Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №301/2096/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2096/26

2/301/1525/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Коллект Центр» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року в сумі 27381 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 було укладено Договір №102120928 (далі – Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн.

Відповідно до п.1.5.2. Кредитного договору, проценти за користування кредитом 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п.1.6. Кредитного договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.

Відповідно до Розділу 2 Кредитного договору сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Договір передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитним коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 4000 грн.

17 грудня 2021 року було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року.

10 січня 2023 року було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, заборгованість за кредитним договором не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на день формування позовної заяви становить 27381 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3240 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 22981 грн.; заборгованість за комісіями – 1160 грн.

Позивач ТОВ «Коллект Центр» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року в сумі 27381 грн. та судові витрати на загальну суму 15662,40 грн., з яких 2662,40 грн. – сплачений судовий збір, 13000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Костіна Н.В., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно прохальної частини позовної заяви просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.12,144-147).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (а.с.136-137,148).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 03 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір про споживчий кредит №102120928 (далі – Кредитний договір) (а.с.14-25).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений у п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (а.с.14).

Згідно з п. 1.2.-1.4., 2.1. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 03.08.2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 18.08.2021 року. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с.14).

Надання відповідачу 03.08.2021 року кредиту в сумі 4000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією квитанції платіжної системи «LiqPay» (а.с.38).

Відомості про особу позичальника, які вказані в Анкеті-заяві на кредит №102120928 від 03.08.2021 року (а.с.26), відповідають данним відповідача ОСОБА_1 , зазначеним у відповіді №3221082 від 25.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.136).

Відповідно до п. 1.5.1. – 1.7. Кредитного договору, комісія за надання кредиту 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом – 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за договором – фіксована (а.с.14).

Згідно з п. 2.4.1., 3.3., 3.3.2. Кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації – не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування; повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п.2.4. цього Договору (а.с.16,18).

На підставі Договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року (а.с.44-52) ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним з відповідачем, що підтверджується: копією платіжного доручення №313550009 від 20.12.2021 року (а.с.53); копіями Актів приймання-передавання Реєстру боржників від 17.12.2021 року (а.с.54,55); копією витягу з Реєстру боржників від 17.12.2021 року, згідно якого заборгованість відповідача за Кредитним договором становила 16203 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3240 грн.; заборгованість по процентам – 11803 грн.; заборгованість по комісії – 1160 грн. (а.с.56-59,60).

На підставі Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с.61-71) ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за Кредитним договором до відповідача, що підтверджується: копією Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року (а.с.72-74); копіями Актів прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року (а.с.75,76); копією витягу з Реєстру боржників від 10.01.2023 року, згідно якого заборгованість відповідача за Кредитним договором становила 27381 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням – 3240 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами – 22981 грн.; сума заборгованості за нарахованими комісіями – 1160 грн. (а.с.77-80,81).

ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, натомість його контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 03.08.2021 року по 12.08.2026 року становить 27381 грн. (а.с.39-41,42,43).

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредиту – 3240 грн.;

- заборгованості за відсотками – 22981 грн. за період з 03.08.2021 року по 23.02.2022 року;

- заборгованості за комісією – 1160 грн.

Відповідач користувався кредитними коштами та вносив платежі для оплати тіла кредиту, відсотків та комісії.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов, доказів на спростування позовних вимог та доказів відсутності заборгованості за кредитним договором чи заборгованості у меншому розмірі відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 3240 грн. та заборгованості за комісією в сумі 1160 грн. є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 22981 грн. суд приходить до таких висновків.

Пунктом 2.3. Кредитного договору сторонами погоджено можливість неодноразової пролонгації строку кредитування (а.с.15).

Зокрема, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином.

Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за період з 03.08.2021 року по 16.11.2021 року (а.с.39-41), 26 серпня 2021 року відповідач сплатив 400 грн. комісії за пролонгацію, 400 грн. тіла кредиту, 1368 грн. процентів по кредиту. В подальшому 18.09.2021 року відповідач сплатив 360 грн. комісії за пролонгацію, 360 грн. тіла кредиту та 1875 грн. процентів по кредиту.

Відомостей про подальшу пролонгацію строку кредитування матеріали справи не містять і доказів такої позивачем не надано. Не містять надані позивачем розрахунки про здійснення відповідачем інших платежів за Кредитним договором після 16.11.2021 року.

Крім того, ні у позовній заяві, ні в інших матеріалах справи не вказано кінцевої дати строку кредитування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що строк кредитування закінчився 16 листопада 2021 року як вказано у відомості про щоденні нарахування та погашення, тому нарахування процентів після 16.11.2021 року здійснювалося поза межами строку кредитування.

Станом на 16.11.2021 року заборгованість відповідача за відсотками становила 11803 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому, компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №102120928 від 03.08.2021 року, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 16203 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 3240 грн.,

- заборгованість за відсотками – 11803 грн. за період з 03.08.2021 року по 16.11.2021 року,

- заборгованість за комісією – 1160 грн.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору №01-07/2024 про надання правової допомоги, укладеного 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.93-100);

- копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» в редакції від 01.12.2025 року (а.с.101-103);

- копію заявки від ТОВ «Коллект Центр» на надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» №1050 від 04.07.2026 року на суму 13000 грн. по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №102120928 (а.с.104);

- копію витягу з Акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 року, в якому вказано, що ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг позивачу щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №102120928, на загальну суму 13000 грн., з яких: 1) надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн. за 2 год. (2000 грн. за 1 год.); 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 9000 грн. за 3 год. (3000 грн. за 1 год.) (а.с.105).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 4662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду у сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за Кредитним договором №102120928 від 03 серпня 2021 року в сумі 16203 (шістнадцять тисяч двісті три) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, судові витрати в сумі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських