Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №4806/713/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 4806/713/26

Номер провадження 3/299/746/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., за участю прокурора Бігорі Я.Я., особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, суб`єкт декларування колишній інспектор відділу превенції Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, працює секретарем судових засідань Берегівського районного суду Закарпатської області,

за ознаками ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який до 18.04.2023 року обіймав посаду інспектора відділу превенції Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, будучи суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.11.2025 року опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тобто після звільнення за 2023 рік, хоча зобов`язаний був подати таку до 00 години 00 хвилин 01.04.2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

На електронну пошту суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП), яке він обґрунтував наступним. Днем виявлення правопорушення, з якого починається перебіг передбаченого ст. 38 КУпАП шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення, є день отримання уповноваженим органом первинних відомостей про факт правопорушення. Відповідно до матеріалів справи, повідомлення НАЗК про факт встановлення (виявлення) несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік було надіслано 26.02.2026, отримано Департаментом внутрішньої безпеки НП України 02.03.2026 та направлено Начальникові Управління ДВБ НП у Закарпатській області 04.03.2026. Оскільки складання адміністративного протоколу є лише окремою процесуальною дією, що передує закінченню перевірки, і його дата не є тотожною даті виявлення правопорушення, то на час розгляду справи судом закінчилися передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення. На підтвердження своєї правової позиції ОСОБА_1 посилається на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17, а також практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Олександр Волков проти України», «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» та «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії».

ОСОБА_1 у судовому засіданні, після роз`яснення йому прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомив суд, що захист своїх інтересів буде здійснювати самостійно, адвоката не потребує. Подане ним клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив його задовольнити. На думку ОСОБА_1 , саме з моменту отримання уповноваженим органом первинних відомостей про можливе правопорушення слід обчислювати строк, передбачений ст. 38 КУпАП. Вважає, що на момент розгляду справи закінчився встановлений статтею 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення. Просив провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Прокурор Бігорі Я.Я. в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, яке виразилось у несвоєчасному поданні декларації особи при звільненні, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та призначити йому стягнення в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Проти задоволення клопотання ОСОБА_1 заперечив, зазначивши, що строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився. Вказав, що факт правопорушення був встановлений уповноваженою особою за результатами проведеної перевірки, а тому саме з цього моменту слід обчислювати строк, передбачений ст. 38 КУпАП. Просив у задоволенні клопотання відмовити та розглянути справу по суті.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно листа керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК від 26.02.2026 року Департамент внутрішньої безпеки НПУ повідомлено про встановлення несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 , як особою, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із листа ДВБ Національної поліції України від 04.03.2026 року слідує, що матеріали, які надійшли листом Національного агентства з питань запобігання корупції щодо несвоєчасного подання декларації, зокрема, інспектором відділу превенції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Ковтонюком Я.В., надіслано начальнику Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України для організації розгляду та прийняття рішення.

Крім того, начальник ГУНП в Закарпатській області 08.04.2024 року надіслав Національному агентству з питань запобігання корупції повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема ОСОБА_1 за 2023 рік.

Як вбачається із рапорту заступника начальника ВМЗК ЗУ ДВБ Національної поліції України від 02.06.2026 року, в ході проведення заходів, спрямованих на виявлення та припинення корупційних правопорушень, допущених працівниками поліції виявлено, що колишній поліцейський ОСОБА_1 , який обіймав посаду інспектора відділу превенції Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області по 18.04.2023 року, будучи суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.11.2025 року опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тобто після звільнення за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Згідно витягу з Наказу ГУНП в Закарпатській області № 139 о/с від 30.06.2020 року, лейтенантові поліції ОСОБА_1 , слідчому СВ Берегівсчького ВП ГУНП в Закарпатській області, присвоєно спеціальне звання поліції – старший лейтенант поліції.

Згідно витягу з Наказу ГУНП в Закарпатській області № 229 о/с від 14.12.2022 року, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором відділу превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, з 15.12.2022 року.

Як вбачається із витягу з Наказу ГУНП в Закарпатській області № 70 о/с від 17.04.2023 року, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, звільнено зі служби в поліції з 18.04.2023 року.

Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року у справі №260/4677/22, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року в справі № 260/4677/22 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про поновлення на роботі відмовлено.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які додані до протоколу, останній пояснив, що вважав себе особою, яка не являється суб`єктом декларування на 2023 рік, оскільки в трудовій книжці містився запис про припинення ним такої служби 28.10.2022 року. Однак, 17.11.2025 року ним було отримано повідомлення від НАЗК про те, що необхідно подати щорічну декларацію за 2023 рік, що ним 24.11.2025 року було зроблено. Він не мав умислу, ні необережності в несвоєчасній подачі декларації, оскільки був запевнений, що його служба в поліції завершилася у 2022 році, за який від подав декларацію сумлінно.

Як вбачається із роздруківки даних результати пошуку поданої ОСОБА_1 декларації (при звільненні) дата та час подання 24.11.2025 року.

Згідно п.п. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік..

У свою чергу, ОСОБА_1 був поліцейським, а тому у відповідності до пункту 1, підпункту «а»,«в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.11 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності: обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також докази, додані до протоколу, які в сукупності узгоджуються між собою, є взаємопов`язаними і достатніми, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду даного адміністративного матеріалу.

Таким чином, ОСОБА_1 , звільнившись з поліції, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що є вчиненням правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з цим, ОСОБА_1 було подано до суду заперечення, на які посилався під час судового розгляду, а саме: наказом ГУНП в Закарпатській області від 12.05.2023 № 86 о/с було скасовано наказ від 14.12.2022 № 229 о/с про його поновлення та призначення на посаду, а також наказ від 17.04.2023 № 70 о/с про його звільнення зі служби, що анулювало їхні правові наслідки з моменту прийняття, а відтак він юридично не набув статусу суб`єкта декларування у 2023 році й факт його звільнення у цей період не відбувся. Крім того, його служба фактично припинилася ще 28.10.2022 року (що підтверджується трудовою книжкою та послужним списком), тому у його діях відсутній умисел чи необережність щодо несвоєчасного подання декларації за 2023 рік, а після отримання повідомлення від НАЗК у листопаді 2025 року він одразу її подав.

Щодо таких доводів ОСОБА_1 про відсутність у нього статусу суб`єкта декларування у 2023 році через подальше скасування наказу про звільнення, суд зазначає, що на момент виникнення обов`язку щодо подання декларації при звільненні та під час перебування у відповідних правовідносинах він юридично та фактично перебував на службі (був поновлений на підставі судового рішення, виконував службові обов`язки та отримував грошове забезпечення). Скасування наказу про звільнення та повторне звільнення пізнішим наказом не скасовують факту наявності у особи обов`язку подати декларацію у встановлені Законом України «Про запобігання корупції» строки за попередній період припинення служби, а тому такі твердження є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Отже, для вирішення питання про дотримання строків, передбачених статтею 38 КУпАП, необхідно встановити саме день виявлення адміністративного правопорушення.

Суд не погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що днем виявлення правопорушення у цій справі є дата отримання Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомлення НАЗК про факт встановлення (виявлення) несвоєчасного подання декларації.

Сам факт надходження до органу певної інформації про можливе вчинення адміністративного правопорушення не є тотожним його виявленню у розумінні статті 38 КУпАП.

Надходження відповідної інформації є підставою для проведення уповноваженою посадовою особою необхідних перевірочних та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин можливого правопорушення, зокрема особи правопорушника, його статусу як суб`єкта декларування, наявності відповідного обов`язку щодо подання декларації, встановленого законом строку її подання, фактичної дати подання декларації та відсутності поважних причин несвоєчасного її подання.

Саме за результатами встановлення зазначених обставин уповноважена посадова особа робить висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та складає протокол про адміністративне правопорушення.

Позиція про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою, висловлена Верховним Судом, зокрема у листі від 09 квітня 2021 року № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Національного агентства з питань запобігання корупції. Такий підхід також застосовується судами при вирішенні питання про перебіг строків, установлених частиною четвертою статті 38 КУпАП.

Відтак датою виявлення адміністративного правопорушення у даній справі суд вважає 02 червня 2026 року — дату складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, шестимісячний строк, встановлений частиною четвертою статті 38 КУпАП, розпочав свій перебіг 02 червня 2026 року та закінчується 02 грудня 2026 року, а отже, на час розгляду справи судом зазначений строк не закінчився.

При цьому суд враховує, що повідомлення НАЗК про факт встановлення (виявлення) несвоєчасного подання декларації було надіслано 26 лютого 2026 року, отримано Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України 02 березня 2026 року та направлено начальникові Управління ДВБ НП у Закарпатській області 04 березня 2026 року.

Проте навіть отримання зазначеного повідомлення 02 березня 2026 року не може автоматично визначати початок перебігу шестимісячного строку, оскільки на цій стадії йшлося про отримання первинної інформації про можливе правопорушення, а не про остаточне встановлення уповноваженою посадовою особою всіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 фактично ґрунтуються на ототожненні моменту отримання первинної інформації про можливе правопорушення з моментом його виявлення. Однак такі поняття не є тотожними.

Посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17 не спростовує наведеного висновку суду. Правова позиція, викладена у зазначеній постанові, стосується визначення моменту виявлення адміністративного правопорушення уповноваженим органом та не може тлумачитися як встановлення безумовного правила, за яким будь-яке первинне надходження інформації до будь-якого органу автоматично є днем виявлення правопорушення для цілей статті 38 КУпАП.

У цій справі після отримання повідомлення НАЗК необхідно було встановити та документально підтвердити всі обставини, що мають значення для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, після чого уповноваженою посадовою особою 02 червня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, станом на день розгляду справи шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, який обчислюється з 02 червня 2026 року, не сплив.

Не сплив і передбачений частиною четвертою статті 38 КУпАП граничний дворічний строк з дня вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що у суду відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене у відношенні ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу, що прямо передбачено санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП. На думку судді саме такий захід впливу буде достатнім для виховання останнього у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , у дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.

СуддяДочинець С. І.