Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №949/1215/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1215/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 вересня 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено актовий запис №78.

Від даного шлюбу спільних дітей сторони не мають.

Позивач зазначає, що сімейне життя між сторонами не склалося, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Сторони спільного господарства не ведуть, оскільки відповідачка з 2020 року проживає у Республіці Польща. На переконання позивача, збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім`ї та унеможливлює примирення з відповідачкою.

У зв`язку із цим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , та стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати.

До початку розгляду справи від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просив розглянути справу без його участі, за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Від відповідачки ОСОБА_2 до початку розгляду справи також надійшла заява, у якій вона просила розглянути справу без її участі, за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги визнає та просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 .

Враховуючи заяви сторін про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2010 року. Вказаний шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено актовий запис №78. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 вересня 2010 року (а.с. 12).

Спільних дітей від шлюбу сторони не мають, що зазначено позивачем у позовній заяві (а.с. 2-3).

Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається із позовної заяви, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам та унеможливлює примирення. Відповідачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та також просила шлюб розірвати.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, якій кореспондує п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України та ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.10 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами втрачено любов та взаємоповагу, шлюбні відносини фактично припинені, сторони тривалий час спільно не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка позовні вимоги визнала у повному обсязі та також просила шлюб розірвати.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 105, 110, 111, 112 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 вересня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено актовий запис №78, - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.