Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №337/4692/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.09.2026

Справа №337/4692/26

Провадження № 2/337/3286/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Ширіна С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «АЛЛО» про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 травня 2026 року в магазині «АЛЛО» ТОВ «АЛЛО» (за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 218) ним, було придбано робот-пилосос Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: НОМЕР_1 ) вартістю 17 999,00 грн. Факт купівлі товару підтверджується фіскальним чеком № 6983487393 від 30.05.2026 р. Товар було придбано у кредит за фінансовою програмою «Оплата частинами». Під час короткочасної експлуатації пристрою в межах встановленого гарантійного строку було виявлено прихований виробничий дефект програмноапаратного характеру, а саме: некоректна робота функції сушіння мопів (ганчірок) на док-станції. Дефект полягає у самовільному вимкненні вентилятора обдування приблизно через 5 годин безперервної роботи, попри встановлений у мобільному додатку режим тривалістю 10 годин. Внаслідок цього моли залишаються вологими, що призводить до появи неприємного запаху та унеможливлює безпечне використання пристрою за призначенням. 08.06.2026 р. (в межах 14-денного строку) пристрій разом із Заявою про повернення коштів було здано в магазин «АЛЛО» (прийняв заступник директора магазину Лукашов А.О., Акт № 2743-000302). ТОВ «АЛЛО» листом від 16.06.2026 р. за вих. № 668/NS повідомило, що наявність недоліку має бути підтверджена виключно авторизованим сервісним центром (АСЦ). 26.06.2026 р. АСЦ «РОБИМ ГУД» (м. Київ, замовлення № 119360) видав Акт виконаних робіт з висновком: «несправність не знайдено, пристрій працює штатно... в даній моделі немає сушіння мопів гарячим повітрям». Цим формулюванням АСЦ умисно проігнорував суть скарги, яка стосувалася таймера обдування холодним повітрям, а не температури повітря. 29.06.2026 р. під час отримання товару Позивачем було подано письмову заяву на ім`я Директора ТОВ «АЛЛО» про повну незгоду з висновками АСЦ та зазначено, що товар забирається виключно для фіксації дефекту в домашніх умовах. 30.06.2026 р. після повторної фіксації дефекту вдома, пристрій знову було передано до магазину «АЛЛО» з офіційною письмовою Заявою про розірвання договору купівлі-продажу на підставі виявлення істотного недоліку (прийняв заступник директора магазину ОСОБА_2 , 30.06.2026 р.). До заяви було додано повний матеріальний доказ — безперервний відеозапис роботи пилососа, що чітко підтверджує самовільне вимкнення через 5 годин. У відповідь ТОВ «АЛЛО» надіслало лист-відмову від 09.07.2026 р. за вих. № 805/NS разоміз Актом оцінки технічного стану АСЦ «РОБИМ ГУД» від 09.07.2026 р. (замовлення № 119789) з аналогічним формальним висновком: «несправність не виявлено». 14 липня 2026 року Позивачем через веб-сайт було направлено офіційну електронну Скаргу до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області щодо порушення прав споживача торговельною мережею ТОВ «АЛЛО» та ініціювання позапланової перевірки магазину Відповідача. III. Правове обґрунтування та розрахунок пені Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), виявлений дефект є істотним недоліком, оскільки після його виявлення та першого звернення до продавця (діагностики) він виявився знову з незалежних від споживача причин, що підтверджено відеозаписом. Відповідач та АСЦ свідомо не проводили безперервного тестування тривалістю понад 5 годин, що доводить формальність їхніх актів. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотного недоліку, споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону, за кожний день затримки виконання вимоги про повернення грошових коштів понад установлений строк (7 днів з моменту пред`явлення вимоги) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару. Вимогу про розірвання договору та повернення коштів заявлено Позивачем 30.06.2026 р. Законний строк виконання вимоги сплив 07.07.2026 р. Період прострочення становить з 08.07.2026 р. по 20.07.2026 р. (поточна дата Розрахунок пені: 17 999,00 грн ? 1% х 10 днів = 1 799,90 грн. (Сума неустойки підлягає перерахунку на день винесення судового рішення). Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають стягненню з Відповідача у разі задоволення позову. IV. Обґрунтування моральної шкоди Внаслідок протиправних дій Відповідача, що виявилися у тривалому ігноруванні законних вимог споживача, наданні формальних відписок та умисному затягуванні процесу, Позивачу було завдано значної моральної шкоди. Позивач змушений витрачати велику кількість особистого часу на численні звернення до магазину, складання скарг, ведення суперечок у месенджерах, де на нього чинився психологічний тиск погрозами стягнення плати за «платне зберігання» його ж майна. Через неможливість повноцінно користуватися придбаною дороговартісною технікою порушено звичний життєвий уклад Позивача, що призвело до тривалого емоційного стресу, нервового напруження та відчуття безпорадності перед недобросовісними діями великої торговельної мережі. Керуючись ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 23 Цивільного кодексу України, Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 4 000,00 грн. Просить суд: розірвати договір купівлі-продажу робота-пилососа Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: RBFEZS53801846), укладений 30 травня 2026 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО». Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» скасувати кредитні зобов`язання ОСОБА_1 за договором фінансового сервісу «Оплата частинами», укладеним для придбання вказаного товару, та забезпечити повернення фінансовій установі залишку кредиту для його повного закриття. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» повернути Позивачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі вартості товару - 17 999,00 грн, а также фактично сплачені щомісячні платежі за кредитним зобов`язанням на момент виконання рішення суду. Стягнути з Відповідача ТОВ «АЛЛО» на користь Позивача пеню за затримку виконання законних вимог у розмірі 1 799,90 грн. Стягнути з Відповідача ТОВ «АЛЛО» на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 4 000,00 грн. Стягнути з Відповідача ТОВ «АЛЛО» на користь Позивача всі понесені судові витрати (у разі їх наявності на момент розгляду справи).

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

19.08.2026 від представника відповідача на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого 30.05.20026 року Позивачем було придбано у ТОВ «АЛЛО» Робот-пилосос Roborock QR 798 White (IMEI 6931548313724) (далі – Товар), що підтверджується копією фіскального касового чека № 6983487393 від 30.05.2026 року, яка додана до позовної заяви. На момент продажу Відповідачем були дотримані вимоги Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 08.11.2007 № 104, – Позивачу була надана можливість оглянути, перевірити Товар та ознайомитись з його експлуатаційними властивостями. Отже, Позивач мав передбачене законодавством право оглянути Товар, перевірити його стан, комплектність, зовнішній вигляд та ознайомитися з його споживчими й експлуатаційними властивостями до моменту придбання. При цьому матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Відповідач будь-яким чином перешкоджав Позивачу в реалізації зазначеного права або відмовив йому в можливості оглянути чи перевірити Товар перед його придбанням. Таким чином, на момент продажу Відповідачем були дотримані вимоги Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, а Позивачу було забезпечено можливість оглянути Товар, перевірити його та ознайомитися з його властивостями. Відсутність будь-яких зауважень чи претензій з боку Позивача під час придбання Товару свідчить про те, що останній погодився з його зовнішнім виглядом, характеристиками та іншими властивостями, а відтак добровільно прийняв рішення про придбання саме цього Товару. Отже, на момент придбання товару у Позивача не було жодних претензій до товарного або зовнішнього вигляду Товару, що свідчить про відсутність зафіксованих зауважень. Цей факт не спростовується Позивачем у позовній заяві. Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Таким чином, після придбання товару та його отримання без претензій та зауважень Позивач набув право власності на нього, а отже, ризик випадкового його пошкодження перейшов до нього як до власника. Звертаємо увагу Суду, що у постанові Верховного Суду від 23.07.2018 року по справі № 127/1010/17 вказано, що відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього. Отже, як зазначив Верховний Суд у Постанові від 23.07.2018 року по справі №127/1010/17 правове значення для правильного вирішення справи має не факт наявності чи відсутності наданої продавцем гарантії щодо якості товару, а час (момент) виявлення покупцем недоліків товару – до чи після його передання покупцеві. Таким чином, із системного аналізу положень статей 323, 334, 668, 679 Цивільного кодексу України, положень Закону України «Про захист прав споживачів», а також правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.07.2018 у справі № 127/1010/17, вбачається, що після передання Товару Позивачу та його прийняття без будь-яких зауважень чи претензій останній набув право власності на Товар, а разом із ним і ризик випадкового пошкодження такого майна. При цьому законодавство розмежовує приховані недоліки товару, які не могли бути виявлені покупцем під час його прийняття, та очевидні дефекти, що можуть бути встановлені шляхом звичайного візуального огляду. Саме щодо прихованих недоліків на продавця може покладатися обов`язок доведення того, що вони виникли після передання товару покупцеві. Водночас у випадку наявності очевидних дефектів, які покупець мав реальну можливість виявити під час прийняття товару, але не скористався таким правом, тягар доведення того, що такі недоліки існували на момент передання товару, покладається на самого покупця. У даній справі Позивач мав повну та реальну можливість оглянути Товар перед його придбанням та отриманням, перевірити його зовнішній стан, цілісність та відсутність видимих пошкоджень. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що працівники ТОВ «Алло» перешкоджали Позивачу в реалізації такого права або відмовили йому в огляді Товару. Більше того, під час придбання та отримання Товару Позивач не висловлював будь-яких зауважень щодо його стану, зовнішнього вигляду чи якості, що підтверджує прийняття ним Товару як такого, що відповідає його вимогам та умовам договору купівлі-продажу. Посилання Позивача на наявність істотного недоліку не підтверджує автоматично факт існування такого недоліку на момент передання Товару. Однак матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що заявлений Позивачем недолік існував на момент передачі Товару або виник з вини Відповідача чи виробника. Так само відсутні докази, які б виключали можливість виникнення такого пошкодження вже після передання Товару Позивачу, коли ризик його випадкового пошкодження перейшов до останнього як власника майна. За таких обставин Позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для застосування наслідків, встановлених статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтею 678 Цивільного кодексу України, зокрема для розірвання договору купівлі-продажу та повернення вартості Товару. Відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню. 2. У позовній заяві зазначається, що придбаний товар був неналежної якості. Такі твердження є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, враховуючи таке. Так, придбаний Позивачем товар повністю відповідає всім вимогам щодо якості та безпеки, встановленим чинним законодавством, виходячи із наступного. Основним документом, що регламентує порядок підтвердження відповідності продукції критеріям якості та безпечності на території України, є Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» Положеннями ст. 1 Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності. Так, у частині 1 статті 11 вищезазначеного Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» вказано, що продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції. Звертає увагу суду, що до відзиву надається Декларація про відповідність від 15 квітня 2026 року, яка підтверджує факт того, що Товар не становить ризику для здоров`я або безпеки людей, або іншим аспектам захисту суспільних інтересів та відповідає національним стандартам та встановленому в України технічному регламенту. Таким чином, переданий Позивачеві товар був належної якості та відповідав усім вимогам чинного законодавства України. Доцільно буде зазначити, що орган, який видав вищевказаний сертифікат про відповідність є третьою стороною, незалежною від організації або обладнання, яке він оцінив. Органи з оцінки відповідності провадять свою діяльність з оцінки відповідності з високим ступенем професіоналізму та необхідною технічною компетентністю в конкретній сфері. Так, вони мають у своєму розпорядженні: кваліфікований та досвідчений персонал для виконання завдань з оцінки відповідності; описи процедур для кожного виду обладнання, відповідно до яких проводиться оцінка відповідності із забезпеченням прозорості та здатності відтворення таких процедур. Орган з оцінки відповідності має відповідний порядок дій і процедури, які виконуються ним або як призначеним органом, або під час інших видів діяльності; процедури для провадження діяльності, які належним чином враховують розмір підприємства, сектор діяльності, структуру, ступінь технологічної складності обладнання, масовість або серійність процесу виробництва. Як зазначено у статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»: оцінка відповідності - процес доведення того, що задані вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані; підтвердження відповідності - видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, що виконання заданих вимог було доведене; презумпція відповідності - припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про те, що продукція, пов`язаний з нею процес або метод виробництва чи інший об`єкт відповідає вимогам відповідного технічного регламенту, що визначені в ньому, а орган з оцінки відповідності відповідає спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган) чи визнаних незалежних організацій. Якщо би не було дотримано суттєвих вимог або вимог, наведених у відповідних стандартах з переліку національних стандартів чи технічних специфікаціях, орган не видавав би документ на оцінену систему якості, а саме не було би видано зазначений вище сертифікат. Таким чином, наданий сертифікат підтверджує належну якість товару, який було придбано Позивачем у ТОВ «АЛЛО». В свою чергу, Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що на момент придбання товар був неналежної якості. Вищевикладене свідчить про необґрунтованість тверджень Позивача, що придбаний ним товар був неналежної якості. Стосовно тверджень Позивача щодо наявності в товарі істотного недоліку 1. У своїй позовній заяві Позивачем зазначається, що йому було протиправно відмолено у повернені коштів, а Відповідачем не враховано вимоги ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) та наявність в товарі істотного недоліку. Не можемо погодитись з таким твердженням Позивача. Так, Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» – у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати, зокрема, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач має право вимагати від продавця або виробника, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми чи заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника). Згідно з вищевказаною статтею вимога споживача щодо повернення сплаченої за товар грошової суми, задовольняється не при будь-якій поломці, а саме в разі виявлення істотного недоліку товару. Згідно з п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. З огляду на вищевикладене, для заміни товару на аналогічний потрібно, щоб недолік у товарі мав сукупність ознак, вказаних у першому абзаці цього пункту та принаймні одну з ознак "а", "б" чи "в". Разом з тим, частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків (будь-яких, в тому числі і неістотного характеру), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має, зокрема, право на безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк. Вирішення питання щодо наявності чи відсутності недоліку товару, його характеру, причин виникнення та можливості віднесення такого недоліку до гарантійного випадку належить до компетенції уповноваженого (авторизованого) сервісного центру виробника товару, а не ТОВ «АЛЛО». Саме спеціалісти сервісного центру володіють необхідними спеціальними знаннями, технічними навичками, відповідним діагностичним обладнання та повноваженнями виробника для проведення професійної технічної діагностики товару та встановлення причин винекнення несправностей. Такий підхід узгоджується і з положеннями Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 28.11.2023, відповідно до якого сервісний центр є суб`єктом господарювання, що виконує роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) та/або здійснює гарантійну заміну товарів відповідно до договору з виробником, або представництво чи філія, утворені виробником з цією метою. Отже, саме висновок авторизованого сервісного центру є належним технічним документом, на підставі якого можуть бути встановлені обставини щодо причин виникнення несправності, наявності або відсутності виробничого дефекту та належності випадку до гарантійних зобов`язань виробника. Крім того, відповідно до законодавства обов`язок продавця здійснити заміну товару або повернення сплачених за нього коштів виникає лише за умови встановлення наявності істотного недоліку товару, який виник з вини виробника та підтверджений відповідними документами уповноваженого сервісного центру. Сам факт звернення споживача зі скаргою на роботу товару не створює для продавця безумовного обов`язку здійснити повернення коштів чи заміну товару без проведення належної технічної діагностики. 2. За приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. №2529-IX (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон України «Про захист прав споживачів») споживачі зобов`язані перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару – до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару – застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду. Отже, зазначеною нормою закону на споживача покладається обов`язок не лише ознайомитися з правилами експлуатації товару, але й неухильно дотримуватися їх протягом усього періоду користування товаром. Метою такого законодавчого регулювання є забезпечення належного та безпечного використання продукції, а також недопущення виникнення пошкоджень, спричинених порушенням встановлених виробником правил експлуатації, зберігання або транспортування товару. При цьому матеріалами справи підтверджується, що після придбання товару Позивач фактично розпочав його експлуатацію, що прямо зазначено у позовній заяві. Відтак слід дійти висновку, що Позивач отримав товар, прийняв його, розпочав його використання та був належним чином ознайомлений з умовами експлуатації і гарантійного обслуговування, викладеними в документації виробника. Відповідно до вимог частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, в першу чергу має право на проведення безоплатного гарантійного ремонту. Отже, саме гарантійний ремонт є первинним та основним способом захисту прав споживача у випадку виявлення недоліків товару в межах гарантійного строку Так, Позивач двічі звертався до Відповідача із заявами про передачу товару до сервісного центру для проведення діагностики та можливого подальшого ремонту. На виконання зазначеної заяви Відповідач належним чином та в повному обсязі виконав вимогу Позивача, прийняв товар від Позивача та передав його до визначеного виробником авторизованого сервісного центру, який є уповноваженим суб`єктом для проведення відповідної технічної діагностики та вирішення питання щодо гарантійного обслуговування. Як вже зазначалося вище послуги з гарантійного обслуговування представляються не Продавцем товару, а авторизованим сервісним центром виробника товару, відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 2 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 28.11.2023 року. Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України, придбаний товар направляється до сервісного центру виробника товару з метою його діагностики та можливого подальшого ремонту. При цьому спеціалісти сервісних центрів мають спеціалізовані технічні знання, навички, вміння та спеціальне обладнання для визначення недоліку в товарі (його наявності або відсутності) та характеру недоліку (істотний чи неістотний). За результатом обох звернень, авторизованим сервісним центром було проведено детальну діагностику товару, за результатом яких складено акт виконаних робіт від 26.06.2026 року № 119360 та від 09.07.2026 року № 119789, копії яких додано до позовної заяви. Авторизованим сервісним центром виробника товару зазначено, що за результатом проведеного тестування недолік не виявлено. Пристрій працює штатно, а також наголошено, що в придбаній моделі пилососа немає функції сушіння мопів (тряпок) гарячим повітрям. Відповідно до технічних характеристик товару, сушіння мопів (тряпок) у даній моделі відбувається шляхом обдування повітрям без підігріву, протягом фіксованого проміжку часу, після чого функція автоматично вимикається. Інструкція з експлуатації товару не містить положень про сушіння мопів гарячим повітрям та не передбачає безперервної роботи функції сушіння понад встановлений виробником час. Відповідно, припинення роботи функції сушіння через визначений проміжок часу відповідає штатному режиму роботи пристрою і не є ознакою несправності. Звертаємо увагу Суду, що виробником і Продавцем товару ніколи не заявлялось, що сушіння мопів (тряпок) повинно відбуватись протягом 10 годин, як стверджує Позивач. Під час дослідження офіційного мобільного додатку (посилання на яке наявне на офіційному сайті виробника: https://global.roborock.com) було виявлено, що виробник пропонує три режими сушіння: 2 години (для сухого середовища в приміщенні); 3 години (для відносно вологого середовища в приміщенні); 4 години (для прибирання під час сезону дощів у країнах Східній Азії, для вологого середовища південного регіону Китаю та для прибирережних регіонів). Отже, виробник не передбачає сушіння мопів (тряпок) протягом 10 годин та пропонує на вибір три режими сушіння з максимальним часом у 4 години (відповідні скріншоти з мобільного додатку додаються). Враховуючи викладене, авторизованим сервісним центром виробника не було виявлено недоліку або істотного недоліку в роботі придбаного товару. Навпаки, авторизований сервісний центр підтвердив, що придбаний товар працює штатно. Крім цього, Відповідачем на звернення Позивача надавались письмові відповіді з додатковими роз`ясненнями щодо проведених робіт та вимог чинного законодавства України, що підтверджується листами від 16.06.2026 року № 668/NS, від 09.07.2026 року № 805/NS та від 24.07.2026 року № 856/ТР, копії яких додано до позовної заяви. Водночас Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував висновки авторизованого сервісного центру або підтверджував наявність у товарі виробничого дефекту чи істотного недоліку. За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що недолік в Товарі виник з вини Відповідача, а тому відсутні й підстави для задоволення вимог Позивача щодо повернення коштів за придбаний товару. Стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі 4 000, 00 грн. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладання, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Під поняттям «шкода» в розумінні Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» розуміється – завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект. Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди, передбачене абз. 5 ч. 1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», може бути реалізовано в разі, якщо продукція з недоліком завдала шкоди життю, здоров`ю або майну потерпілого. Однак у даній справі Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що внаслідок дій або бездіяльності Відповідача було завдано Позивачу шкоду його життю, здоров`ю чи майну. Так само відсутні будь-які докази того, що придбаний Товар становив небезпеку для життя чи здоров`я Позивача, спричинив каліцтво, інше ушкодження здоров`я, пошкодження іншого майна Позивача або будь-які інші наслідки, з якими закон пов`язує виникнення права на відшкодування моральної шкоди у сфері захисту прав споживачів. Крім того, матеріалами справи не підтверджується факт порушення Відповідачем прав Позивача. Навпаки, Відповідач належним чином виконав свої обов`язки продавця, надав Позивачу можливість оглянути Товар до його придбання, передав Товар без зауважень з боку Позивача та діяв відповідно до вимог чинного законодавства України. Відтак відсутня протиправна поведінка Відповідача як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння моральної шкоди. Більше того, Позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували сам факт моральних страждань, їх характер, інтенсивність, тривалість та причинний зв`язок із діями Відповідача. Наведені у позовній заяві твердження мають виключно декларативний характер та не підтверджені жодними належними доказами. Отже, враховуючи відсутність доказів порушення прав Позивача, відсутність доказів заподіяння шкоди життю, здоров`ю або майну Позивача, недоведеність факту моральних страждань та причинного зв`язку між ними і діями Відповідача, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц, вимога про стягнення з ТОВ «Алло» моральної шкоди є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Стосовно попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які ТОВ «АЛЛО» понесло і які очікує понести у відповідності до частини 1 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України ТОВ «АЛЛО» повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи включає в себе витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн. в суді першої інстанції та у розмірі 10 000, 00 грн. у випадку розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Відповідні підтверджуючі документи щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть додані у порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України. У разі понесення додаткових судових витрат, ТОВ «АЛЛО» буде заявлено відповідне клопотання про збільшення розміру понесених судових витрат. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» у повному обсязі. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

20.08.2026 позивачем через систему «Електронний суд» надано відповідь на відзив на позовну заяву в які позивач зазначає що представник відповідача (адвокат Степанов М.С.) робить суб`єктивне твердження про те, що позовні вимоги Позивача «є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню». Обґрунтовуючи цю думку, Відповідач зазначає, що Позивач оглянув товар при купівлі 30.05.2026 р., не висловив претензій, а тому набув право власності та всі ризики. На підтвердження цього Відповідач посилається на норми статей 323, 334, 668 ЦК України та Постанову Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі № 127/1010/17. Позивач вважає за необхідне вказати суду на повну безпідставність та умисну підміну понять: Відповідач намагається застосувати норми права, які регулюють правовідносини щодо механічних (зовнішніх) пошкоджень речі, до спору, який стосується внутрішнього програмно-апаратного збою техніки. Об`єктом спору є прихований дефект: таймер функції сушіння мопів на док-станції самовільно припиняє роботу пристрою (вимикає вентилятор обдування) задовго до фактичного закінчення встановленої програми сушіння (на 6, 8 або 10 годин), повністю ігноруючи та скидаючи задані користувачем в офіційному мобільному додатку часові режими. Такий дефект є класичним прихованим недоліком. Жоден споживач не здатний виявити збій багатоводного таймера сушіння шляхом «візуального огляду» на касі в момент купівлі. На аркуші 4 Відзиву адвокат Відповідача сам зазначає: «Саме щодо прихованих недоліків на продавця може покладатися обов`язок доведення того, що вони виникли після передання товару покупцеві». Позивач повністю погоджується з цим. Оскільки дефект таймера є прихованим, то за правилами ч. 2 ст. 679 ЦК України, саме на ТОВ «АЛЛО» покладається процесуальний тягар доведення відсутності виробничого браку або наявності вини споживача. Проте жодних доказів вини Позивача у збої програмного забезпечення Відповідач суду не надав. 3. Щодо посилання Відповідача на «Декларацію про відповідність» як на доказ належної якості товару На аркушах справи 5 та 6 Відзиву представник Відповідача посилається на Декларацію про відповідність від 15 квітня 2026 року, на основі якої робить хибний висновок, що «переданий Позивачеві товар був належної якості». Декларація про відповідність технічним регламентам є загальним документом, який підтверджує безпечність конкретної модельної лінійки або серії пристроїв при випуску в обіг. Цей документ жодним чином не засвідчує відсутність одиничного прихованого виробничого або програмного браку в Окремому Конкретному Екземплярі товару, який було продано Позивачу. Наявність загальної декларації відповідності на модель Roborock не виключає виникнення апаратного або програмного збою таймера обдування в конкретному купленому Позивачем пристрої. Якби наявність технічних декларацій апріорі гарантувала повну відсутність дефектів у кожній одиниці техніки, інститути гарантійного ремонту та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» втратили б будь-який юридичний сенс. Відтак, посилання Відповідача на Декларацію є абсолютно безпідставним. 4. Щодо спростування актів АСЦ «РОБИМ ГУД» та фіктивних «скріншотів» додатка для азіатського ринку На аркушах справи 6–9 Відзиву Відповідач зазначає, що АСЦ двічі проводив тестування пристрою та не виявив недоліків, а також посилається на глобальний сайт виробника (roborock.com) та додає скріншоти мобільного додатка, де відображені опції сушіння тривалістю виключно 2, 3 та 4 години (для Китаю та Східної Азії). На основі цього Відповідач стверджує, що виробник ніколи не передбачав режимів сушіння понад 4 години. Ці твердження Відповідача є абсолютно неправдивими та повністю спростовують його ж власну лінію захисту: По-перше, представник Відповідача надав суду скріншоти інтерфейсу мобільного додатка, що налаштований на азіатський регіон. Проте Позивач придбав офіційний товар в Україні для європейського ринку. В офіційній прошивці та додатку Roborock для європейського регіону виробником закладено часові режими сушіння саме на 6, 8 та 10 годин. Після проведення повторного фіктивного ремонту Позивач правомірно відмовився забирати пристрій, оскільки прихований дефект усунутий не був, що згідно із Законом дає Позивачу право вимагати розірвання договору. Відтак, робот-пилосос наразі перебуває в утриманні Відповідача. Маючи повний доступ до пристрою Позивача, ТОВ «АЛЛО» мало процесуальну можливість підключити саме цей конкретний екземпляр техніки до мобільного додатка та надати суду реальний скріншот інтерфейсу налаштувань саме цього пристрою. Натомість Відповідач надав суду загальні скріншоти з мережі Інтернет для азіатського ринку. Це беззаперечно свідчить про те, що Відповідач умисно приховує від суду реальні технічні характеристики придбаного Позивачем товару. По-друге, наданий Позивачем безперервний відеозапис повністю фіксує дефект та спростовує позицію Відповідача. На відеофіксації чітко задокументовано: Позивач відкриває додаток, де відображається статус, що процес сушіння триває і за таймером залишилося ще понад 2 години роботи. При цьому сама док-станція вже повністю мовчить і вентилятор самовільно вимкнувся (приблизно після 4 годин роботи). Проста математика доводить: якщо пристрій відпрацював близько 4 годин, а таймер зворотного відліку показує, що залишилося ще більше 2-х годин, то загальна тривалість встановленої програми складала щонайменше 6 годин. Це наочно доводить, що в додатку Позивача існують режими тривалістю понад 4 години (6, 8 або 10 годин), а пристрій має очевидний критичний програмний збій, оскільки вентилятор зупиняється до повного вичерпання часу на внутрішньому таймері додатка. Акти АСЦ є фіктивними, оскільки сервісний центр жодного разу не проводив безперервного тестування техніки протягом 4-6 годин поспіль. 5. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди та звільнення від сплати судового збору На аркушах справи 10–13 Відзиву представник Відповідача стверджує про безпідставність стягнення моральної шкоди та зазначає, що Позивач мав сплатити судовий збір за цю вимогу, посилаючись на застарілу судову практику 2012-2016 років. Ці твердження повністю суперечать актуальним правовим позиціям Верховного Суду. Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, споживачі звільняються від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за ВСІМА позовними вимогами, що випливають із порушення їхніх прав як споживачів, зокрема і за вимогами про відшкодування моральної шкоди. Також Велика Палата у цій же постанові зазначила, що моральна шкода за порушення прав споживача підлягає стягненню у разі будь-якого порушення договору продавцем (незалежно від наявності шкоди життю чи здоров`ю). 6. Щодо витрат Відповідача на професійну правничу допомогу та клопотання про їх повне відхилення Відповідно до викладеного у Відзиві, Відповідач просить суд стягнути з Позивача 5 000 грн витрат на послуги адвоката Степанова М.С. Позивач категорично заперечує проти задоволення цієї вимоги та просить суд повністю відмовити у взисканні цих коштів з огляду на наступне: По-перше, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони або сторона необґрунтовано затягувала розгляд справи, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення справи. ТОВ «АЛЛО» умисно проігнорувало законні досудові претензії споживача, змусило Позивача звернутися до суду, а потім грубо пропустило 15-денний процесуальний строк на подання відзиву. Будь-які витрати Відповідача є прямим наслідком його власної недобросовісної поведінки. По-друге, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг. Дана справа розглядається в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Адвокат Степанов М.С. не брав участі в судових засіданнях, не витрачав часу на судові засідання та дорогу, а підготував виключно один шаблонний документ (відзив), текст якого на 80% складається з загальних неконкретних цитат законодавства та практики 2012-2018 років, які не стосуються суті спору. Заявлена сума у 5 000 грн є штучно завищеною, абсолютно неспівмірною та не відповідає критеріям розумності витрат. По-третє, Відповідачем не надано суду належного детального опису робіт (почасового розрахунку), виконаних адвокатом, та доказів реального понесення цих витрат саме в межах цієї справи, що згідно з практикою Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні заяви ТОВ «АЛЛО» про стягнення з Позивача 5 000 грн витрат на правничу допомогу відщмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 30 травня 2026 року в магазині «АЛЛО» ТОВ «АЛЛО» (за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 218) позивачем було придбано робот-пилосос Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: НОМЕР_1 ) вартістю 17 999,00 грн. що підтверджується фіскальним чеком № 6983487393 від 30.05.2026 р. строк гарантії - 1рік.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням найманого працівника.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, а також відшкодування майнової та моральної шкоди.

Також, згідно з ч. 1 ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Крім того, ч. 1 ст. 708 ЦК України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Судом встановлено, що 08.06.2026 позивач звернувся до ТОВ «АЛЛО» , з заявою про проведення експертизи робот-пилососа Roborock QR 798 White сервісним центором, оскільки ним було було виявлено у ньому недолік, а саме під час короткочасної експлуатації пристрою в межах 14-денного строку ним було виявлено істотний технічний недолік та прихований дефект виробничого (програмно- апаратного) характеру. А саме: некоректна робота функції сушіння мопів (ганчірок) на док-станції та повна розсинхронізація з мобільним додатком. У додатку відображаються нетипові режими сушіння (6. 8. 10 годин), а сам вентилятор док-станції фізично вимикається вже після 5 годин роботи, при цьому додаток продовжує зворотний відлік часу сушіння Це унеможливлює нормальне та безпечне використання пристрою, а також свідчить про програмний збій або невідповідність прошивки док-станції та регіональних стандартів додатка. Крім того, товар має ознаки пристрою, що не призначений для офіційного продажу на території України (азіатська версія із неофіційним програмним забезпеченням), про що його не було попереджено під час покупки.Також просив розірвати договір купівлі-продажу та повернути йому сплачені грошові кошти у сумі 17999,00 грн.

16.06.2026 ТОВ «АЛЛО» листом за вих. № 668/NS повідомило, що наявність недоліку має бути підтверджена виключно авторизованим сервісним центром (АСЦ).

26.06.2026 р. АСЦ «РОБИМ ГУД» (м. Київ, замовлення № 119360) видав Акт виконаних робіт з висновком: «несправність не знайдено, пристрій працює штатно... в даній моделі немає сушіння мопів гарячим повітрям».

30.06.2026 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу на підставі виявлення істотного недоліку (прийняв заступник директора магазину ОСОБА_2 , 30.06.2026 р.).

Згідно листа ТОВ «АЛЛО» від 09.07.2026 р. за вих. № 805/NS позивачу направлено Акт оцінки технічного стану АСЦ «РОБИМ ГУД» від 09.07.2026 р. (замовлення № 119789) з висновком: «несправність не виявлено».

Відповідно до відеозапису наданого позивачем вбачається що позивач відкриває додаток, де відображається статус, що процес сушіння триває і за таймером залишилося понад 2 години роботи, вентилятор самовільно вимкнувся, док-станція не працює.

За ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 678 ЦК України у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно з ч. 3 ст. 8 даного Закону вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Як встановлено судом, позивач звернувся до продавця товару протягом гарантійного строку із вимогою про розірвання договору та повернення коштів за товар до ТОВ «АЛЛО», оскільки користуватися роботом-пилососом було неможливо через істотні недоліки.

За ч. 12 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник зобов`язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.

Тобто, відповідач має право і можливість вирішити з виробником або його представником питання щодо відшкодування понесених продавцем збитків в разі задоволення вимог споживача.

Так, згідно з п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, право на заміну товару або розірвання договору купівлі-продажу товару виникає у споживача за умови виявлення саме істотного недоліку протягом гарантійного строку, який виник з вини виробника товару. При цьому, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: робити неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, бути таким, що виник з вини виробника товару, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин та має бути наділеним хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами «а» - «в» п. 12 ч. 1 ст. 1Закону України «Про захист прав споживачів» у сукупності. Жодна із вказаних ознак сама по собі не може свідчити про наявність істотного недоліку у товарі та бути підставою для заміни товару.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що на момент придбання товар був неналежної якості. Вирішення питання щодо наявності чи відсутності недоліку товару, його характеру, причин виникнення та можливості віднесення такого недоліку до гарантійного випадку належить до компетенції уповноваженого (авторизованого) сервісного центру виробника товару, а не ТОВ «АЛЛО». Саме спеціалісти сервісного центру володіють необхідними спеціальними знаннями, технічними навичками, відповідним діагностичним обладнання та повноваженнями виробника для проведення професійної технічної діагностики товару та встановлення причин винекнення несправностей. Отже, саме висновок авторизованого сервісного центру є належним технічним документом, на підставі якого можуть бути встановлені обставини щодо причин виникнення несправності, наявності або відсутності виробничого дефекту та належності випадку до гарантійних зобов`язань виробника. За результатом обох звернень, авторизованим сервісним центром було проведено детальну діагностику товару, за результатом яких складено акт виконаних робіт від 26.06.2026 року № 119360 та від 09.07.2026 року № 119789. Авторизованим сервісним центром виробника товару зазначено, що за результатом проведеного тестування недолік не виявлено. Пристрій працює штатно, а також наголошено, що в придбаній моделі пилососа немає функції сушіння мопів (тряпок) гарячим повітрям. Відповідно до технічних характеристик товару, сушіння мопів (тряпок) у даній моделі відбувається шляхом обдування повітрям без підігріву, протягом фіксованого проміжку часу, після чого функція автоматично вимикається. Інструкція з експлуатації товару не містить положень про сушіння мопів гарячим повітрям та не передбачає безперервної роботи функції сушіння понад встановлений виробником час. Відповідно, припинення роботи функції сушіння через визначений проміжок часу відповідає штатному режиму роботи пристрою і не є ознакою несправності.

Згідно з положенням, передбаченим ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Вказане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виробнику).

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару; чи мало місце заподіяння шкоди, що завдана життю, здоров`ю або майну споживача.

У випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Однак, суд критично оцінює твердження відповідача, зазначене у відзиві, оскільки необхідність проведення незалежної експертизи товару виникає за наявності спору між продавцем та споживачем щодо виникнення недоліку товару. В той же час, відповідач по справі не надавав позивачу пропозицію проведення незалежної експертизи.

Більш того, у заяві від 08.06.2026 позивач зазначив, що не заперечує проти проведення експертизи.

Крім того, враховуючи, що обов`язок доказування вказаних обставин у справах цієї категорії покладається саме на продавця, а тому він має бути зацікавлений у проведенні експертизи.

Отже, товар, а саме робот-пилосос Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: RBFEZS53801846), вартістю 17999 грн , є неналежної якості, АСЦ «РОБИМ ГУД» , яка його досліджувала не є експертною установою, а її висновок - не є висновком експертизи, обов`язковість якої передбачена Законом України «Про захист прав споживачів», а тому не є належним та допустимим доказом того, що були відсутні недоліки товару

Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу робота-пилососа Roborock QR 798 White укладеного 30 травня 2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЛО» підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про повернення вартості товару у розмірі 17999,00 грн є похідними від позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу товару, то зазначені позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо повернення фактично сплаченних щомісячних платежів за кредитним договором зобов`язанням на момент виконання рішення суду задоволенню не підлягають оскільки позивачем не надано суду копії вказаного кредитного договору (договору фінансового сервісу), довідки про розмір заборгованості, виписки за рахунком, суми здійснених платежів.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ТОВ «АЛЛО» скасувати кредитні зобов`язання ОСОБА_1 за договором фінансового сервісу «Оплата частинами», укладеним для придбання вказаного товару, та забезпечити повернення фінансовій установі залишку кредиту для його повного закриття, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем заявлено вимоги про скасування його кредитних зобов`язань за договором фінансового сервісу "Оплата частинами", укладеним для придбання товару, та зобов`язання ТОВ "АЛЛО" забезпечити повернення залишку кредиту фінансовій установі. Проте, в порушення вимог ст. 76-80 ЦПК України, позивачем не надано суду копії вказаного кредитного договору (договору фінансового сервісу), довідки про розмір заборгованості, виписки за рахунком або будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення такого договору, його умов, розміру отриманого кредиту та суми здійснених платежів. Клопотань про витребування вказаних доказів позивач суду не заявляв. За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити обсяг прав та обов`язків сторін за кредитним зобов`язанням, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за затримку виконання вимог у розмірі 1 799,90 грн. на підставі ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» суд відхиляє з огляду на таке.

Норми ст.12 ЗУ «Про захист прав споживачів» регулюють виключно правовідносини, що виникають у разі укладення договору поза торгівельними або офісними приміщеннями.

Натомість спір між сторонами стосується поверненя коштів за товар неналежної якості (робот-пилосос), придбаний на загальних умовах роздрібної торгівлі , що регулюється спеціальною нормою –ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Частина 9 ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає нарахування пені в розмірі 1% вартості товару виключно за затримку усунення недоліків або затримку надання товару з обмінного фонду і не поширюється на випадки просторчення повернення коштів при розірванні договору .

За таких обставин застосування ч.9 ст.12 ЗУ «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин є помилковим а вимога про стягнення пені –безпідставною та такою що задоволенню не підлягає.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Позивач в позовній заяві зазначив, що протиправними діями відповідача моральному здоров`ю позивача спричинено значної шкоди, що виразилося в постійний психологічний стрес, нервове напруження, постійне складання скарг, неможливість повноцінно користуватися придбаною технікою, порушення звичного життєвого укладу.

Враховуючи характер та тривалість моральних страждань, пов`язаних із систематичним порушенням ТОВ «АЛЛО» прав позивача як споживача, час, витрачений на багаторазові звернення до сервісних центрів та продавця, тривалу відсутність можливості користуватися товаром за його прямим призначенням, керуючись принципами розумності та справедливості, просить суд стягнути моральну шкоду у сумі 4 000 грн.

Відтак, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами заявлений ним розмір моральної шкоди у 4 000,00 грн та належною та достатньою сатисфакцією моральної шкоди з огляду на обставини у цій справі є сума в 1000,00 грн.

Під час прийняття Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 1331 грн 20 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу роботу-пилососа Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: RBFEZS53801846) від 30.05.2026 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (код ЄДРПОУ: 30012848) та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (код ЄДРПОУ: 30012848) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 17 999 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок), що становлять вартість роботу-пилососа Roborock QR 798 White (серійний номер: 6936905901682, серійний номер IMEI: НОМЕР_1 ) .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (код ЄДРПОУ: 30012848) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 1 000 грн 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копінок), як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (код ЄДРПОУ: 30012848) 1331грн 20 коп. в дохід держави.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.А.Ширіна