Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №389/1598/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №389/1598/26

Суддя: Материнко М. О.

Дата документу 17.09.2026Справа № 389/1598/26

Провадження № 2/554/4195/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М. О.,

за участю секретаря судового засідання — Давидовської Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі — ТОВ «ФК «ЄАПБ») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31 550,94 грн та судових витрат у сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі на вебсайті creditplus.ua було укладено кредитний договір № 9271205, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами банківської платіжної картки, наданої відповідачем. Договір підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором, надісланим у SMS-повідомленні на його фінансовий номер мобільного телефону.

31 березня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 31032026 із Реєстром боржників, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9271205 у загальному розмірі 31 550,94 грн, з яких:

-9 525,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту);

-17 025,94 грн — сума заборгованості за відсотками;

-5 000,00 грн — сума заборгованості за пенею, штрафами.

Позивач зазначив, що з моменту набуття права вимоги жодних додаткових нарахувань не здійснював, проте відповідач заборгованість не погасив, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути вищевказані суми боргу та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача — Кудіна А. В. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві клопотала про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних письмових доказів, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином судовими повістками за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду справи чи відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України суду не надав.

Ухвалою суду постановлено здійснювати заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. 280–282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом установлено, що 24 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9271205. Укладення правочину здійснювалося в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця на вебсайті creditplus.ua з дотриманням спеціальних норм Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування».

Перед укладенням кредитного договору відповідач здійснив реєстрацію в особистому кабінеті, пройшов передбачені законом процедури електронної ідентифікації та верифікації клієнта із використанням системи BankID НБУ, заповнив електронну анкету-заявку та обрав параметри кредиту. Ознайомившись із текстом кредитного договору, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та Правилами надання коштів у позику, позичальник виявив намір на прийняття пропозиції (акцепт оферти) шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю), який було надіслано ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у SMS-повідомленні на його фінансовий номер мобільного телефону, зазначений у реквізитах договору.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 2.1 кредитного договору кредитодавець надав позичальнику фінансовий кредит у розмірі 9 525,00 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування коштами відповідно до погоджених умов кредитування.

Первісний кредитор повністю виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, здійснивши успішне перерахування коштів у сумі 9 525,00 грн у безготівковій формі на платіжну банківську картку позичальника, реквізити якої були особисто надані та верифіковані відповідачем при оформленні кредитної заявки. Факт видачі коштів та успішного проведення транзакції підтверджується повідомленням / платіжною квитанцією оператора платіжних послуг.

31 березня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 31032026, згідно з умовами якого та на підставі Акта прийому-передачі Реєстру боржників до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9271205 у загальному розмірі 31 550,94 грн, з яких: 9 525,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу; 17 025,94 грн — заборгованість за процентами; 5 000,00 грн — заборгованість за пенею та штрафами.

З моменту відступлення права грошової вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало нарахування власних процентів чи штрафних санкцій.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання з повернення коштів не виконав, платежів на погашення простроченої заборгованості не вносив.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості укладення договорів в електронному вигляді врегульовано нормами Закону України «Про електронну комерцію». Згідно зі статтями 3, 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. За приписами частини дванадцятої статті 11 та статті 12 зазначеного Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факт надання первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошових коштів відповідачу в сумі 9 525,00 грн шляхом зарахування на верифіковану платіжну картку повністю підтверджено належними доказами та відповідачем не спростовано. Доказів повного чи часткового повернення зазначених коштів матеріали справи не містять. Відтак вимога позивача про стягнення основної суми боргу (тіла кредиту) у розмірі 9 525,00 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 17 025,94 грн, суд керується таким.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виклав обов`язковий правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних кредитних спорах. Суд касаційної інстанції зазначив, що:

Встановлення оспорюваності умов договору про споживчий кредит з підстав їх несправедливості (зокрема за статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів») або зміна умов кредитного договору можливі виключно за умови звернення споживача до суду з відповідними позовними вимогами;

За відсутності пред`явленого позичальником позову про оспорювання умов правочину суд не має процесуальних і матеріально-правових повноважень самостійно втручатися у свободу договірних відносин та зменшувати розмір узгоджених сторонами процентів за користування кредитом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним, визнання недійсними окремих його умов щодо розміру відсоткової ставки або про його зміну суду не пред`являв. Встановлена умовами договору відсоткова ставка не перевищує граничний розмір щоденної процентної ставки у розмірі 1% на день, закріплений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом України № 3498-IX). Презумпцію правомірності правочину стороною відповідача не спростовано, власного контррозрахунку заборгованості суду не надано.

Оскільки нарахування процентів здійснено у межах погоджених умов за період правомірного користування коштами до моменту відступлення права вимоги, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 17 025,94 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Спірний кредитний договір укладено 24 липня 2025 року під час дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (із подальшими неодноразовими продовженнями).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банківською або іншою фінансовою установою, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Усі нараховані кредитодавцем після 24 лютого 2022 року неустойки (штрафи, пені) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання зобов`язань, підлягають обов`язковому списанню кредитодавцем.

Аналогічний імперативний припис прямої дії закріплено у пункті 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», де прямо вказано, що нарахування будь-яких штрафних санкцій за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану категорично заборонено законом.

Зазначені норми мають імперативний характер публічного порядку, встановлені законодавцем з метою соціально-економічного захисту позичальників в екстраординарних умовах воєнного стану та мають безумовний пріоритет над будь-якими умовами договорів.

Враховуючи, що штрафні санкції у сумі 5 000,00 грн були нараховані за прострочення грошового зобов`язання під час дії воєнного стану всупереч імперативній законодавчій забороні, у задоволенні позовних вимог у цій частині належить відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню: стягненню підлягає основна заборгованість за тілом кредиту в сумі 9 525,00 грн та заборгованість за процентами у сумі 17 025,94 грн, що разом становить 26 550,94 грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені та штрафів на суму 5 000,00 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена ціна позову становила 31 550,94 грн. Судом визнано обґрунтованими та задоволено позовні вимоги на суму 26 550,94 грн, що становить 84,15% від ціни позову.

При поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 240,41 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–81, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 280–284 ЦПК України, статтями 204, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048–1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтею 8, пунктом 6-1 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», суд, —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) суму заборгованості за Кредитним договором № 9271205 від 24 липня 2025 року в загальному розмірі 26 550 грн 94 коп. (двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 94 копійки), з яких:

-9 525,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту);

-17 025,94 грн — заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 240 грн 41 коп. (дві тисячі двісті сорок гривень сорок одна копійка).

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені та штрафів у розмірі 5 000,00 грн — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. О. Материнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua