Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №568/1565/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1565/26

Провадження № 1-кп/568/115/26

17 вересня 2026 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Радивилів кримінальне провадження №12026181210000116 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хотин Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб непрацездатного віку немає, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 у період часу з 11.11.2025 по 07.07.2026 умисно, систематично вчиняв домашнє насильство, а саме психологічне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 . Зокрема, постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.01.2026 (справа 568/2147/25) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП 11.11.2025.

Окрім цього, постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 10.06.2026 (справа 568/507/26) ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП 16.03.2026.

Окрім цього, у порушення вимог Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, ратифікованої Україною 20.06.2022, ст. ст. 28, 29 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_3 07.07.2026 близько 19 години 40 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 дії психологічного насильства, а саме: кричав, ображав нецензурною лайкою, погрожував розправою, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 психологічних страждань та погіршення якості життя.

Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, а саме у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час досудового розслідування кримінального провадження 31 серпня 2026 року між сторонами кримінального провадження було укладено угоду про примирення. Вказана угода була надіслана до суду разом з обвинувальним актом.

В угоді про примирення потерпіла та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.126-1 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ст.126-1 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Просив затвердити угоду про примирення з представником потерпілої особи, яка укладена ним добровільно, без примусу, і призначити погоджене покарання в угоді про примирення у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала угоду про примирення від 31.08.2026 року. Пояснила, що дана угода про примирення була укладена за її ініціативи та проханням, ця угода з обвинуваченим є добровільною, просила затвердити угоду про примирення.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що не вбачає підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, така відповідає вимогам КПК та КК України.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості та у кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення.

Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_3 дійсно мали місце та були вчинені ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.

Також суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України. Представник потерпілої особи цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Водночас, суд достовірно пересвічився, що укладення угоди між обвинуваченим та потерпілою є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови укладеної угоди від 31.08.2026 р. не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема, таке покарання визначено в межах, встановлених санкцією ст.126-1 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням виду кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, особи винного, обставин що пом`якшують, обтяжують покарання.

Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, передбачений ст.126-1 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ч. 1 ст. 67 КК України суд не встановив.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд бере до уваги, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується повередньо, офіційно непрацевлаштований, одружений.

Таким чином, узгоджена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та представником потерпілої особи та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 17328,96 грн. підлягають до стягнення з обвинуваченого в користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 377, 475, 476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення укладену 31 серпня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026181210000116 від 08.07.2026 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1-3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення Рівненським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової психологічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/118-26/10307-ПС від 21.08.2026 року) в розмірі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) гривень 96 копійки.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1