Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №679/1237/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/1168/2026

Справа № 679/1237/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Базарника Б.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Оліферук Жанна Антонівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Оліферук Жанна Антонівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28 грудня 2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 419 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , видане 04.08.2026 Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України). Після реєстрації шлюбу позивачка взяла прізвище чоловіка – ОСОБА_4 . Під час шлюбу у подружжя народились спільні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 07 червня 2010 року) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 17 квітня 2013 року).

Зазначила, що причиною звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу для позивачки стала відсутність спільного господарства та подружніх відносини протягом останніх двох років, що призвело до втрати почуття любові, довіри та поваги до чоловіка. Бажання зберігати сім`ю у позивачки відсутнє. Вважає, що примирення між сторонами неможливе, оскільки ОСОБА_2 також цього не бажає. Відтак, позивачка прийняла остаточне рішення про звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, та як він втратив своє призначення, а його формальна реєстрація порушує її права.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить розірвати шлюб.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, причин його неподання суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв про надання строку для примирення чи інших процесуальних заяв від відповідача не надходило.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням (викликом) суд відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у ній матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши кожен із них окремо та в сукупності, а також проаналізувавши норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 04.08.2026, сторони зареєстрували шлюб 28.12.2007 у Нетішинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 419.

У шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 07.06.2010 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 17.04.2013.

Спору щодо визначення місця проживання дітей, їх утримання або участі батьків у їх вихованні в межах цієї справи не заявлено.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть та подружніх відносин не підтримують, шлюб втратив своє призначення та існує формально. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач зазначених обставин не спростував та наміру зберегти сім`ю не висловив.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із частиною першою статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Зважаючи на фактичне припинення сторонами шлюбних відносин, позицію позивачки щодо розірвання шлюбу та відсутність відомостей про намір відповідача зберегти сім`ю, суд вважає, що у наданні сторонам строку для примирення немає необхідності.

Суд враховує, що шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді обох із подружжя, а примушування одного з них до збереження шлюбних відносин не допускається.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, примирення та відновлення сімейних відносин є неможливими, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитимуть інтересам позивачки. Тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно із частиною другою статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Абзацом другим частини третьої статті 115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачкою понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачка надала підтвердження фактичної оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2200 грн., що підтверджено, договором про надання правничої допомоги від 07.08.2026 № 07.08/1, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 07.08.2026 № 00046.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2200 грн., а всього 3531,20 грн.

Керуючись статтями 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 24, 56, 105, 110–115 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Оліферук Жанна Антонівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 28.12.2007 у Нетішинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 419.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень, а всього - 3531 (три тисячі п`ятсот тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Сторони у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Базарник Б.І.