Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №708/990/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/990/26

Провадження № 2/708/724/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Цикл фінанс" через свою представницю - адвоката Дорошенко М. А. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 277,06 грн. На обґрунтування поданого позову зазначив, що 21.08.2019 між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2025511031.

Відповідно до укладеного договору відповідачеві був наданий споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, інші платежі, визначені умовами кредитного договору.

Банк взяті на себе обов`язки виконав належним чином та у повному обсязі, натомість відповідач умови договору у частині повернення коштів кредиту та обумовлених умовами договору процентів за користування ними не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

20.08.2021 згідно умов договору факторингу № 20/08/21 АТ "ОТП Банк" відступило право вимоги за кредитним договором № 2025511031 від 21.08.2019 на користь ТОВ "Цикл фінанс", у свою чергу ТОВ "Цикл фінанс" набуло право вимоги повернення боргу до відповідача.

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 13 277,06 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 997,61 грн, за відсотками в сумі 1,04 грн та за комісією в сумі 6 278,41 грн.

Невиконання ОСОБА_1 умов договору у частині своєчасного проведення платежів порушує права позивача, що стало підставою для звернення до суду. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у сумі 13 277,06 грн та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву по позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представниця позивача - адвокат Дорошенко М. А. проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Судом установлено, що 21.08.2019 між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2025511031, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 договору банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на таких умовах: 11 297,70 грн - на придбання товару у продавця 1 - ТОВ "Гаджет трейдінг КБ", 350 грн - на сплату додаткових послуг банку, а саме, послуги "смс+довідка". Загальний розмір кредиту - 11 647,70 грн. Дата повернення кредиту - 21.08.2021.

Комісія за управління кредитом – 0 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Порядок погашення заборгованості сторони визначили у розділі 1.3. договору, відповідно до якого повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником щомісячних ануїтетних платежів.

Як погодили сторони у п. 1.5 кредитного договору, підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що банк надав йому у письмовій формі та повному об`ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; позичальник перед укладенням договору ознайомився з паспортом споживчого кредиту; позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах тощо.

Вказаний кредитний договір підписаний особисто позичальником ОСОБА_1 .

Перед підписанням договору відповідач 21.08.2021 заповнив анкету-заяву на отримання кредиту та підписав паспорт споживчого кредиту, таким чином ознайомившись з умовами кредитування та отримавши інформацію про споживчий кредит.

На підтвердження факту придбання відповідачем у ТОВ "Гаджет трейдінг КБ" товарів у кредит на загальну суму 10 777,92 грн позивачем наданий суду рахунок на оплату № ОА000045712 від 21.08.2019, видаткова накладна № ОА000045712 від 21.08.2019, квитанція від 21.08.2019, специфікація до кредитного договору № 2025511031 від 21.08.2019.

У матеріалах справи також наявна розписка ОСОБА_1 про отримання картки № НОМЕР_1 , емітованої АТ "ОТП Банк" на його ім`я.

Наданою суду випискою з особового рахунку за період з 21.08.2019 до 20.08.2021 підтверджено, що відповідач здійснював платежі у рахунок погашення наявної заборгованості, зокрема останній платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитом здійснено 21.02.2020.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 20.08.2021 у зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного договору за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість у загальному розмірі 13 277,06 грн. Також у наданих розрахунках відображені усі проведені відповідачем платежі у рахунок погашення наявної заборгованості. За час користування кредитними коштами відповідач загалом сплатив 4 650,09 грн за тілом кредиту, 0,48 грн за відсотками та 349,43 грн за комісією.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

У свою чергу заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

20.08.2021 між АТ "ОТП Банк" (клієнт) та ТОВ "Цикл фінанс" (фактор) був укладений договір факторингу № 20/08/21, на підставі якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнту за плату та на умовах визначених договором факторингу.

Відповідно до п. 1 договору факторингу на умовах, встановлених цим договором, фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.

З наявних у матеріалах справи доказів судом установлено, що ТОВ "Цикл фінанс" зобов`язання за договором факторингу виконав у повному обсязі, зокрема перерахував необхідну суму на користь АТ "ОТП Банк". Після чого позивач у справі набув право вимоги повернення боргу до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 на загальну суму 13 277,06 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 6 997,61 грн, відсотків в сумі 1,04 грн та комісії в сумі 6 278,41 грн, що, у свою чергу, відповідає ціні заявленого позову та підтверджується даними витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021.

Також судом установлено, що ТОВ "Цикл фінанс" на адресу відповідача 16.03.2026 направляло вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка, судячи з усього, залишена останнім без реагування, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вказаним договором.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Згідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналізуючи умови договору, укладеного сторонами, суд дійшов таких висновків.

З урахуванням положень п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» зазначений кредитний договір відноситься до споживчого кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Під час розгляду справи суд установив, що у кредитному договорі № 2025511031 від 21.08.2019 комісія за видачу кредиту та за управління кредитом визначена у розмірі 0,00 грн та за ставкою 0 % від суми кредиту відповідно. Також у договорі зазначена сума 350,00 грн щомісячно як комісійна плата за додаткові послуги банку у виді послуги "смс+довідка" (п. 1.1. договору).

Аналізуючи заявлену вимогу про стягнення з ОСОБА_1 комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячно, суд дійшов висновку, що заборгованість за комісією за додаткові послуги банку у вигляді «СМС+довідка» підлягає стягненню у випадку, якщо клієнт надав безпосередню згоду на її підключення, а банк довів фактичне надання цієї послуг. Оскільки матеріали справи не містять доказів надання таких послуг, тож положення пункту 1.1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за додаткові послуги банку є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та не підлягають до задоволення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем були допущені порушення умов укладеного кредитного договору із первісним кредитором, внаслідок чого утворилася заборгованість з погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Після укладення договору факторингу права вимоги повернення боргу набув позивач у справі, який має право стягнення наявного боргу у судовому порядку. Порушення умов договору ОСОБА_1 порушує права позивача, у зв`язку із чим вони підлягають судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості, відтак позов підлягає до задоволення частково.

Щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат, судом установлено таке.

Визначення поняття судових витрат наведено у ст. 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 403,35 грн, пропорційно задоволеним вимогам (52,71 %).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем суду надані договір про надання правової допомоги № 43453613 від 01.04.2026, додаткова угода № 2025511031від 10.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 43453613 від 01.04.2026, акт № 2025511031 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.07.2026, яким визначена загальна вартість робіт у розмірі 3 500,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.07.2026, ордер № 2253848 від 10.07.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 10289/10.

З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 3 248,20 грн, пропорційно задоволеним вимогам (52,71 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 251-267, 509, 525, 526, 634, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-84, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" заборгованість за кредитним договором № 2025511031 від 21.08.2019 зі сплати тіла кредиту в сумі 6 997,61 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 1,04 грн, що загалом становить 6 998,65 грн (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 65 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" судовий збір у сумі 1 403,35грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 844,85 грн, а всього 3 248,20 грн (три тисячі двісті сорок вісім гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" (код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8);

Представник позивача: адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10289/10 від 11.10.2021, видане Радою адвокатів Київської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ