Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №599/1333/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/1333/26

Номер провадження 3/599/292/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" вересня 2026 р.

Суддя Зборівського районного суду Тернопільської області

Іваницький О.Р.

розглянувши матеріали, які надійшли від які надійшли від відділення поліції №2 (м.Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05 вересня 2026 року близько 22 год. 50 хв. в с.Жабиня Тернопільського району керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. не маючи права керувати даним автомобілем, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 / за його відсутності, не порушив його право на захист.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пп.«а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп.2.4.«а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 ст.16 наведеного Закону встановлено, що водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та пред`являти їх для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

ОСОБА_1 05 вересня 2026 року близько 22 год. 50 хв. в с.Жабиня Тернопільського району керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. не маючи права керувати даним автомобілем, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.

Проте згідно ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч.2 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку в зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. ч.2 ст.247, 283-285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 Кодексу України закрити в зв`язку з недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Зборівського

районного суду О.Р.Іваницький