грошовому еквіваленті авансу забудовнику.

Встановлено, що на день звернення до суду з даними позовом - 09 червня 2026 року, відповідач не сплатив позивачу 595712 грн., за вищевказаним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області.

Положеннями ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частин першої та другої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки грошове зобов`язання відповідача за рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 серпня 2025 року у справі №450/2275/24 провадження №2/450/367/25, що залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі №450/2275/24 провадження №22-ц/811/3267/25 не виконане боржником – відповідачем у даній справі, тому позивач має право на стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення у відповідності до ст.625 ЦК України.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

З наявних у справі доказів, що були досліджені судом встановлено, що сума боргу за вищевказаними рішеннями судів становить 595 712 грн., період прострочення грошового зобов`язання - з 10 квітня 2026 року по 09 червня 2026 року.

Тому розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 11 914,24 грн. (595712 грн. /сума невиконаного грошового зобов`язання/ х 102% / індекс інфляції за період з квітня 2026 року по 09 червня 2026 року становить 102% (101,4% : 100 х 100,9% : 100 х 99,9% : 100/ : 100 = 607 626,24 грн. - 595712 грн.).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню 11 914,24 грн. інфляційних нарахувань.

Щодо вимоги стягнення 3% річних від простроченої суми суд дійшов наступних висновків.

Так, частиною другою ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивач має право на стягнення 3 % відсотків від простроченої суми.

Як зазначено вище, сума боргу становить 595712 грн. і період прострочення грошового зобов`язання - з 10 квітня 2026 року по 09 червня 2026 року - 61 день.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2986,72 грн. трьох процентних річних (595712 грн. /сума боргу/ х 3% х 61 /кількість днів/ : 365 :100).

Щодо упущеної вигоди, суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При цьому, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Отже, загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов`язання. Наявність шкоди і її розмір доводить потерпілий.

Загальний порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди викладений в ст.22 ЦК України.

Частиною другою ст.22 ЦК України чітко зазначено, що таке збитки.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається або у зроблених ним витратах, або у втраті чи пошкодженні його майна, або у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Під збитками мається на увазі вже понесені позивачем витрати, або витрати які необхідно понести позивачу для відновлення свого права.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Також суд зазначає, що позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.

Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

На підтвердження своїх вимог про стягнення упущеної вигоди позивач посилається на те, що майнові права на нерухоме майно в грошовому еквіваленті на теперішній час складається з теперішньої ціни квартири, що для правильного порівняння цін береться відповідно до «Звіту про оцінку майнових прав на двокімнатну квартиру», яка проведена станом на 22.05.2026 і складає 2820540 грн., що становить 1/2 частки в розмірі 1410 270 грн., а отже упущена вигода складає 814 558 грн., як різниця між присудженою вартістю частки квартири та теперішньою вартістю частки квартири.

Однак позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, які протиправні дії чи бездіяльність відповідача вплинули на збільшення вартості об`єкта майнових прав, внаслідок чого позивач міг би реально отримати дохід у розмірі 814 558 грн.

Враховуючи, що наявність збитків як обов`язкового елементу для відшкодування майнової шкоди не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для стягнення упущеної вигоди.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 1255453,88 грн., а підлягає задоволенню в сумі 14900,96 грн. що складає 1,19% (14900,96 грн. х 100 : 1255453,88 грн.).

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 149,4 грн. судового збору (1255453,88 грн. х 1,19%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ» про стягнення упущеної вигоди та штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 11 914,24 грн. інфляційних нарахувань, 2 986,72 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язань, а всього 14 900,96 грн. та у решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 149,4 грн., сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТРАКТ», адреса: 79053 Львівська область м.Львів вул.В.Великого, 18 каб.206 код ЄДРПОУ 44522043.

Рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук