Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №742/5171/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/1088/26

Єдиний унікальний № 742/5171/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Полтавської обл., Пирятинського р-н, м. Гребінки, громадянки України, є присяжною Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП –

за участі:

прокурор Однолько Ю.С.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи присяжною Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, тобто згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подала шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.

Відповідно до рішення 27-ї сесії 8-го скликання Прилуцької міської ради від 21.06.2022 № 28 ОСОБА_1 затверджено до списку присяжних Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області строком на три роки.

У 2023 році ОСОБА_1 залучалася до виконання обов`язків присяжного під час судових засідань у кримінальних та цивільних справах №742/405/23, №733/1272/20, № 742/2566/23, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Таким чином, у 2023 році ОСОБА_1 фактично виконувала обов`язки присяжного, у зв`язку з чим на неї поширювався встановлений Законом України «Про запобігання корупції» обов`язок декларування.

Щорічна декларація за 2023 рік мала бути подана у період з 01 січня до 31 березня 2024 року включно, однак ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2023 рік подала лише 07 червня 2026 року о 02 год. 14 хв., тобто після закінчення встановленого законом строку, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

ОСОБА_1 , будучи присяжною Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, тобто згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подала шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.

Відповідно до рішення 27-ї сесії 8-го скликання Прилуцької міської ради від 21.06.2022 № 28 ОСОБА_1 затверджено до списку присяжних Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області строком на три роки.

У 2024 році ОСОБА_1 залучалася до виконання обов`язків присяжного під час судових засідань у кримінальних та цивільних справах № 742/6663/23, № 742/4102/23, № 742/996/24, №742/2526/24, №742/4541/24, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Таким чином, у 2024 році ОСОБА_1 фактично виконувала обов`язки присяжного, у зв`язку з чим на неї поширювався встановлений Законом України «Про запобігання корупції» обов`язок декларування.

Щорічна декларація за 2024 рік мала бути подана у період з 01 січня до 31 березня 2025 року включно, однак ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік подала лише 07 червня 2026 року о 12 год. 32 хв., тобто після закінчення встановленого законом строку, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

ОСОБА_1 , будучи присяжною Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, тобто згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подала шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік.

Відповідно до рішення 27-ї сесії 8-го скликання Прилуцької міської ради від 21.06.2022 № 28 ОСОБА_1 затверджено до списку присяжних Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області строком на три роки.

У 2025 році ОСОБА_1 залучалася до виконання обов`язків присяжного під час судових засідань у кримінальних та цивільних справах № 742/5376/24, №742,6039/24, 742/996/24, №742/423/25/, 742/2526/24, 742/1716/25, №742/4541/25, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Таким чином, у 2025 році ОСОБА_1 фактично виконувала обов`язки присяжного, у зв`язку з чим на неї поширювався встановлений Законом України «Про запобігання корупції» обов`язок декларування.

Щорічна декларація за 2025 рік мала бути подана у період з 01 січня до 31 березня 2026 року включно, однак ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2025 рік подала лише 07 червня 2026 року о 14 год. 53 хв., тобто після закінчення встановленого законом строку, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася. Пояснила суду, що несвоєчасне подання декларацій не було пов`язане з наміром приховати будь-яке майно, доходи чи інші відомості, що підлягали декларуванню, або умисним ігноруванням вимог антикорупційного законодавства.

Причиною пропуску встановлених строків подання декларацій зазначила те, що помилково вважала виконаним обов`язок щодо декларування після подання відповідної декларації до податкового органу, у зв`язку з чим не подала у встановлені законом строки електронні декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Прокурор у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти штраф в мінімальній межі санкції статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та думку прокурора, суд дійшов таких висновків.

Диспозицією частини першої статті 172-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, належать, зокрема, присяжні під час виконання ними обов`язків у суді.

Як встановлено судом, відповідно до рішення 27-ї сесії 8-го скликання Прилуцької міської ради від 21.06.2022 № 28 ОСОБА_1 затверджено до списку присяжних Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області строком на три роки.

У 2023, 2024 та 2025 роках ОСОБА_1 фактично залучалася до виконання обов`язків присяжного під час розгляду судових справ, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Отже, у відповідних звітних періодах ОСОБА_1 мала статус особи, на яку поширювалися встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги щодо фінансового контролю.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обов`язок суб`єктів декларування подавати щорічні декларації за минулий рік у встановленому цим Законом порядку.

Законом України від 20 вересня 2023 року № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» відновлено в повному обсязі здійснення заходів фінансового контролю, у тому числі подання декларацій, за правилами та у строки, визначеними Законом України «Про запобігання корупції».

Національне агентство з питань запобігання корупції роз`яснює, що щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 1 січня до 00 годин 00 хвилин 1 квітня року, наступного за звітним, тобто фактично до 31 березня відповідного року включно.

Таким чином, кінцевим строком подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік було 31 березня 2024 року включно, за 2024 рік – 31 березня 2025 року включно, а за 2025 рік – 31 березня 2026 року включно.

Разом із тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 декларацію за 2023 рік подала 07 червня 2026 року о 02 год. 14 хв., декларацію за 2024 рік – 07 червня 2026 року о 12 год. 32 хв., а декларацію за 2025 рік – 07 червня 2026 року о 14 год. 53 хв. Отже, кожна із зазначених декларацій була подана після закінчення встановленого законом строку.

При цьому для настання адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП необхідною умовою є саме несвоєчасність подання декларації без поважних причин. Тому суду належить оцінити не лише факт пропуску встановленого строку, а й причини, з яких ОСОБА_1 не подала декларації у встановлені законом строки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала повністю та щиро розкаялася. Пояснила, що несвоєчасне подання декларацій не було пов`язане з наміром приховати майно, доходи чи інші відомості, які підлягали декларуванню. Причиною пропуску встановлених строків подання декларацій назвала помилкове розуміння виконання обов`язку щодо декларування, оскільки вважала, що подання декларації до податкового органу є виконанням відповідного обов`язку, у зв`язку з чим не подала своєчасно декларації до НАЗК.

Оцінюючи зазначені пояснення, суд враховує, що ОСОБА_1 фактично ототожнила обов`язок щодо подання податкової декларації з обов`язком подання декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» до Єдиного державного реєстру декларацій.

Разом із тим подання податкової декларації та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є різними обов`язками, встановленими різними нормативно-правовими актами, а виконання одного з них не замінює виконання іншого.

За таких обставин суд не вважає помилкове ототожнення цих обов`язків об`єктивною обставиною, яка перешкоджала ОСОБА_1 своєчасно виконати встановлений законом обов`язок щодо подання декларацій до НАЗК.

Отже, наведена ОСОБА_1 причина свідчить про помилкове розуміння нею порядку виконання обов`язку щодо електронного декларування, однак не є поважною причиною несвоєчасного подання декларацій у розумінні частини першої статті 172-6 КУпАП.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 не заперечує факту порушення встановлених строків, визнала свою вину та після усвідомлення допущеної помилки подала відповідні декларації. Винність ОСОБА_1 також підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення від 31.08.2026 року; листом Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області №ЕП01-25/187/26-вих; витягами з веб-сайтів Прилуцького міськрайонного суду та НАЗК.

Вирішуючи питання про дотримання строків накладення адміністративного стягнення, суд виходить із характеру встановленого законом обов`язку та фактичного способу його виконання.

Частиною четвертою статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Суд враховує, що обов`язок суб`єкта декларування щодо подання щорічної декларації не припиняється із закінченням установленого законом строку її подання. Після спливу цього строку особа продовжує бути зобов`язаною подати відповідну декларацію, а невиконання цього обов`язку триває до моменту його фактичного виконання.

При цьому суд виходить із того, що у разі несвоєчасного подання декларації об`єктивна сторона правопорушення полягає не лише у пропуску визначеної законом календарної дати, а у невиконанні суб`єктом декларування обов`язку щодо подання декларації у встановлений законом строк без поважних причин, яке фактично припиняється лише шляхом подання декларації.

Інше тлумачення фактично означало б припинення невиконання обов`язку самим лише спливом установленого строку, незважаючи на те, що передбачений законом обов`язок подати декларацію продовжує існувати та залишається невиконаним.

З огляду на наведене суд вважає, що у даному випадку несвоєчасне подання декларацій має характер триваючого адміністративного правопорушення, яке припиняється фактичним виконанням особою покладеного на неї обов`язку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 фактично виконала обов`язок щодо подання декларації за 2023 рік 07 червня 2026 року о 02 год. 14 хв., за 2024 рік - 07 червня 2026 року о 12 год. 32 хв., а за 2025 рік - 07 червня 2026 року о 14 год. 53 хв.

Отже, саме зазначені моменти є моментами припинення невиконання встановленого законом обов`язку та закінчення відповідних триваючих адміністративних правопорушень. На момент розгляду справи дворічний строк, передбачений частиною четвертою статті 38 КУпАП, щодо кожного з установлених судом правопорушень не сплив.

Таким чином, враховуючи, що встановлені судом адміністративні правопорушення мають характер триваючих та припинилися у зв`язку з фактичним поданням ОСОБА_1 відповідних декларацій 07 червня 2026 року, а на момент розгляду справи судом не сплинуло ні шість місяців з моменту їх виявлення, ні два роки з моменту їх вчинення, передбачені частиною четвертою статті 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення не сплинули.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушниці, ступінь її вини та інші обставини, що мають значення для призначення стягнення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 статті 34 КУпАП суд визнає щире розкаяння у вчиненому. Обставин, що обтяжують відповідальність, передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Разом із тим суд враховує, що після усвідомлення допущеної помилки ОСОБА_1 самостійно подала всі три декларації. Даних про те, що несвоєчасне подання декларацій було пов`язане з приховуванням майна, доходів чи інших відомостей, які підлягали декларуванню, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, а також характеру допущених порушень, особи ОСОБА_1 , ступеня її вини, щирого розкаяння, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, та позиції прокурора, який просив застосувати мінімальний розмір штрафу, суд приходить до висновку, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції частини першої статті 172-6 КУпАП є необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП.

З урахуванням того, що справи про зазначені адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним судом, відповідно до частини другої статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 підлягає накладенню одне адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст.23,33,40-1,172-6 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому статтею 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом, до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Г. Павлов