Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №670/610/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Єдиний унікальний номер № 670/610/26

Провадження № 1-кп/670/59/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі

головуючої – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 29.07.2026 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026243500000049 щодо обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, із вищою освітою, офіційно працюючого у ФГ «Садове-СВГ», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та одну малолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , депутатом не являється, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області у справі № 670/538/25 від 27 серпня 2025 року, яка набрала законної сили 9 вересня 2025 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Однак ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ч. 2 cт. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, будучи обізнаним про наявність щодо нього судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, маючи реальну можливість його виконати, однак свідомо ігноруючи встановлену заборону, 29.07.2026 близько 06 год. 09 хв.керував транспортним засобом марки «Renault» моделі «Kadjar» з д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Мудрого в селищі Віньківці Хмельницького району, Хмельницької області та був зупинений працівниками СРПП СПД № 1 ВнП № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення та просив призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн 00 коп.

Даючи пояснення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій, підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся. Пояснив, що судом він дійсно позбавлений права керування транспортними засобами, отримував копію відповідної постанови суду. Однак керував автомобілем, усвідомлюючи, що не має права це робити, оскільки його судом позбавлено права керування транспортними засобами. Повідомив, що призначений штраф за постановою суду сплатив добровільно. Просив призначити йому покарання у виді штрафу.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих його даних, які долучені до матеріалів кримінального провадження, а також роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку. Учасники судового провадження проти цього не заперечили, пояснили, що їм зрозуміл іположення ст. 349 та 394 КПК України.

Досліджені судом з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України докази суд вважає правдивими і достовірними, вони не суперечать один одному, підтверджують один одного і відповідають фактичним обставинам справи. Із урахуванням вказаного, а також того, що усі докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд приймає зазначені докази.

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 (п. 65) ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України докази, суд вважає,що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , доведене повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим у справі.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими (спеціальна превенція), так і іншими особами (загальна превенція). Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно зі ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченого, суд враховує, що обвинувачуваний вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про його особу, який одружений (а.п. 68), на утриманні має трьох дітей (а.п. 65-67), офіційно працює, виконав адміністративне стягнення у виді штрафу у справі про адміністративне правопорушення (а.п. 64), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 56, 57), раніше не судимий (а.п. 58), вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Визнаючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 обставиною, що пом`якшує його покарання, суд бере до уваги те, що щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання (постанова ВС у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19).

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до позиції Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.05.2020 (справа № 753/13972/17, провадження № 51-986км20), законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Враховуючи в сукупності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також зазначені вище обставини із урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, зважаючи на одноразове притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності та факт сплати накладеного адміністративного стягнення (штрафу) у значному розмірі, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп., оскільки саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому суд враховує думку Верховного Суду щодо призначення покарання, наближеного до мінімальної межі санкції статті, що відображена у постанові ВС від 13.09.2022 у справі № 686/24681/18 (провадження № 51-331км19): призначення основного покарання у виді позбавлення волі засудженому за вчинення кримінального правопорушення у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією цієї норми, не є м`яким з урахуванням, зокрема, конкретних обставин події та посткримінальної поведінки обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК; неодноразове вибачення перед потерпілими та їхніми родичами; добровільне часткове відшкодування шкоди, завданої потерпілим внаслідок вчиненого злочину, тощо.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ - відеозаписи із назвами «export-9v5j7», які містяться на оптичному носії інформації CVD-R диск 4.7 GB, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.

На підставі ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 1 ст. 382 КК України, керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 374-376, 392-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Речовий доказ - відеозаписи із назвами «export-9v5j7», які містяться на оптичному носії інформації CVD-R диск 4.7 GB, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд Хмельницької області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8