Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №553/1103/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 17.09.2026Справа № 553/1103/26

Провадження № 2/554/4053/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М. О.,

за участю секретаря судового засідання - Давидовської Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 36 610,85 грн та судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 23 серпня 2025 року між сторонами в електронній формі було укладено Кредитний договір № 23.08.2025-100001297, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн строком на 184 дні (з датою повернення до 22.02.2026 року) зі сплатою фіксованої процентної ставки 1% на день.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач 26.09.2025 року здійснила частковий платіж у розмірі 5 869,15 грн, проте надалі зобов`язання належним чином не виконувала. Станом на дату пред`явлення позову заборгованість склала 36 610,85 грн, з яких: 12 000,00 грн - тіло кредиту; 18 360,00 грн - проценти; 874,85 грн - комісія за надання кредиту; 5 376,00 грн - відсотки за ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 19.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - Сиплива Т. А. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення чи відзиву на позов відповідно до ст. 178 ЦПК України не надала.

Ухвалою суду постановлено здійснювати заочний розгляд справи відповідно до ст. 280-282 ЦПК України. Фіксування процесу технічними засобами згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

23 серпня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі на вебсайті кредитодавця укладено Кредитний договір № 23.08.2025-100001297 із заявкою та паспортом споживчого кредиту. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на її верифікований номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 12 000,00 грн строком на 184 дні за процентною ставкою 1% за день користування.

Кошти в розмірі 12 000,00 грн були перераховані на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 23.08.2025 року.

26 вересня 2025 року відповідач сплатила на погашення заборгованості кошти у розмірі 5 869,15 грн. Подальші щомісячні та фінальні платежі позичальником не вносилися, у зв`язку з чим утворилася непогашена заборгованість.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн підтверджується квитанцією та відповідачем не спростований. За таких обставин позовна вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 000,00 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення процентів за користування кредитом. Встановлена договором ставка 1% на день відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо граничного розміру денної процентної ставки (Закон № 3498-IX). З урахуванням періоду користування коштами в межах строку кредитування нараховані позивачем відсотки у розмірі 18 360,00 грн є арифметично правильними.

Пунктом 7 договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту (2 400,00 грн), з яких позивач заявляє залишок до стягнення у розмірі 874,85 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, збори чи комісії за дії, які здійснюються кредитодавцем для забезпечення власної господарської діяльності та не становлять самостійної послуги для споживача. Умови договору, які покладають на споживача такі платежі, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 підтвердила, що операції з перерахування коштів чи оформлення кредиту не є окремими послугами, замовленими споживачем, а входять до суті кредитного зобов`язання. Стягнення додаткової плати за видачу кредиту порушує принцип справедливості та вимоги спеціального законодавства. В силу закону вказана умова договору є нікчемною, а відтак у задоволенні вимоги про стягнення комісії в розмірі 874,85 грн слід відмовити.

Позивач заявив вимогу про сплату відсотків від суми прострочення на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 170 000% річних (з обмеженням 156,00 грн на добу), визначивши борг за цим пунктом у сумі 5 376,00 грн.

Договір укладено 23 серпня 2025 року під час дії воєнного стану на території України.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банківською або іншою фінансовою установою, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Посилання позивача на те, що норми Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 скасували мораторій щодо відповідальності за ст. 625 ЦК України, є безпідставним, оскільки імперативний припис пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України є чинним, спеціальним щодо дії цивільних зобов`язань у воєнний стан і встановлює абсолютний законодавчий імунітет позичальника від застосування заходів цивільно-правової відповідальності за ст. 625 ЦК України.

Крім того, визначення ставки за прострочення у розмірі 170 000% річних є очевидно недобросовісним нарахуванням надмірної компенсації за прострочення зобов`язання, що суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3, 509 ЦК України). За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення 5 376,00 грн належить відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: 12 000,00 грн (тіло кредиту) + 18 360,00 грн (проценти) = 30 360,00 грн. В іншій частині позовних вимог (комісія та нарахування за ст. 625 ЦК України) слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ціна позову складала 36 610,85 грн. Судом задоволено вимоги на суму 30 360,00 грн, що становить 82,93% від заявлених позовних вимог.

При поданні позову в електронній формі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 662,40 грн ? 82,93% = 2 207,93 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України, ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 23.08.2025-100001297 від 23 серпня 2025 року у загальному розмірі 30 360 грн 00 коп. (тридцять тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), з яких:

-12 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту);

-18 360,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2 207 грн 93 коп. (дві тисячі двісті сім гривень дев`яносто три копійки).

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення комісії за надання кредиту в сумі 874,85 грн та відсотків за статтею 625 ЦК України в сумі 5 376,00 грн - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. О. Материнко