Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №567/1147/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1147/26

Провадження №3/567/378/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.11.2017,

за ст.124, ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП,

(відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені), -

встановила:

ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу при наступних обставинах – 24.06.2026 р. о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с.Могиляни по вул.Заводська,20 Рівненського району (Острозької ТГ) Рівненської області, керуючи автомобілем "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати рух, в результаті чого допустив наїзд на паркан, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.1, 13.1 ПДР України.

Окрім того, 24.06.2026 р. о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с.Могиляни по вул.Заводська,20 Рівненського району (Острозької ТГ) Рівненської області, керував автомобілем "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1 а) ПДР України.

Також, 24.06.2026 р. о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с.Могиляни по вул.Заводська,20 Рівненського району (Острозької ТГ) Рівненської області, керував автомобілем "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , та вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за його участю 24.06.2026 р. о 21 год. 00 хв., чим порушив вимоги п.2.10 є) ПДР України.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило.

Як вбачається із протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 при складанні останніх не навів будь-яких заперечень щодо своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, як і не надав доводів чи пояснень, які б спростовували обставини, наведені у протоколах.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 126, 130 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у складених відносно нього протоколах, та з урахуванням необов`язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності. Реалізація ОСОБА_1 свого права надати суду письмові пояснення із запереченнями по суті правопорушення є одним із способів реалізації свого права на захист, водночас про наявність будь-яких перешкод, які заважали йому реалізувати таке право впродовж усього часу після складання протоколу та до розгляду справи по суті, ОСОБА_1 суду не повідомив.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд не вбачає перешкод та вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП та про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.5 ст.126 КУпАП доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №308687, серії ААД №308653 від 24.06.2026р., схемою місця ДТП від 24.06.2026р. відеоматеріалами та іншими матеріалами справи.

Згідно п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Як вбачається з досліджених судом доказів, зокрема, схеми місця ДТП, подія мала місце 24.06.2026 року в с.Могиляни по вул.Заводська,20 Рівненського району (Острозької ТГ) Рівненської області та внаслідок ДТП керований ОСОБА_1 автомобіль здійснив наїзд на перешкоду – паркан, в результаті зіткнення автомобіль марки "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження згідно переліку, зазначеного в схемі місця ДТП.

Згідно відомостей з інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал НП України" (журналу єдиного обліку), 24.06.2026 о 21:08 год. зі служби 102 надійшло повідомлення від старости села Могиляни про те, що в с.Могиляни по вул.Заводська водій автомобіля марки "AUDI 100" здійснив наїзд на паркан.

Згідно рапорту інспектора ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Хохлюка О. вбачається, що за результатами проведеної перевірки за фактом ДТП за участю автомобіля марки "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , було встановлено, що 24.06.2026р. о 21 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не впорався з керуванням, не дотримався безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на перешкоду (паркан), внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Після ДТП водій вживав алкогольні напої.

Водночас з довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 25.06.2026р. та відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2, 5 ст.126 КУпАП. Згідно баз даних, посвідчення водія видане ОСОБА_1 17.11.2017, перебуває в статусі «Вилучений».

На підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП додано копію постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.2.1а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.1 а) та п.12.1, 13.1 ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП.

При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

Відповідно до п.2.10 є) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, полягає, зокрема, у вживанні алкоголю водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Тобто водій автомобіля, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, не має права вживати алкогольні напої після такої ДТП задля об`єктивного встановлення факту перебування водія під час керування транспортного засобу до моменту ДТП у тверезому стані чи у стані алкогольного сп`яніння.

Водночас ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР України не дотримався, та факт вживання ним алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, підтверджується, зокрема, зібраними у справі доказами.

Згідно відеозапису долученого до матеріалів справи ОСОБА_1 в наданих поясненнях свою вину визнав та вказав, що вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди. Доказів протилежного ОСОБА_1 суду не надав.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. №1452/735 та "Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.

В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не навів суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надав суду жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.

Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10 є) ПДР, за яким водій причетний до ДТП зобов`язаний не вживати алкоголь до проведення медичного огляду, однак ОСОБА_1 не виконав вказаних вимог, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та наявність підстав для притягнення його до відповідальності за ч.5 ст.126, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 "а" ПДР України, ст.16 Закону України "Про дорожній рух") водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.

Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ст.126, 130 КУпАП.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі №702/301/20).

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушень, ступінь його суспільної небезпеки. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за аналогічні правопорушення, за віком та станом здоров`я є працездатним, а тому, з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення згідно санкції ч.4 ст.130 КУпАП, яка передбачає стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також відповідати характеру вчинених правопорушень та меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ч.2 ст.36, ст.ст.40-1, 124, ч.5 ст.126, ч.4 ст.130, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачені ст.124, ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.