Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №552/9160/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9160/26

Провадження № 1-кп/552/1500/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026053510000125 від 03.09.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів Калинівського району Вінницької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, військовослужбовеця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія – електрика 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , солдат, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді водія – електрика 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ЗУ «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складання теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, в жовтні 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час при невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставинах отримав та почав зберігати при собі з метою подальшого використання підроблене посвідчення водія з категоріями «А», «В», «С» із серійним номером НОМЕР_2 , яке нібито видане 22 жовтня 2025 року Територіальним сервісним центром 8042 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке залишив при собі.

В подальшому, 03 вересня 2026 року приблизно о 11 годині 09 хвилин солдат ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» з реєстраційним номером « НОМЕР_3 », рухаючись через блок – пост «Майдан» на автодорозі по вулиці Центральна, селища Майдан Краматорського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області з метою перевірки документів.

Після цього, на законну вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи, що він не проходив медичний огляд в порядку, встановленому МОЗ, підготовку відповідно до встановлених планів і програм складення теоретичного та практичного іспиту у територіальному сервісному центрі МВС, та посвідчення водія у встановлений законом спосіб йому не видавалось, пред`явив працівникам поліції, завідомо підроблений документ – посвідчення водія з категоріями «А», «В», «С» із серійним номером НОМЕР_2 , яке видане 22 жовтня 2025 року Територіальним сервісним центром 8042 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим використав підроблений офіційний документ.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

На виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026053510000125 від 03.09.2026 року;

- розписки підозрюваного та його захисника, адвоката ОСОБА_4 , про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування від 11.09.2026 року;

- розписки підозрюваного та його захисника про отримання копії матеріалів дізнання від 11.09.2026 року;

- заява підозрюваного ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні від 11.09.2026 року;

- матеріали досудового розслідування кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, за участі захисника адвоката ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті; обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, у зв`язку з чим він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вивчивши дану заяву, суд переконався, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції.

В порядку ч. 2 ст. 382 КПК України, суд зазначає, що органом досудового розслідування та в судовому засіданні встановлені наступні обставини, які не оспорюють учасниками судового провадження: форма вини, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, що у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у виді штрафу.

Витрати на проведення експертизи склали 2888 грн.16 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені розходи по залученню експерта.

Речовим доказом по справі визнано: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 виданий ТСЦ 8042 від 22.10.2025 року на ім`я ОСОБА_3 .

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 відповідно до видів, передбачених ст. 176 КПК України не обирався, до набрання вироком законної сили підстав обирати його не має.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381-382, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави, витрати не проведення експертизи в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Речовий доказ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 виданий ТСЦ 8042 від 22.10.2025 року на ім`я ОСОБА_3 - залишити в матеріалах справи.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави ОСОБА_1