Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №554/8795/26
Суддя: Лизенко А. В.
Дата документу 18.09.2026Справа № 554/8795/26
Провадження № 1-кп/554/1076/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170420000221 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку, Республіка Азербайджан, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи з 01.05.2022 на обліку у лікаря-нарколога КП «Полтавський областний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», що за адресою: м.Полтава, вул.Сковороди, 35, маючи залежність від вживання опіоїдних наркотичних засобів та знаходячись на програмі замісної підтримуючої терапії препаратом метадон, достовірно знаючи про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, діючи повторно, вирішив незаконно придбати наркотичні засоби з метою їх подальшого особистого використання та для здійснення своєї мети, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012, якими встановлено, що особа повинна отримувати лікування тільки в одному закладі охорони здоров`я, заволодів наркотичними засобами шляхом шахрайства, шляхом звернення до іншого медичного закладу, який здійснює програму замісної підтримуючої терапії, продовжуючи перебувати на обліку в першочерговому медичному закладі та отримуючи наркотичні засоби за державною програмою замісної підтримуючої терапії.
Так, 26.06.2025 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, діючи всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 та Наказу МОЗ «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» № 200 від 27.03.2012, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння наркотичним засобом, синтетичним препаратом опійної групи метадону, з метою незаконного отримання наркотичного засобу та його привласнення для власних потреб шляхом шахрайства, ігноруючи норми, встановленні нормативно-правовими актами, які регламентують надання допомоги наркозалежним особам, звертався до ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН»», код ЄДРПОУ 44595394, що за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 38-А, прим. 12, де на прийомі у лікаря-нарколога ОСОБА_5 перед призначенням лікування із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії, ОСОБА_3 повідомив недостовірну інформацію про те, що в інших закладах охорони здоров`я він не отримує лікування замісної підтримувальної терапії, приховавши інформацію про перебування на обліку у лікаря-нарколога комунального підприємства КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» з 01.05.2022, та у порушення угоди про надання медичних угод не повідомив суттєву інформацію про стан свого здоров`я та отримуване лікування у комунальному закладі Полтавської області, м. Полтава, проігнорувавши вимоги, викладені у підписаних ним заяви про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів і виконання призначень лікаря, заяви-звернення для отримання ЗПТ, угоди про надання медичних послуг, Інформаційної згода на участь у замісній підтримувальній терапії із застосуванням препарату.
В порушення вимог укладеної 26.06.2025 угоди про надання медичних послуг, ОСОБА_3 на момент звернення до ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН»» не вказав, що вже перебуває на лікуванні в іншому закладі охорони здоров`я, де йому призначено наркотичні лікарські засоби, чим порушив зобов`язання під час лікування у даному закладі не звертатись на лікування в інші медичні заклади з метою призначення йому наркотичних лікарських засобів, тобто приховав своє лікування у комунальному підприємстві «Полтавський областний центр терапії залежностей Полтавської областної ради», де йому вже були призначені наркотичні лікарські засоби та він фактично отримував необхідне лікування за програмою замісної підтримувальної терапії.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи повторно, ввівши в оману лікарів-наркологів ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН»» ОСОБА_5 , а в подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 26.06.2025, 11.07.2025, 24.07.2025, 05.08.2025, 20.08.2025, 04.09.2025, 08.10.2025, 20.10.2025, 10.11.2025, 20.11.2025, 01.12.2025, 12.12.2025, 29.12.2025, 14.01.2026, 27.01.2026, 14.02.2026 та 27.02.2026, шахрайським шляхом заволодів для самостійного прийому в умовах створеного стаціонару вдома наркомісним препаратом «Метадон» в кількості призначуваного йому препарату від 100 мг до 150 мг на добу, тобто від 4 до 6 пігулок, кожна з яких містить наркотичний засіб метадон масою 0,025 г, та маючи реальну можливість ним розпорядитися, перевіз їх без мети збуту до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та особисто вживав їх на території міста у період часу з червня 2025 року по лютий 2026 року.
Крім цього, 27.02.2026 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконні придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу у великому розмірі для власного вживання.
На реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, 27.02.2026 ОСОБА_3 , прибув до медичного закладу ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН»», код ЄДРПОУ 44595394, що за адресою м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 38-А, прим. 12, де попередньо ввівши в оману лікаря-нарколога ОСОБА_7 , за встановлених вище обставин приховавши своє лікування у комунальному підприємстві «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», в результаті чого шахрайським шляхом незаконно придбав наркотичний засіб метадон загальною масою 2,505 г, тобто у великих розмірах, для самостійного прийому в умовах створеного стаціонару вдома у вигляді препаратів «Метафін ІС» та «Метадон 3-Н».
Надалі, після незаконного придбання, у період часу з моменту отримання наркотичного засобу з 27.02.2026 до 17 год. 27 хв. 27.02.2026, незаконно придбаний наркотичний засіб метадон загальною масою 2,505 г, тобто у великих розмірах, ОСОБА_3 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Полтава, вул. М. Грушевського, 6, незаконно зберігав без мети подальшого збуту у зовнішній правій кишені куртки чорного кольору.
Отже, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб метадон масою 2,505 г, без мети збуту, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволодів наркотичним засобом шляхом шахрайства, повторно, у великому розмірі, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.308 КК України.
Також ОСОБА_3 умисно незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби без мети збуту, у великому розмірі, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України.
При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, а також процесуальних витрат.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора.
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі. У вчиненому щиро кається. Показав, що понад 10 років перебуває на наркозамісній підтримувальній терапії, але препарату, який йому видавали в м.Полтаві, йому не вистачало. Тому він неодноразово їздив до м.Київ, де в медичному закладі придбавав за гроші метадон для власного споживання.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, необхідні для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України.
Обставиною, яка пом`якшує покарання згідно ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст.67 КК України, не встановлено.
Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України належать до категорії тяжких злочинів та кримінального проступку, відповідно, наявність пом`якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.308 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який отримує замісну підтримувальну терапію; враховуючи висновок органу пробації, думку прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього потрібно застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання із випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а також п.2 ч.3 ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно довідок експертної установи в загальному розмірі 6239,80 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.308 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною із обігом, обліком та розпорядженням наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами, строком на 3 (три) роки;
- за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною із обігом, обліком та розпорядженням наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами, строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6239,80 грн (шість тисяч двісті тридцять дев`ять грн 80 копійок).
Речові докази:
- наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги – знищити;
- документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій - зберігати в матеріалах досудового кримінального провадження.
Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua