Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №951/526/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/526/26

Провадження №2/951/374/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

18 вересня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козова у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК» (далі також позивач, Банк) звернулося до Козівського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач, Позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № M35.34606.010801672 від 14.03.2024 у розмірі 175 917,33 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою отримання послуг АТ «ІДЕЯ БАНК» після проведення ідентифікації та верифікації клієнта 13.03.2024 між Банком та відповідачем було укладено Договір-Заяву № 1341856 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Даний договір підписано клієнтом цифровим власноручним підписом шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0, а Банком - шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника банку.

14.03.2024 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № M35.34606.010801672. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на фінансовий номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 . Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 139 999,00 грн зі сплатою 81 % річних, з поверненням кредиту, сплатою процентів та інших платежів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач вказує, що повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується доказами видачі кредиту. Проте відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, отриманий кредит у встановлений термін не повернув та не сплатив нараховані проценти, останню сплату/зарахування за кредитним договором здійснено 01.10.2025. У зв`язку з наведеним станом на 09.06.2026 у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 175 917,33 грн, яка складається з простроченого боргу - 133 537,38 грн та прострочених процентів - 42 379,95 грн.

З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплатив, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 10.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 28.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ «ІДЕЯ БАНК» у судове засідання не з`явилась, при цьому в позовній заяві міститься клопотання, згідно з яким остання просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечила.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, клопотань, заяв не подавав.

На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки із зазначенням дат судових засідань, які відповідач отримав, про що свідчать поштові відмітки, а одна повістка повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду вважається належним способом повідомлення учасника про судове засідання.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

За наведених вище обставин та відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд встановив, що 13.03.2024 АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 уклали Договір-Заяву № 1341856 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, відповідно до умов якого сторони узгодили порядок використання електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора (ОТР-пароля), що надсилається Банком на фінансовий номер клієнта та прирівнюється до власноручного підпису. Пунктом 1.4 Договору-Заяви клієнт надав згоду на використання власного номера телефону НОМЕР_1 як фінансового номера для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль.

14.03.2024 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № M35.34606.010801672. Відповідно до пунктів 1.1-1.7 кредитного договору Банк надав клієнту кредит на споживчі цілі на таких умовах: тип кредиту - мобільний-бонус; сума кредиту - 139 999,00 грн; процентна ставка - 81 % річних (фіксована); строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - по 14.03.2029 включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок № UA853363102909000100200873248, відкритий у Банку, відповідно до графіка щомісячних платежів (Додаток № 1 до договору).

Волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом, а саме ним було введено в мобільному додатку О.Bank 2.0 з фінансового номера СМС-повідомлення (ОТР-пароль 0878, отриманий від Банку з альфа-імені «IdeaBank»), що узгоджується з пунктом 1.4 Договору-Заяви № 1341856. Надсилання ОТР-пароля на фінансовий номер відповідача підтверджується витягом з Реєстру відправлених СМС-повідомлень, оформленого на виконання договору про надання послуг № 01/01122020 від 01.12.2020, укладеного між позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ», зі статусом доставлення «delivered». Етапи дистанційного підписання зафіксовано протоколом № M35.34606.010801672 від 14.03.2024 фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в О.Bank 2.0».

Пунктом 2 кредитного договору встановлено, що нанесенням електронного підпису під цим договором позичальник погоджується з тим, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) та Тарифи, які є його невід`ємною частиною, а також Графік щомісячних платежів (Додаток № 1 до договору) є невід`ємними складовими цього договору, та зобов`язується виконувати їх умови.

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту № M35.34606.010801672 від 14.03.2024, в якому зазначено контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 118,99 % та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача - 578 020,27 грн, а також Графік щомісячних платежів (Додаток № 1 до кредитного договору), яким передбачено 60 щомісячних платежів у розмірі 9 628,00 грн.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується платіжною інструкцією № 4535336 від 14.03.2024 на суму 139 999,00 грн з призначенням платежу «Видача кредиту згідно кредитного договору № M35.34606.010801672 від 14.03.2024».

Судом також встановлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Як вбачається з наданої в матеріалах справи виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2000 по 09.06.2026, останню сплату/зарахування за кредитним договором відповідачем здійснено 01.10.2025.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості станом на 09.06.2026 та детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № M35.34606.010801672 від 14.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.06.2026 становить 175 917,33 грн, з яких: прострочений борг - 133 537,38 грн, прострочені проценти - 42 379,95 грн.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору 03.02.2026 на адресу відповідача Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань № 12.4.2/M35.34606.010801672, згідно з якою АТ «ІДЕЯ БАНК» вимагало протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення цієї вимоги виконати зобов`язання за кредитним договором, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі за кредитним договором. Вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття; пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, що містять істотні умови договору. За частиною 2 статті 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства.

Оскільки спірний кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису, суд враховує наступне. Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію». Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до статті 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Аналогічні за змістом висновки щодо укладення кредитних договорів в електронній формі викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Судом встановлено, що кредитний договір № M35.34606.010801672 від 14.03.2024 підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора (ОТР-пароля), надісланого на його фінансовий номер, тобто в порядку, передбаченому наведеними нормами законодавства та умовами Договору-Заяви № 1341856 від 13.03.2024. Оскільки кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що відповідач погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, строку користування кредитом та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статей 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Судом встановлено, що спірний кредит є споживчим, а відповідачу до укладення договору надано паспорт споживчого кредиту з інформацією про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, що відповідає вимогам частини 3 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Дослідивши умови кредитного договору, суд не встановив у ньому несправедливих умов у розумінні наведеної норми. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами кредитного договору, такий правочин згідно зі статтею 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Питання про допустимість доказів вирішується відповідно до статті 78 ЦПК України. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку та є підтвердженням виконаних операцій. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Таким чином, надана Банком платіжна інструкція № 4535336 від 14.03.2024 підтверджує факт видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 139 999,00 грн, а виписка по особовому рахунку у сукупності з довідкою-розрахунком та детальним розрахунком заборгованості у повному обсязі підтверджують обставини користування відповідачем кредитними коштами та розмір заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-якого контррозрахунку відповідачем суду не надано.

На противагу наданим позивачем доказам відповідачем не надано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження виконання ним зобов`язань за кредитним договором або відсутності заборгованості.

Підсумовуючи викладене, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позовні вимоги АТ «ІДЕЯ БАНК» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № M35.34606.010801672 від 14.03.2024 у розмірі 175 917,33 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, статтями 11, 204, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованість у розмірі 175 917 (сто сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК», місцезнаходження: вул. Валова, 11, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв