Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №466/7381/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7381/26

Провадження № 1-кп/466/892/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

учасники провадження

секретар ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження № 62023050010004947 від 16.12.2023 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби призваний за мобілізацією, в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», відповідно до ст.89 КК України не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у невстановлений досудовим слідством спосіб та час, однак не пізніше 17 червня 2026 року, не маючи відповідного дозволу, умисно, незаконно придбав конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати F-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, та модернізований уніфікований запал ручних гранат типу UZRGМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху.

При цьому, у конструкційному поєднанні корпус гранати F-1 із запалом типу UZRGM є осколковою оборонною ручною гранатою F-1, яка відповідно до висновку експерта відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.

B подальшому ОСОБА_6 незаконно зберігав конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати F-1 та модернізований уніфікований запал ручних гранат типу UZRGM, без мети збуту за адресою проживання: АДРЕСА_2 , до моменту його фактичного вилучення під час огляду місця події працівниками Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області 17.06.2026 в період часу з 12 год. 10 хв. до 12 год. 31 хв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Пояснив, що гранату забрав у друга, який поводив себе неадекватно, розібрав її, щоб не вибухнула випадково та заховав. У вчиненому розкаявся. Просив його суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №62023050010004947 від 16.12.2023 року.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину повністю та об`єктивно доведена, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги тяжкість вчиненого злочину, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який згідно ст.89 КК України не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання – щире каяття, обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.

Суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, за якою кваліфіковано злочин за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Суд враховує те, що відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 15.09.2026р. ОСОБА_4 , звільнений від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби. В цій частині кримінальне провадження щодо нього закрито. Зобов`язано ОСОБА_4 після набрання ухвалою суду законної сили, не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби. Цією ухвалою вирішено запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасувати після набрання ухвалою законної сили.

Призначаючи покарання за ч.1 ст.263 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, на підставі ст.ст.75 КК України слід звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ч.1 ст.76 КК України обов`язків.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави слід стягнути процесуальні витрати на залучення експерта.

Питання запобіжного заходу визначено ухвалою від 15.09.2026 року.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи холодної зброї №СЕ-19/114-26/16862-ВТХ від 19.06.2026 в сумі 1925,44грн.

Речові докази:

предмет, схожий на корпус до гранати типу «F1» на дні якої наявне маркування 1319G/03-24 PTF/01-24; предмет, схожий на підривач до гранати типу УЗРГМ на зовнішній частині важеля наявне маркування 1/72, на внутрішній частині наявне маркування ТК-2 – знищити;

рюкзак темного кольору із биркою на зовнішній стороні чорного кольору на якій наявний запис білого кольору «Wolfskin» - повернути ОСОБА_4 ;

оптичний компакт диск типу «DVD-R» марки «Verbatium» ємністю 4,7 гб, на якому знаходиться записана інформація, а саме два файли, які становлять собою файли формату mp3, тобто являються аудіо файлами, та відображають розмову оператора лінії «102» та особи, яка назвалась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вказані аудіо-записи – залишити при матеріалах кримінального провадження;

2 оптичні компакт диски типу «DVD-R» ємністю 4,7 гб, на яких знаходиться записана інформація, а саме 23 відео-файли, які становлять собою файли формату mp4, та відображають обслуговування працівниками УПП у Львівській області ДПП 17.06.2026 повідомлень на спец.лінію «102» «Інша подія» ЄО 16386 від 17.06.2026 (заявниця ОСОБА_7 ) та «Виявлення боєприпасів, зброї, вибухівки» ЄО 16391 від 17.06.2026 (заявниця ОСОБА_7 ), щодо доставлення ОСОБА_4 до КНП ЛОР «ЛОКПЛ» за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95, а також щодо виявлення в приміщенні сайни за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_4 спорядженого корпусу бойової гранати «F1» та запалу типу УЗРГМ, та вказані відеозаписи - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою без визначення застави ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 15 вересня 2026 року скасовано після набрання цією ухвалою законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вручити копію вироку засудженому та прокуророві.

Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_8