Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №548/2071/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2071/26

Провадження № 2-о/548/66/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин

установив:

Позиція заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії, вчинені по справі.

Заявник звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаною заявою.

На обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років померла ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Шишацької селищної ради про що складено відповідний актовий запис № 56.

Згідно довідки № 01.1-23/236 від 04.05.2026 року виданої виконавчим комітетом Шишацької селищної ради Полтавської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на день її смерті за вказаною адресою місце проживання інших осіб не зареєстровано.

29 квітня 2026 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу заведена спадкова справа № 47/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 була одинокою жінкою, ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 27 років помер син ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 51 років помер чоловік ОСОБА_7 . Єдиними близькими людьми залишилися рідна сестра ОСОБА_2 та її діти, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . ОСОБА_2 та ОСОБА_8 від спадщини відмовились.

ОСОБА_1 за власні кошти провів поховання та влаштував поминальний обід, а також за власні кошти встановив пам`ятники померлим.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить, житловий будинок садибного типу та земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1529 га (кадастровий номер 5325755100:30:002:0080), які розташовані по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п`ятої черги померлої ОСОБА_5 і відповідно до норм чинного законодавства України спадщину прийняв. ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_5 , утримує в належному стані житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,1529 га з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, сплачує комунальні послуги, веде підсобне господарство.

Відповідно до вимог ст.1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу надано ОСОБА_1 лист роз`яснення щодо встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 145. Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Хорольською міською Радою Полтавської області.

ОСОБА_1 записані: батько - ОСОБА_9 ; мати ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рідні сестри, що підтверджується лише свідоцтвами про одруження, які видані Хорольським РайЗАГСом Полтавської області в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні відомості про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , однак факт родинних відносин можуть підтвердити свідки при розгляді справи по суті.

Крім цього в свідоцтві про народження ОСОБА_1 його прізвище зазначено, як « ОСОБА_10 », а в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 28 серпня 2000 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області та в картці платника податків РНОКПП - НОМЕР_4 зазначено прізвище ОСОБА_1 .

Таким чином, у зв`язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть.

24.08.2026 р. по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, прохали суд розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, проситьь розглянути справу у її відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років померла ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 . Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Шишацької селищної ради про що складено відповідний актовий запис № 56.

Згідно довідки № 01.1-23/236 від 04.05.2026 року виданої виконавчим комітетом Шишацької селищної ради Полтавської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на день її смерті за вказаною адресою місце проживання інших осіб не зареєстровано.

29 квітня 2026 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу заведена спадкова справа № 47/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 була одинокою жінкою, ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 27 років помер син ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 51 років помер чоловік ОСОБА_7 . Єдиними близькими людьми залишилися рідна сестра ОСОБА_2 та її діти, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . ОСОБА_2 та ОСОБА_8 від спадщини відмовились.

ОСОБА_1 за власні кошти провів поховання та влаштував поминальний обід, а також за власні кошти встановив пам`ятники померлим.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить, житловий будинок садибного типу та земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1529 га (кадастровий номер 5325755100:30:002:0080), які розташовані по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п`ятої черги померлої ОСОБА_5 і відповідно до норм чинного законодавства України спадщину прийняв. ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_5 , утримує в належному стані житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,1529 га з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, сплачує комунальні послуги, веде підсобне господарство.

Відповідно до вимог ст.1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу надано ОСОБА_1 лист роз`яснення щодо встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 145. Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Хорольською міською Радою Полтавської області.

ОСОБА_1 записані: батько - ОСОБА_9 ; мати ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рідні сестри, що підтверджується лише свідоцтвами про одруження, які видані Хорольським РайЗАГСом Полтавської області в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні відомості про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , однак факт родинних відносин можуть підтвердити свідки при розгляді справи по суті.

Крім цього в свідоцтві про народження ОСОБА_1 його прізвище зазначено, як « ОСОБА_10 », а в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 28 серпня 2000 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області та в картці платника податків РНОКПП - НОМЕР_4 зазначено прізвище ОСОБА_1 .

Таким чином, у зв`язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:

1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;

2) особливий об`єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб`єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб`єктивних прав;

3) спеціальна мета - підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно ст. 315 ЦК України Суд розглядає справи про встановлення факту:

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_2 ), представник заявника: адвокат Тараненко Сергій Олександрович (Номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2774 від 23.04.2019, Адреса: АДРЕСА_3 ,E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) про встановлення факту родинних відносин.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт належності свідоцтва про народження НОМЕР_2 видане Хорольською міською Радою Полтавської області у якому прізвище заявника записано « ОСОБА_10 » видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод