Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №243/5810/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/5810/25

Провадження № 2/552/5025/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 м.Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Сакун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави Україна в особі Головного управління Національної гвардії України, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області в особі відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції

вимоги позивача: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

учасники справи: позивач ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ГУ НГУ Марченко В.О.,

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивачів.

1.02 липня 2025 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до держави Україна в особі Головного управління Національної гвардії України, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області в особі відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

2.У своїй заяві про зміну предмету позову від 18.11.2025 позивачі, остаточно виклавши свої позовні вимоги, просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у сумі 84 692 164, 49 грн, заподіяної незаконним зайняття нерухомого майна. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивачів відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 000 грн кожному, заподіяної незаконним зайняття нерухомого майна. Та стягнути з Державного бюджету України на користь позивачів відшкодування моральної шкоди у сумі 2 000 000 грн кожному, заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу досудового розслідування.

3.Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.02.2026 позовна заява задоволена частково.

4.Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави Україна в особі Головного управління Національної гвардії України, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області в особі відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди знято з розгляду та направлено до суду 1 інстанції для ухвалення додаткового рішення.

5.Рішенням Вищої ради правосуддя № 960/0/15-26 від 21.05.2026 змінено з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Київського районного суду міста Полтави.

6.27.07.2026 Вища рада правосуддя ухвалила рішення, відрядити суддю Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміну Наталію Олександрівну до Київського районного суду міста Полтави терміном на один рік із 17 серпня 2026 року.

7.Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2026, справа № 243/5810/25 передана до провадження судді Київського районного суду м. Полтави Дюміної Н. О.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

8.Позивач ОСОБА_2 , та його представник Сікоріної С.В. в удовому засіданні просили винести додаткове рішення яким вирішити питання про задоволення вимог позивачів про стягнення моральної та матеріальної шкоди, спричиненої незаконним зайняттям нерухомого майна, про що зазначити в резолютивній частині рішення.

9.Представник відповідача ГУ НГУ Марченко В.О. в судовому засідання зазначив, що підстави для винесення додаткового рішення у справі відсутні, оскільки мотивувальна частина рішення суду містить висновки про відмову у задоволенні вимог про стягнення моральної та матеріальної шкоди, спричиненої незаконним зайняттям нерухомого майна у зв`язку з їх передчасністю.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

10.Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави Україна в особі Головного управління Національної гвардії України, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області в особі відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задоволено частково.

11.Стягнуто з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі по 66 000 грн кожному. В задоволенні решти вимог – відмовлено. Судовий збір віднесено на рахунок держави.

12.Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2026 року Справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Сікоріна С.В., та Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2026 року направлено до суду 1 інстанції для ухвалення додаткового рішення.

13.В ході апеляційного провадження колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції розглянуто лише вимоги Дібрових щодо стягнення майнової шкоди та моральної шкоди, заподіяної діями та бездіяльністю органу досудового розслідування, тоді як позивачами заявлялась ще і вимога про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконним зайняттям нерухомого майна, про що в мотивувальній частині не наведено мотивів, що свідчить про нерозгляд цієї вимоги позивачів судом першої інстанції по суті.

ІV. Оцінка суду.

14.Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

15.Таким чином такі підстави, як невмотивованість рішення суду, не є підставою для винесення додаткового рішення у справі. Крім того, винесене додаткове рішення не може змінити мотиви, з яких виходив суд при його винесенні.

16.Крім того, як вбачається з пунктів 34-56 мотивувальної частини рішення, судом 1 інстанції при розв`язані вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяних незаконним зайняття нерухомого майна, наведено наступні мотиви.

17.Судом встановлено, що в період шлюбу позивачі придбали будівля готелю «Турист», розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року, посвідченому приватним нотаріусом Слов`янського міськрайонного нотаріального округу Соловар В.І., реєстраційний №2067.

18.Визнано, що будівля готелю «Турист», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спільно сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 .

19.З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 грудня 2014 року, встановлено, що під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за №12014050510004128, 02.12.2014 року до Слов`янського МВ ГУМВС України в Донецькій області надійшла заява від ОСОБА_2 стосовно того, що 02.05.2014 року по теперішній час невстановлені особи самовільно, всупереч встановленому законному порядку перебувають у домоволодінні АДРЕСА_1 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 356 КК України.

20.З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 вересня 2016 року встановлено, що під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за №12014050510004128 від 02.12.2014 встановлені обставини, які дають підстави вважати, що невстановлені співробітники поліції викрали майно з території готелю «Турист», розташованого на трасі сполученням «Київ-Довжанське», що належить ОСОБА_2 , саме трансформатор із заводським №765989 та в подальшому використовували його на блок-посту № НОМЕР_1 на перехресті доріг зі сполученням Слов`янськ-Райгородок. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст. 185 КК України.

21.Відповідно до матеріалів справи встановлено, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження №12014050510004128 від 02.12.2014 за ст. 356, ч. 3 ст. 185 КК України триває.

22.Суд критично оцінив показання свідка ОСОБА_5 , щодо зайняття готелю військовими, оскільки зі слів свідка вона безпосередньо не бачила що саме там відбувалося, а відомості, що готель зайняли військові відомі їй зі слів ОСОБА_6 .

23.Покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо зайняття готелю військовими, не визнані судом беззаперечними доказами по справі, оскільки досудове слідство триває та винних осіб не встановлено. А факт перебування в готелі українських військових не може бути єдиною підставою для встановлення зазначених обставин по справі.

24.Вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяних незаконним зайняття нерухомого майна були визнані судом передчасними, оскільки на момент розгляду справи відсутній обвинувальний вирок по кримінальному провадженню №12014050510004128 від 02.12.2014 за ст. 356, ч. 3 ст. 185 КК України, який набрав законної сили відносно відповідачів, а тому в їх задоволенні, відповідно до резолютивної частини рішення, було відмовлено.

25.Таким чином, мотивувальна частина рішення суду містить висновки щодо підстав відмови у задоволенні вимог позивачів про стягнення моральної та матеріальної шкоди, спричиненої незаконним зайняттям приміщення готелю.

26.Разом з цим, резолютивна частина рішення суду не містить висновків щодо кожної вимоги, в задоволенні якої судом прийнято рішення про відмову у зв`язку з її передчасністю. Натомість судом 1 інстанції лише зазначено, що в задоволенні решти вимог позивачів відмовлено.

27.Відповідно доп.1 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 270, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави Україна в особі Головного управління Національної гвардії України, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області в особі відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

2.В задоволенні вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з Державного бюджету України на їх користь майнової шкоди, заподіяної незаконним зайняттям нерухомого майна – відмовити.

3.В задоволенні вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з Державного бюджету України на їх користь моральної шкоди, заподіяної незаконним зайняттям нерухомого майна – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя Дюміна Н.О.